Спецможливості
Огляди продукції

Мед: демпінг, фальсифікації та тренди ринку

19.11.2019
4421
Мед: демпінг, фальсифікації та тренди ринку фото, ілюстрація
«Європа хоче їсти український мед, а не китайський», - кажуть європейці. За останні десять років вітчизняна медова галузь зробила істотний ривок і увійшла до п'ятірки світових виробників меду. І, здавалося б, все добре, але ціни на цей продукт знижуються, а конкуренція зростає. До того ж репутацію українського меду, який дуже часто хвалять за його високу якість, підточує фальсифікат.

 

 

 

 

Про парадокси українського меду в світовому масштабі

За останні чотири роки кількість бджолиних сімей у всьому світі зросла лише на 9,2%, а кількість виробленого меду - на 58,7% (згідно зі статистикою ООН). Така диспропорція означає, що на ринку багато фальсифікату, і це турбує світову громадськість.

«Коли Україна з 2013 року стала активно нарощувати експорт меду, на французькому ринку вирішили з'ясувати походження поставок (французи мало його виробляють, але багато імпортують і дуже люблять цей продукт)», - розповів Дмитро Кушнір, співзасновник компанії «Медові брати», що продає свій мед на французький ринок. Коли французи прийшли до висновку, що бджолиних сімей в Україні більше не стає, а мед експортується активно, вони перестали купувати цей український продукт. Незабаром у Франції приймуть закон про обов'язкове маркування країни походження меду…

«Я чув чимало нарікань від болгар, чехів, словаків на адресу українських виробників меду. Вони постійно запитують: чому на український мед така низька ціна, адже натуральний продукт не може коштувати так дешево! Разом з колегами ми шукали відповідь на це питання і, на жаль, прийшли до висновку, що в гонитві за прибутком і в Україні фальсифікують мед», - розповів Володимир Стретович, президент Союзу пасічників України.

Ми не можемо порахувати скільки в країні пасічників (за різними оцінками - від 100 до 400 тисяч) і бджолиних сімей, який мед виробляємо, скільки залишаємо на внутрішнє споживання, реалізуємо на ринках і передаємо в лікарні. Спілка пасічників України зацікавлена в тому, щоб виробники меду реєструвалися, показували своє господарство. Зараз з'являється нова вимога: якщо пасічник хоче щоб його мед продавався - треба зареєструватися в якості оператора ринку.
 
Як зазначає Олександр Дулгер, директор КТ «РЕМФЕРТ і Кандла», ТМ «Медова біржа», фальсифікація меду існує і на рівні експортерів, і серед пасічників. Найбільше підробляють весняний мед. Сиропи містить половина весняних медів, що продаються на базарі - їх згодовують бджолам під час збору або додають в продукт. Держава не в змозі навести порядок у цій сфері, оскільки в нашій країні відсутні методики, які контролюють вміст сиропів у меду.
 
Нових вимог до якості меду на українському ринку поки немає, але посилюються старі. Зокрема, пильніше контролюються антибіотики. Згідно зі світовою статистикою, з 2016 по 2019 рік частка меду, в якому були знайдені залишки антибіотиків, зросла з 10% до 25%. Найнеприємніше, що весь мед, який не купують експортери, вживається на внутрішньому ринку. Для довідки: в Україні регламентується вміст в меду тільки чотирьох антибіотиків, а в США і Європі - восьми.
 
Зараз у світі з'являється все більше методик для виявлення фальсифікації меду, але в Україні вони поки що не впроваджуються - це велика проблема. Цікаво, що в світовому рейтингу шахрайства мед займає третє місце. У липні цього року уряд Канади опублікувало дослідження, проведене в 2018-19 роках: з 240 зразків меду відібраних з магазинів і на оптових складах, 22% виявилися фальсифікованими, тобто містили сиропи.

 

Як розвивається український ринок меду в 2019 році

«Чому Україна з'явилася на світовому ринку як новий постачальник меду саме десять років тому? Тоді склалася висока ціна на продукт і всі побачили в цій ніші нові можливості», - пояснює Віктор Іванченко. Але якісного розвитку медового ринку в Україні не відбулося, оскільки ніхто не працював над збільшенням продуктивності виробництва меду і національної статистикою, як наслідок - на даний момент немає надійної системи простежуваності походження цього продукту. Тому наскільки швидко Україна змогла наростити обсяги продажів меду, настільки ж швидко здатна втратити ці досягнення.
 
