Спецможливості
Агробізнес

Хліб політич­ний

23.10.2014
748
Хліб політич­ний фото, ілюстрація

Вересневі дощі, які заливали значну частину країни в останню декаду місяця, дещо призупинили сільськогосподарські роботи. Але користі від рясних опадів для стомлених спрагою грунтів значно більше — вони зволожили висохлу землю. Отже, сприятимуть розвитку і вже висіяного, й тих культур, які висіють хлібороби під урожай наступного року. Тим часом у керівних кабінетах напередодні парламентських виборів порахували ще не зібране остаточно зерно сезону нинішнього.

Вересневі дощі, які заливали значну частину країни в останню декаду місяця, дещо призупинили сільськогосподарські роботи. Але користі від рясних опадів для стомлених спрагою грунтів значно більше — вони зволожили висохлу землю. Отже, сприятимуть розвитку і вже висіяного, й тих культур, які висіють хлібороби під урожай наступного року. Тим часом у керівних кабінетах напередодні парламентських виборів порахували ще не зібране остаточно зерно сезону нинішнього.

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Міжвідо­мча ро­бо­ча гру­па, що пра­цює при Міне­ко­но­м­роз­вит­ку, оп­ри­люд­ни­ла ба­ланс по­пи­ту та про­по­зиції збіжжя на по­точ­ний мар­ке­тин­го­вий рік (ли­пень 2014-го — чер­вень 2015-го). Ви­роб­ництво зер­но­вих оцінюється на рівні 59 млн 934 тис. т, у то­му числі 23,7 млн т пше­ниці, 8,9 — яч­ме­ню, 25,2 — ку­ку­руд­зи. Це без ура­ху­ван­ня тим­ча­со­во оку­по­ва­ної те­ри­торії Кри­му. Та­кож у кабіне­тах виз­на­чи­ли­ся з ек­с­пор­том збіжжя. Він про­гно­зується на рівні 33 млн 685 тис. т. Зо­к­ре­ма, за межі дер­жа­ви пла­нується ви­вез­ти май­же 11,7 млн т пше­ниці та 17 — ку­ку­руд­зи.

Про заміновані поля й кукурудзу із «підмоченою репутацією»
Од­ра­зу з при­во­ду ос­тан­ньої. Уро­жай ку­ку­руд­зи справді очікується не­по­га­ний.  Хо­ча торік, за офіційни­ми да­ни­ми, вал ка­ча­ни­с­тої ма­ли на 5,7 млн т ви­щий навіть за нинішні оп­тимістичні про­гно­зи. Тоді бу­ло зібра­но 30,9 млн т. Ку­ку­руд­зи не­до­бе­ре­мо не ли­ше че­рез події на Сході, а, здебільшо­го, че­рез по­су­ш­ли­ву по­го­ду у серпні. Нині у се­ред­нь­о­му ця стра­тегічна для аг­раріїв та ек­с­пор­терів куль­ту­ра дає 43–44 ц/га, тоді як торік ма­ли 50 ц. Те, що не­ви­со­ка вро­жайність — од­на спра­ва. Для півден­но-східних регіонів ку­ку­руд­за вза­галі мо­же ста­ти роз­ча­ру­ван­ням се­зо­ну. Зби­ран­ня там як­раз на­би­рає обертів, а нинішні рятівні для грунтів дощі знач­но підмо­чи­ли вро­жай. Уже зро­зуміло, що сушіння зер­на вле­тить у до­б­ру копієчку. Тож за­тра­ти на до­ве­ден­ня ка­ча­ни­с­тої до кон­дицій мо­жуть «з’їсти» увесь зиск від її ви­ро­щу­ван­ня, а для ча­с­ти­ни гос­по­дарств і по­готів обер­ну­ти­ся збит­ка­ми. Хо­ча, звісно, го­ло­вною пе­ре­по­ною на шля­ху до про­г­­­­но­зо­ва­них у кабіне­тах зер­но­вих пер­спек­тив ста­ють події на ук­раїнсько­му «близь­ко­му сході». Ме­ханіза­то­рам у зо­ні конфлікту на­вряд чи хтось дає га­рантії, що по­ле не­заміно­ва­не, та й під ку­ля­ми — яке вро­жа­ю­ван­ня. Що ж до посівної у східних об­ла­с­тях, то стри­му­ю­чим фак­то­ром на до­да­чу до ви­бухів та мін ви­с­ту­пає ще й та­кий пси­хо­логічний чин­ник: хлібо­ро­би не впев­нені, що во­ни зби­ра­ти­муть за­кла­де­ний з осені вро­жай. Тож із ве­ли­кою ймовірністю мож­на при­пу­с­ти­ти: ози­мий клин у цих об­ла­с­тях знач­но ско­ро­тить­ся.

