Спецможливості
Технології

Кон­троль бур’янів у посівах сої

03.07.2014
1135
Кон­троль бур’янів у посівах сої  фото, ілюстрація

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва однією з головних проблем аграрного сектору економіки України залишається істотне збільшення й стабілізація вирощування сої поряд із виробництвом інших зернобобових культур. У світі, а також в Україні, площі під вирощування цієї культури постійно збільшуються.

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва однією з головних проблем аграрного сектору економіки України залишається істотне збільшення й стабілізація вирощування сої поряд із виробництвом інших зернобобових культур. У світі, а також в Україні, площі під вирощування цієї культури постійно збільшуються.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

У той час, як у 1996 р. в Україні, відповідно до статистичних даних, соя займала лише 4300 га посівів, а валовий збір її становив 5700 т насіння, то у 2013 р. її посіви перевищили 1200 тис. га, і планується їхнє збільшення у 2015 р. до 2 млн га та у перспективі — до 3 млн (6–9% орних земель). У США посіви сої займають 18% орних земель.
   Не­гли­бо­ке про­ник­нен­ня ко­ренів, низь­ка ви­со­та рос­лин, слаб­ке затінен­ня по­верхні грун­ту і повільний ріст на по­чат­ку ве­ге­тації зу­мов­лю­ють ви­со­ку чут­ливість сої до бур’янів у період від сходів до гілку­ван­ня (40–50 днів). Кри­тич­ним періодом для кон­тро­лю бур’янів є фа­за з пер­шо­го по третій справжній ли­с­ток куль­ту­ри. Са­ме у цей період слід приді­ля­ти особ­ли­ву ува­гу їхньо­му кон­тро­лю у посівах. Окрім то­го, од­ним із важ­ли­вих еле­ментів у си­с­темі от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння є за­без­пе­чен­ня об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів до зми­кан­ня міжрядь куль­ту­ри.
Ос­танніми ро­ка­ми у посівах сої від­мічається по­ши­рен­ня і шкідливість та­ких бур’янів, як підма­рен­ник чіпкий, паслін чор­ний, не­тре­ба зви­чай­на, злин­ка ка­надсь­ка.
   Зміша­на засміченість різни­ми ви­да­ми бур’янів ха­рак­тер­на, за­га­лом, для всіх регіонів країни, що, своєю чер­гою, ве­де до за­сто­су­ван­ня навіть ра­ди­каль­них за­ходів їхньо­го кон­тро­лю.
У посівах ба­га­торічні бур’яни є най­шкідливіши­ми й об­ме­жен­ня їхньої чи­сель­ності за­без­пе­чується впро­ва­­джен­ням си­с­те­ми інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту впро­довж кількох послідо­вних років. Од­норічні ж бур’яни є менш шкідли­ви­ми, але че­рез те, що во­ни розмно­жу­ють­ся насінням, си­с­те­ми за­ходів ли­ше змен­шу­ють рівень їхньої чи­сель­ності на полі, але повністю не кон­тро­лю­ють.

