Популярність пестицидів і небезпека виникнення резистентності

Багато з найпопулярніших в Україні пестицидів, як виявилося, мають особливо високий ризик виникнення резистентності. Тим більше, що цьому сприяють також звуження асортименту культур, що вирощуються, і не надто широкий асортимент діючих речовин, що застосовуються.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гербіциди

За даними інформаційного агентства «Інфоіндустрія», на гербіциди припадає більше половини всього обсягу ЗЗР як в імпорті, так і у внутрішньому виробництві. Не дивно, що й асортимент гербіцидів найширший: в Україні застосовується 19 груп цих препаратів, тоді як фунгіцидів та інсектицидів – по 12 груп.

За даними Інституту захисту рослин НААН України, найпоширенішими гербіцидами в Україні є сульфонілсечовини. На них припадає близько п’ятої частини загального обсягу внесення гербіцидів. Далі за популярністю йдуть (в одному рядку вказані групи з приблизно рівною ринковою часткою):

карбамати;

фосфоногліцини;

триазіни;

похідні феноксиоцтової кислоти;

бензофурани, піридини;

хлорацетаміди;

похідні бензойної кислоти;

імідазоли, циклогексанодіони;

бензотіазинони, арилоксифеноксипропіонати;

похідні арілоксикарбонових кислот;

ізоксазолідинони;

динітроаніліни;

ізоксазоли, триазолпіримідин, трикетони.

Що стосується конкретних д. р., то в імпорті гербіцидів, на який припадає левова частка вітчизняного ринку цих препаратів, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», в 2018-19 роках перші дві позиції (в фізичному обсязі) займали гліфосату ізопропіламінна сіль та ацетохлор. В 2018 р. першу сходинку займав ацетохлор, а наступного року ці дві д. р. помінялися місцями. На третій позиції обидва роки трималася гліфосату калійна сіль. Далі за обсягами імпорту в тоннах в 2019 р. розташовувалися:

4 місце - дикват дибромід (в 2018 р. – 5 місце),

5 місце – S-метолахлор+тербутилазин (в 2018 р. – 6 місце),

6 місце – пропізохлор (в 2018 р. – 9 місце),

7 місце – прометрин (в 2018 р. – 4 місце),

8 місце – хілазофоп-П-етил (в 2018 р. – 7 місце),

9 місце – 2,4-Д+флорасулам,

10 місце – імазамокс+імазапір (в 2018 р. – 8 місце).

 

Фунгіциди

На фунгіциди, за даними «Інфоіндустрії», припадає від чверті до третини імпорту і майже 20% вітчизняного виробництва ЗЗР. Як розповів заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України Сергій Ретьман, майже половина всього обсягу використання фунгіцидів в Україні припадає на триазоли. Далі за популярністю йдуть:

бензимідазоли;

мідьвмісні препарати;

стробілурини;

фенілпіроли, дитіокарбамати;

фосфонати;

аніліди, морфоліни, SDHI;

піридиніл-етилбензамід.

Якщо брати конкретні д. р., то, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», найбільше в Україну імпортується фунгіцидів на основі тебуконазолу – як в 2018, так і в 2019 р. Другу-третю позиції займають карбендазим і епоксиконазол+піраклостробін. Наступні позиції в першій десятці рейтингу імпорту фунгіцидів за д. р. у тоннах у 2019 р. виглядали наступним чином:

азоксистробін+тебуконазол;

азоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 6 місце);

протіоконазол+тебуконазол;

флутріафол (в 2018 р. – 4 місце);

епоксиконазол+тіофанат-метил (в 2018 р. – 5 місце);

сірка;

пікоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 9 місце).

 

Інсектициди

Серед інсектицидів найпопулярніші в нашій країні, за даними Сергія Ретьмана, синтетичні піретроїди, на які припадає трохи більше чверті всього обсягу використання. Ще по чверті ринку, за його даними, займають фосфорорганічні препарати та неонікотиноїди. З великим відривом відстають усі інші:

похідні бензоїл-сечовини, ювенільні гормони, мінеральні олії;

карбамати;

регулятори синтезу хітину;

хіназоліни, піразоли, фенілпіразоли, антраніламіди.

Серед діючих речовин інсектицидів найпопулярніша, за даними статистики імпорту в тоннах, - хлорпірифос+циперметрин,  на другому місці імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, на третьому – імідаклоприд. Далі діючі речовини йшли в 2019 р. в наступній послідовності за обсягами імпорту в тоннах:

біфентрин+хлорпірифос (в 2018 р. – 7 місце),

альфа-циперметрин (без змін порівняно з 2018 р.),

хлорпірифос (в 2018 р. – 4 місце);

бета-цифлутрин+імідаклоприд (в 2018 р. 6 місце),

лямбда-цигалотрин (як і в 2018 р.),

тіаклоприд,

тіаметоксам.

