Дерев’яний пакувальний матеріал: вимоги за національним та міжнародним стандартами
Деревина в Україні, як і в більшості країн світу, є найпопулярнішим матеріалом для виготовлення тари. Понад 90% усіх видів упаковки, яку використовують у глобальних транспортних перевезеннях, виготовлена з деревини. Оскільки Україна семимильними кроками рухається в бік Європи, вітчизняним експортерам, з метою уникнення складнощів у своїй діяльності, варто звертати увагу на відповідність використовуваної ними тари національним та міжнародним стандартам.
Піддони і дерев'яну тару перевіряють фітосанітарні служби всіх країн під час транспортування вантажів через міжнародні кордони, що часто призводить до дорогих і неприємних затримок продукції.
Міжнародний стандарт із фітосанітарних заходів (ISPM) № 15 «Керівні принципи регулювання дерев’яного пакувального матеріалу, що використовується у міжнародній торгівлі» (далі — МСФЗ № 15), сьогодні визначає фітосанітарні заходи, що знижують ризик занесення і поширення карантинних організмів, які переносяться у процесі міжнародної торгівлі з дерев’яними пакувальними матеріалами, виготовленими з необробленої деревини.
МСФЗ № 15 було прийнято у 2002 р. У квітні 2009 р. його переглянули. Всі країни, які прийняли МСФЗ № 15, тепер вимагають, щоб імпортований дерев’яний пакувальний матеріал був обов’язково очищений від кори.
Застосування цього стандарту допомагає захистити світові лісові ресурси від небезпечних шкідливих організмів, а вантажі від затримок.
Виготовлення дерев'яної тари. Так у чому ж загроза?
У природі є сотні видів шкідливих організмів, які пошкоджують деревину. Особливе занепокоєння викликають карантинні шкідники, такі як азійський вусач і соснова стовбурова нематода. Ці аборигенні види шкідливої фауни Китаю нині поширились світом: є вони в Канаді, США, Австрії, Франції та Німеччині. Ліквідаційні заходи тривають, проте ці карантинні організми являють собою серйозну загрозу для лісів і лісових угідь у всьому світі. Фахівці з охорони здоров’я лісів у різних країнах стурбовані інтродукцією цих організмів та на локалізацію і ліквідацію їхніх вогнищ витрачають значні кошти. Так, тільки в США вже витрачено понад 100 млн доларів на подолання проблеми, пов’язаної із згаданими організмами.
Упродовж 2001–2009 рр. у Португалії було витрачено майже 24 млн євро на заходи із контролю соснової стовбурової нематоди. В Іспанії на боротьбу з нематодою та заходи, які попереджують її поширення, в 2009 р. було витрачено понад 340 тис. євро і майже 3 млн євро — в 2010 р.
Застосування МСФЗ № 15, в якому визначено методи знезараження дерев'яної тари (термічна обробка, або фумігація), дасть змогу звести до мінімуму ризики, пов’язані як із зазначеними, так і з іншими шкідниками деревини, які можуть проникнути через кордони з дерев’яними піддонами і упаковкою.
МСФЗ № 15 — це своєрідний «паспорт» дерев'яної упаковки. Наразі більшість країн, у тому числі США, Канада, Китай, Велика Британія, ЄС та інші країни, вимагають застосування відповідних процедур за МСФЗ №15 до дерев’яної тари, яку використовують для перевезення вантажів.
Згідно із Директивою 2004/102/ЄС щодо дерев’яної тари з 1 березня 2005 р. у всіх країнах ЄС діють вимоги до маркування дерев’яного пакувального матеріалу, що ввозиться із вантажем із третіх країн.
Відповідно до вимог директиви дерев’яний пакувальний матеріал завтовшки понад 6 мм має бути знезаражений або термічно оброблений (висушений), після чого дерев'яна тара підлягає маркуванню згідно із вимогами МСФЗ № 15.
У разі, якщо дерев’яний пакувальний матеріал не має необхідного маркування або виявлено шкідливих організмів, що свідчить про нехтування обробкою (знезараженням або термообробкою дерев'яної тари) чи неефективність її проведення, Національна організація із карантину і захисту рослин (НОКЗР) застосовує відповідні фітосанітарні заходи до дерев'яної тари, упаковки. Це може бути затримання вантажу, проведення обробки, повернення чи знищення (або інше надійне знешкодження).
