Спецможливості
Агрохімія

Популярність пестицидів і небезпека виникнення резистентності

14.04.2020
992
Популярність пестицидів і небезпека виникнення резистентності фото, ілюстрація

Багато з найпопулярніших в Україні пестицидів, як виявилося, мають особливо високий ризик виникнення резистентності. Тим більше, що цьому сприяють також звуження асортименту культур, що вирощуються, і не надто широкий асортимент діючих речовин, що застосовуються.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гербіциди

За даними інформаційного агентства «Інфоіндустрія», на гербіциди припадає більше половини всього обсягу ЗЗР як в імпорті, так і у внутрішньому виробництві. Не дивно, що й асортимент гербіцидів найширший: в Україні застосовується 19 груп цих препаратів, тоді як фунгіцидів та інсектицидів – по 12 груп.

За даними Інституту захисту рослин НААН України, найпоширенішими гербіцидами в Україні є сульфонілсечовини. На них припадає близько п’ятої частини загального обсягу внесення гербіцидів. Далі за популярністю йдуть (в одному рядку вказані групи з приблизно рівною ринковою часткою):

карбамати;

фосфоногліцини;

триазіни;

похідні феноксиоцтової кислоти;

бензофурани, піридини;

хлорацетаміди;

похідні бензойної кислоти;

імідазоли, циклогексанодіони;

бензотіазинони, арилоксифеноксипропіонати;

похідні арілоксикарбонових кислот;

ізоксазолідинони;

динітроаніліни;

ізоксазоли, триазолпіримідин, трикетони.

Що стосується конкретних д. р., то в імпорті гербіцидів, на який припадає левова частка вітчизняного ринку цих препаратів, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», в 2018-19 роках перші дві позиції (в фізичному обсязі) займали гліфосату ізопропіламінна сіль та ацетохлор. В 2018 р. першу сходинку займав ацетохлор, а наступного року ці дві д. р. помінялися місцями. На третій позиції обидва роки трималася гліфосату калійна сіль. Далі за обсягами імпорту в тоннах в 2019 р. розташовувалися:

4 місце - дикват дибромід (в 2018 р. – 5 місце),

5 місце – S-метолахлор+тербутилазин (в 2018 р. – 6 місце),

6 місце – пропізохлор (в 2018 р. – 9 місце),

7 місце – прометрин (в 2018 р. – 4 місце),

8 місце – хілазофоп-П-етил (в 2018 р. – 7 місце),

9 місце – 2,4-Д+флорасулам,

10 місце – імазамокс+імазапір (в 2018 р. – 8 місце).

 

Фунгіциди

На фунгіциди, за даними «Інфоіндустрії», припадає від чверті до третини імпорту і майже 20% вітчизняного виробництва ЗЗР. Як розповів заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України Сергій Ретьман, майже половина всього обсягу використання фунгіцидів в Україні припадає на триазоли. Далі за популярністю йдуть:

бензимідазоли;

мідьвмісні препарати;

стробілурини;

фенілпіроли, дитіокарбамати;

фосфонати;

аніліди, морфоліни, SDHI;

піридиніл-етилбензамід.

Якщо брати конкретні д. р., то, за даними інформагентства «Інфоіндустрія», найбільше в Україну імпортується фунгіцидів на основі тебуконазолу – як в 2018, так і в 2019 р. Другу-третю позиції займають карбендазим і епоксиконазол+піраклостробін. Наступні позиції в першій десятці рейтингу імпорту фунгіцидів за д. р. у тоннах у 2019 р. виглядали наступним чином:

азоксистробін+тебуконазол;

азоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 6 місце);

протіоконазол+тебуконазол;

флутріафол (в 2018 р. – 4 місце);

епоксиконазол+тіофанат-метил (в 2018 р. – 5 місце);

сірка;

пікоксистробін+ципроконазол (в 2018 р. 9 місце).

 

Інсектициди

Серед інсектицидів найпопулярніші в нашій країні, за даними Сергія Ретьмана, синтетичні піретроїди, на які припадає трохи більше чверті всього обсягу використання. Ще по чверті ринку, за його даними, займають фосфорорганічні препарати та неонікотиноїди. З великим відривом відстають усі інші:

похідні бензоїл-сечовини, ювенільні гормони, мінеральні олії;

карбамати;

регулятори синтезу хітину;

хіназоліни, піразоли, фенілпіразоли, антраніламіди.

Серед діючих речовин інсектицидів найпопулярніша, за даними статистики імпорту в тоннах, - хлорпірифос+циперметрин,  на другому місці імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, на третьому – імідаклоприд. Далі діючі речовини йшли в 2019 р. в наступній послідовності за обсягами імпорту в тоннах:

біфентрин+хлорпірифос (в 2018 р. – 7 місце),

альфа-циперметрин (без змін порівняно з 2018 р.),

хлорпірифос (в 2018 р. – 4 місце);

бета-цифлутрин+імідаклоприд (в 2018 р. 6 місце),

лямбда-цигалотрин (як і в 2018 р.),

тіаклоприд,

тіаметоксам.

