Спецможливості
Технології

Як і чому господарства в Україні переходять на стрип-тілл

04.02.2021
4492
Як і чому господарства в Україні переходять на стрип-тілл фото, ілюстрація

Стрип-тілл, або технологія смугового обробітку ґрунту, поступово знаходить прихильників і в Україні. Один з них поділився своїм досвідом переходу на нову технологію учасникам конференції «Живлення рослин. Інноваційні агротехнологічні рішення», що пройшла в Києві 27–28 січня.

 

 

 

 

 

 

 

Що таке стрип-тілл?

Технологія стрип-тілл виникла як поєднання нульового обробітку ґрунту та оранки. Її розробник хотів поєднати переваги обох цих способів обробітку. І значною мірою йому це вдалося.

За технології стрип-тілл, як розповіли фахівці фірми «Агротерра», обробляється тільки 30% площі поля. А в цей час на необроблених міжряддях зберігаються пожнивні рештки, котрі, як мульча, захищають ґрунт від перегрівання і пересихання. Наступного сезону обробляються торішні міжряддя, а торішні рядки, відповідно, залишаються під пожнивними рештками.

Оскільки обробляються лише рядки, в які висівається культура, а міжряддя не обробляються, то рядки прогріваються навіть краще, ніж ґрунт після чизельної оранки. Так, дослід у США показав, що на ділянці під ноу-тілл температура ґрунту становила 5,5°С, після вертикального обробітку — 8,3°С, після чизельного плуга — 10°С, а на ділянці, обробленій за технологією стрип-тілл, — 10,5°С у рядку і 7,2°С у міжрядді. Згідно тих же досліджень, випаровування в рядку на ділянці під стрип-тілл було трішки вище, ніж за чизельної оранки, а от у міжряддях — майже як на ділянці під ноу-тілл. Запаси вологи в ґрунті під стрип-тілл з використанням покривних культур виявилися найвищими, тоді як за оранки — найнижчими. А от улітку під пожнивними рештками міжряддя не перегріваються і не розтріскуються, не пересихають. Через це в міжряддях зберігаються корисні бактерії та дощові черв’яки.

Завдяки тому, що обробляється тільки 30% площі поля, енергетична потреба ґрунтообробних агрегатів становить від 19 к. с. на секцію, тоді як 8-рядний агрегат анкерного типу потребує трактора потужністю 400–500 к. с. Відповідно, витрата пального під час обробітку ґрунту становить 5–6 л/га. А сам обробіток проводиться на швидкостях до 30 км/год (зазвичай — від 13 до 29).

Технологія стрип-тілл вимагає застосування спеціальних ґрунтообробних агрегатів — з розрізними дисками, розгортачами пожнивних решток, долотами і котком.

Смуговий обробіток ґрунту передбачає і локальне внесення добрив. Наприклад, з осені гранульовані добрива вносять під час обробітку ґрунту за допомогою трубки на глибину 15–18 см. В сухі зими, що спостерігаються останніми роками, вони без втрат долежують до весни.

Під час сівби вносяться рідкі стартові добрива — технологія дає змогу вносити 3–4 види добрив одночасно. А згодом проводяться підживлення, в т. ч. по листку.

Завдяки локальному внесенню витрата добрив знижується на 30–60% порівняно з внесенням урозкид, зокрема, фосфорних — до 60%, а калійних — на 30–40%. Адже локально внесені добрива краще засвоюються: так, азот засвоюється корінням рослини лише з радіусу 20–25 см навколо стебла, а фосфор засвоюється кореневими волосками на відстані не більше 1–2 мм. Як показала практика, навіть за розрекламованого нового способу внесення добрив «5+5» рослина починає засвоювати внесений у такий спосіб фосфор на тиждень-два пізніше, ніж при стартовому внесенні добрив у зону борозни. Тим часом під необробленими міжряддями розвиваються корисні бактерії, в тому числі азотфіксуючі, які за умов надходження азоту з добривами «ледачіють» і перестають фіксувати цей елемент із повітря.

Звичайно, у технології стрип-тілл є й обмеження. Головне з них — наявність RTK-сигналу, без якого неможливо точно потрапити на рядок і влаштувати його на торішньому міжрядді. Подекуди цей сигнал слабкий, через що відбувається його збій, особливо при роботі на високих швидкостях.

