Спецможливості
Технології

Дерев’яний пакувальний матеріал: вимоги за національним та між­народним стандартами

15.09.2014
5758
Дерев’яний пакувальний матеріал: вимоги за національним та між­народним стандартами фото, ілюстрація

Деревина в Україні, як і в більшості країн світу, є найпопулярнішим матеріалом для виготовлення тари. Понад 90% усіх видів упаковки, яку використовують у глобальних транспортних перевезеннях, виготовлена з деревини. Оскільки Україна семимильними кроками рухається в бік Європи, вітчизняним експортерам, з метою уникнення складнощів у своїй діяльності, варто звертати увагу на відповідність використовуваної ними тари національним та міжнародним стандартам.

Піддо­ни і дерев'яну та­ру пе­ревіря­ють фіто­санітарні служ­би всіх країн під час транс­пор­ту­ван­ня ван­тажів че­рез міжна­родні кор­до­ни, що ча­с­то при­зво­дить до до­ро­гих і не­приємних за­три­мок про­дукції.

Міжна­род­ний стан­дарт із фіто­санітар­них за­ходів (ISPM) № 15 «Керівні прин­ци­пи ре­гу­лю­ван­ня де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, що ви­ко­ри­с­то­вується у міжна­родній торгівлі» (далі — МСФЗ № 15), сьо­годні виз­на­чає фіто­санітарні за­хо­ди, що зни­жу­ють ри­зик за­не­сен­ня і по­ши­рен­ня ка­ран­тин­них ор­ганізмів, які пе­ре­но­сять­ся у про­цесі міжна­род­ної торгівлі з де­рев’яни­ми па­ку­валь­ни­ми ма­теріала­ми, ви­го­тов­ле­ни­ми з не­об­роб­ле­ної де­ре­ви­ни.
МСФЗ № 15 бу­ло прий­ня­то у 2002 р. У квітні 2009 р. йо­го пе­ре­гля­ну­ли. Всі країни, які прий­ня­ли МСФЗ № 15, те­пер ви­ма­га­ють, щоб імпор­то­ва­ний де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал був обов’яз­­ко­во очи­ще­ний від ко­ри.
   За­сто­су­ван­ня цьо­го стан­дар­ту до­по­ма­гає за­хи­с­ти­ти світові лісові ре­сур­си від не­без­печ­них шкідли­вих ор­ганізмів, а ван­тажі від за­три­мок.

Виготовлення дерев'яної тари. Так у чо­му ж за­гро­за?
У при­роді є сотні видів шкідли­вих ор­ганізмів, які по­шко­д­жу­ють де­ре­ви­ну. Особ­ли­ве за­не­по­коєння вик­ли­ка­ють ка­ран­тинні шкідни­ки, такі як азійський ву­сач і со­сно­ва стов­бу­ро­ва не­ма­то­да. Ці або­ри­генні ви­ди шкідли­вої фа­у­ни Ки­таю нині по­ши­ри­лись світом: є во­ни в Ка­наді, США, Австрії, Франції та Німеч­чині. Лікві­даційні за­хо­ди три­ва­ють, про­те ці ка­ран­тинні ор­ганізми яв­ля­ють со­бою серй­оз­ну за­гро­зу для лісів і лісо­вих угідь у всьо­му світі. Фахівці з охо­ро­ни здо­ров’я лісів у різних країнах стур­бо­вані інтро­дукцією цих ор­ганізмів та на ло­калізацію і ліквідацію їхніх во­гнищ ви­т­ра­ча­ють значні ко­ш­ти. Так, тільки в США вже ви­т­ра­че­но по­над 100 млн доларів на по­до­лан­ня про­бле­ми, пов’яза­ної із зга­да­ни­ми ор­ганізма­ми.
   Уп­ро­довж 2001–2009 рр. у Пор­ту­галії бу­ло ви­т­ра­че­но май­же 24 млн євро на за­хо­ди із кон­тро­лю со­сно­вої стов­бу­ро­вої не­ма­то­ди. В Іспанії на бо­роть­бу з не­ма­то­дою та за­хо­ди, які по­пе­ре­д­жу­ють її по­ши­рен­ня, в 2009 р. бу­ло ви­т­ра­че­но по­над 340 тис. євро і май­же 3 млн євро — в 2010 р.
За­сто­су­ван­ня МСФЗ № 15, в яко­му виз­на­че­но ме­то­ди зне­за­ра­жен­ня дерев'яної та­ри (термічна об­роб­ка, або фумігація), дасть змо­гу зве­с­ти до мініму­му ри­зи­ки, пов’язані як із за­зна­че­ни­ми, так і з інши­ми шкідни­ка­ми де­ре­ви­ни, які мо­жуть про­ник­ну­ти че­рез кор­до­ни з де­рев’яни­ми піддо­на­ми і упа­ков­кою.
   МСФЗ № 15 — це своєрідний «па­с­порт» дерев'яної упа­ков­ки. На­разі більшість країн, у то­му числі США, Ка­на­да, Ки­тай, Ве­ли­ка Бри­танія, ЄС та інші країни, ви­ма­га­ють за­сто­су­ван­ня відповідних про­це­дур за МСФЗ №15 до де­рев’яної та­ри, яку ви­ко­ри­с­то­ву­ють для пе­ре­ве­зен­ня ван­тажів. 