Щоб вийти на новий рівень у виробництві меду, потрібна спільна робота держави, різних соціальних і комерційних організацій, бджолярів, всіх учасників ринку. Пасічники пропонують розробити і затвердити Комплексну державну цільову програму розвитку бджільництва в Україні до 2025 року.
 
«Бджільництво залишається однією з небагатьох галузей в Україні, що працює так, як це було прийнято на початку і середині ХХ століття. Але якщо українські виробники меду не перейдуть на нові технології - втратять свої позиції і не зможуть протистояти іншим учасникам ринку», - вважає Олександр Дулгер.

Щоб бути конкурентоспроможними, потрібно підвищувати ефективність пасік і впроваджувати різні розумні пристрої, ваги, контролери, датчики температури, вологості і звуку. Це дороге обладнання, але його повсюдно не використовують - встановлюють в контрольних вуликах на великих пасіках.
 
Інноваційні рішення дозволяють ефективно обслуговувати велику кількість вуликів, спостерігати за тим, що відбувається і вчасно вживати необхідних заходів для продуктивної роботи бджолиних сімей. Автоматизація роботи на великих пасіках дозволяє знижувати витрати на утримання бджіл і витрати на виробництво меду, що ростуть у всьому світі.
 
Невеликим бджільницьким господарствам експерти радять організовуватися в кооперативи і брати кредити, щоб придбати необхідне обладнання. До речі, українці вже розробляють бджолині вулики на сонячних батареях, але, на жаль, сьогодні такі інновації більше затребувані в Канаді та Польщі, а не в Україні.
 
Як відзначають експерти, реалізуючи свою продукцію на експорт, важливо пам'ятати, що сьогодні весь світ хоче торгувати через інтернет. Наприклад, в Північній Америці і Європі найефективніший майданчик - Amazon, а вся Південно-Східна Азія продає свою продукцію на Alibaba (найбільшій у світі онлайн B2B торговій платформі). Наприклад, на Alibaba можна купити і 1000, і 100 тисяч тонн меду. Вузькоспеціалізованих майданчиків для продажу меду не існує.

 

Підсумки медового сезону-2019

Досить часто українських пасічників дорікають за виробництво змішаного меду, який займає 99% експорту (домінує соняшниковий мед). Мовляв, це неправильно, оскільки сьогодні в усьому світі вважають за краще купувати сортовий мед - так званий монофлорний (вироблений бджолами з нектару рослин переважно одного виду), він і цінується вище.
 
Але різновиди меду можна класифікувати не тільки за ботанічним походженням, а й за споживчими властивостями (рідкі світлі, рідкі темні, кристалізовані). Сортів меду в світі - десятки сотень. Найпопулярніший - світлий рідкий мед.
 
Однак смаки на цей продукт в різних регіонах світу відрізняються. Наприклад, на азіатському ринку віддають перевагу темному рідкому меду, з яскраво вираженим ароматом. А найбільш споживаний мед в Японії - суміш акації з ріпаком (після пастеризації ріпак стає прозорим і світлим). Основний постачальник цього продукту в Японію - Канада. Цікаво, що японці вважають соняшниковий мед одним з найкращих.
 
«Підсумки медового сезону-2019 дещо гірше торішнього. Але у пасічників збереглися досить великі запаси минулорічного меду і це видно по тих пробах, які ми відбираємо. Тому критичної ситуації немає», - розповів Віктор Іванченко, директор з розвитку компанії« Асканія-Пак».

Звичайно, залежність виробництва цього продукту від погодних умов - пряма. В цьому році був катастрофічно низький збір липового меду, недостатньо хороший - акацієвого. Ця залежність від погоди в меншій мірі видно зі збору соняшникового меду, оскільки в Україні - дуже великі насадження соняшнику, який цвіте тривалий період. А ось у липи та акації вкрай короткий період цвітіння, тому вплив погоди в даному випадку вкрай важливо. До речі, в цьому році гречаний мед буде рідкістю.