 

 

Досвід української агрофірми

Агрофірма «Атіс», що працює на північному заході Миколаївської області, застосовує технологію стрип-тілл уже 4 роки. Обробляє 2500 га, в 2020 році соняшник вирощувало на площі 900 га, зернові — 800 га, кукурудзу — 600 га, і ріпаку та сої по 200 га. Минулого року врожайність соняшнику склала в середньому 28 ц/га (від 20 до 40 ц/га на різних полях), кукурудзи — 30 (від 17 до 52), сої — 17, а більша частина ріпаку загинула від весняних заморозків, які досягли -12 градусів. Результати доволі скромні через те, що опадів за рік випало 216 мм, а з першої декади липня до 1 жовтня дощів не було зовсім.

Директор агрофірми Руслан Лазарєв розповідає, що після 2015 року на території господарства річна кількість опадів не перевищувала 300 мм. Власне, через це й впровадили стрип-тілл. «Пробував ноу-тілл, пшеницю й зараз намагаюся вирощувати по «нулю», а взагалі орали останній раз із десяток років тому, після чого перейшли на міні-тілл», — розповідає він.

Перехід до стрип-тілл у господарстві почали з глибокого розпушування на глибину до 45 см. В результаті директор прийшов до висновку: жодна оранка не дає такого пухкого ґрунту і такого проникнення вологи, як глибоке розпушування.

Смуговий обробіток ґрунту і внесення гранульованих добрив на глибину 15–18 см господарство намагається виконати з осені. На думку Руслана Лазарєва, не варто навесні обробляти ґрунт на глибину більше 10 см, щоб зберегти капіляри, які утворилися за зиму — вони підтягуватимуть вологу до коріння культури. Але часто восени ґрунт буває занадто сухим, щоб його можна було обробити. Наприклад, у 2019-му через це з осені так нічого й не зробили. Та був і такий рік, коли навесні працювали тільки сівалка і обприскувач.

«За технології стрип-тілл обробіток ґрунту слід ретельно планувати і слідкувати в цей час за погодою, бо «вікно» для виконання технологічної операції вузьке», — зауважує Р. Лазарєв. Він відзначає як одну з важливих переваг стрип-тілл те, що навесні можна виходити в поле одночасно з «традиційниками».

Обробіток ґрунту в господарстві виконується на швидкості 15–20 км/год. Але бувало, що обставини дозволяли розганятися до 30 км/год. Та на більшості агрегатів добрива зависають у «грибках» уже на швидкості вище 15 км/год.

В якості стартових вносяться тільки рідкі добрива, що логічно хоча б з огляду на кількість опадів. Потім проводяться підживлення, в т. ч. по листку: азотні добрива тут вносять почастково, щоб культура не підгоряла в посушливих умовах.

Невід’ємним елементом технології стрип-тілл виступають покривні культури, які директор господарства радить підбирати з урахуванням їхньої холодостійкості та типу кореневої системи. Покривні культури забезпечують відновлення органічної речовини,  відновлення структури ґрунту, зберігають нітратний азот, що утворюється з осені, для культури-наступника.  

Руслан Лазарєв вважає, що найбільше підтвердив правильність рішення переходу на стрип-тілл екстремально посушливий 2020-й рік. Так, найвищу врожайність соняшнику — 40 ц/га — господарство отримало на полі, де стрип-тілл запровадили в першу чергу, ще 4 роки тому. На цих полях були й максимальні запаси вологи на час сівби ярих просапних, які в цілому по господарству становили від 60 до 110 мм. А коли 1 серпня, в розпал посухи, виміряли запаси вологи на полі ТОВ «Атіс» під стрип-тілл і у сусіда під оранкою, то на полі, що оброблялося за стрип-тілл, цей показник був вищий на 25 мм — величину одного продуктивного поливу.

Коли ж на початку липня за півгодини випала місячна норма (30 мм) дощу, то з поля під стрип-тілл нічого не змило, хоч воно було нерівне. Натомість з відносно рівного поля сусіда-одноосібника під оранкою змило чимало ґрунту. В результаті останній зібрав кукурудзи 16 ц/га, тоді як «Атіс» — 52 ц/га.

Втім, прибуток для ТОВ «Атіс» важливіший за врожайність. «Я знаю господарство, яке збирає 8 т/га кукурудзи, але заробляє на ній менше, ніж моє за врожайності 5 т/га», — розповідає Руслан Іванович. При цьому він додає, що перехід на стрип-тілл може взагалі не супроводжуватися зниженням урожайності, якщо технологія в господарстві знаходиться на високому рівні.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: стрип-тілл

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0