Спецможливості
Технології

За­сто­су­ван­ня грамініцидів у посівах сої

13.01.2015
4746
За­сто­су­ван­ня  грамініцидів у посівах сої фото, ілюстрація

Соя на початку вегетації росте відносно повільно, і бур’яни конкурують із нею за споживання вологи і поживних речовин, використання світла. Забур’янення посівів сої значною мірою впливає на баланс азоту в грунті. Також через високий ступінь засмічення зростає у 3–6 разів коефіцієнт водоспоживання. Це обумовлює низьку конкурентоспроможність сої порівняно із бур’яновою рослинністю.

Соя на початку вегетації росте відносно повільно, і бур’яни конкурують із нею за споживання вологи і поживних речовин, використання світла. Забур’янення посівів сої значною мірою впливає на баланс азоту в грунті. Також через високий ступінь засмічення зростає у 3–6 разів коефіцієнт водоспоживання. Це обумовлює низьку конкурентоспроможність сої порівняно із бур’яновою рослинністю.

В. Сергієнко, канд. с.-г. на­ук,
О. Ши­та,
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин  НА­АН

Втра­ти вро­жаю від бур’янів мо­жуть ста­но­ви­ти від 30 до 50%. То­му інте­г­ро­ва­на бо­роть­ба з ни­ми має пер­шо­чер­го­ве зна­чен­ня для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої і от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння.
Особ­ли­во кри­тич­ним періодом для сої є фа­за від сходів до по­чат­ку цвітіння, яка збігається із ма­со­вим про­ро­с­тан­ням та роз­вит­ком май­же всіх зла­ко­вих і дво­доль­них од­норічних бур’янів. Рівень їхньої шкідли­вості за­ле­жить від ви­до­во­го скла­ду бур’янів, умов во­ло­го­за­без­пе­че­ності, ско­ро­стиг­лості сор­ту куль­ту­ри, по­туж­ності посіву, по­тенційної за­бур’яне­ності ор­но­го ша­ру, техніки і прий­омів до­гля­ду за посіва­ми.
Посіви сої за­зви­чай силь­но засмічені всіма ви­да­ми од­норічних і ба­га­торічних видів бур’янів на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу. Еко­номічний поріг бур’яно­вої шкідли­вості — за на­яв­ності на 1 м2 п’яти рос­лин зла­ко­вих од­норічних або трьох — ши­ро­ко­ли­с­тих (дво­доль­них) бур’янів. За щільності од­носім’ядоль­них зла­ко­вих бур’янів, на­при­клад видів мишію — си­зо­го або зе­ле­но­го, 5 шт./м2 втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­но­ви­ти 5%, а в разі засмічен­ня ку­ря­чим про­сом — 12%.
У Лісо­сте­пу Ук­раїни в аг­ро­це­но­зах сої зла­кові бур’яни пред­став­лені од­норічни­ми та ба­га­торічни­ми ти­па­ми: мишієм си­зим (Setaria glauca L.), мишієм зе­ле­ним (Setaria viridis L.), про­сом ку­ря­чим, або пло­с­ку­хою зви­чай­ною (Echinochloa crus-galli L.), пирієм по­взу­чим (Agropiorn Agropyrum repens L.). Рідше зустріча­ють­ся ви­ди паль­чат­ки та па­жит­ниці, сви­но­рий паль­ча­с­тий.
Соя не ви­т­ри­мує за­бур’яне­ності посівів як на по­чат­ку сво­го роз­вит­ку, так і в період ве­ге­тації. Спо­чат­ку на посівах роз­ви­ва­ють­ся зла­кові бур’яни, а потім — дво­дольні. Про­ти дво­доль­них посів об­роб­ля­ють у фазі роз­вит­ку сої один-три трійчасті ли­ст­ки, а про­ти зла­ко­вих — не­за­леж­но від фа­зи роз­вит­ку куль­ту­ри, але за­зви­чай до фа­зи п’ято­го-сьо­мо­го ли­ст­ка, тоб­то до по­чат­ку цвітіння. Дослідни­ки за­зна­ча­ють, що посіви сої ма­ють бу­ти звільнені від бур’яно­вої рос­лин­ності про­тя­гом пер­ших 25–30 днів ве­ге­тації. Зни­щен­ня її у пізніші стро­ки не ком­пен­сує втрат, за­вда­них куль­турі.
За­сто­су­ван­ня гербіцидів про­ти рос­лин-засмічу­вачів слід спря­мо­ву­ва­ти не тільки на підви­щен­ня уро­жай­ності сої, а й на змен­шен­ня не­га­тив­но­го впли­ву пер­ших на по­дальші куль­ту­ри сівозміни. З ог­ля­ду на це слід за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди вибірко­вої си­с­тем­ної дії, із ко­рот­шим періодом де­ток­си­кації у грунті та з ефек­тивнішою ток­сич­ною дією на ком­плекс видів бур’янів, що засмічу­ють посіви сої.

