Спецможливості
Архів

Машини для розсівання мінеральних добрив

12.12.2013
1108
Машини для розсівання мінеральних добрив фото, ілюстрація

У попередньому номері ми розглянули машини для розсівання добрив із відцентровим розсівальним апаратом та параметри, які потрібно брати до уваги під час їхнього вибору.

Частково було приділено увагу роботі розкидачів на краю поля: ці машини мають функцію, яка дає змогу відключати один із дисків. Проте в такому разі вдвічі зменшуються робоча ширина захвату і продуктивність машини. Тому останні зразки машин іноземні фірми оснастили спеціальними пристроями — лімітерами. Лімітер виготовлений у вигляді зварного вузла із нержавіючої сталі з двома паралельними дугоподібними пластинами, між якими перпендикулярно до них встановлено направляючі пласкі щитки, розміщені під різними кутами. Такі пристрої закріплені біля кожного відцентрового диска й обладнані гідроциліндрами для їхнього піднімання й опускання.

Під час роботи машини в середині загінки лімітери гідроциліндрами піднімаються угору і диски працюють у нормальному режимі. А на краю поля опускається правий чи лівий лімітер, і добрива, що злітають із лопаток диска під гострим кутом, ударяються об щитки, змінюють напрямок руху і завдяки відповідно визначеним кутам установлення щитків рівномірно розсіваються краєм поля.
Попри суб’єктивні причини, в Україні все ж ведуть роботу із удосконалення вітчизняних машин для розсівання мінеральних добрив. Так, у ННЦ «ІМЕСГ» створено однодисковий відцентровий апарат із подаванням добрив на диск двома потоками, який під час випробувань в УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілого показав робочу ширину захвату 33 м за нерівномірності розподілення добрив 14%, і наразі розробляють однодискову навісну машину до трактора класу 1,4.
Крім того, розроблено оптимальний для умов нашої країни гравітаційний дозатор. У ньому випускний отвір у днищі бункера складається із напівкруга, з кінцями якого з’єднані два відрізки прямих, кут між якими 90°, а вільні їхні кінці сполучені дугою кола. У регулювальній заслінці  випускний отвір такої самої форми, але повернутий на 180°. Під час розсівання мінімальних доз добрив, які для наших господарств є основними, центри півкругів випускних отворів у днищі та заслінці суміщаються  і живий переріз випускного отвору має форму кола, тобто є оптимальним, а під час розсівання решти доз — форму квадрата, дві протилежні вершини якого округлені напівкругами, тобто у ньому вузькі щілини відсутні.
 