В Україні вимоги МСФЗ № 15 діють ще з 2006 р., коли набули чинності «Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення у межах країни, експорту та виробництва дерев’яного пакувального матеріалу», затверджені наказом Мінагрополітики України від 22.12.2005 р. № 731 (далі — Фітосанітарні правила). Ці Фітосанітарні правила включають усі національні вимоги щодо дерев’яного пакувального матеріалу. Документ розроблено на основі МСФЗ № 15 відповідно до Закону України «Про карантин рослин» та інших міжнародних і національних нормативно-правових актів. Усі підприємці, які займаються увезенням із-за кордону, перевезенням у межах країни, експортом, виробництвом та маркуванням дерев’яного пакувального матеріалу, повинні суворо дотримуватись вимог цих правил.
Відповідно до Фітосанітарних правил та МСФЗ № 15 до дерев’яних пакувальних матеріалів належать такі матеріали, як пакувальні блоки, коробки, дерев'яні пакувальні ящики, кріпильна деревина, дерев'яні піддони, кабельні барабани і котушки, які можуть застосовувати для транспортування практично будь-яких імпортованих вантажів, включаючи ті, які зазвичай не підлягають фітосанітарному інспектуванню.
Вимоги не стосуються дерев’яного пакувального матеріалу, товщина якого менше 6 мм; фанери і деревостружкових плит; структурно-орієнтованих дощок, виготовлених із використанням клею, тепла і тиску; бочок для алкогольних напоїв, які нагрівалися у процесі виготовлення; подарункових коробок, виготовлених із деревини, яка пройшла переробку методом, що унеможливлює зараження шкідливими організмами; тирси і деревної стружки; дерев’яних конструкцій, які стаціонарно прикріплені до вантажних автомобілів і контейнерів.
Якщо дерев’яний пакувальний матеріал ввозять в Україну, перевозять територією країни та експортують як супровідний матеріал із різними вантажами, він має бути очищеним від кори (окорованим), термічно обробленим чи знезараженим.
Окорування — це технологічний процес видалення кори з деревини. Необхідність окорування пояснюється тим, що навіть після обробки дерев'яної тари зберігається великий ризик зараження шкідниками деревини через те, що багато видів шкідливих організмів відкладають яйця в кору.
Термообробка (теплова обробка — код маркування: НТ) — це знезараження нагріванням за досягнення температури всією товщею деревини не нижче 56°С (у т. ч. серцевини) протягом як мінімум 30 хв. Цей захід визнано ефективним для знищення більшості видів шкідників деревини, у тому числі карантинних, у будь-якій фазі розвитку.
У виробників дерев’яної тари є досить популярним вид обробки Кiln drying (з англ., буквально: «піч», «сушіння»). За її застосування сушіння деревини відбувається у камерах із штучно створеними високими температурами (понад 60°С) протягом 3-6 год для досягнення заданого відсотка вологості деревини (зазвичай не вище 20%). За такого висушування гине більшість видів шкідників деревини.
На 8-й сесії Комісії із фітосанітарних заходів, у квітні 2013 р., було прийнято поправки до МСФЗ № 15, згідно з якими затверджено ще один можливий вид теплової обробки — із застосуванням діелектричного нагрівання (код маркування: DH). За використання такого нагрівання (наприклад, з допомогою мікрохвиль) дерев’яний пакувальний матеріал, виготовлений із деревини, довжина якої не перевищує 20 см вимірювання за найменшим розміром шматок або стіс мають бути нагріті до досягнення мінімальної температури 600C протягом 1 хв без перерви по всій його товщі (включаючи поверхню). Нагрівання до запропонованої температури потрібно досягти в межах 30 хв від початку обробки.
Однак, за спостереженнями вітчизняних фітосанітарних інспекторів, до сьогодні під час перевірок щодо наявності маркування дерев'яної тари як українського, так і закордонного походження відміток про обробку із кодом DH ще не було виявлено. Це свідчить про те, що такий вид обробки дерев'яної упаковки поки що не є достатньо відомим і популярним.
Фумігація дерев'яної тари — обробка бромистим метилом (код маркування: МВ).
Застосовувати бромистий метил слід з урахуванням рекомендацій Комісії із фітосанітарних заходів (далі — КФЗ) щодо заміни або зменшення обсягів його використання як фітосанітарного заходу (КФЗ, 2008 р.).
Фумігацію бромистим метилом проводять відповідно до технологічних схем, поданих у МСФЗ № 15 (повний текст МСФЗ №15 зі змінами доступний на офіційному сайті Держветфітослужби України http://vet.gov.ua).
Слід зазначити, що багато країн світу вже не використовують бромистий метил для знезараження дерев'яної тари. Так, із 18 березня 2010 р. у країнах Європейської Спільноти було заборонено застосування бромистого метилу для проведення фітосанітарної обробки.
