Спецможливості
Технології

Обережно: комірні шкідники!

14.01.2022
6769
Обережно: комірні шкідники! фото, ілюстрація

У народі кажуть: «Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі». Але й в зерносховищі треба бути насторожі, адже на зібране зерно чекають численні «нахлібники» — шкідники хлібних запасів: комахи, кліщі, гризуни, птахи.

Щороку у світі під час зберігання зерна втрати від комірних шкідників становлять до 25% зібраного збіжжя. Крім того, внаслідок їхнього живлення та життєдіяльності істотно знижуються харчові, фуражні та посівні якості зерна. За даними ФАО, світові втрати хлібних запасів оцінюються в 5 млн т. А це чимало: цього зерна вистачило б для харчування 150 млн людей. Тобто втрачається стільки зерна, що ним можна було б прохарчувати населення Африки.

Звісно, зовсім знищити цих «троглодитів» неможливо. Але ж можна знизити щільність популяції шкідників, звівши до мінімуму їх чисельність та спричинену ними шкоду.

Хто ж вони, наші дармоїди? Це понад 400 видів комірних шкідників, зокрема 116 видів, які виявлено в Україні. Та не лякайтеся такої кількості шкідливих видів комах! Такий «набір» шкідників ніколи не присутній в одному господарстві одночасно. Здебільшого вам дошкулятимуть не більше ніж чотири-п’ять видів.

 

На підприємствах зі зберігання та переробки зерна України найшкідливішими є:

Довгоносики (Curculionidae), а саме: довгоносик комірний (Sitophilus granarius L.), довгоносик рисовий (Sitophilus oryzae L.), довгоносик кукурудзяний (Sitophilus zeamays Motsch.);

Точильники (Anobiidae) — зерновий точильник (Rhizopertha dominica F.), хлібний точильник (Steqobium paniceum L.);

Чорнотілки (Tenebrionidae) — булавовусий хрущак (Tribolium costaneum Hrbst.), малий борошняний хрущак (Tribolium confusum Duv.), малий чорний хрущак (Tribolium destructor Uytt.), хрущак гладенький (Palorus subdepressus Woll.), смоляно-бурий хрущак (Alphitobius diaperinus Panz.), хрущак двосмугастий (Alphitophagus bifasciatus Say.), хрущак-рисоїд (Latheticus oryzae Wat.);

В Україні виявлено понад 116 видів комірних шкідниківЩитовидки (темнотілки)

Ostomatidae (Trogossitidae) — кузька мавританська (Tenebrioides mauritanicus L);

Плоскотілки (Cucujidae) — борошноїд малий (Laemophloeus pusuillus Schohn.), борошноїд рудий (Cryptolestes ferugineus Steph.), борошноїд суринамський (Oryzaephilus surinamensis L.), борошноїд коротковусий (Laemophloeus ferruqineus St.), олійна плоскотілка (Ahasverus advena Waltl.);

Грибоїдові (Mycetophaqidae) — грибоїд оксамитовий (Typhea stercorea L.), грибоїд чотириплямистий (Mycetophagus guadriguttatus Mull.);

Прихованоїди (Cryptophagidae) — прихованої складський (Cryptophagus scanicus l.);

Шкіроїди (Dermestidae) — мінлива трогодерма (Trogoderva variabile Ball.);

Блищанки (Nitidulidae) — блищанка бура (Carpophilus dimidiatus F.);

Зерноїди (Bruchidae) — зерноїд гороховий (Bruchus pisorum L.), зерноїд квасолевий (Acanthoscelides obtectus Say.);

Виїмчастокрилі молі (Gelecchiidae) — міль зернова (ячмінна) (Sitotroqa cerealella Oliv.), міль комірна (хлібна) (Nemapogon granellus L.);

Вогнівки (Pyralidae) — вогнівка зернова (шоколадна, какавова) (Ephestia elutella Hb.), вогнівка млинова (Ephestia kuehniella Zell.), сухофруктова вогнівка (Ephestia cautella WIk.), вогнівка борошняна (Pyralis farinalis L.), вогнівка південна комірна (Plodia interpunctella Hub.);

Кліщі (Acari) — видовжений кліщ (Typophaqus noxius A. Zach.), борошняний кліщ (Acarus siro L.).

