Спецможливості
Технології

Найпоширеніші шкідники й хвороби ягід малини і полуниці

08.08.2019
4338
Найпоширеніші шкідники й хвороби ягід малини і полуниці фото, ілюстрація
сіра гниль малини

 

Шкідники суниці

ушкодження суничним кліщемСуничний кліщ (Tarsonemus fragariae Zimm.).

Самка видовжена, біла або жовтувато-коричнева, самець овальний, яйце еліптичне, біле. Період шкідливості — початок розгортання молодих листків, квітень — вересень. Унаслідок його живлення листки дрібнішають, стають гофрованими, ламкими, набувають коричневого від- тінку. Зимують самки в молодих листках суниці, тріщинах основи стебла.

 

суничний листоїдСуничний листоїд (Galerucella tenelle L.).

Жук жовто- коричневий, личинки жовті, вкриті короткими рідкими волосками, з коричневою головою та плямами на спині. Протягом березня — жовтня жуки та личинки об’їдають листя. Зимують жуки під рослинними рештками.

 

 

 

 

 

 

суничний чорноплямистий пильщикСуничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus)

Імаго блискучого чорного кольору, личинка блакитно- зелена. Шкодять протягом квітня — вересня. Личинки молодших віків скелетують листя з нижнього боку, середніх віків — вигризають отвори, старших — обгризають листки з країв, а молоді листки з’їдають повністю. Зимують еонімфи в коконах, усередині стебел, в опалому листі й поверхневому шарі ґрунту.

 

 

 

 

 

слимак польовийСлимак польовий (Agriolimax agrestis L.).

Тіло м’яке, вологе, вкрите слизом. У травні-червні вигризають дірки й заглиблення в листках та ягодах суниці, унаслідок чого останні втрачають товарний вигляд і загнивають. Зимують слимаки під рослинними рештками, різними предметами, залишеними в ягіднику, та в ґрунті.

 

 

 

 

вертицильоз суниціВертицильозне в’янення

Збудник хвороби — Verticillium albo-atrum Rein.et Berth. Хвороба уражує кореневу систему й кореневі розетки куща. Ріст листків пригнічується, черешки набувають червонуватого кольору. Внутрішні частини кореня й тканини біля основи куща буріють і відмирають, перетворюючись на суху гниль. Шкідливість хвороби проявляється у швидкій втраті врожаю та з часом — у відмиранні уражених кущів.

 

 

 

 

фітофтороз суниціФітофтороз

Збудник хвороби — Phytophthora fragariae Hik. Уражується коренева система, дрібні корінці якої відмирають, залишаються лише оголені більші, звужені донизу, корені («щурячий хвіст»). У поперечному розрізі осьовий циліндр набуває червоного забарвлення. Уражене коріння поступово розкладається та гине. Листя розвивається на вкорочених черешках, пластинки листка дрібні, чашкоподібні. Масове відмирання кущів суниці спостерігається здебільшого в період достигання ягід. Розвитку фітофторозу сприяє вологість ґрунту. Часті дощі й низинна місцевість, обрана для розташування насадження суниці, — оптимальні умови для розвитку збудника хвороби.

 

 

сіра гниль суниціСіра гниль

Збудник хвороби — Botrytis cinerea Pers. Уражує листя, бутони, квітки, плодоніжки, зав’язь, ягоди суниці. На листках утворюються великі розмиті темно-сірі плями загниваючої тканини з ледь помітним сірим опушенням. На плодоніжках розвиваються бурі плями, швидке розростання яких зумовлює засихання зав’язі. На ягодах спочатку утворюються окремі м’які бурі плями, що швидко розростаються й укриваються густим сірим нальотом. Трохи згодом уражені плоди загнивають і часто муміфікуються. Розвитку хвороби сприяє прохолодна сира погода. На загущених ділянках із помітним застоєм краплинної вологи сіра гниль поширюється масово, внаслідок чого нерідко зумовлює зниження врожаю на 50% або й більше. Особливо небезпечна вона в умовах закритого ґрунту.

