Спецможливості
Агрохімія

Найпоширеніші шкідники виноградників

18.05.2020
3762
Найпоширеніші шкідники виноградників фото, ілюстрація

Виноградну лозу можуть уражувати близько 600 видів шкідників. Пороги економічної шкідливості долають лише окремі з них. Обмеження чисельності популяцій потребують такі шкідники, як гронова листовійка та кліщі-фітофаги. На окремих ділянках виноградних насаджень осередками спостерігається масове заселення рослин скосарем кримським, совкою бавовняною, п’ядуном, бронзівкою тощо.

 

 

 

Розвиток зазначених шкідників і масове заселення виноградних кущів відбувається, як правило, в різні фази розвитку й стадії росту рослин, від чого залежать і строки заходів захисту насаджень.

Фаза сокоруху: стадія від початку набубнявіння бруньок до появи зародкового суцвіття

З початком вегетаційного періоду після перезимівлі можна спостерігати осередкове заселення виноградних кущів шкідниками (кримський скосар, п’ядун, на ранніх сортах — оленка волохата), які пошкоджують вічка та молоді паростки.

В цей період під час візуальних обстежень виноградних насаджень слід приділити увагу зовнішньому стану вічок, адже на них можуть бути наявні ознаки живлення вищезазначених шкідливих об’єктів. Брунькові шкідники заселяють виноградні кущі осередком, пошкоджують найплодоносніші центральні бруньки винограду або після розпукування вічок — зародкові суцвіття. Втрата врожаю може перевищувати 30%. Представниками цієї групи є жуки кримського виноградного скосаря (Otiorrhynchus asphaltinus Germ.), гусениці димчастого буро-сірого п’ядуна (Boarmia gemmaria Brahm.), жуки оленки волохатої (бронзівка волохата) (Tropinota hirta).

Кримський виноградний скосарКримський виноградний скосар — жук блискучо-чорного кольору, завдовжки 8–11 мм, надкрила сильно опу­клі, з дрібними поздовжніми борозенками, крил немає. Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту, під його грудочками, опалим листям і рослинними рештками. Навесні, за температури понад 10°С, починають харчуватися бруньками. Активні вночі: один жук за ніч може знищити 5–7 бруньок. Після розпукування вічок жуки живляться листям, характерно обгризаючи їх із країв.

Димчастий п’ядун буро-сірий належить до родини п’ядунів, або землемірів (Geometridae). Бруньки винограду пошкоджують гусениці третього віку, які після зимівлі продовжують харчуватися. Гусениці мають дві пари грудних і три пари черевних ніг, тому пересуваються великими «кроками», згинаючись удвічі. Одна гусениця може знищити до десяти бруньок, що становить велику загрозу для виноградників. Шкодять гусениці на початку періоду набубнявіння бруньок. На них можна помітити сліди пошкоджень — невеликі отвори, деякі вічка бувають з’їдені практично повністю.

Гусениця п'ядунаОленка волохата (бронзівка) — чорний жук завдовжки 10–12 мм, густо вкритий сірими волосками з білими плямами на надкрилах. Усе тіло жука, особливо з нижньої сторони, вкрите жовтувато-сірими густими волосками.

Шкідник заселяє виноградні кущі за нестачі харчової бази в період стадії появи зародкових суцвіть, завдає великої шкоди, обгризаючи молоді суцвіття. Бронзівка харчується вдень, одна особина може пошкодити до десяти суцвіть, що суттєво може вплинути на рівень потенційного врожаю, особливо столових сортів винограду з великою масою грона. Найбільша заселеність спостерігається на сортах винограду з відносно раннім розпукуванням вічок.

Брунька, яку повністю виїла гусениця п'ядунаЗаходи захисту. Заходи з обмеження чисельності проводять після визначення ступеня заселення шкідниками виноградних кущів. На ділянках із сильним заселенням, де виявлено понад 4–6 особин на 100 кущів або 3–5 пошкоджених бруньок на один кущ, доцільно застосовувати обприскування насаджень інсектицидом (Золон, Бі–58 новий, Талстар, Енжіо та ін.). Інсектицид доцільно додавати в бакову суміш із фунгіцидом проти зимуючих стадій збудників хвороб.

