Спецможливості
Статті

І копито «носить» молоко, або Як профілактувати хвороби кінцівок

04.12.2014
768
І копито  «носить» молоко,  або Як профілактувати  хвороби кінцівок фото, ілюстрація

Хвороби копитець за поширеністю та економічними збитками займають третє місце після маститів та гінекологічних захворю­вань корів. Так, у молочних стадах майже 90% дійних корів можуть мати уражені копитця, а вибракування продуктивних тварин у господарстві  за хвороб кінцівок може досягати 30%!

Хвороби копитець за поширеністю та економічними збитками займають третє місце після маститів та гінекологічних захворю­вань корів. Так, у молочних стадах майже 90% дійних корів можуть мати уражені копитця, а вибракування продуктивних тварин у господарстві  за хвороб кінцівок може досягати 30%!

І. Циганков, вет. лікар,
компанія «Вет-Експерт»

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва є важливою умовою розвитку економіки в Україні. Водночас однією із найперспективніших та економічно привабливих галузей небезпідставно вважають молочне скотарство. Проте поки що середньорічний надій в Україні становить менше ніж 3000 кг на одну корову, тоді як у розвинутих країнах — принаймні вдві­чі-втричі більше. І це попри те, що вітчизняні природні умови вважають одними із найсприятливіших як для самих корів (відсутність тривалих спекотних періодів), так і за можливостями заготівлі належної кількості та якості кормів для них (багаті чорноземні грунти). 
Однак аналіз роботи багатьох мо­­лочних ферм  в Україні свідчить про те, що на заваді впровадженню ефективних технологій часто стоїть брак досвіду керівників та спеціалістів із належної організації технологічного процесу. Тому корови часто хворіють, знижується кількість та якість молочної продукції,  погіршують­ся економічні показники діяльності ферми.
«Копитна» економіка
Однією із найпоширеніших  небажаних патологій у молочних корів є захворювання кінцівок: виразки, дерматити, деформації, гнійно-некротичні процеси у ділянці пальців. Госпо­­дарники часто недооцінюють їхню економічну шкоду. Водночас кількість ви­­падків кульгавості тварин на високопродуктивних молочних фермах може сягати 20–90% на рік, недоотримання молока у корів із хворобами кінцівок — 3–8 кг/добу за період захворювання або понад 1000 кг/корову протягом лактації. У середньому третину корів вибраковують із причини кульгавості. Тільки уявіть, економічні збитки від захворювань кінцівок у корів можуть сягати понад 4–5% річного прибутку ферми.
Тож господарська «арифметика» до­­во­­лі вражаюча: економічні збитки від за­­хворювань обходяться вдесятеро дорожче, аніж вчасна профілактика та лікування.

Що впливає на здоров’я копитець?
   Неякісна підлога. За неправильного контакту копитець із бетонною підлогою вони швидко стираються, ходьба стає болісною, внаслідок чого корова зменшує кількість рухів до кормового столу та напувалок. Три­вале залежування тварин призводитиме до збільшення гінекологічних проблем (ендометрит, мастит, проблеми із осіменінням, подовження сер­віс-пе­ріоду). Наявні щілини, гострі краї та хиткі елементи підлоги можуть стати причиною пошкоджень кінцівок та їхнього травмування.
   Занадто висока вологість ви­­кли­кає розм’якшення рогового шару — копитця не здатні повноцінно витримувати масу тіла тварини, що призводить до їхнього травмування.
   Занадто сухе приміщення є причиною втрати еластичності копитця, що починає розламуватись та розтріскуватись.
   Незбалансована годівля може зумовити у тварини  нестачу мінеральних речовин (фосфор, селен та ін.) та клітковини — тварини починають кульгати, підвищується ризик появи захворювань ратиць.
   Інфекційні агенти спричинюють ураження глибших тканин ратиці, що зрештою збільшує обсяг необхідних лікувальних заходів. «Воротами» інфекції можуть бути пошкодження та виразки копитець.
   Нехтування профілактичними заходами (обрізанням копитець, за­­стосуванням ванн). Копитця корови виростають на 1 мм за тиждень, тож якщо не проводити обрізання — їхнє природне стирання відбуватиметься нерівномірно. Враховуючи те, що передня частина копитця відростає швидше, аніж задня, вона стає довшою, водночас п’ятка — трохи вищою. Не­­пра­вильна форма копитець спричинює нерівномірне навантаження на них та появу множинних тріщин у ратиці.

Бригада «911»
для коров’ячих ратиць
Важливими умо­­вами належного ви­­­­конання ортопедичної обробки у корів є забезпечення надійної фік­­сації тварини та використання правильної техніки розчищення рогу ратиць. Для вирішення цієї проблеми у багатьох країнах уже створено національні асоціації спеціалістів із розчищення ратиць у корів. Головним їхнім завданням є забезпечення високого рівня практичних та теоретичних знань  своїх спеціалістів та постійне підвищення їхньої кваліфікації. Більше того, на сьогодні у Данії розглядають законопроект, згідно з яким фермери цієї країни будуть зобов’язані забезпечувати проведення розчищення ратиць у корів щонайменше двічі на рік, вдаючись до послуг  відповідно підготовлених спеціалістів.
Подібні тенденції все частіше можна спостерігати і у вітчизняних господарствах. Відповідальні власники та керівники молочнотоварних ферм мають можливість ефективно співпрацювати з організаціями, які здатні надавати висококваліфіковану практичну та теоретичну допомогу при вирішенні цього питання. Форми такої співпраці залежать від розміру ферм, особливостей технологічного процесу та поширеності хвороб кінцівок у корів.
Співпрацюючи із провідними науковцями та практиками, після проведеного аналізу спеціалісти фірми можуть запропонувати конкретні рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу на фермі задля зменшення кількості клі­ніч­них проявів хвороб кінцівок у корів та впровад­жен­ня ефек­тивних методів їхньої профілактики.