   Згідно із Ди­рек­ти­вою 2004/102/ЄС що­до де­рев’яної та­ри з 1 бе­рез­ня 2005 р. у всіх країнах ЄС діють ви­мо­ги до мар­ку­ван­ня де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, що вво­зить­ся із ван­та­жем із третіх країн.
Відповідно до ви­мог ди­рек­ти­ви де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал зав­тов­шки по­над 6 мм має бу­ти зне­за­ра­же­ний або термічно об­роб­ле­ний (ви­су­ше­ний), після чо­го дерев'яна та­ра підля­гає мар­ку­ван­ню згідно із ви­мо­га­ми МСФЗ № 15.
   У разі, як­що де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал не має не­обхідно­го мар­ку­ван­ня або ви­яв­ле­но шкідли­вих ор­га­нізмів, що свідчить про не­хту­ван­ня об­роб­кою (зне­за­ра­жен­ням або тер­мо­об­роб­кою дерев'яної тари) чи не­ефек­тивність її про­ве­ден­ня, Національ­на ор­ганізація із ка­ран­ти­ну і за­хи­с­ту рос­лин (НОКЗР) за­сто­со­вує відповідні фіто­санітарні за­хо­ди до дерев'яної тари, упаковки. Це мо­же бу­ти за­три­ман­ня ван­та­жу, про­ве­ден­ня об­роб­ки, по­вер­нен­ня чи зни­щен­ня (або інше надійне знеш­ко­д­жен­ня).
В Ук­раїні ви­мо­ги МСФЗ № 15 діють ще з 2006 р., ко­ли на­бу­ли чин­ності «Фіто­санітарні пра­ви­ла вве­зен­ня з-за кор­до­ну, пе­ре­ве­зен­ня у ме­жах країни, ек­с­пор­ту та ви­роб­ництва де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу», за­твер­д­жені на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 22.12.2005 р. № 731 (далі — Фіто­санітарні пра­ви­ла). Ці Фіто­санітарні пра­ви­ла вклю­ча­ють усі національні ви­мо­ги що­до де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу. До­ку­мент роз­роб­ле­но на ос­нові МСФЗ № 15 відповідно до За­ко­ну Ук­раїни «Про ка­ран­тин рос­лин» та інших міжна­род­них і національ­них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів. Усі підприємці, які зай­ма­ють­ся уве­зен­ням із-за кор­до­ну, пе­ре­ве­зен­ням у ме­жах країни, ек­с­пор­том, ви­роб­ництвом та мар­ку­ван­ням де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, по­винні су­во­ро до­три­му­ва­тись ви­мог цих пра­вил.
   Відповідно до Фіто­санітар­них пра­вил та МСФЗ № 15 до де­рев’яних па­ку­валь­них ма­теріалів на­ле­жать такі ма­теріали, як па­ку­вальні бло­ки, ко­роб­ки, дерев'яні па­ку­вальні ящи­ки, кріпиль­на де­ре­ви­на, дерев'яні піддо­ни, ка­бельні ба­ра­ба­ни і ко­туш­ки, які мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти для транс­пор­ту­ван­ня прак­тич­но будь-яких імпор­то­ва­них ван­тажів, вклю­ча­ю­чи ті, які за­зви­чай не підля­га­ють фіто­санітар­но­му інспек­ту­ван­ню.
Ви­мо­ги не сто­су­ють­ся де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, тов­щи­на яко­го мен­ше 6 мм; фа­не­ри і де­ре­во­ст­руж­ко­вих плит; струк­тур­но-орієнто­ва­них до­щок, ви­го­тов­ле­них із ви­ко­ри­с­тан­ням клею, теп­ла і ти­с­ку; бо­чок для ал­ко­голь­них на­поїв, які нагріва­ли­ся у про­цесі ви­го­тов­лен­ня; по­да­рун­ко­вих ко­ро­бок, ви­го­тов­ле­них із де­ре­ви­ни, яка прой­ш­ла пе­ре­роб­ку ме­то­дом, що уне­мож­лив­лює за­ра­жен­ня шкідли­ви­ми ор­ганізма­ми; тир­си і де­рев­ної струж­ки; де­рев’яних кон­ст­рукцій, які стаціонар­но прикріплені до ван­таж­них ав­то­мобілів і кон­тей­нерів.