 

 

 

борошниста роса суниціБорошниста роса

Збудник хвороби — Sphaerоtheca macularis Magn. f. fragariae Jacz. Уражує наземні органи рослини: інфіковане листя грубіє, закручується вгору у вигляді човника. Ягоди мають начебто припудрений вигляд, часто загнивають і набувають специфічного «грибного » запаху. Розвитку хвороби борошнистої роси сприяє підвищена вологість повітря, за якої відбувається масове спороутворення збудника захворювання. Шкідливість хвороби дуже значна. На ураженій ділянці вона зазвичай охоплює всі кущі. Уражена зав’язь затримується в рості, часто засихає, ягоди за сприятливих умов уражуються на 40–50%, в окремих випадках — до 65%.

 

 

 

біла плямистість суниціБіла плямистість

Збудник хвороби — Ramularia tulasnei Sacc. Уражує листки, черешки, квітконоси та плодоніжки. На листі утворюються невеликі (до 2 мм) округлі або злегка кутасті плями. Спочатку вони червонувато-бурі, згодом набувають світлішого забарвлення, з добре помітною темно-червоною облямівкою. В суху погоду уражена тканина часто випадає, на листках спостерігається дірчастість. На черешках листя, квітконосах і вусах плями невеличкі, витягнуті, спочатку коричневі, згодом світліші зсередини, з добре помітною коричневою облямівкою. Збудник хвороби не вимогливий до температури та вологості повітря. Її розвитку сприяють загущені посадки й тривала експлуатація земельної ділянки, що спричинює накопичення інфекції. Шкідливість хвороби проявляється в порушенні фотосинтезу, внаслідок чого знижується врожайність і зимостійкість рослин.

Суницю потрібно обприскувати перед цвітінням (Актеллік 500 ЕС, КЕ, 0,6 л/га + Хорус 75 WG, ВГ, 0,7 кг/га) проти довгоносиків, пильщиків, клі- щів, борошнистої роси та плямистостей; відразу після квітування (Світч 62,5 WG, в.г., 0,75–1 кг/га) проти плямистостей листя, борошнистої роси та сірої гнилі; не пізніше як за 10 днів до збору врожаю (Тельдор 50 WG, ВГ, 0,8 кг/га) проти сірої гнилі ягід; після збирання врожаю (Актеллік 500 ЕС, КЕ, 0,6 л/га + Хорус 75 WG, ВГ, 0,4 кг/га + Актара 240 SC, к. с., 3,6 л/га) проти суничного кліща, плямистостей, борошнистої роси, личинок хрущів, дротяників, капустянки. Окрім зазначених вище препаратів, переважно на маточниках, можна застосовувати й такі препарати, як Аполло, КС (шкідливий об’єкт — кліщі), Вертимек 018 ЕС, КЕ (кліщі попелиці), Енвідор 240 SC, КС (павутинний, суничний кліщ), Каліпсо 480 SC, КС (оленка волохата, малиново- суничний довгоносик), Карате 050 ЕС, к. е. (павутинний кліщ, листовійки, попелиці), Форс 1,5 G, ГР (комплекс ґрунтових шкідників), Альєтт 80 WP, ЗП (фітофторозна гниль плодів), Топаз 100 ЕС, КЕ (борошниста роса), Фундазол, ЗП (фузаріозне та вертицильозне в’янення).

 

Шкідники малини

малиновий жукМалиновий жук

(Byturus tomentosus F.) сірувато-чорного кольору завдовжки 3,8–4,3 мм. Тіло вкрите жовтуватими волосками. Личинка завдовжки 6,0– 6,5 мм, жовтувато-коричнева, з двома парами ніг. Шкодять у травні — липні. Жуки вигризають діри в листках, пиляках і приймочках у бутонах, личинки — плодоложе та кістянки у суплідді. Зимують жуки й личинки в ґрунті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

малиново-суничний довгоносик

Малиново-суничний довгоносик (Anthonomus rubi Hbst.).