Про згуб­ний зв’язок пше­ниці і до­ла­ра
Навіть як­що нинішні офіційні про­гно­зи що­до вро­жаю у май­же 60 млн т зер­на не справ­дять­ся, мож­на з упев­неністю го­во­ри­ти, що йо­го для внут­рішньо­го спо­жи­ван­ня у будь-яко­му разі ви­с­та­чить. Річна по­тре­ба країни оці­нюється у 27,4 млн т збіжжя. Це і на про­до­вольчі цілі, і на насіння, й на корм ху­добі. А ось май­бутній се­зон — під пи­тан­ням. І не ли­ше че­рез уже зга­дані про­бле­ми для сільгоспви­роб­ництва, які не­се про­ти­сто­ян­ня на Сході Ук­раїни. Стрімка де­валь­вація гривні — на ко­ристь ек­с­пор­те­рам, але не аг­раріям. У зв’яз­ку з па­дінням грив­не­во­го кур­су ціни на зер­нові у до­ла­рах суттєво зни­зи­ли­ся.
Та­ка ариф­ме­ти­ка: для гос­по­дарств тон­на пше­ниці тре­ть­о­го кла­су, при­міром, по 2400 грн, тоді як до­лар в обмінни­ках був по 8 грн — це од­не. Бо ви­хо­ди­ло втор­гу­ва­ти 300 дол. Ко­ли аме­ри­кансь­ка ва­лю­та по­ча­ла ко­ш­ту­ва­ти 12 грн — це де­що інше. Ад­же й пше­ни­ця у та­ко­му разі ко­ш­тує вже ли­ше 200 дол. А нині — за кур­су у 15 грн — мож­на ви­ру­чи­ти тільки 160 дол. Вод­но­час ви­со­кий курс іно­зем­ної ва­лю­ти ве­де за со­бою збільшен­ня цін на паль­не, насіння та інші скла­дові, не­обхідні для ве­ден­ня сільгоспви­роб­ництва. Як­що нині про­да­ти тон­ну зер­на за 2400 грн, тон­ну до­б­рив (а во­ни за рік по­до­рож­ча­ли на 70–80%) за ви­ру­чені гроші вже не ку­пи­ти. Хо­ча ще кілька се­зонів то­му це бу­ло ре­аль­но. Ад­же 2000 грн за тон­ну пше­ниці тре­ть­о­го кла­су по­за­торік, як це не див­но, — більше від нинішніх 2400 грн. Бо тоді це ста­но­ви­ло 250, а те­пер — ли­ше 160–170 дол. Пси­хо­логічно у національній ва­люті ціна зер­но­вих на­чеб­то й прий­нят­на, та як до­хо­дить до прид­бан­ня ре­сурсів для осінньо­го висіву — гро­шей ка­та­ст­рофічно бра­кує. Тож си­ту­ація, ко­ли грив­неві ціни на зер­но не всти­га­ють за кур­сом до­ла­ра, мо­же обер­ну­ти­ся ве­ли­ки­ми не­га­раз­да­ми для аг­ро­ви­роб­ництва країни.
Важ­ли­ва особ­ливість нинішньо­го ро­ку, про яку вар­то зга­да­ти: ще до за­вер­шен­ня зби­ран­ня ко­ло­со­вих грив­неві ці­ни на пше­ни­цю по­ча­ли зро­ста­ти, а не стрімко па­да­ти, як за­зви­чай. Хо­ча у ми­ну­лі ро­ки жни­ва об­ва­лю­ва­ли ціни на пше­­ни­цю і в до­ла­рах, і в національній ва­люті.
І хліб у крам­ни­цях до­рож­чає, хо­ча збільшен­ня ціни на «про­дукт но­мер один» ви­гля­дає не над­то логічним, ад­же й про­гно­зи на вро­жай об­надійливі, й збіжжя в країні вдо­с­таль. Так, у Києві ще в серпні бу­ха­нець до­дав у ціні май­же 20%: приміром, 500-гра­мо­вий «Ук­раїн­ський» здо­рож­чав од­ра­зу на грив­ню — до 6 грн 40 коп. На­чаль­ник уп­равління із пи­тань ціно­вої політи­ки Київської міськдер­жадміністрації Ва­силь Яс­т­ру­бинсь­кий щи­ро тоді зізна­вав­ся: ціни на «про­дукт но­мер один» у сто­лиці вже не втри­ма­ти. Мов­ляв, ПАТ «Київхліб» фі­нан­со­во геть ос­лаб­ло — у під­приєм­ства на­ко­пи­чи­лись мільйо­ни гри­вень збит­ків. Тож, як­що «не пе­ре­пи­са­ти» цінни­ки, до­ве­деть­ся по­га­ша­ти втра­ти із місце­во­го бю­д­же­ту. Тоб­то хоч як кру­ти, а «роз­ко­ше­лю­ва­ти­ся» спо­жи­ва­чам до­ве­деть­ся й на­далі. Де­що за­спо­коїти по­­купців ук­раїнських бу­ханців ма­ло за­пев­нен­ня все то­го ж па­на Яс­т­ру­би­н­­­сь­ко­го, що гра­до­на­чаль­ник Віталій Клич­ко про­бле­му ро­зуміє і про­сить про­ва­ди­ти по­до­рож­чан­ня та­ким чи­ном, щоб це мінімаль­но по­зна­чи­ло­ся на ки­я­нах. До речі, цінни­ки у «бу­лоч­них» ви­прав­ля­ють на тлі по­яс­нень, що, окрім цін на зер­но, є й інші скла­дові вар­тості хліба, зо­к­ре­ма — енер­го­ре­сур­си та транс­портні ви­т­ра­ти.

