Спецможливості
Інтерв'ю

Валерій Жук: «У податковій політиці ми маємо поступове перенесення тягаря податків на малий і середній бізнес»

14.01.2019
1513
Валерій Жук: «У податковій політиці ми маємо поступове перенесення тягаря податків на малий і середній бізнес» фото, ілюстрація
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук

Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці стали придиратися набагато частіше. А нового врожаю взагалі чекають з острахом з огляду на те, що штраф за неоформленого працівника підвищили до 100 мінімальних зарплат. Про найбільш типові проблеми, з якими зараз стикаються бухгалтери агрофірм, сайт «Пропозиція» поспілкувався з директором Інституту обліку і фінансів НААН України, академіком НААН Валерієм Жуком.

 

- Нещодавно агрофірми змушені були перейти зі спрощеної системи оподаткування на загальну. З якими проблемами найчастіше довелося стикатися сільгоспвиробникам у зв’язку з цим?

 - Перш за все хотів би сказати, що багато сільгоспвиробників уникли переходу на загальну систему оподаткування. Фермери здебільшого залишились на єдиному податку 4-ї групи.

Втім, змінився режим справляння ПДВ, стало прискіпливішим адміністрування податків. З розрахунку на 1 га їх тепер сплачується набагато більше. Але не всі бухгалтери готові перейти на загальну систему оподаткування, щоб сплачувати, як не дивно, менше податків.

По тому, що ми спостерігаємо в сільгосппідприємствах, єдиний сільськогосподарський податок і спецрежим ПДВ, з одного боку, полегшили життя бухгалтерам, а аграріям дали змогу зміцнити господарства, а з іншого – через те, що не було необхідності вести складний облік, власники не особливо вникали в контроль витрат і їх аналіз. Адже облік ведеться не тільки з метою правильного нарахування податків, а й з управлінською метою.

 

 - Тож у яких напрямках управлінського обліку зараз у господарствах спостерігається найбільший безлад?

 - Найбільший безлад пов’язаний з обліком витрат. Хоча він дає змогу виявити проблемні місця виробництва, правильно формувати витрати та не завищити прибуток. Сьогодні за звітністю аграрна галузь найбільш прибуткова. Але це ж не так. Просто не враховується частина витрат.

На другому місці – облік активів. От, наприклад, як оцінити і поставити на облік такий актив, як права оренди земельних ділянок? А, як показує практика, це дуже цінний актив, який суттєво впливає на капіталізацію агрофірми і на її витрати. Професійний бухгалтер зараз може без проблем поставити на баланс право оренди і таким чином капіталізувати активи підприємства. Ставити ці права на баланс потрібно хоча б тому, що навіть вітчизняний серйозний інвестор хоче купити актив прозоро. А відображення подібних активів у балансі надає прозорості. Більше того, на сьогодні бухгалтер має можливість широкого вибору процедур проведення такої оцінки. І тут уже від професійності бухгалтера залежить, наскільки вигідно для господарства буде обрана ця процедура.

Амортизаційні відрахування. На сьогодні поняття амортизації нема як такого. Але коли бухгалтер професійний, він може показати керівнику, в якому стані його основні засоби, їх моральний і фізичний знос, де ці засоби зайві. Він має можливість нараховувати знос на права оренди землі і таким чином правильно формувати витрати.

 

 - Тобто зараз не здійснюють амортизаційних відрахувань? А за рахунок чого тоді купувати нову техніку?

 - Справді, зараз немає обов’язку формувати амортизаційний фонд. Хоча не може бути відновлення без накопичення. До того ж, повторю, знос записується на собівартість, що знижує базу для податку на прибуток.

Але проблема не тільки у витратах по амортизаційних відрахуваннях, але і в глибокому аналізі використання необоротних активів. Коли бухгалтер професійний, він може показати керівнику, в якому стані його основні засоби, їх моральний і фізичний знос, де ці засоби зайві. Внаслідок неправильного обліку амортизації можуть занижуватися показники діяльності підприємства, що обов’язково йому зашкодить, коли господарство збирається залучити кредит чи інвестора.

Тому й доводиться підприємству наймати аудиторську компанію, яка б виправила недопрацювання бухгалтерів. Хоча для господарства дешевше, коли керівнику вдасться змусити бухгалтера зробити те, що він повинен був зробити і по витратах, і по зносу. Аудитору важче це зробити, бо в нього дуже обмежений проміжок часу, у нього маневр невеликий.

 

 - Ви кажете, що є різні методики оцінки активів, нарахування амортизації, тощо. Як вибрати найбільш вигідну з них?