Чорно-коричневий жук, вкритий сірими волосками. Яйця овальні, білі. Личинки безногі, білі, зігнуті, з коричневою головою. Шкодять у квітні — липні. Жуки вигризають дірки в листках, підгризають квітконіжки, личинки виїдають вміст бутонів, які згодом в’януть і осипаються. Зимують жуки в опалому листі малини, рослинних рештках, ґрунті.

 

 

малинова пагонова галицяМалинова пагонова галиця (Lasioptera rubi Heeger.).

Чорний комарик з коричневою спинкою. Личинка червоподібна, жовтогаряча або блідо-жовта. В місцях живлення личинок на пагонах утворюються здуття (гали). Ріст пагонів малини пригнічується, іноді вони засихають. Шкодить протягом червня- липня. Зимують личинки у стеблових галах.

 

 

 

малинова мухаМалинова муха (Pegomya rubivora Coq.).

Сіра муха з чорними ніжками. Личинка червоподібна, біла. Шкодять личинки у травні-червні, проточуючи ходи у верхній частині пагона, який невдовзі в’яне та засихає. Зимують пупарії в ґрунті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

антракноз малиниАнтракноз

Збудник хвороби — Gloeosporium venetum Speg. — уражує листки, черешки, стебла та ягоди малини. На листі утворюються дрібні округлі плями, облямовані широкою пурпуровою каймою, в середині сіруваті, часто зливаються, іноді уражена частина випадає. На черешках листків плями мають вигляд дрібних виразок. На стеблах з’являються глибокі вдавлені виразки, які також облямовані пурпуровою каймою. За сильного ураження плями на стеблах зливаються, розтріскуються. На зелених ягодах утворюються буруваті плями з фіолетовою облямівкою. Розвиваються плоди однобоко, буріють, засихають. Восени та взимку кора в місцях ураження стебел набуває сірого кольору. Розвитку хвороби сприяє сира волога погода. Шкідливість полягає у відмиранні верхівок уражених стебел і плодових грон перед достиганням ягід. Сильно уражене листя засихає та опадає. Стебла теж часто засихають, особливо в зимовий період. Втрати врожаю сягають 30–40%.

 

 

дидимельоз

Пурпурова плямистість, або дідімельоз

Збудник хвороби  — Didimella applanata Sacc. Уражує в основному стебла й бруньки. На молодих стеблах, у нижній та середній частинах, здебільшого в місцях прикріплення черешків листків, з’являються фіолетово- бурі розпливчасті плями. Вони досить швидко збільшуються в розмірах і поступово окільцьовують стебло. Поширюючись ним, плями до осені можуть охопити понад три чверті стебла. Кора в місцях ураження відмирає, листя засихає та опадає. Восени уражені стебла набувають сріблясто- білого забарвлення. Розвитку хвороби сприяє тепла волога погода. Шкідливість дідімельозу полягає у відмиранні сильно уражених стебел, засиханні та опаданні листя, зниженні врожаю та зимостійкості уражених рослин.

 

 

 

септоріоз малиниСепторіоз, або біла плямистість

Збудник хвороби — Septoria rubi West. Уражує листки й стебла. На листі утворюються округлі плями діаметром до 3 мм, спочатку вони блідо-коричневі, а потім набувають білого кольору, з вузькою коричневою каймою. Згодом центральна частина плями випадає, на листках малини з’являються дірки. Уражені стебла вкриваються слабопомітними білуватими плямами, які формуються біля бруньок, у центральній частині стебел. За сильного ураження кора набуває білого кольору, починає розтріскуватись і відставати у своєму розвитку. Стебла засихають. Тепла дощова погода сприяє розвитку хвороби. Підсилюють його й загущені поливні ділянки, де в кущах застоюється вода й підвищується відносна вологість повітря. Шкідливість полягає у відмиранні уражених слабких пагонів. Загальний розвиток куща пригнічується, знижується морозо- та посухостійкість. На уражених стеблах ягоди чутливіше реагують на прямі сонячні промені, тож часто зазнають сонячних опіків. Знижується якість садивного матеріалу.

