Популярність пестицидів і небезпека виникнення резистентності
Багато з найпопулярніших в Україні пестицидів, як виявилося, мають особливо високий ризик виникнення резистентності. Тим більше, що цьому сприяють також звуження асортименту культур, що вирощуються, і не надто широкий асортимент діючих речовин, що застосовуються.
Гербіциди
За даними інформаційного агентства «Інфоіндустрія», на гербіциди припадає більше половини всього обсягу ЗЗР як в імпорті, так і у внутрішньому виробництві. Не дивно, що й асортимент гербіцидів найширший: в Україні застосовується 19 груп цих препаратів, тоді як фунгіцидів та інсектицидів – по 12 груп.
За даними Інституту захисту рослин НААН України, найпоширенішими гербіцидами в Україні є сульфонілсечовини. На них припадає близько п’ятої частини загального обсягу внесення гербіцидів. Далі за популярністю йдуть (в одному рядку вказані групи з приблизно рівною ринковою часткою):
карбамати;
фосфоногліцини;
триазіни;
похідні феноксиоцтової кислоти;
бензофурани, піридини;
хлорацетаміди;
похідні бензойної кислоти;
імідазоли, циклогексанодіони;
бензотіазинони, арилоксифеноксипропіонати;
похідні арілоксикарбонових кислот;
ізоксазолідинони;
динітроаніліни;
ізоксазоли, триазолпіримідин, трикетони.
Що стосується конкретних д. р., то в імпорті гербіцидів, на який припадає левова частка вітчизняного ринку цих препаратів, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», в 2018-19 роках перші дві позиції (в фізичному обсязі) займали гліфосату ізопропіламінна сіль та ацетохлор. В 2018 р. першу сходинку займав ацетохлор, а наступного року ці дві д. р. помінялися місцями. На третій позиції обидва роки трималася гліфосату калійна сіль. Далі за обсягами імпорту в тоннах в 2019 р. розташовувалися:
4 місце - дикват дибромід (в 2018 р. – 5 місце),
5 місце – S-метолахлор+тербутилазин (в 2018 р. – 6 місце),
6 місце – пропізохлор (в 2018 р. – 9 місце),
7 місце – прометрин (в 2018 р. – 4 місце),
8 місце – хілазофоп-П-етил (в 2018 р. – 7 місце),
9 місце – 2,4-Д+флорасулам,
10 місце – імазамокс+імазапір (в 2018 р. – 8 місце).
Фунгіциди
На фунгіциди, за даними «Інфоіндустрії», припадає від чверті до третини імпорту і майже 20% вітчизняного виробництва ЗЗР. Як розповів заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України Сергій Ретьман, майже половина всього обсягу використання фунгіцидів в Україні припадає на триазоли. Далі за популярністю йдуть:
бензимідазоли;
мідьвмісні препарати;
стробілурини;
фенілпіроли, дитіокарбамати;
фосфонати;
аніліди, морфоліни, SDHI;
піридиніл-етилбензамід.
Якщо брати конкретні д. р., то, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», найбільше в Україну імпортується фунгіцидів на основі тебуконазолу – як в 2018, так і в 2019 р. Другу-третю позиції займають карбендазим і епоксиконазол+піраклостробін. Наступні позиції в першій десятці рейтингу імпорту фунгіцидів за д. р. у тоннах у 2019 р. виглядали наступним чином:
азоксистробін+тебуконазол;
азоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 6 місце);
протіоконазол+тебуконазол;
флутріафол (в 2018 р. – 4 місце);
епоксиконазол+тіофанат-метил (в 2018 р. – 5 місце);
сірка;
пікоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 9 місце).
Інсектициди
Серед інсектицидів найпопулярніші в нашій країні, за даними Сергія Ретьмана, синтетичні піретроїди, на які припадає трохи більше чверті всього обсягу використання. Ще по чверті ринку, за його даними, займають фосфорорганічні препарати та неонікотиноїди. З великим відривом відстають усі інші:
похідні бензоїл-сечовини, ювенільні гормони, мінеральні олії;
карбамати;
регулятори синтезу хітину;
хіназоліни, піразоли, фенілпіразоли, антраніламіди.
Серед діючих речовин інсектицидів найпопулярніша, за даними статистики імпорту в тоннах, - хлорпірифос+циперметрин, на другому місці імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, на третьому – імідаклоприд. Далі діючі речовини йшли в 2019 р. в наступній послідовності за обсягами імпорту в тоннах:
біфентрин+хлорпірифос (в 2018 р. – 7 місце),
альфа-циперметрин (без змін порівняно з 2018 р.),
хлорпірифос (в 2018 р. – 4 місце);
бета-цифлутрин+імідаклоприд (в 2018 р. 6 місце),
лямбда-цигалотрин (як і в 2018 р.),
тіаклоприд,
тіаметоксам.