Про вал і ек­с­порт­ний по­тенціал
Тим ча­сом ек­с­порт зер­но­вих іде не­­ба­че­ни­ми тем­па­ми. На­ше збіжжя кон­ку­рен­то­с­про­мож­не (як­що бра­ти у ва­люті) у ба­га­ть­ох дер­жа­вах. Відо­мо, що ви­ро­ще­­­не на ук­раїнських ла­нах зер­но суттєво впли­ває на світові ціни че­рез те, що ми мо­же­мо про­по­ну­ва­ти йо­го де­шев­ше. Цей факт, а та­кож оп­тимістичні вро­жайні про­гно­зи у май­же 60 млн т, здає­ться, роб­лять по­ле діяль­ності для трей­де­­рів без­меж­ним. Як­що, за да­ни­ми Міна­гро­політи­ки, на 19 ве­рес­ня із дер­жа­ви бу­ло ви­ве­зе­но 7,4 млн т зер­но­вих, із яких пше­ниці — 4,28 млн, то на 23 ве­рес­ня об­ся­ги ек­с­пор­ту вже ста­но­ви­ли, відповідно, 7,82, зо­к­ре­ма пше­ниці — 4,5 млн т. Не­с­клад­но підра­ху­ва­ти, що за ці кілька днів у се­ред­нь­о­му за кор­дон що­до­би пе­ре­прав­ля­ли по 100 тис. т ук­­раїн­­сько­го зер­на, зо­к­ре­ма більш як по 50 тис. т пше­ниці. Оче­вид­но, взяв­ши та­­кий розгін, трей­де­ри до­сить швид­ко роз­­­­про­да­дуть ек­с­порт­­­ний по­тенціал пше­ниці і пе­рей­дуть до ку­ку­руд­зи. Тут го­­ло­вне — не пе­ре­ста­ра­ти­ся, тоб­то що­до кож­ної дер­жа­ви важ­ли­во ро­зуміти від­­­по­відну ме­жу: який об­сяг хлібних куль­тур мож­на по­ста­ви­ти за кор­дон, аби потім не до­ве­ло­ся шу­ка­ти пше­ни­цю для про­до­воль­чих по­треб на зовнішніх рин­ках.
У матеріальному плані ек­с­пор­те­ри ви­гля­да­ють пе­ред аг­раріями при­ваб­ливіше, ніж пе­ре­роб­ни­ки, що пра­цю­ють на вітчиз­ня­но­го спо­жи­ва­ча і ко­т­рим для своєї діяль­ності потрібно ство­ри­ти стра­тегічні об­ся­ги збіжжя. Трей­де­ри, зва­жа­ю­чи на ви­со­кий курс до­ла­ра та євро, ма­ють більше фінан­со­вих мож­ли­во­с­тей підви­щу­ва­ти за­купівельні ціни на збіж­жя, ніж ті самі пе­карі чи мірош­ни­ки, які зі своєю про­дукцією орієнту­ють­ся на внут­рішній ри­нок. Простіше ка­жу­чи, пе­ре­роб­ни­ки ма­ють підтя­гу­ва­ти свої за­купівельні ціни на зер­но до тих, які три­ма­ють ек­с­пор­те­ри. Та­ка кон­ку­ренція, на пер­ший по­гляд, вигідна аг­раріям, ад­же зму­шує ви­роб­ників хліба пла­ти­ти за зер­но все більше, що по­зна­ча­ти­меть­ся й на ціні па­ля­ниць на по­ли­цях ма­га­зинів. Але для гос­по­дарств цей зиск не та­кий уже й оче­вид­ний. Ад­же зер­но­вих про­по­зицій на внут­ріш­ньо­му рин­ку по­ки що не бра­кує, збіжжя ви­с­та­чає всім грав­цям. Ек­с­пор­те­ри не відчу­ва­ють кон­ку­ренції ні з бо­ку більш об­ме­же­них у фінан­сах внутрішніх спо­жи­вачів, ні з бо­ку своїх ко­лег, тож і самі не поспіша­ти­муть під­ви­щу­ва­ти ціни на хлібні куль­ту­ри. Але оче­вид­но, що за та­кої си­ту­ації зер­но до­рож­ча­ти­ме ра­зом із по­си­лен­ням кон­ку­ренції. Бо що більше йо­го ек­с­пор­ту­ва­ти­муть, то мен­ше за­ли­ша­ти­меть­ся на внут­рішньо­му рин­ку. А у дер­жав­них ка­біне­тах про­цес ви­ве­зен­ня зер­на, схо­же, при­галь­мо­ву­ва­ти не зби­ра­ють­ся. Нині ва­лю­та країні потрібна як ніко­ли…

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся

1
0