 

Сіра гниль

Збудник хвороби — Botritis cinerea. Уражує суцвіття, ягоди й пагони. Уражені плоди втрачають колір, смак і запах, з часом засихають. Їхня поверхня вкривається сірим пухнастим нальотом. На пагонах утворюються коричневі водянисті витягнуті плями. Взимку на уражених ділянках утворюються тріщини, в яких помітні чорні плодові тіла гриба. Нерідко уражені стебла гинуть. Дуже уражуються рослини в загущених насадженнях та в роки надмірного зволоження. Розвиток хвороби сприяє відмиранню, а часто й ламкості уражених пагонів, зниженню кількості та якості врожаю.

 

бактеріальний кореневий ракБактеріальний кореневий рак

Збудник хвороби— Agrobacterium tumefaciens (Smith et Towns). Уражує кореневу шийку, кореневища, на яких з’являються тверді пухлини розміром із волоський горіх із горбистою поверхнею, зверху коричневі, всередині світлі. Поширенню хвороби сприяє тривале культивування рослин на одному місці, особливо на лужних ґрунтах. Шкідливість кореневого раку полягає в ослабленні розвитку уражених пагонів. Урожайність малини різко падає. Знижується посухо- та морозостійкість рослин.

 

 

 

кучерявість малиниКучерявість

Збудник — вірус кільцевої плямистості Raspberry ringspot virus. Симптоми хвороби краще помітні на плодоносних пагонах, які вкорочуються і товстішають. Листки на них темно-зеленого кольору, зморшкуваті, жорсткі із загнутими донизу краями. Квітки дрібнішають, тичинки видовжуються, а маточки зменшуються. Рослини формують сухі, здерев’ янілі, непридатні до вживання ягоди. Поширюється збудник із садивним матеріалом, нематодами, насінням бур’ янів і культурних рослин. Ріст уражених кущів сповільнюється, верхівки однорічних пагонів засихають, квітки в них залишаються стерильні. Усе це призводить до пригнічення рослин і зниження врожайності.

 

 

 

мозаїка малини

 

Мозаїка малини

Збудники — комплекс вірусів. Уражуються малина й ожина. Характерною ознакою хвороби є мозаїчне забарвлення листя у вигляді хаотично розміщених жовтих розмитих плям. За сильного ураження на листках з’являються опуклі ділянки, в місцях утворення плям листкова пластинка тоншає. Залежно від низки факторів (сорт, погодні умови тощо) забарвлення листя, ураженого хворобою, різноманітне. Захворювання поширюється із садивним матеріалом і попелицями (малиновою листковою та пагоновою). Втрати врожаю внаслідок сильного розвитку мозаїки можуть сягати 75%.

 

 

 

карликовість малиниКарликовість, або «відьмині мітли»

Збудник — мікоплазма. Досить характерний симптом хвороби — утворення на коренях великої кількості бруньок, із яких у вигляді пучків розвивається велика кількість тонких коротких пагонів. Листки на хворих рослинах дрібні, хлорозні, нехарактерної для малини форми. Навіть за слабкого ураження врожай зменшується вдвічі порівняно зі здоровими рослинами. Сильно уражені кущі не плодоносять, а взимку вимерзають. Поширюється хвороба із садивним матеріалом, а також цикадкою Macropsis fuscula Zett.

На малині обприскування проводять на початку розпускання бруньок (Актеллік 500 ЕС, КЕ, 0,6 л/га) проти попелиці, галиці, малиново-суничного довгоносика та ін.; перед цвітінням (Актеллік 500 ЕС, КЕ, 0,6 л/га + Топаз 100 ЕС, КЕ, 0,3–0,6 л/га) проти тих самих шкідників та сірої гнилі й плямистостей; після збирання врожаю (Фундазол, ЗП, 1,5 кг/га) проти пурпурової плямистості. Слід відмітити, що фунгіциди на малині дозволені до використання лише в розсадниках. На маточниках малини також використовують Бі-58 новий, к. е. (кліщі, попелиці, цикадки, галиці) і Карате 050 ЕС, к. е. (павутинний кліщ, листовійки, попелиці).

 

С. Градченко, старш. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, Інститут садівництва НААН

Журнал «Пропозиція», №4, 2018 р.

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0