Для таких шкідників запаси зернової маси, що зберігаються в закритих приміщеннях без суттєвих коливань температури та вологості, є оптимальним середовищем, що забезпечує високу їхню плодючість і виживання. Короткий період онтогенезу та відсутність у більшості видів діапаузи сприяють надзвичайно швидкому їхньому розмноженню.

Серед усього цього різноманіття виділяють дві групи: первинні шкідники, які заражають і пошкоджують цілі зернівки, решта видів є вторинними — вони живляться вже пошкодженим зерном. Наявність вторинних шкідників не має суттєвого значення, але їхня присутність свідчить про неоптимальні умови для збереження якості зерна.

На сьогодні виділяють чотири види первинних шкідників, які розвиваються всередині окремих зернівок та утворюють приховану форму зараженості зерна: довгоносики рисовий Sitophilus oryzae L. і комірний Sitophilus granarius L., зерновий точильник (шашіль) Rhyzopertha dominica F., зернова міль Sitotroga cerealella Oliv.

Найшкідливіша з них — зернова міль, виявити яку в зразках середньої проби практично неможливо. Отже, не економитимемо на здоров’ї шкідливих комах, а щоб їх здолати — познайомимося з біологією бодай основних із них.

Довгоносик комірний — Sitophilus granarius L.Довгоносик комірний — Sitophilus granarius L. Жук завдовжки від 3,5 до 5,2 мм. Тіло вузьке, циліндричне, блискуче. Молоді жуки світло-коричневого кольору, старі — майже чорного. Невелика голова витягнута в довгу тонку головотрубку, на кінці якої розташовані ротові органи гризучого типу. Верхні крила з глибокими поздовжніми борозенками, що зрослися. Не літає! Поліфаг. Плодючість самиці — до 300 яєць. Оптимальними для розвитку довгоносика є температура 21–25°С і вологість зерна 15–16%. Зимують жук, личинка, лялечка в зернівці або в шпаринах. З моменту відкладання яєць до появи жука минає 16 днів. Жук живе 250 діб. За вологості зерна менше як 11% шкідник гине. Температура нижче 5°С також для нього згубна.

Довгоносик рисовий — Sitophilus oryzae L.Довгоносик рисовий — Sitophilus oryzae L. Імаго зовні схоже на комірного довгоносика, але відрізняється від нього меншим розміром і тоншою головотрубкою. Довжина жука — 2,5–3,5 мм. Тіло коричневе, матове або слабко блискуче. На елітрах — по дві червоні плями. Літає! Поліфаг. Плодючість самиці — до 500 яєць. Рисовий довгоносик — теплолюбний вид, низькі температури для нього згубні. Оптимальною для розвитку є температура 28–30°С, а вологість зерна — 18% (витримує 7%). За цих умов цикл розвитку триває 23–25 діб. Розвиток одного покоління за температури 21–25°С триває близько 40 діб, а за 14–18°С затягується до 3,5–7 місяців.

Хрущак борошняний великий — Tenebrio molitor LХрущак борошняний великий — Tenebrio molitor L. Імаго видовжене, майже з паралельними краями, зверху темно- буре з жирним полиском, знизу світлішого кольору, ноги червоно-бурі. Поверхня кожного надкрила з дев’ятьма довгими та одним коротким рядками крапок. Довжина тіла — 12–16 мм. Плодючість самиці — до 570 яєць. Жуки з’являються пізно навесні або на початку літа. Сприятлива для розвитку комахи температура — 20–25°С. Зимують личинки в борошні, щілинах. Їхнє заляльковування в неопалюваних приміщеннях відбувається навесні. Розвиток триває близько року. На сонці гинуть за 10 хвилин.