В 2018 р. останні дві позиції займали диметоат і тефлутрин.

 

Ризик резистентності на прикладі фунгіцидів

Попри величезний перелік препаратів, зареєстрованих до застосування (близько 2000 тільки в Україні), асортимент діючих речовин, як відзначають вчені Інституту захисту рослин НААН України, не такий уже й широкий – близько 200. А це сприяє виникненню з часом резистентності шкідливих організмів до застосовуваних ЗЗР.

Як зауважив С. Ретьман, в першу чергу резистентні популяції виникають у грибів-некротрофів. Відповідно, найбільший ризик виникнення резистентності мають фунгіциди. Та й узагалі цикл життя мікроорганізмів коротший, відповідно, зміна поколінь – швидша, ніж у комах чи бур’янів, що сприяє еволюційному виробленню механізму резистентності.

«Допомагають» у цьому шкідникам і сільгоспвиробники. І справа не тільки в зміні структури посівних площ, внаслідок якої низка культур (не тільки соняшник і кукурудза, а й соя та ріпак) з’являються на полях загрозливо часто з точки зору фітопатологічної безпеки. Відсутність ротації фунгіцидів, схильність до використання улюблених препаратів, які чудово подіяли, коли даний сільгоспвиробник уперше їх застосував, теж призводять до того, що сприйнятливі штами фітопатогена гинуть, а поодинокі організми, які з якихось причин виявилися резистентними до даного препарату від природи, - виживають і розмножуються. І через якийсь час уже вся популяція представлена резистентним штамом, який не зустрічає обмежень для розвитку і посилення патогенності.

Також серед факторів ризику С. Ретьман називає використання фунгіцидів з тривалим періодом розпаду. Так, вони постійно діють на нестійкі штами, але резистентні інтенсивно уражують рослину-господаря – той же самий природний відбір, тільки в суворій формі. Насамкінець вчений називає такий фактор, як використання фунгіцидів вибіркової дії. Річ у тім, що діюча речовина таких препаратів діє лише на один обмінний процес, який і визначає резистентність. А коли стійкі організми стають такими завдяки лише одній відмінності від сприйнятливих, то це робить процес природного відбору резистентних організмів ефективнішим.

Серед фунгіцидів з високим рівнем розвитку резистентності С. Ретьман назвав:

феніламіди (металаксил і металаксил-М);

бензимідазоли (тіабендазол, тіофанат-метил);

SDHI (боскалід, флуопірам, флуксапіроксад, фентіопірад);

хінонні зовнішні інгібітори (QoI – азоксистробін, фамоксидон, фенамідон, флуоксистробін, крезоксим-метил, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін);

дикарбоксаміди (іпродіон).

Таким чином, найпопулярніші в Україні фунгіциди часто виявляються і найбільш ризикованими з точки зору формування резистентності. Водночас учений назвав найбільш схильних до резистентності збудників грибних хвороб: Alternaria alternata, Botrytis cinerea (сіра гниль), Blumeria graminis (збудник борошнистої роси злакових), Plasmopara viticola (збудник несправжньої борошнистої роси винограду), Pseudoperonospora cubensis (збудник пероноспорозу гарбузових, в т. ч. огірка), Pericularia orizae (збудник гнилі шийки рису), Ramularia collo-cygni (збудник рамуляріозу), Venturia inaequalis (збудник парші яблуні) та Sphaerotheca fuliginea (збудник борошнистої роси гарбузових).

Середній ризик резистентності, на думку С. Ретьмана, мають інгібітори біосинтезу стеролу (SBI-фунгіциди), анілопіримідини, фенілпірроли та фосфортіолати. Низький ризик виникнення резистентності – у мідь- і сірковмісних препаратів, дитіокарбаматів, інгібіторів редуктази біосинтезу меламіну (MBI-R-інгібітори) та індукторів SAR.

Серед збудників грибних хвороб середню здатність до формування резистентності мають такі як Rhynchosporium secalis (збудник ринхоспоріозу ячменю) або Septoria tritici (збудник септоріозу пшениці), а низьку – такі як іржасті гриби, низка насіннєвих та грунтових патогенів.

Тож фахівці радять, складаючи системи захисту культур, обов’язково враховувати фактор виникнення резистентності. Мінімізувати останню можна різними прийомами – від чергування препаратів (причому не просто різних препаратів, а з різними д. р. і бажано – системних з контактними) до створення резерватів, де не будуть застосовуватися інсектициди. Останні радять створювати з метою утримування популяції шкідника, вразливого до дії застосовуваних на основній площі інсектицидів, щоб комахи з цієї популяції схрещувалися з уцілілими після внесення інсектицидів на оброблених полях. В цьому випадку резистентність формуватиметься повільніше, ніж коли оброблятимуться всі поля і вцілілі особини (які від природи мали резистентність до препарату) схрещуватимуться між собою.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com