Напівпричіпні машини
У традиційних напівпричіпних машинах для розсівання добрив місткість для добрив має форму кузова, що опирається на пневматичні колеса, а його дишло підтримується причіпною сергою трактора. Тому об’єм кузова технічно не обмежений, але під час його вибору слід врахувати, що за збільшеного об’єму зростає змінна продуктивність машини завдяки зменшенню кількості зупинок для завантаження добрив, але водночас збільшуються і маса та ціна машини, а також підвищуються питомі витрати пального та прямі експлуатаційні витрати. Тому з огляду на прийняті у нашій країні середні дози розсівання добрив (70 кг/га) місткість кузова не має перевищувати 5 м3.
Дозувальний пристрій таких машин складається із живильника, наприклад прутково-пластинчастого типу, змонтованого на днищі кузова, і шиберної заслінки, встановленої на його задньому борту.
Незаперечною перевагою таких машин є здатність розсівати будь-які добрива високої вологості, засмічені грунтом і дрібними домішками, проводити вапнування грунту. Цей вид машин дає змогу розсівати добрива, які жодною іншою машиною розсіяти неможливо.
На такій машині, крім відцентрового, можна встановити шнековий розсіювальний апарат, який складається із кожуха, в котрому встановлено шнек, витки якого від середини мають праве і ліве спрямування.
Шнек приводиться в рух приводом машини або індивідуальним гідромотором. У середній частині кожуха шнека вгорі вирізане вікно для подавання матеріалу, знизу по всій його довжині розміщено висівні отвори, обладнані спільною заслінкою для регулювання їхнього живого перерізу. На кінцях кожуха вирізані вікна для викидання грудочок і сторонніх предметів, а також коливальні щитки для їхнього розкидання. Кожух прикріплено до машини так, щоб його завантажувальне вікно розміщувалось під заднім кінцем живильника.
Під час роботи цієї машини матеріал із кузова живильником подається установленою шиберною заслінкою дозовано через завантажувальне вікно у кожух шнека. Там його підхоплюють витки шнека і транспортують у протилежні боки до кінців кожуха. При цьому основна маса матеріалу розсівається через висівні отвори поверхнею поля, а грудочки землі і сторонні предмети видаляються із кожуха через випускні вікна і щитками відкидаються на поле.
Основною перевагою шнекового апарата є те, що робоча ширина захвату під час розсівання будь-якого матеріалу є постійною, приблизно дорівнює довжині кожуха і становить від 8 до 16 м. Це дає можливість розсівати сухі матеріали, наприклад гіпс і вапно, а також інші пилоподібні речовини. Причому за застосування тканинних екранів цей апарат нормально працює і у вітряну погоду. Тому такі апарати продовжують використовувати на Заході.
Винахідником шнекового апарата є автор цієї статті. Ще будучи студентом сільськогосподарської академії, я в 1964 р. подав чотири заявки на варіанти шнекових апаратів як на винаходи.
Причому це були не варіанти вдосконалення відомих машин, а новий напрям розвитку не тільки машин для розсівання мінеральних добрив (туків), а й зернових сівалок.
Справа в тому, що в той період у СРСР тукові (РТТ-4,2) і зернові (СЗ-3,6) сівалки та абсолютно всі аналогічні машини за кордоном для завантаження висівного матеріалу мали місткість у вигляді ящика, довжина якого дорівнювала ширині захвату машини. Такий ящик мав високу питому металомісткість, а для його встановлення використовували складну і металомістку раму, що обумовлювало високу питому металомісткість машин. Крім того, у такий ящик незручно було механізовано завантажувати матеріал, оскільки його потрібно було розгортати вздовж ящика вручну.
Я вирішив, що раціонально замінити такий ящик бункером із дозатором, довжина і ширина якого приблизно однакові, а для забезпечення необхідної ширини захвату було запропоновано шнек. Це різко знизило питому металомісткість бункера, і він став зручним для механізованого завантаження матеріалу. Потреба у металомісткій рамі у машинах для розсівання мінеральних добрив взагалі відпала, оскільки за консольного встановлення кінців шнека забезпечується ширина захвату до 16 м. Така інновація забезпечила різке зниження питомої металомісткості машини і підвищення її ефективності.
Не хочу стверджувати, що мою ідею радянські експерти продали за кордон, хоча у добу СРСР такі чутки серед винахідників уперто ходили і навіть проривались на сторінки журналів. Але це факт, що майже синхронно — у 1970 р. фірма Unsin (ФРН) поставила на ринок напівначіпну машину для розсівання мінеральних добрив з аналогічним шнековим розсівальним апаратом шириною захвату 10 м і місткістю кузова 4 м3, а в 1971 р. — англійська фірма Lister почала реалізацію навісних машин з аналогічними розсівальними апаратами шириною захвату 6 м і вантажопідйомністю бункера 700 кг. Звідки така одностайність?
Та справжній бум виробництва машин зі шнековим розсівальним органом шириною захвату від 6 до 16 м і вантажомісткістю бункера від 0,7 до 5 т розпочався у 1974 р.
Згідно із матеріалами, доступними авторові статті, та друкованими джерелами, такі машини виготовляли фірми Unsin, Amazone, Diadem, Rotina, Rekord, Denis (ФРН), Sulku (Франція), Scurup-werke (Швеція), а також фірми США і Канади. Для внесення великих доз мінеральних добрив (2 т/га) і вапна (10 т/га) фірма Saso (Швеція) поставила на виробництво у 1985 р. машину зі шнековим розсівальним органом шириною захвату 10 м і кузовом місткістю 10 м3 із пристроєм для самозавантаження бункера із самоскида, яка забезпечує нерівномірність розсівання добрив, що не перевищує 10%, а фірма Amasone-Werke (ФРН) у 1977 р. розробила зернову сівалку EV-900 із шнековим висівним апаратом та апаратом для протруювання насіння у процесі сівби та з дисковими сошниками, яка має ширину захвату 6 м і місткість бункера 0,9 м3, маса якої становить 800 кг.
Сьогодні такі машини виготовляють фірми Sulku, Gustrower, Щучинський ремонтний завод (розкидач мінеральних добрив РМУ-8000, виробництво за ліцензією і під контролем компанії Gustrower), Amazone, Rauch та ін. Дані розкидачі призначені для транспортування і поверхневого внесення мінеральних добрив, вапнякових матеріалів (дефекат, доломітне борошно). Устаткування може бути встановлено на автомобілях КамАЗ, УРАЛ (РМУ-8000) або виконано у вигляді причіпної машини. Залежно від виду та обсягу внесення добрива, розкидачі можна комплектувати декількома типами розкидальних дисків: лопатевими — застосовують для внесення мінеральних добрив, високоміцними — для внесення у великих кількостях вапна, мергелю, перегною. А для внесення пилоподібних добрив устаткування можна комплектувати шнековими приставками різної ширини захвату. На розкидачах такого типу задля забезпечення рівномірного внесення мінеральних добрив всією поверхнею поля, незалежно від швидкості руху розкидача, можна застосувати електрогідравлічне регулювання норми внесення добрив. За електронного регулювання виконавчими механізмами спеціальна програма залежно від поступального руху агрегату забезпечує пропорційне подавання мінеральних добрив із розсівальних дисків. Завдяки електрогідравлічному регулюванню норми внесення такі розкидачі ідеально придатні для внесення добрив за електронними аплікаційними картками (картками завдань).

Пневматичний
розсівальний апарат
Щодо пневматичного розсівального апарата, то під час його застосування добрива дозуються із бункера живильником і розподіляються кількома потоками або дозуються такою самою кількістю котушок, кожна з яких утворює окремий потік. Кожний потік добрив через окремий інжектор надходить у матеріалопровід, виконаний із гнучкої пластмаси, де захоплюється повітряним потоком, що створюється газодувкою або вентилятором, транспортується ним усією шириною захвату машини, потім вилітає із матеріалопроводу і розсівається поверхнею поля або подається під грунтообробний орган.
Перевагами цього типу апарата перед відцентровим є можливість роботи у вітряну погоду і вища рівномірність розсівання добрив. Однак пневматичний апарат не забезпечує розсівання великих доз добрив, значно складніший за конструкцією і більш енергоємний та спричинює механічне руйнування гранул. Тому такі апарати нині не використовують.

В. Мойсеєнко, завідувач сектору,
ННЦ «ІМЕСГ»

Інтерв'ю
Аграрний союз України — громадська організація, яка об’єднує сільгоспвиробників. Переважно — «середняків» із земельним банком від 1000 до 3000 га. Вона, як і низка інших об’єднань сільгоспвиробників, виступила з різкою критикою тієї моделі... Подробнее
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее

1
0