Хрущак борошняний малий — Tribolium confusum Duv.Хрущак борошняний малий — Tribolium confusum Duv. Малий хрущак схожий на великого борошняного хрущака, відрізняється блискучим червоно-коричневим кольором і значно меншим розміром — 3,5–5 мм. Крила розвинуті, але жук не літає. Плодючість самиці: до 350 яєць, максимально — 1000. Цикл розвитку у малого борошняного хрущака завершується в середньому за 56 діб. В неопалюваних приміщеннях зимують жуки, а в опалюваних жуки і личинки. Гине за 7°С і нижче. Личинки проходять 5–12 линьок.

Борошноїд суринамський — Oryzaephilus surinamensis L.Борошноїд суринамський — Oryzaephilus surinamensis L. Імаго завдовжки від 2 до 3,5 мм; витягнуте й пласке, від жовто-бурого до чорно-бурого кольору; поверхня матова, вкрита короткими волосками, що прилягають до поверхні тіла. Голова прогнатична, приплющена. Плодючість самиці — до 300 яєць. Жуки активні за температури від 15°С. Вони відкладають яйця купками по 20–30 штук. Ембріональний розвиток яйця триває 10–12 діб. За сприятливої температури (25–27°С) фаза личинки триває 18 діб, а сама вона живиться тією самою їжею, що й жук. Фаза лялечки за температури 22°C триває 6–11 діб. Тривалість життя жуків становить 6–36 місяців.

Точильщик хлібний — Stegobium paniceum L.Точильщик хлібний — Stegobium paniceum L. Жук циліндричної форми з великою передньоспинкою, насунутою на голову (каптурники). Довжина тіла становить 1,75–3,75 мм. Самиця крупніша за самця. Забарвлення від світло-коричневого до червоно-бурого. Тіло вкрите тонкими густими шовковистими волосками. Плодючість самиці — 6–140 яєць. За температури 26–27°С одне покоління розвивається в середньому за два місяці, а за 20–22°С — впродовж семи. Повний цикл розвитку триває, залежності від температури і якості їжі, від 70 до 200 днів. Протягом року в неопалюваних сховищах розвиваються два покоління, а в опалювальних і житлових будинках — до чотирьох поколінь. Хлібний точильник досить стійкий до впливу низьких температур. За температури 4-5°С зародок жука в яйці залишається життєздатним до чотирьох місяців.

Вогнівка комірна південна — Plodia interpunctella Hbn.Вогнівка комірна південна — Plodia interpunctella Hbn. Довжина метелика — 7–9 мм, розмах крил — 13–20 мм. У метелика передні крила біля основи на третину білувато-жовті, а далі до вершини — іржаво-охристі з домішкою бурого кольору й двома свинцево-сірими поперечними перев’язями. Задні крила бруднувато- або сірувато-білі з коричнюватим зовнішнім краєм. Плодючість самиці — до 250 яєць. Одне покоління за температури 20°С розвивається в середньому впродовж 62 діб, за 25°С — 33 доби, 30°С — 30 діб. Оптимальна температура для розвитку комахи — 28–32°С. Нижній температурний поріг для розвитку становить 14°С. Не витримує низьких температур.

Вогнівка млинова — Anagasta kuеhniella Zell.Вогнівка млинова — Anagasta kuеhniella Zell. Дрібний метелик сіруватого забарвлення, звичний мешканець млинів. Довжина тіла становить 10–14 мм, розмах крил — 20–25 мм. Передні крила свинцево-сірого кольору зі слабо вираженими поперечними звивистими смужками чорного кольору; задні — брудно-сірі, з темнуватою облямівкою поблизу зовнішнього краю. Плодючість самиці — до 350 яєць. Навесні відбувається їхнє заляльковування й виліт метеликів. Самиця відкладає яйця, приклеюючи їх переважно поодинці, рідше невеликими купками по дві — шість штук у найрізноманітніших місцях.