 

Фаза росту пагонів і суцвіть: стадія трьох — п’яти справжніх листків

Пошкодження молодого пагона оленкою волохатоюНавесні, за досягання температури 15°С, з-під лусочок вічок виходять самки виноградного повстяного кліща, або зудня (Eriophyes vitis), які заселяють нижню частину листкової пластинки й починають харчування, мігруючи зі старого на молоде листя. Протягом вегетаційного періоду розвивається до восьми-дев’яти поколінь шкідника. В результаті його живлення утворюються поглиблення, заповнені білим пушком, схожим на повсть). Шкідник характеризується локальним заселенням — частіше на крайніх виноградних кущах. Особливого економічного збитку повстяний кліщ не завдає. Значно шкодить суцвіттям, уражуючи та покриваючи їх галами, унаслідок чого щільна повсть із волосків і наліт перешкоджають процесу цвітіння й ведуть до втрати врожаю.

Захисні заходи. Окремий захист виноградних кущів від виноградного зудня недоцільний. За масового заселення шкідником виноградних насаджень боротьбу з ним поєднують із заходами захисту проти сезонних хвороб культури. За умов сумісності в бакову суміш із фунгіцидом додають акарицид (Вертимек, Енвідор, інший).

 

Фаза росту пагонів і суцвіть: ста­дія розділення квіток у суцвітті

Суцвіття, пошкоджене зуднемЗа настання середньодобових температур 15°С відбувається виліт метеликів гронової листовійки (Lobesia botrana Den. et Schiff.) і лялечок, які зимують під корою, в тріщинах штамбів, під рослинними рештками, в місцях підв’язування лози . Виліт метеликів може тривати до 30 діб.

Метелики відкладають яйця на суц­віття винограду, з яких через десять діб з’являються гусениці першого покоління. Вони дуже рухливі, харчуються бутонами, суцвіттями, обплітаючи їх павутиною й стягуючи в так звані гнізда. Характерною особливістю гусениць є те, що в разі виникнення небезпеки вони покидають гніздо, спускаючись із нього на тонкій павутині. За період розвитку личинкової стадії, яка триває близько 30 днів, гусениця здатна пошкодити до 70 бутонів. Одна гусениця другого покоління пошкоджує 15–20 ягід. Гусениця третього покоління може пошкодити п’ять-сім ягід винограду, внаслідок чого вони засихають або загнивають.

Гусениця гронової листовійкиГусениці пошкоджують суцвіття, зелені та достиглі ягоди, які можуть засохнути та осипатися або, навпаки, загнивати, стаючи джерелом розвитку гнилей (здебільшого сірої) та численних бактерій. Втрати врожаю можуть сягати 25–30%, в окремих випадках навіть 100%.

Під час організації заходів захисту від гронової листовійки слід враховувати, що найшкідливішими є гусениці першого покоління.

Для боротьби з шкідником ведуть спостереження або користуються сигналами фахівців щодо льоту метеликів гронової листовійки. Обприскування насаджень інсектицидом (Кораген, Воліам Флексі, Пірінекс Супер, іншим) проводять у період масового відродження гусениць, який припадає в умовах Півдня України приблизно на другу декаду травня. За застосування інсектициду з дією на стадію яйця (Люфокс або інший аналог) насадження обприскують раніше — в період масового льоту метеликів або яйцекладу.

 

Фаза росту ягід: стадія «горошина»

Метелик гронової листовійкиВ період фази росту ягід проводять спостереження за ступенем пошкодження грон гусеницями гронової листовійки. За досягнення економічного порогу шкідливості гусениць (4–8 пошкоджених грон на 100 обстежених) виконують обприскування інсектицидом Кораген, Проклейм або іншими, дотримуючись строку очікування. За умов сумісності з фунгіцидом використовують бакову суміш під час виконання заходів захисту від сезонних хвороб.