   Як­що де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал вво­зять в Ук­раїну, пе­ре­во­зять те­ри­торією країни та ек­с­пор­ту­ють як су­провідний ма­теріал із різни­ми ван­та­жа­ми, він має бу­ти очи­ще­ним від ко­ри (око­ро­ва­ним), термічно об­роб­ле­ним чи зне­за­ра­же­ним.
   Око­ру­ван­ня — це тех­но­логічний про­цес ви­да­лен­ня ко­ри з де­ре­ви­ни. Не­обхідність око­ру­ван­ня по­яс­нюється тим, що навіть після об­роб­ки дерев'яної тари зберігається ве­ли­кий ри­зик за­ра­жен­ня шкідни­ка­ми де­ре­ви­ни че­рез те, що ба­га­то видів шкідли­вих ор­ганізмів відкла­да­ють яй­ця в ко­ру.
   Тер­мо­об­роб­ка (теп­ло­ва об­роб­ка — код мар­ку­ван­ня: НТ) — це зне­за­ра­жен­ня нагріван­ням за до­сяг­нен­ня тем­пе­ра­ту­ри всією тов­щею де­ре­ви­ни не ниж­че 56°С (у т. ч. сер­це­ви­ни) про­тя­гом як мінімум 30 хв. Цей захід виз­на­но ефек­тив­ним для зни­щен­ня більшості видів шкідників де­ре­ви­ни, у то­му числі ка­ран­тин­них, у будь-якій фазі роз­вит­ку.
У ви­роб­ників де­рев’яної та­ри є до­сить по­пу­ляр­ним вид об­роб­ки Кiln drying (з англ., бук­валь­но: «піч», «сушіння»). За її за­сто­су­ван­ня сушіння де­ре­ви­ни відбу­вається у ка­ме­рах із штуч­но ство­ре­ни­ми ви­со­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми (по­над 60°С) про­тя­гом 3-6 год для до­сяг­нен­ня за­да­но­го відсот­ка во­ло­гості де­ре­ви­ни (за­зви­чай не ви­ще 20%). За та­ко­го ви­су­шу­ван­ня ги­не більшість видів шкідників де­ре­ви­ни.
На 8-й сесії Комісії із фіто­санітар­них за­ходів, у квітні 2013 р., бу­ло прий­ня­то по­прав­ки до МСФЗ № 15, згідно з яки­ми за­твер­д­же­но ще один мож­ли­вий вид теп­ло­вої об­роб­ки — із за­сто­су­ван­ням діеле­к­т­рич­но­го нагріван­ня (код мар­ку­ван­ня: DH). За ви­ко­ри­с­тан­ня та­ко­го нагріван­ня (на­при­клад, з до­по­мо­гою мікро­х­виль) де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал, ви­го­тов­ле­ний із де­ре­ви­ни, до­вжи­на якої не пе­ре­ви­щує 20 см вимірю­ван­ня за най­мен­шим розміром шма­ток або стіс ма­ють бу­ти нагріті до до­сяг­нен­ня мінімаль­ної тем­пе­ра­ту­ри 600C про­тя­гом 1 хв без пе­ре­рви по всій його товщі (вклю­ча­ю­чи по­верх­ню). Нагріван­ня до за­про­по­но­ва­ної тем­пе­ра­ту­ри потрібно до­сяг­ти в ме­жах 30 хв від по­чат­ку об­роб­ки.
Од­нак, за спо­с­те­ре­жен­ня­ми вітчиз­ня­них фіто­санітар­них інспек­торів, до сьо­годні під час пе­ревірок що­до на­яв­ності мар­ку­ван­ня дерев'яної та­ри як ук­раїнсько­го, так і за­кор­дон­но­го по­хо­д­жен­ня відміток про об­роб­ку із ко­дом DH ще не бу­ло ви­яв­ле­но. Це свідчить про те, що та­кий вид об­роб­ки дерев'яної упаковки по­ки що не є до­стат­ньо відо­мим і по­пу­ляр­ним.
   Фумігація дерев'яної тари — об­роб­ка бро­ми­с­тим ме­ти­лом (код мар­ку­ван­ня: МВ).
За­сто­со­ву­ва­ти бро­ми­с­тий ме­тил слід з ура­ху­ван­ням ре­ко­мен­дацій Комісії із фіто­санітар­них за­ходів (далі — КФЗ) що­до заміни або змен­шен­ня об­сягів йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня як фіто­санітар­но­го за­хо­ду (КФЗ, 2008 р.).
Фумігацію бро­ми­с­тим ме­ти­лом про­во­дять відповідно до тех­но­логічних схем, по­да­них у МСФЗ № 15 (по­вний текст МСФЗ №15 зі зміна­ми до­ступ­ний на офіційно­му сайті Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни http://vet.gov.ua).