 - Все це є у стандартах бухгалтерського обліку, які бухгалтери не застосовують. Вибір тієї чи іншої методики називається професійним судженням. Але щоб інвестор чітко читав баланс, потрібна визначена облікова політика, коли виписуються облікові процедури: прописується, які з них вибрані, з якою метою. У нас на сьогодні в сільгосппідприємствах нема ні чітко прописаного вибору облікових процедур, ні облікової політики, хіба в агрохолдингах, бо вони кредитуються в солідних банках, виходять на ІРО. Так як їх, як кажуть, «життя змушує».

Вибору подібних процедур, так само як і методикам оцінки активів, ми – Інститут обліку і фінансів НААН і ГО «Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК» – навчаємо бухгалтерів сільгосппідприємств. Ми ці освітні програми ліцензували в Міносвіти та в регіональному підрозділі Міжнародної федерації бухгалтерів.

За час спільної роботи Інституту і Федерації в цьому напрямку навчання і відповідну сертифікацію пройшли 2 тис. бухгалтерів АПК. Однак це крапля в морі, враховуючи, що одних лише середніх сільгосппідприємств в Україні 16 тис., і в кожному по 2-3 бухгалтери.

 

 - Отже, в управлінському обліку проблем багато. Але бухгалтери в першу чергу скаржаться на податківців. Де найчастіше виникають проблеми в відносинах з податківцями?

 - Перш за все варто відзначити, що податки – це лише наслідок моделі розвитку галузі і країни.

Зараз в Україні впроваджується агрохолдингова модель розвитку. Про це ніхто не говорить, але міністерство цю модель впроваджує. Частина міністерських чиновників усвідомлено це робить, частина – не розуміючи. А якщо впроваджується агрохолдингова модель, то такі будуть і податки: великі господарства намагатимуться їх не сплачувати за рахунок малих і середніх. В податковій політиці ми маємо поступове перенесення тягаря податків на малий і середній бізнес.

Яскравий приклад – фіксований податок. Раніше він заміняв 10 податків, зараз – 1 – на прибуток. Але якщо правильно порахувати, то в сільському господарстві прибутку нема, за умови врахування зносу і проведення належної оцінки і калькулювання. І якщо керівник малого сільгосппідприємства їздить на джипі, то насправді він його купив не з прибутку, а з виснаження землі, недоплати людям, ненарахування амортизації. У нього таким чином з’явився прибуток. Але насправді він просто присвоїв ренту. В цілому малий і середній агробізнес занепадає, бо у нього нема таких оборотів, такої ефективності використання техніки, фондовіддачі, продуктивності праці, як у великих агрокомпаній, він не вміє так продавати, домовлятись, формувати партії.

 

 - Але все ж до чого найчастіше чіпляються податківці?

 - Придираються до всього, починаючи від другорядних податків на кшталт податку на нерухомість чи екологічного. Раніше, коли діяв спецрежим оподаткування ПДВ, придиралися до розподілу між загальною і спеціальною податковою декларацією та між операціями подвійного призначення. Зараз придираються до частки сільгосппродукції у загальному обсязі постачання, коли підприємство подає на дотації.

Також податківці вишукують ознаки фіктивності податкового кредиту. Зокрема, часто перевіряють підприємства, які перекидають між собою авансові платежі.

Зазвичай підприємства так роблять, якщо комусь треба підтягнути реєстраційний ліміт і отримати податковий кредит в якомусь місяці. Переробник може кидати аванс під майбутню поставку продукції господарству, коли треба податковий кредит, точно так само у зворотному порядку. Нічого незаконного тут нема, але коли кидаються туди-сюди гроші у великих обсягах, то це привертає увагу податківців. Вони придираються до найменших дрібниць, щоб зняти цей кредит.

Також часто перевірки стосуються трудових питань: чи витримується мінімальна зарплата, чи є оформлені договори. Адже і штрафи за порушення трудового законодавства зараз найбільш захмарні.

Податківці користуються тим, що сьогодні законодавство з податків є дуже складним, і бухгалтери не встигають пристосовуватися до його змін.

 

 - До чого ще часто чіпляються?

 - Дуже люблять податківці оголошувати операції фіктивними. Тим більше, що зараз перевіряється на фіктивність будь-яка операція на суму від 50 тис. грн. А це менше, ніж коштує «фура» зерна.

Часто господарства звинувачують, що вони продають частину продукції за готівку. Щоб знайти причину для перевірки, податківці часом перераховують собівартість продукції або врожайність порівняно з середніми показниками по району.

Придираються також, коли господарство продає свою продукцію зі знижкою. Наприклад, якщо звичайна ціна 8000, то чому ви продали старому партнеру по 6000? В такому випадку господарство може захиститися розробкою прайсу, який враховує всі нюанси.