   Ефек­тивніший вплив гербіци­ди справ­ля­ють за вне­сен­ня їх до сівби, до сходів та після сходів куль­ту­ри з ура­ху­ван­ням грун­то­во-кліма­тич­них особ­ли­во­с­тей регіону та засміче­ності по­ля. Звісно, слід за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­ра­ти, ре­ко­мен­до­вані «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні». Так, гербіци­ди для за­сто­су­ван­ня на сої за особ­ли­во­с­тя­ми дії поділя­ють на: грун­тові (на­при­клад, Артист, Зенкор, Ліквід, Хар­нес, Трофі 90 ЕС, Ду­ал Голд 960 ЕС, При­мек­с­т­ра ТZ Голд 500 SC) і стра­хові. Ос­танні, своєю чер­гою, поділя­ють­ся на дві гру­пи за­леж­но від при­зна­чен­ня: для зни­щен­ня дво­доль­них бур’янів (Ба­за­г­ран, в. р., Хар­моні 75, ВГ) та зла­ко­вих (Ачіба 50 ЕС, к. е.; Се­лект 120, к. е.; Міура, КЕ; Тар­га Су­пер, КЕ;
Пан­те­ра, к. е.).
Асор­ти­мент стра­хо­вих гербіцидів, які про­по­нує ри­нок для за­сто­су­ван­ня на посівах сої, до­сить ве­ли­кий. Але на­справді їх роз­поділя­ють на п’ять-шість груп за вмістом діючої ре­чо­ви­ни (ма­ють до­сить об­ме­же­ний спектр дії).
Про­тиз­ла­кові гербіци­ди (грамініци­ди) на ос­нові хіза­ло­фоп-П-ети­лу, хіза­ло­фоп-П-те­фу­ри­лу, флу­азіфоп-П-бу­ти­лу, про­пахіза­фо­пу відно­сять до кла­су похідних ари­лок­си­фе­нок­си­пропіоно­вої кис­ло­ти, а на ос­нові кле­то­ди­му, те­пра­лок­си­ди­му — до кла­су похідних цик­ло­гек­садіону (таб­ли­ця). Це си­с­темні гербіци­ди вибірко­вої дії.
Гербіци­ди із гру­пи ари­лок­си­фе­нок­си­пропіоно­вої кис­ло­ти про­яв­ля­ють ви­со­ку ак­тивність про­ти ма­лорічних і ба­га­торічних видів бур’янів із ро­ди­ни тон­ко­но­го­вих. Пре­па­ра­ти кра­ще про­ни­ка­ють че­рез ли­ст­ко­вий апа­рат, то­му їх за­сто­со­ву­ють у період інтен­сив­но­го рос­ту бур’янів. Усі гербіци­ди цієї гру­пи про­яв­ля­ють си­с­тем­ну дію: до­б­ре ру­ха­ють­ся ак­ро­пе­таль­но і ба­зипеталь­но. Тоб­то із транспіраційним та асиміляційним то­ком ре­чо­вин ру­ха­ють­ся фло­е­мою і кси­ле­мою, до­ся­га­ю­чи зон без­по­се­ред­ньої дії у точ­ках рос­ту сте­бел, ко­ренів та місцях кріплен­ня листків, руй­ну­ю­чи ме­ри­с­те­му чут­ли­вих рос­лин. Че­рез один-два дні з’яв­ля­ють­ся перші симп­то­ми дії гербіцидів: хло­ро­тичні пля­ми, при­пи­нен­ня ве­ге­тації бур’янів. Ос­танні пе­ре­ста­ють бу­ти кон­ку­рен­та­ми для куль­тур­них рос­лин у бо­ротьбі за по­живні ре­чо­ви­ни, во­ло­гу, світло. У точ­ках рос­ту зла­ко­вих бур’янів при­пи­няється по­даль­ше ут­во­рен­ня клітин­них мем­б­ран, що при­зво­дить до їхньої за­ги­белі. Про­тя­гом се­ми-де­ся­ти днів вуз­ли та точ­ки рос­ту злаків на­бу­ва­ють бу­ро­го ко­ль­о­ру, а ли­ст­ки чер­воніють, з’яв­ляється інтен­сив­не ан­тоціано­ве за­барв­лен­ня. Од­норічні рос­ли­ни ги­нуть за сім-де­сять днів, а ба­га­торічні — че­рез два-три тижні.