В 2018 р. останні дві позиції займали диметоат і тефлутрин.
Ризик резистентності на прикладі фунгіцидів
Попри величезний перелік препаратів, зареєстрованих до застосування (близько 2000 тільки в Україні), асортимент діючих речовин, як відзначають вчені Інституту захисту рослин НААН України, не такий уже й широкий – близько 200. А це сприяє виникненню з часом резистентності шкідливих організмів до застосовуваних ЗЗР.
Як зауважив С. Ретьман, в першу чергу резистентні популяції виникають у грибів-некротрофів. Відповідно, найбільший ризик виникнення резистентності мають фунгіциди. Та й узагалі цикл життя мікроорганізмів коротший, відповідно, зміна поколінь – швидша, ніж у комах чи бур’янів, що сприяє еволюційному виробленню механізму резистентності.
«Допомагають» у цьому шкідникам і сільгоспвиробники. І справа не тільки в зміні структури посівних площ, внаслідок якої низка культур (не тільки соняшник і кукурудза, а й соя та ріпак) з’являються на полях загрозливо часто з точки зору фітопатологічної безпеки. Відсутність ротації фунгіцидів, схильність до використання улюблених препаратів, які чудово подіяли, коли даний сільгоспвиробник уперше їх застосував, теж призводять до того, що сприйнятливі штами фітопатогена гинуть, а поодинокі організми, які з якихось причин виявилися резистентними до даного препарату від природи, - виживають і розмножуються. І через якийсь час уже вся популяція представлена резистентним штамом, який не зустрічає обмежень для розвитку і посилення патогенності.
Також серед факторів ризику С. Ретьман називає використання фунгіцидів з тривалим періодом розпаду. Так, вони постійно діють на нестійкі штами, але резистентні інтенсивно уражують рослину-господаря – той же самий природний відбір, тільки в суворій формі. Насамкінець вчений називає такий фактор, як використання фунгіцидів вибіркової дії. Річ у тім, що діюча речовина таких препаратів діє лише на один обмінний процес, який і визначає резистентність. А коли стійкі організми стають такими завдяки лише одній відмінності від сприйнятливих, то це робить процес природного відбору резистентних організмів ефективнішим.
Серед фунгіцидів з високим рівнем розвитку резистентності С. Ретьман назвав:
феніламіди (металаксил і металаксил-М);
бензимідазоли (тіабендазол, тіофанат-метил);
SDHI (боскалід, флуопірам, флуксапіроксад, фентіопірад);
хінонні зовнішні інгібітори (QoI – азоксистробін, фамоксидон, фенамідон, флуоксистробін, крезоксим-метил, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін);
дикарбоксаміди (іпродіон).
Таким чином, найпопулярніші в Україні фунгіциди часто виявляються і найбільш ризикованими з точки зору формування резистентності. Водночас учений назвав найбільш схильних до резистентності збудників грибних хвороб: Alternaria alternata, Botrytis cinerea (сіра гниль), Blumeria graminis (збудник борошнистої роси злакових), Plasmopara viticola (збудник несправжньої борошнистої роси винограду), Pseudoperonospora cubensis (збудник пероноспорозу гарбузових, в т. ч. огірка), Pericularia orizae (збудник гнилі шийки рису), Ramularia collo-cygni (збудник рамуляріозу), Venturia inaequalis (збудник парші яблуні) та Sphaerotheca fuliginea (збудник борошнистої роси гарбузових).
Середній ризик резистентності, на думку С. Ретьмана, мають інгібітори біосинтезу стеролу (SBI-фунгіциди), анілопіримідини, фенілпірроли та фосфортіолати. Низький ризик виникнення резистентності – у мідь- і сірковмісних препаратів, дитіокарбаматів, інгібіторів редуктази біосинтезу меламіну (MBI-R-інгібітори) та індукторів SAR.
Серед збудників грибних хвороб середню здатність до формування резистентності мають такі як Rhynchosporium secalis (збудник ринхоспоріозу ячменю) або Septoria tritici (збудник септоріозу пшениці), а низьку – такі як іржасті гриби, низка насіннєвих та грунтових патогенів.
Тож фахівці радять, складаючи системи захисту культур, обов’язково враховувати фактор виникнення резистентності. Мінімізувати останню можна різними прийомами – від чергування препаратів (причому не просто різних препаратів, а з різними д. р. і бажано – системних з контактними) до створення резерватів, де не будуть застосовуватися інсектициди. Останні радять створювати з метою утримування популяції шкідника, вразливого до дії застосовуваних на основній площі інсектицидів, щоб комахи з цієї популяції схрещувалися з уцілілими після внесення інсектицидів на оброблених полях. В цьому випадку резистентність формуватиметься повільніше, ніж коли оброблятимуться всі поля і вцілілі особини (які від природи мали резистентність до препарату) схрещуватимуться між собою.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com