В 2018 р. останні дві позиції займали диметоат і тефлутрин.

 

Ризик резистентності на прикладі фунгіцидів

Попри величезний перелік препаратів, зареєстрованих до застосування (близько 2000 тільки в Україні), асортимент діючих речовин, як відзначають вчені Інституту захисту рослин НААН України, не такий уже й широкий – близько 200. А це сприяє виникненню з часом резистентності шкідливих організмів до застосовуваних ЗЗР.

Як зауважив С. Ретьман, в першу чергу резистентні популяції виникають у грибів-некротрофів. Відповідно, найбільший ризик виникнення резистентності мають фунгіциди. Та й узагалі цикл життя мікроорганізмів коротший, відповідно, зміна поколінь – швидша, ніж у комах чи бур’янів, що сприяє еволюційному виробленню механізму резистентності.

«Допомагають» у цьому шкідникам і сільгоспвиробники. І справа не тільки в зміні структури посівних площ, внаслідок якої низка культур (не тільки соняшник і кукурудза, а й соя та ріпак) з’являються на полях загрозливо часто з точки зору фітопатологічної безпеки. Відсутність ротації фунгіцидів, схильність до використання улюблених препаратів, які чудово подіяли, коли даний сільгоспвиробник уперше їх застосував, теж призводять до того, що сприйнятливі штами фітопатогена гинуть, а поодинокі організми, які з якихось причин виявилися резистентними до даного препарату від природи, - виживають і розмножуються. І через якийсь час уже вся популяція представлена резистентним штамом, який не зустрічає обмежень для розвитку і посилення патогенності.

Також серед факторів ризику С. Ретьман називає використання фунгіцидів з тривалим періодом розпаду. Так, вони постійно діють на нестійкі штами, але резистентні інтенсивно уражують рослину-господаря – той же самий природний відбір, тільки в суворій формі. Насамкінець вчений називає такий фактор, як використання фунгіцидів вибіркової дії. Річ у тім, що діюча речовина таких препаратів діє лише на один обмінний процес, який і визначає резистентність. А коли стійкі організми стають такими завдяки лише одній відмінності від сприйнятливих, то це робить процес природного відбору резистентних організмів ефективнішим.

Серед фунгіцидів з високим рівнем розвитку резистентності С. Ретьман назвав:

феніламіди (металаксил і металаксил-М);

бензимідазоли (тіабендазол, тіофанат-метил);

SDHI (боскалід, флуопірам, флуксапіроксад, фентіопірад);

хінонні зовнішні інгібітори (QoI – азоксистробін, фамоксидон, фенамідон, флуоксистробін, крезоксим-метил, пікоксистробін, піраклостробін, трифлоксистробін);

дикарбоксаміди (іпродіон).

Таким чином, найпопулярніші в Україні фунгіциди часто виявляються і найбільш ризикованими з точки зору формування резистентності. Водночас учений назвав найбільш схильних до резистентності збудників грибних хвороб: Alternaria alternata, Botrytis cinerea (сіра гниль), Blumeria graminis (збудник борошнистої роси злакових), Plasmopara viticola (збудник несправжньої борошнистої роси винограду), Pseudoperonospora cubensis (збудник пероноспорозу гарбузових, в т. ч. огірка), Pericularia orizae (збудник гнилі шийки рису), Ramularia collo-cygni (збудник рамуляріозу), Venturia inaequalis (збудник парші яблуні) та Sphaerotheca fuliginea (збудник борошнистої роси гарбузових).

Середній ризик резистентності, на думку С. Ретьмана, мають інгібітори біосинтезу стеролу (SBI-фунгіциди), анілопіримідини, фенілпірроли та фосфортіолати. Низький ризик виникнення резистентності – у мідь- і сірковмісних препаратів, дитіокарбаматів, інгібіторів редуктази біосинтезу меламіну (MBI-R-інгібітори) та індукторів SAR.

Серед збудників грибних хвороб середню здатність до формування резистентності мають такі як Rhynchosporium secalis (збудник ринхоспоріозу ячменю) або Septoria tritici (збудник септоріозу пшениці), а низьку – такі як іржасті гриби, низка насіннєвих та грунтових патогенів.

Тож фахівці радять, складаючи системи захисту культур, обов’язково враховувати фактор виникнення резистентності. Мінімізувати останню можна різними прийомами – від чергування препаратів (причому не просто різних препаратів, а з різними д. р. і бажано – системних з контактними) до створення резерватів, де не будуть застосовуватися інсектициди. Останні радять створювати з метою утримування популяції шкідника, вразливого до дії застосовуваних на основній площі інсектицидів, щоб комахи з цієї популяції схрещувалися з уцілілими після внесення інсектицидів на оброблених полях. В цьому випадку резистентність формуватиметься повільніше, ніж коли оброблятимуться всі поля і вцілілі особини (які від природи мали резистентність до препарату) схрещуватимуться між собою.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее

1
0