Гербіци­ди із похідних цик­ло­гек­садіону (ке­тонів) до­б­ре по­гли­на­ють­ся рос­ли­на­ми че­рез ли­ст­ки та мо­лоді стеб­ла, швид­ко пе­ре­су­ва­ють­ся рос­ли­ною. Місцем дії є верхівки па­гонів (ко­ну­си на­ро­с­тан­ня), вуз­ли по­тов­щен­ня, ко­рені та брунь­ки, де во­ни по­ру­шу­ють про­цес поділу клітин. Че­рез один-два дні у зла­ко­вих бур’янів зу­пи­няється ріст, змінюється за­барв­лен­ня листків — спо­чат­ку на жов­ту­ва­те, фіоле­то­ве, потім — на ко­рич­не­ве. Рос­ли­ни ги­нуть че­рез 7–14 днів.
Досліджен­ня із ви­про­бу­ван­ня про­тиз­ла­ко­вих гербіцидів на посівах сої, про­ве­дені в Інсти­туті за­хи­с­ту рос­лин, засвідчи­ли ви­со­ку ефек­тивність пре­па­ратів. Че­рез 14 днів після об­при­с­ку­ван­ня посівів сої ефек­тивність дії гербіцидів на ос­нові хіза­ло­фоп-П-ети­лу (Ачіба 50 ЕС, КЕ; Гам­ма То­тал ЕС, КЕ; Тар­га Су­пер, КЕ; Міура, к. е.) та хіза­ло­фоп-П-те­фу­ри­лу (Пан­те­ра, к. е.) за ре­ко­мен­до­ва­них норм їхньої ви­т­ра­ти ста­но­ви­ла 98,8–100% про­ти од­норічних та 93–96% про­ти ба­га­торічних зла­ко­вих бур’янів. За­хис­ний ефект гербіцидів зберігається про­тя­гом 60 днів.
За своєчас­но­го вне­сен­ня гербіцидів до­стат­ньо однієї об­роб­ки за весь період ве­ге­тації куль­ту­ри. До то­го ж мож­на ско­ри­с­та­ти­ся мінімаль­ни­ми нор­ма­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів у період, ко­ли рос­ли­ни бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у най­чут­ливіших до їхньої дії фа­зах роз­вит­ку. Запізнен­ня із про­ве­ден­ням за­хис­них за­ходів при­зве­де до по­тре­би збільшен­ня норм ви­т­ра­ти гербіцидів для ча­ст­ко­во­го по­до­лан­ня на­ро­с­та­ю­чої фа­зо­вої ре­зи­с­тент­ності рос­лин бур’янів, що ма­ють чо­ти­ри-п’ять і більше справжніх листків, і вод­но­час спри­чи­нить знач­не пригнічен­ня куль­тур­них рос­лин.
Грамініци­ди за­сто­со­ву­ють, як пра­ви­ло, на по­лях, де се­ге­таль­ну рос­линність пред­став­ля­ють пе­ре­важ­но зла­кові бур’яни. Про­те най­по­ши­ренішим у посівах сої є зміша­ний тип за­бур’яне­ності. То­му ок­ре­ме за­сто­су­ван­ня як грамініцидів, так і про­тид­во­доль­них гербіцидів не вирішує по­вною мірою про­бле­му за­хи­с­ту цієї куль­ту­ри. Вне­сен­ня пре­па­ратів од­но­сто­рон­ньої дії мо­же навіть при­зве­с­ти до пев­но­го по­ши­рен­ня у посівах не­кон­тро­ль­о­ва­них груп бур’яно­вої рос­лин­ності. У та­ко­му разі слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти грамініци­ди ра­зом із про­тид­во­доль­ни­ми пре­па­ра­та­ми або гербіци­ди на ос­нові іма­зе­тапіру та іма­за­мок­су, які зни­щу­ють як зла­кові, так і дво­дольні бур’яни, в то­му числі ка­ран­тинні (різні ви­ди по­ви­тиць і ам­б­розій), а та­кож зни­жу­ють засміченість полів ба­га­торічни­ми бур’яна­ми.

