Застосування грамініцидів у посівах сої
Соя на початку вегетації росте відносно повільно, і бур’яни конкурують із нею за споживання вологи і поживних речовин, використання світла. Забур’янення посівів сої значною мірою впливає на баланс азоту в грунті. Також через високий ступінь засмічення зростає у 3–6 разів коефіцієнт водоспоживання. Це обумовлює низьку конкурентоспроможність сої порівняно із бур’яновою рослинністю.
Соя на початку вегетації росте відносно повільно, і бур’яни конкурують із нею за споживання вологи і поживних речовин, використання світла. Забур’янення посівів сої значною мірою впливає на баланс азоту в грунті. Також через високий ступінь засмічення зростає у 3–6 разів коефіцієнт водоспоживання. Це обумовлює низьку конкурентоспроможність сої порівняно із бур’яновою рослинністю.
В. Сергієнко, канд. с.-г. наук,
О. Шита,
Інститут захисту рослин НААН
Втрати врожаю від бур’янів можуть становити від 30 до 50%. Тому інтегрована боротьба з ними має першочергове значення для успішного вирощування сої і отримання високих урожаїв насіння.
Особливо критичним періодом для сої є фаза від сходів до початку цвітіння, яка збігається із масовим проростанням та розвитком майже всіх злакових і дводольних однорічних бур’янів. Рівень їхньої шкідливості залежить від видового складу бур’янів, умов вологозабезпеченості, скоростиглості сорту культури, потужності посіву, потенційної забур’яненості орного шару, техніки і прийомів догляду за посівами.
Посіви сої зазвичай сильно засмічені всіма видами однорічних і багаторічних видів бур’янів на ранніх етапах органогенезу. Економічний поріг бур’янової шкідливості — за наявності на 1 м2 п’яти рослин злакових однорічних або трьох — широколистих (дводольних) бур’янів. За щільності односім’ядольних злакових бур’янів, наприклад видів мишію — сизого або зеленого, 5 шт./м2 втрати врожаю можуть становити 5%, а в разі засмічення курячим просом — 12%.
У Лісостепу України в агроценозах сої злакові бур’яни представлені однорічними та багаторічними типами: мишієм сизим (Setaria glauca L.), мишієм зеленим (Setaria viridis L.), просом курячим, або плоскухою звичайною (Echinochloa crus-galli L.), пирієм повзучим (Agropiorn Agropyrum repens L.). Рідше зустрічаються види пальчатки та пажитниці, свинорий пальчастий.
Соя не витримує забур’яненості посівів як на початку свого розвитку, так і в період вегетації. Спочатку на посівах розвиваються злакові бур’яни, а потім — дводольні. Проти дводольних посів обробляють у фазі розвитку сої один-три трійчасті листки, а проти злакових — незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази п’ятого-сьомого листка, тобто до початку цвітіння. Дослідники зазначають, що посіви сої мають бути звільнені від бур’янової рослинності протягом перших 25–30 днів вегетації. Знищення її у пізніші строки не компенсує втрат, завданих культурі.
Застосування гербіцидів проти рослин-засмічувачів слід спрямовувати не тільки на підвищення урожайності сої, а й на зменшення негативного впливу перших на подальші культури сівозміни. З огляду на це слід застосовувати гербіциди вибіркової системної дії, із коротшим періодом детоксикації у грунті та з ефективнішою токсичною дією на комплекс видів бур’янів, що засмічують посіви сої.
Ефективніший вплив гербіциди справляють за внесення їх до сівби, до сходів та після сходів культури з урахуванням грунтово-кліматичних особливостей регіону та засміченості поля. Звісно, слід застосовувати препарати, рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Так, гербіциди для застосування на сої за особливостями дії поділяють на: грунтові (наприклад, Артист, Зенкор, Ліквід, Харнес, Трофі 90 ЕС, Дуал Голд 960 ЕС, Примекстра ТZ Голд 500 SC) і страхові. Останні, своєю чергою, поділяються на дві групи залежно від призначення: для знищення дводольних бур’янів (Базагран, в. р., Хармоні 75, ВГ) та злакових (Ачіба 50 ЕС, к. е.; Селект 120, к. е.; Міура, КЕ; Тарга Супер, КЕ;
Пантера, к. е.).
Асортимент страхових гербіцидів, які пропонує ринок для застосування на посівах сої, досить великий. Але насправді їх розподіляють на п’ять-шість груп за вмістом діючої речовини (мають досить обмежений спектр дії).
Протизлакові гербіциди (грамініциди) на основі хізалофоп-П-етилу, хізалофоп-П-тефурилу, флуазіфоп-П-бутилу, пропахізафопу відносять до класу похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти, а на основі клетодиму, тепралоксидиму — до класу похідних циклогексадіону (таблиця). Це системні гербіциди вибіркової дії.