Інші методи знезараження дерев'яної тари (фумігація фосфіном, хімічне пресування під тиском, різні види опромінення) можуть бути визнані у майбутньому, якщо буде науково доведено їхню ефективність.
Якщо дерев’яний пакувальний матеріал було піддано затвердженій фітосанітарній обробці відповідно до МСФЗ
№ 15, на нього наносять відповідне маркування (штамп). Вимоги до маркування дерев'яної тари: воно має легко читатись, надійно триматись на поверхні тари (не відбиватись і не переноситись на інші предмети). Наносять маркування у місцях, які добре помітні під час використання дерев’яної упаковки, переважно як мінімум на двох протилежних сторонах одиниці дерев’яного пакувального матеріалу.
Виробництво та маркування цього виду дерев'яної пакувальної тари на території України здійснюють особи, що включені до загальнодержавного Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність із виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу, який веде Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України. В цьому Реєстрі вказано назви та юридичні адреси підприємств, адреси, за якими розміщені потужності підприємств, методи обробок, які там застосовують, ідентифікаційні коди та коди підприємств для маркування. Загалом до Реєстру нині внесено понад 530 підприємств із усіх областей країни та АР Крим (повний Реєстр є у загальному доступі на офіційному сайті Держветфітослужби України http://vet.gov.ua/node/833).
Кожне підприємство, що включене до Реєстру згідно із присвоєним йому персональним п’ятизначним кодом, виготовляє штамп для маркування дерев'яної тари відповідно до вимог МСФЗ
№ 15 та Фітосанітарних правил. Передавати штамп для маркування іншим підприємствам не дозволяється.
На маркований дерев’яний пакувальний матеріал, у якому транспортується будь-який вантаж, не видають документи дозвільного характеру у сфері карантину рослин, крім випадків, якщо країна призначення не виставляє інших умов. Дерев’яний пакувальний матеріал у вигляді партії товару вивозять за межі України лише за наявності маркування, а також у супроводі фітосанітарного сертифікату.
Також дерев’яний пакувальний матеріал як партію товару дозволено ввозити в Україну за наявності оригіналу фітосанітарного сертифікату, що видається державними органами із карантину і захисту рослин країни-експортера, та карантинного дозволу на імпорт або транзит, що видається Держветфітослужбою України.
Під час надходження дерев’яного пакувального матеріалу на митницю у місці призначення державні фітосанітарні інспектори візуально перевіряють наявність маркування і його відповідність міжнародному стандарту та наявність ознак пошкодження шкідниками.
Так само, як рослини та товари рослинного походження, дерев’яний пакувальний матеріал проходить фітосанітарний контроль, причому частка цих матеріалів займає вагоме місце у загальній кількості всіх матеріалів, які щорічно оглядають відповідні служби. Причому державні фітосанітарні інспектори оглядають як імпортовані, так і експортовані дерев’яні пакувальні матеріали.
Досить часто вітчизняні фахівці виявляють імпортну дерев'яну тару, яка не відповідає вимогам МСФЗ № 15 (як правило, це та, що надходить немаркованою). Наприклад, вантажі із немаркованою тарою у 2013 р. надходили з Іспанії, Нідерландів, Литви, Італії, Німеччини, США, Туреччини, Болгарії, Китаю, Словенії, Словаччини, Білорусі. Та найбільше було зафіксовано випадків порушення МСФЗ № 15 із боку Польщі та Російської Федерації — 20 та 26 випадків, відповідно.
Щодо України у 2013 р. також було зафіксовано низку порушень вимог МСФЗ № 15 до дерев'яної пакувальної тари. Причиною понад 50% надісланих на адресу Департаменту фітосанітарної безпеки Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України нотифікаційних повідомлень була невідповідність маркування нормам МСФЗ № 15.
Слід зазначити, що, дотримуючись вимог міжнародного законодавства, вантажовласники і перевізники убезпечують себе від невиправданих затримань і простоїв вантажів, додаткових витрат на проведення фітосанітарного контролю до дерев'яної тари чи вимушених витрат на зберігання вантажів.
Крім цього, перевозячи вантажі у супроводі обробленої і відповідно маркованої дерев'яної тари, можна гарантувати убезпечення від випадкового завезення в Україну небезпечних карантинних та інших, ще невідомих, шкідливих організмів, які можуть нести загрозу нашим лісам, завдати значних збитків державі та вплинути на біологічну різноманітність на теренах України. Адже набагато краще та дешевше запобігти проникненню карантинних організмів, аніж потім витрачати величезні кошти і докладати чималих зусиль на їхню локалізацію і ліквідацію.
А. Челомбітко, О. Башинська,
Департамент фітосанітарної безпеки
Держветфітослужби України