Слід за­зна­чи­ти, що ба­га­то країн світу вже не ви­ко­ри­с­то­ву­ють бро­ми­с­тий ме­тил для зне­за­ра­жен­ня дерев'яної та­ри. Так, із 18 бе­рез­ня 2010 р. у країнах Євро­пейсь­кої Спільно­ти бу­ло за­бо­ро­не­но за­сто­су­ван­ня бро­ми­с­то­го ме­ти­лу для про­ве­ден­ня фіто­санітар­ної об­роб­ки.
   Інші ме­то­ди зне­за­ра­жен­ня дерев'яної тари (фу­мі­гація фосфіном, хімічне пре­су­ван­ня під ти­с­ком, різні ви­ди оп­ромінен­ня) мо­жуть бу­ти виз­нані у май­бут­нь­о­му, як­що бу­де на­уко­во до­ве­де­но їхню ефек­тивність.
Як­що де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал бу­ло підда­но за­твер­д­женій фіто­санітарній об­робці відповідно до МСФЗ
№ 15, на ньо­го на­но­сять відповідне мар­ку­ван­ня (штамп). Ви­мо­ги до мар­ку­ван­ня дерев'яної тари: во­но має лег­ко чи­та­тись, надійно три­ма­тись на по­верхні та­ри (не відби­ва­тись і не пе­ре­но­си­тись на інші пред­ме­ти). На­но­сять мар­ку­ван­ня у місцях, які до­б­ре помітні під час ви­ко­ри­с­тан­ня де­рев’яної упа­ков­ки, пе­ре­важ­но як мінімум на двох про­ти­леж­них сто­ро­нах оди­ниці де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу.
  Ви­роб­ництво та мар­ку­ван­ня цьо­го ви­ду дерев'яної па­ку­валь­ної та­ри на те­ри­торії Ук­раїни здійсню­ють осо­би, що вклю­чені до за­галь­но­дер­жав­но­го Реєстру осіб, які здійсню­ють гос­по­дарсь­ку діяльність із ви­роб­ництва та мар­ку­ван­ня де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу, який ве­де Дер­жав­на ве­те­ри­нар­на та фіто­санітар­на служ­ба Ук­раїни. В цьо­му Реєстрі вка­за­но на­зви та юри­дичні ад­ре­си підприємств, ад­ре­си, за яки­ми розміщені по­туж­ності підприємств, ме­то­ди об­ро­бок, які там за­сто­со­ву­ють, іден­тифікаційні ко­ди та ко­ди підприємств для мар­ку­ван­ня. За­га­лом до Реєстру нині вне­се­но по­над 530 підприємств із усіх об­ла­с­тей країни та АР Крим (по­вний Реєстр є у за­галь­но­му до­ступі на офіційно­му сайті Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни http://vet.gov.ua/node/833).
Кож­не підприємство, що вклю­че­не до Реєстру згідно із при­своєним йо­му пер­со­наль­ним п’ятиз­нач­ним ко­дом, ви­го­тов­ляє штамп для мар­ку­ван­ня дерев'яної тари відповідно до ви­мог МСФЗ
№ 15 та Фіто­санітар­них пра­вил. Пе­ре­да­ва­ти штамп для мар­ку­ван­ня іншим підприємствам не доз­во­ляється.
  На мар­ко­ва­ний де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал, у яко­му транс­пор­тується будь-який ван­таж, не ви­да­ють до­ку­мен­ти дозвільно­го ха­рак­те­ру у сфері ка­ран­ти­ну рос­лин, крім ви­падків, як­що країна при­зна­чен­ня не ви­с­тав­ляє інших умов. Де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал у ви­гляді партії то­ва­ру ви­во­зять за межі Ук­раїни ли­ше за на­яв­ності мар­ку­ван­ня, а та­кож у су­про­воді фіто­санітар­но­го сер­тифіка­ту.
Та­кож де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал як партію то­ва­ру доз­во­ле­но вво­зи­ти в Ук­раїну за на­яв­ності оригіна­лу фіто­санітар­но­го сер­тифіка­ту, що ви­дається дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми із ка­ран­ти­ну і за­хи­с­ту рос­лин країни-ек­с­пор­те­ра, та ка­ран­тин­но­го доз­во­лу на імпорт або тран­зит, що ви­дається Держ­ветфіто­служ­бою Ук­раїни.