Міль зернова — Sitotroga cerealella Oliv.Міль зернова — Sitotroga cerealella Oliv. Метелик із розмахом крил 11–19 мм. Довжина тіла — до 9 мм. Передні крила вузьколанцетні, жовтувато-сірі, загострені, іноді з двома подовженими чорними плямами посередині й чорнуватою плямою біля заднього кута; задні — світло-сірі з бронзовим відливом і коричнево-сірою бахромою. Колір метеликів схожий на колір зерна пшениці. Плодючість самиці — до 283 яєць. Оптимальною для розвитку шкідника в усіх стадіях є температура 27–28°C. Увесь цикл розвитку за температури 14,3°C триває 113 діб, за 21°C — 35, за 27,5°C — 28 діб. Вологість зерна нижче як 14% спричинює загибель яєць і гусениць. У зерносховищах може розвиватися до восьми поколінь за рік. Міль зернову також розводять штучно на біофабриках для розмноження ентомофага — трихограми, яка паразитує на шкідникові.

Не можна обійти увагою незмінних супутників людської цивілізації — тарганів (Blattodea).

Тарган рудий (прусак) — Blattella germanicаЦі комахи родом з Південної Азії були завезені на північ кочовими племенами і звідтоді поширилися всіма континентами. Тарган рудий (прусак) — Blattella germanicа. Імаго завдовжки 10–13 мм. Забарвлення бурувато-руде з двома темними смужками на передньоспинці. Передні крила жорсткі, шкірясті, вони виконують захисну функцію. Задня частина тіла м’яка зі слабо розвиненими м’язами. У ній розміщена більша частина внутрішніх органів комахи. Голова велика трикутна, з могутнім гризучим ротовим апаратом, зверху захищена щитоподібною передньоспинкою. Вусики багаточленикові, щетинкоподібні. Плодючість самиці — 30–40 яєць. Оптимальна температура для розвитку яєць — від 24 до 26°С та вологість 50–70%. Прусаки не витримують спеку понад 45°С та холодні температури від -5°С. Оптимальна температура для життя рудого таргана — 30°С.

Тарган чорний — Blatta Orientalis. Імаго має довжину тіла до 5 см і міцну блискучу хітинову оболонку, чорне забарвлення. Плодючість самиці — до 22 оотек по 8–20 яєць. У житті чорних тарганів велике значення має режим живлення і наявність води. Самці можуть голодувати до двох тижнів, самиці — понад два місяці. Личинки без їжі й води живуть до 70 днів. За температури нижче як 0°С чорні таргани гинуть.

 

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ КОМІРНИХ ШКІДНИКІВ:

Липкі клейові пастки;

Електричні пастки;

Інсектицидні пастки з отруйними речовинами;

Гелеподібні препарати;

Інсектициди в рідкій і газоподібних формах.

 

Серед способів контролю чисельності найпоширеніші хімічні із застосуванням контактних і фумігантних пестицидів. Контактні пестициди наносять на поверхню об’єктів у вигляді аерозолів або емульсій. Їм властива тривала токсична дія, що запобігає повторному заселенню об’єктів протягом певного часу. Використовують емульсії, зазвичай, вологим і аерозольним методами з використанням аерозольних генераторів гарячого або холодного туману. Генератор подрібнює рідкий пестицид на мікрокраплини розміром менше як 50 мк. Утворений таким чином туман розсівається приміщенням і зберігається в ньому впродовж кількох годин у повітрі, а потім осідає на стіни, стелю, підлогу, знищуючи шкідників.

У період підготовки складських приміщень до прийому зерна нового врожаю економічно доцільніше й простіше застосувати їхню обробку вологим методом. З цією слід використовувати перевірені препарати, наприклад, Простор — коцентрат емульсії з діючою речовиною біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л, із нормою використання до 35 мл/100 м2 та Фуфанон — концентрат емульсії з діючою речовиною малатіон, 570 г/л, із нормою використання до 0,8 мл/на 1 м2.

Препарат, застосований згідно з розробленими інструкціями, має високу ефективність завдяки синергізму та вдалому поєднанню контактної, шлункової та фумі- гаційної дії, а також пролонгації її до шести місяців. Завдяки високій біологічній ефективності препарату, його можна використовувати в широкому діапазоні температур без корекції на погодні умови. Препарати відповідають вимогам ЄС.

 

В. Федоренко, Інститут захисту рослин НААН України

Журнал «Пропозиція», №1, 2021 р.

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0