У цій фазі можлива поява на виноградних насадженнях бавовняної совки (Helicoverpa armigera Hdn.). Упродовж декількох років шкідливість цього ентомофага відзначали в більшості виноградарських господарств Півдня України. Бавовняна совка — поліфаг, яка особливо полюбляє овочеві культури. За високої її чисельності на винограді кількість яєць може перевищувати 25 екз. на гроно. Гусениці молодших поколінь, харчуючись, вигризають невеликі отвори в ягодах, а старших поколінь — вигризають у ягодах великі отвори або зовсім знищують м’якоть, залишаючи всередині ягідної оболонки екскременти, що провокує розвиток гнилі та сапрофітної мікофлори й призводить до значних втрат урожаю. Літ метеликів триває до листопада, причому літ різних поколінь може частково збігатися в часі. В умовах Півдня України початок льоту метеликів першого покоління зафіксовано наприкінці другої декади травня, а відродження гусениць починається на початку третьої декади червня. Захисні заходи із застосуванням інсектицидів проти бавовняної совки слід проводити за заселення нею 6–8% рослин, використовуючи препарати, рекомендовані проти гронової листовійки.

 

Фаза достигання ягід: стадія розм’якшення ягід

Гусениця бавовняної совкиУ період фази дозрівання ягід слід приділити увагу симптомам наявності на виноградних кущах кліщів павутинних (Tetranychus urticae). Листя рослин за пошкодження кліщами знебарвлюється вздовж жилок, поступово скручується, буріє та може передчасно засохнути. Кліщі можуть спричинити інтенсивні деформації, аномалії та гіпертрофію тканин, а також хлоротичну плямистість, яка схожа на ознаки вірусних хвороб — вірозів. Сорти винограду, які мають середньоопушене листя, пошкоджуються сильніше, ніж неопушені або сильно опушені. Пошкодження кліщами призводять до зниження фотосинтетичної діяльності листя і зменшення вмісту цукру в соку ягід, в чому й полягає їхня шкідливість.

Розмір шкідника становить 0,5 мм. Колір варіюється від зеленуватого до жовтого, іноді темного відтінку, кольору, залежно від виду кормової рослини. Черевце самки овальне й сильно опукле, а в самця — трапецієподібне й трохи сплощене, характеризується наявністю пари темних, часто чорних бічних плям, тому в перекладі з англій­ської цей вид називається «кліщ павутинний двоплямистий».

Павутинний кліщДля захисту насаджень у період фази достигання ягід можна використовувати акарициди Енвідор, Вертимек та інші. Застосування фунгіцидів із вмістом сірки в нормах понад 6 кг на гектар насаджень призупиняє заселення рослин кліщами. Таке явище спостерігається за застосування інсектицидів із групи фосфорорганічних препаратів. За використання пестицидів у фазі достигання ягід винограду слід суворо дотримуватися регламентів і строків очікування.

Для ефективного захисту винограду та економічної доцільності його вирощування слід завчасно планувати захист насаджень від основних шкідни­ків. Ці заходи мають ґрунтуватися на фітосанітарному моніторингу виноградних насаджень з урахуванням біолого-екологічних особливостей розвитку шкідників і фенології виноградної рослини.

Окрім застосування пестицидів, слід пам’ятати й про інші заходи захисту:

Симптоми пошкодження листка темних сортів винограду кліщамизначно обмежує чисельність шкідників виноградних насаджень утримання ґрунту виноградників під чорним паром, особливо глибоке його чизелювання восени та навесні, обробіток у міжряддях влітку;

своєчасні операції із зеленими частинами кущів;

обприскування інсектицидом захисних лісосмуг, особливо плодових дерев.

 

А. Штірбу, канд. біол. наук, завідувач відділу виноградарства

К. Шматковська, канд. с.–г. наук, наук. співробітник лабораторії молекулярної генетики та захисту рослин,

ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» НААН України

Журнал «Пропозиція», №4, 2019 р.

Інтерв'ю
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее

1
0