 

Що впливає на ціну меду

Через експансію азіатських експортерів спостерігається повсюдне зниження цін на мед, починаючи з 2014 року. Азіати швидко зметикували, що попит на екопродукти (до яких відноситься мед) збільшується у всьому світі і стали нарощувати його виробництво.
 
Китайський мед - найдешевший, його ціна з кожним роком стає все нижчою й нижчою. Якщо українці в середньому продають свій змішаний мед на експорт по $ 1,8-2,3 за кг, аргентинці по $ 2,3-2,5, то китайці - по $ 1,3-2,02. Як прогнозують експерти, ціна на мед буде знижуватися ще кілька найближчих років.
 
З 2010 по 2018 рік експорт меду з України зріс у 7 разів, проте в 2018 році продажі українського меду за кордон впали на 27% (було експортовано 50 тис тонн). Згідно з офіційними даними в нашій країні в цілому спостерігається скорочення виробництва меду, але експорт зростає. Ця «арифметика» викликає велику увагу з боку імпортерів.
 
Сьогодні український мед експортується до 50 країн світу. Основними ринками його збуту є країни ЄС (83%) і США (9%) (за підсумками січня-серпня 2019 г.). Серед європейських країн найбільші покупці - Польща, Німеччина та Бельгія, які в середньому імпортують 2/3 українського меду, що постачається до країн Європи.
 
«Постачальники українського меду насправді працюють скрізь: на американському та азійському ринках, максимально повно - на європейському ... Наші виробники намагаються співпрацювати з Японією, але в цій країні до меду вкрай специфічні вимоги», - розповів Віктор Іванченко.
 
Ціни на сортовий мед відрізняються. Наприклад, в США конюшиновий мед купують за $ 4, цитрусовий - за $ 5,3-5,7, змішаний квітковий - $ 5,1, лохиновий - $ 4,85, а соняшниковий — за $3,9.

«На сьогоднішній день мед в Україні є експортно-орієнтованим продуктом: на зовнішні ринки постачається близько 60-70% виробленого в країні продукту», - розповіла Анна Бурка, національний експерт ФАО (ООН). Серед основних конкурентів України можна виділити Індію, яка за останні п'ять років подвоїла обсяги експорту меду. Останнє стало можливим, в тому числі за рахунок жорсткого цінового демпінгу, яким раніше відрізнявся тільки Китай. Середня експортна ціна індійського меду за той же період знизилася майже на 39%. Аналогічна ситуація і з Аргентиною.

На тлі зростання виробництва і споживання меду, список провідних експортерів меду незмінний: лідирує Китай (за останні сім років обсяги експорту меду зросли на 32%), збільшилася частка Аргентини (на 24%), істотно зросла частка Індії в світовій торгівлі медом (до 8% в 2018 р). Мексика стала виробляти мед в два рази більше, а В'єтнам - в 2,5 рази.   

Незважаючи на світове падіння цін на мед, українським виробникам торгувати медом на зовнішніх ринках вигідно: ціна меду між роздрібною ціною на українських базарах і при здачі на експорт відрізняється в 3-4 рази. Цікавий нюанс: як зазначає Віктор Іванченко, якщо український бджоляр-професіонал обслуговує в середньому 100 бджолиних сімей, і це дозволяє йому жити з отриманих доходів, то канадський бджоляр починає заробляти, тільки починаючи з пасіки в 500 родин.

 

Ксенія Мелешко

Ключові слова: мед, експорт

Інтерв'ю
Глибокорозпушувач Bednar Terraland TN 3000 PROFI
Недостатня, так само як і надмірна кількість опадів є чи ненайголовнішою проблемою з вирощування сільськогосподарських культур. На перший погляд, нібито одна проблема, але її вирішення потребує кардинально різних підходів, різного набору... Подробнее
Щорічні демонстраційні поля та заходи, які компанія «Сингента» вже багато років проводить на базі потужних й авторитетних господарств в Україні, стали доброю традицією. Зустрічі та живе спілкування фахівців безпосередньо на полі є вкрай... Подробнее

1
0