  Під час над­хо­д­жен­ня де­рев’яно­го па­ку­валь­но­го ма­теріалу на мит­ни­цю у місці при­зна­чен­ня дер­жавні фіто­сані­тарні інспек­то­ри візу­аль­но пе­ревіря­ють на­яв­ність мар­ку­ван­ня і йо­го відпо­відність міжна­род­но­му стан­дар­ту та на­явність оз­нак по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми. 
  Так са­мо, як рос­ли­ни та то­ва­ри рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня, де­рев’яний па­ку­валь­ний ма­теріал про­хо­дить фіто­санітар­ний кон­троль, при­чо­му ча­ст­ка цих ма­теріалів зай­має ва­го­ме місце у за­гальній кількості всіх ма­теріалів, які щорічно ог­ля­да­ють відповідні служ­би. При­чо­му дер­жавні фіто­санітарні інспек­то­ри ог­ля­да­ють як імпор­то­вані, так і ек­с­пор­то­вані де­рев’яні па­ку­вальні ма­теріали.
До­сить ча­с­то вітчиз­няні фахівці ви­яв­ля­ють імпорт­ну дерев'яну та­ру, яка не відповідає ви­мо­гам МСФЗ № 15 (як пра­ви­ло, це та, що над­хо­дить не­мар­ко­ва­ною). На­при­клад, ван­тажі із не­мар­ко­ва­ною та­рою у 2013 р. над­хо­ди­ли з Іспанії, Нідер­ландів, Лит­ви, Італії, Німеч­чи­ни, США, Ту­реч­чи­ни, Бол­гарії, Ки­таю, Сло­венії, Сло­вач­чи­ни, Біло­русі. Та найбільше бу­ло зафіксо­ва­но ви­падків по­ру­шен­ня МСФЗ № 15 із бо­ку Польщі та Російської Фе­де­рації — 20 та 26 ви­падків, відповідно.
  Що­до Ук­раїни у 2013 р. та­кож бу­ло зафіксо­ва­но низ­ку по­ру­шень ви­мог МСФЗ № 15 до дерев'яної пакувальної тари. При­чи­ною по­над 50% надісла­них на ад­ре­су Де­пар­та­мен­ту фіто­санітар­ної без­пе­ки Дер­жав­ної ве­те­ри­нар­ної та фіто­санітар­ної служ­би Ук­раїни но­тифікаційних повідо­млень бу­ла невідповідність мар­ку­ван­ня нор­мам МСФЗ № 15.
Слід за­зна­чи­ти, що, до­три­му­ю­чись ви­мог міжна­род­но­го за­ко­но­дав­ст­ва, ван­та­жо­влас­ни­ки і пе­ревізни­ки убез­пе­чу­ють се­бе від не­ви­прав­да­них за­три­мань і про­стоїв ван­тажів, до­дат­ко­вих ви­т­рат на про­ве­ден­ня фіто­санітар­но­го кон­тро­лю до дерев'яної тари чи ви­му­ше­них ви­т­рат на зберіган­ня ван­тажів.
  Крім цьо­го, пе­ре­во­зя­чи ван­тажі у су­про­воді об­роб­ле­ної і відповідно мар­ко­ва­ної дерев'яної та­ри, мож­на га­ран­ту­ва­ти убез­пе­чен­ня від ви­пад­ко­во­го за­ве­зен­ня в Ук­раїну не­без­печ­них ка­ран­тин­них та інших, ще невідо­мих, шкідли­вих ор­ганізмів, які мо­жуть не­сти за­гро­зу на­шим лісам, за­вда­ти знач­них збитків дер­жаві та впли­ну­ти на біологічну різно­манітність на те­ре­нах Ук­раїни. Ад­же на­ба­га­то кра­ще та де­шев­ше запобігти про­ник­нен­ню ка­ран­тин­них ор­ганізмів, аніж потім ви­т­ра­ча­ти ве­ли­чезні ко­ш­ти і до­кла­да­ти чи­ма­лих зу­силь на їхню ло­калізацію і ліквідацію.

А. Че­ломбітко, О. Ба­шинсь­ка,
Де­пар­та­мент фіто­санітар­ної без­пе­ки
Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни

Інтерв'ю
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее

1
0