А блокування податкових накладних? Це ж на практиці – рулетка. На кого потрапить ця «інтелектуальна» система, той і опиниться заблокованим. Її задумували як панацею від усіх бід з податковим кредитом і податковими зобов’язаннями. А на практиці ніхто не може зрозуміти принципу її роботи. Система непрозора.

 

 - Я чув, що велике занепокоєння фермерів викликають осінні нововведення до законодавства про працю.

 - Так, з 5 жовтня запроваджені комплексні перевірки щодо трудових відносин і оплати праці.

Тепер інспектори можуть приходити на підприємства без попередження і використовувати «підсадних качок»: попроситься людина неофіційно на роботу, а потім виявиться, що то інспектор. Якщо раніше перевіряла ці питання тільки Державна інспекція з питань праці, і певною мірою це торкалось ДФС і податкової поліції, то зараз перевірятимуть і Нацполіція, і Пенсійний фонд – більше півдесятка відомств, які досі не розібралися між собою, хто, коли і що перевіряє. Тобто господарство можуть смикати всі ці відомства.

До того ж автори цієї законодавчої новації визначили перелік галузей, що входять до найбільш ризикових з точки зору тіньової оплати праці. І поряд з готельним бізнесом і громадським харчуванням зарахували туди сільське господарство. На тій підставі, що сезонні роботи часто виконують проблемні люди, які мають низький рівень грамотності і яких ніхто не бере на постійну роботу. Їм це оформлення ні до чого – дали гроші, і з них достатньо. А за неоформленого працівника штраф тепер становить 100 мінімальних зарплат.

 

 - Що ж тоді робити фермерам?

 - Оформляти працівників за договорами цивільно-правового характеру вигідніше, ніж на постійній основі, тим більше, що справді має місце сезонна робота. Однак все одно треба платити ПДФО і ЄСВ, а все це тягне за собою подання звітності. Тож господарствам доведеться розширювати штат бухгалтерії і кадровиків або звертатися до спеціалізованих фірм на засадах аутсорсингу, якщо фермер наймає працівників лише тимчасово.

 

 - До речі, у європейських країнах фермери саме так і наймають бухгалтерів, бо оподатковують їх на загальних засадах. А у нас які є для цього можливості? Зокрема, чи готові дорадчі служби вести облік у дрібних господарствах на засадах аутсорсингу?

 - Краще бухоблік віддати на аутсорсинг, ніж мати справу з бухгалтером, який може помилитись, а відповідальність за помилку, згідно нашого законодавства, несе власник.

Аутсорсинг коштує дешевше, ніж утримувати таких бухгалтерів. Але бухгалтер – це часто сусідка власника господарства, чи родичка, чи кума, чи ще хтось.

Якщо власник не ставить питань управлінського обліку, передових технологій, то тримає «дешевого» бухгалтера. Але в містах аутсорсинг вже досить популярний.

 

 - З якими проблемами сільгоспвиробники зіштовхуються при впровадженні новітніх технологій у сфері обліку?

 - З тими самими, що й інші суб’кти господарювання. У нас постійний головний біль з оновленням бухгалтерських програм. Навіть розрекламована програма «Медок» через раз дає збої під час реєстрації податкових накладних, а коли прострочується реєстрація податкової накладної, нараховуються штрафи. Якщо ж податківці змінюють якийсь реквізит податкової накладної наприкінці місяця, бухгалтери кидаються все перереєстровувати  в останні дні, «Медок» падає, зависають суми, збиваються реєстраційні ліміти, і система просто не допускає до реєстрації податкові накладні і розрахунки коригування.

Чимало проблем і з 1С. Вона запрограмована на фінансовий облік, на податковий. А на управлінський вона не запрограмована. Оцінку активів вона не виконує, бо запрограмована на складання звітності. Що ви вводите по оцінці, те вона й показує. Відповідно, потрібне додаткове програмування. Але для цього потрібен професійний бухгалтер, який би точно сформував завдання програмісту.

 

 - І наостанок уточніть, що це за навчальні програми для бухгалтерів АПК?

 - Програма включає 5 курсів, кожен розрахований не менше ніж на 60 годин. Курси поділяються на загальні і специфічні. До загальних належить звітність (тут ми більше звертаємо увагу на галузеву звітність). До специфічних – облік сільськогосподарської діяльності (у т. ч. біологічних активів), облік специфічних активів – землі тощо, права користування цією землею, податки. Вартість кожного курсу – близько 2000 грн. Після закінчення у слухачів приймає екзамени незалежна комісія. До того ж усе, що ми розповідаємо на курсах, ми публікуємо і в літературі, яку видаємо.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0