   Як свідчать ре­зуль­та­ти ба­га­ть­ох досліджень із ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів у посівах сої, найбільшої ефек­тив­ності мож­на до­сяг­ти ли­ше за поєд­­­нан­ня у ба­ко­вих сумішах пре­па­ратів із різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Суттєве роз­ши­рен­ня спе­к­т­ра дії та по­си­лен­ня гербіцид­ної ак­тив­ності за­­­без­­­­пе­чує об­роб­ка бур’янів ба­ко­ви­ми суміша­ми Хар­моні 75, ВГ + Се­лект, 120, к. е., суміша­ми Фюзіла­ду фор­те 150 ЕС, к. е., із Ба­за­г­ра­ном М, в. р., чи Хар­моні 75, ВГ. За­ги­бель бур’янів різних видів за їхньо­го за­сто­су­ван­ня ста­но­ви­ла 86–97%, а си­ра ма­са бур’яно­вої рос­лин­ності змен­шу­ва­лась на 84–90%.
У разі ви­ко­ри­с­тан­ня стра­хо­вих гербіцидів слід до­три­му­ва­тись усіх за­сте­ре­жень. Ви­ко­ри­с­тан­ня ба­ко­вих сумішей про­ти дво­доль­них гербіцидів ра­зом із грамініци­да­ми мо­же за­вда­ти рос­ли­нам сої знач­ної шко­ди, особ­ли­во за мак­си­маль­них норм ви­т­ра­ти: мо­жуть за­три­му­ва­ти ріст та роз­ви­ток рос­лин сої, вик­ли­ка­ти їхню фіто­ток­сичність.
До­во­ди­лось спо­с­теріга­ти, ко­ли за об­роб­ки посівів сої у фазі бу­тонізації — по­чат­ку цвітіння грамініцидами на рос­ли­нах культури з’яв­ля­лись світло-жовті або чер­во­ну­ва­то-бурі пля­ми. Не­га­тив­ний вплив фіто­ток­сич­ності про­яв­ляв­ся у де­я­ко­му пригніченні роз­вит­ку рос­лин, особ­ли­во за су­хої жар­кої по­го­ди. Рос­ли­ни сої відно­ви­ли нор­маль­ну ве­ге­тацію ли­ше че­­рез де­я­кий час після ви­па­дан­ня опадів.

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Попри всі труднощі, український аграрний бізнес намагається утримати позиції та рухатися вперед. Яким буде майбутнє українського бізнесу та його шляхи розвитку, а також про власний досвід в сільському господарстві і амбітні плани на... Подробнее

1
0