Основні помилки
під час розчищення
Розчищення копитець у господарствах можуть проводити: спеціально створені бригади спеціалістів-ортопедів (на великих фермах), штатні фахівці ветеринарної медицини, спеціально навчені люди без ветеринарної освіти. Водночас усі погоджуються, що розчищення ратиць — робота нелегка й може забирати дуже багато часу.
Недосвідчені ортопеди під час проведення операції у корів допускають грубі помилки, внаслідок чого різноманітні захворювання й кульгавість виникають усе частіше. Тож зосередимо увагу на типових помилках спеціалістів під час розчищення ратиць.
 Надмірне вкорочення рогового черевика. Як­­що потім розчищають  підошву (другий крок процедури), то вона стає занадто тонкою, а основа шкіри — уразливою до тиску, що може спричинити кульгавість.

 Створення квадратного зачепу. У такому разі збільшується навантаження на підошву й білу лінію, а не на роговий черевик.

 Видалення аксіальної стінки. Іноді видаляють забагато аксіальної стінки рогу пальців, розміщених занадто близько, але ця поверхня ратиці також важлива, вона має отримувати певне навантаження. Її зайве видалення дестабілізуватиме ратицю й може призвести до ротації пальця.
До речі, за бажання досягти нормальної структури ратиці, слід пам’я­­тати про деякі нюанси. Зокрема,
по­­няття «правильна ратиця» різниться від ратиці до ратиці, від тварини
до тварини.
Так, допустимі відмінності у структурі ратиці між тваринами одного віку, породи та статі. При­кладом цьо­го є «глибина п’ят­ки», довжина та ширина пі­­дошви — ці по­казники мо­­жуть різнитися, водночас залишаючись у ме­­жах но­рми.
Вікова варіація прослідковується у довжині підо­шви нетелей і старих корів — у останніх середня довжина підошви буде більшою. Як приклад породних відмінностей можна назвати ратиці корів порід джерсей та голштин — у джерсеїв ратиці менші.
Прикладом варіацій між пальцями окремо взятої тварини є внутрішній (медіальний) палець тазової кін-
цівки корови — він менший за зовнішній (латеральний).

Тож не забуваймо, що коли мова йде про високопродуктивну корову, чільне місце у догляді за нею мають займати професіонали, які належно турбуються про здоров’я її ратиць.

Функціональне обрізання копитець

Основне завдання розчищення ко­­питець —  відновлення нормальної довжини рогу стінки, видалення ушкодженого рогу підошви, м’якуша та білої лінії, забезпечення фізіологічних параметрів механізму ратиць та зменшення навантаження на основу шкіри підошви.
Корова із правильною формою ратиць набагато менше схильна до розвитку захворювань кінцівок навіть за часто невідворотних та згубних для її копитець умов утримання і годівлі. Так, за безприв’язного утримання на щілинній підлозі кількість рекомендованих розчищень копитець — двічі на рік, а за без­прив’язного — процедуру проводять за потреби (у середньому — кожні 3–4 місяці). Також розчищення копитець двічі на рік рекомендують і коровам, яких улітку виганяють на пасовище. Для них цю процедуру проводять перед вигоном на пасовище та під час  постановки у стійла.

Інструкція із проведення розчищення
Œ   Операцію із розчищення копитець розпочинають після фіксації тварини. Тож найкраще проводити ортопедичні маніпуляції у спеціальному станку, фіксуючи кінцівки відповідними пристроями. Попід черевом тварини підводять широкі ремені і фіксують їх у станку, що  має попередити її падіння.
   Першочергово витирають копитця чистою салфеткою або сухою підстилкою. Розпо­чинають обрізання із внутрішнього копитця задньої ноги. Для се­­редньої корови вагою 550 кг від периферії вінчика по передній стінці копитця відміряють 7,5 см. За наявності деформації копитного рогу довжину можна збільшувати (м’які тканини також деформовані). Спочатку  роблять відмітку копитним ножем, все зайве — видаляють.
Ž   За допомогою копитного ножа або шліфувальної машинки із спеціальною фрезою відрізають ріг підошовної частини копитець таким чином, щоб утворилась якомога більша площа опори. Ко­­питний ріг обережно обрізають якомога тоншими пластами, щоб досягти  потрібних розмірів. Проводити зняття рогу зі сторони підошви слід особливо обережно:  його товщина у цьому місці — всього 5,5–5 см. Стоншувати підошву не можна!
   Не варто відразу зрізати все зайве в області п’ятки — після розчищення другого копитця їх потрібно буде підрівняти. Друге копитце обрізають доти, поки воно не набуде такої самої довжини та товщини, як і перше.
Важливо! Товщина підошви має бути не менше ніж 5–7 мм. Водно­час товщина зачепа має становити
4–5 мм, а кут нахилу — 45°.
   Обробляють внутрішню поверхню нахилу між копитцями. Роблять ямку так, щоб внутрішнє та зовнішнє копитця мали однаковий нахил і нагадували форму човника.
   Зрізують ріг, що відшарувався, та гострі кути. Роблять маніпуляцію обережно, щоб не поранити м’яку епідермальну частину копитця.
   За виявлення пошкоджень рани змазують йодом, брильянтовим зеленим або чистим березовим дьогтем.

 

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее

1
0