Гербіциди із групи арилоксифеноксипропіонової кислоти проявляють високу активність проти малорічних і багаторічних видів бур’янів із родини тонконогових. Препарати краще проникають через листковий апарат, тому їх застосовують у період інтенсивного росту бур’янів. Усі гербіциди цієї групи проявляють системну дію: добре рухаються акропетально і базипетально. Тобто із транспіраційним та асиміляційним током речовин рухаються флоемою і ксилемою, досягаючи зон безпосередньої дії у точках росту стебел, коренів та місцях кріплення листків, руйнуючи меристему чутливих рослин. Через один-два дні з’являються перші симптоми дії гербіцидів: хлоротичні плями, припинення вегетації бур’янів. Останні перестають бути конкурентами для культурних рослин у боротьбі за поживні речовини, вологу, світло. У точках росту злакових бур’янів припиняється подальше утворення клітинних мембран, що призводить до їхньої загибелі. Протягом семи-десяти днів вузли та точки росту злаків набувають бурого кольору, а листки червоніють, з’являється інтенсивне антоціанове забарвлення. Однорічні рослини гинуть за сім-десять днів, а багаторічні — через два-три тижні.
Гербіциди із похідних циклогексадіону (кетонів) добре поглинаються рослинами через листки та молоді стебла, швидко пересуваються рослиною. Місцем дії є верхівки пагонів (конуси наростання), вузли потовщення, корені та бруньки, де вони порушують процес поділу клітин. Через один-два дні у злакових бур’янів зупиняється ріст, змінюється забарвлення листків — спочатку на жовтувате, фіолетове, потім — на коричневе. Рослини гинуть через 7–14 днів.
Дослідження із випробування протизлакових гербіцидів на посівах сої, проведені в Інституті захисту рослин, засвідчили високу ефективність препаратів. Через 14 днів після обприскування посівів сої ефективність дії гербіцидів на основі хізалофоп-П-етилу (Ачіба 50 ЕС, КЕ; Гамма Тотал ЕС, КЕ; Тарга Супер, КЕ; Міура, к. е.) та хізалофоп-П-тефурилу (Пантера, к. е.) за рекомендованих норм їхньої витрати становила 98,8–100% проти однорічних та 93–96% проти багаторічних злакових бур’янів. Захисний ефект гербіцидів зберігається протягом 60 днів.
За своєчасного внесення гербіцидів достатньо однієї обробки за весь період вегетації культури. До того ж можна скористатися мінімальними нормами витрати препаратів у період, коли рослини бур’янів перебувають у найчутливіших до їхньої дії фазах розвитку. Запізнення із проведенням захисних заходів призведе до потреби збільшення норм витрати гербіцидів для часткового подолання наростаючої фазової резистентності рослин бур’янів, що мають чотири-п’ять і більше справжніх листків, і водночас спричинить значне пригнічення культурних рослин.
Грамініциди застосовують, як правило, на полях, де сегетальну рослинність представляють переважно злакові бур’яни. Проте найпоширенішим у посівах сої є змішаний тип забур’яненості. Тому окреме застосування як грамініцидів, так і протидводольних гербіцидів не вирішує повною мірою проблему захисту цієї культури. Внесення препаратів односторонньої дії може навіть призвести до певного поширення у посівах неконтрольованих груп бур’янової рослинності. У такому разі слід використовувати грамініциди разом із протидводольними препаратами або гербіциди на основі імазетапіру та імазамоксу, які знищують як злакові, так і дводольні бур’яни, в тому числі карантинні (різні види повитиць і амброзій), а також знижують засміченість полів багаторічними бур’янами.
Як свідчать результати багатьох досліджень із використання гербіцидів у посівах сої, найбільшої ефективності можна досягти лише за поєднання у бакових сумішах препаратів із різними діючими речовинами. Суттєве розширення спектра дії та посилення гербіцидної активності забезпечує обробка бур’янів баковими сумішами Хармоні 75, ВГ + Селект, 120, к. е., сумішами Фюзіладу форте 150 ЕС, к. е., із Базаграном М, в. р., чи Хармоні 75, ВГ. Загибель бур’янів різних видів за їхнього застосування становила 86–97%, а сира маса бур’янової рослинності зменшувалась на 84–90%.
У разі використання страхових гербіцидів слід дотримуватись усіх застережень. Використання бакових сумішей проти дводольних гербіцидів разом із грамініцидами може завдати рослинам сої значної шкоди, особливо за максимальних норм витрати: можуть затримувати ріст та розвиток рослин сої, викликати їхню фітотоксичність.
Доводилось спостерігати, коли за обробки посівів сої у фазі бутонізації — початку цвітіння грамініцидами на рослинах культури з’являлись світло-жовті або червонувато-бурі плями. Негативний вплив фітотоксичності проявлявся у деякому пригніченні розвитку рослин, особливо за сухої жаркої погоди. Рослини сої відновили нормальну вегетацію лише через деякий час після випадання опадів.