За­хо­ди за тех­но­логії «ноу-тілл»
Вра­хо­ву­ю­чи те, що біологічні особ­ли­вості та ви­мо­ги до еко­топічних умов у сої від­по­віда­ють тех­но­логії «ноу-тілл», у світі її найбільш інтен­сив­но за­про­ва­д­жу­ють са­ме для ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри.
   За тех­но­логії «ноу-тілл» сою висіва­ють суцільним спо­со­бом, який за­без­пе­чує більш спри­ят­ли­ву пло­щу жив­лен­ня й освітленість рос­лин. За цих умов рос­ли­ни куль­ту­ри швид­ше рос­туть і роз­ви­ва­ють­ся, затіня­ю­чи грунт, що підви­щує кон­ку­рент­ну спро­можність посівів до бур’янів і за­без­пе­чує ефек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня во­ло­ги і по­жив­них ре­чо­вин.
Кон­троль бур’янів у посівах сої за мінімаль­но­го об­робітку на­бу­ває особ­ли­во­го зна­чен­ня. Через на­яв­ність ве­ли­кої кількості рос­лин­них ре­ш­ток на по­верхні по­ля грун­тові гербіци­ди не за­сто­со­ву­ють. Об­ме­жу­ють чи­сельність бур’я­нів у посівах сої шля­хом за­сто­су­ван­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів. За тех­но­логії «ноу-тілл» кон­троль бур’янів спря­мо­ва­ний на змен­шен­ня рівня шкідли­вості ос­танніх на полі впро­довж біологічно­го ро­ку (від зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка до зби­ран­ня куль­ту­ри). Як­що по­пе­ред­ни­ком сої є ку­ку­руд­за, уро­жай якої зби­рається пізно, то за­зви­чай в осінній період не про­во­дять спеціаль­них за­ходів кон­тро­лю бур’янів. У цьо­му разі ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­су­ван­ня в до­посівний пе­ріод од­но­го із за­галь­но­ви­ни­щу­валь­них гербіцидів. Для кон­тро­лю бур’янів під час після­с­хо­до­во­го періоду за­сто­со­ву­ють гербіци­ди, ре­ко­мен­до­вані «Пе­ре­ліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні».
   До фа­зи тре­ть­о­го-чет­вер­то­го ли­ст­ка для об­роб­ки посівів за­сто­со­ву­ють стра­хові гербіци­ди. Од­но­час­но з ни­ми вно­сять ре­гу­ля­то­ри рос­ту, біоп­ро­тек­то­ри, мікро­до­б­ри­ва.
Та­ку особ­ливість не­об­хід­но вра­хо­ву­ва­ти під час ви­ро­щу­ван­ня уль­т­ра­ско­ро­с­тиг­лих сортів сої, на по­лях після яких пла­нується висіва­ти ози­му пше­ни­цю. Кон­троль зла­ко­вих бур’янів у посівах сої здійсню­ють вне­сен­ням гра­мі­ніцидів згідно з ре­ко­мен­даціями, пе­ред­ба­че­ни­ми «Пе­реліком…».
   Під час кон­тро­лю злин­ки ка­надсь­кої у посівах сої за тех­но­логією «ноу-тілл» ре­ко­мен­до­ва­но до­три­му­ва­ти­ся та­ких ви­мог:
   гербіцид 2,4-Д (ефір) за­сто­со­ву­ва­ти до висіву куль­ту­ри;
   пре­па­ра­ти вно­си­ти на рос­ли­ни, ви­со­та яких не більше 10–15 см;
   гербіци­ди, вне­сені во­се­ни, змен­шу­ва­ти­муть цьо­горічну по­пу­ляцію злин­ки ка­надсь­кої, але, мож­ли­во, не впли­ва­ти­муть на вес­ня­ну по­яву сходів бур’янів;
   навесні за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди, які ма­ють три­ва­лу за­хис­ну дію і бу­дуть ефек­­тив­ни­ми для кон­тро­лю пізніх схо­дів бур’янів.
   Пер­шо­чер­го­вою ме­тою про­гра­ми кон­тро­лю злин­ки ка­надсь­кої за цієї тех­но­логії є змен­шен­ня її кількості до ви­сіву куль­ту­ри. На­весні посіви сої та­кож не­обхідно об­ро­би­ти гербіци­дом за­для за­побіган­ня по­яви но­вих сходів бур’яну. Та­ка стра­тегія дасть змо­гу змен­ши­ти кількість об­ро­бок куль­ту­ри після­с­хо­до­ви­ми гербіци­да­ми, які мо­жуть ви­я­ви­тись ма­ло­ефек­тив­ни­ми та навіть спри­я­ти­муть роз­вит­ку стійкості у бур’янів.
Еко­номічно та еко­логічно об­грун­то­ва­на си­с­те­ма за­хи­с­ту від хво­роб та шкід­ників за тех­но­логії «ноу-тілл» по­вин­на грун­ту­ва­ти­ся на до­три­манні прин­ципів інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту рос­лин.
   Хімічні за­хо­ди. Го­ло­вним за­вдан­ням хімічних за­ходів за­хи­с­ту рос­лин є за­без­пе­чен­ня оп­ти­маль­них умов ве­ге­тації куль­ту­ри на всіх фа­зах роз­вит­ку. Кон­троль бур’янів у посівах сої ство­рює умо­ви, за яких на по­чат­ко­вих фа­зах роз­вит­ку куль­ту­ри кон­ку­ренція з бо­ку бур’я­нів відсут­ня че­рез мак­си­маль­ну до­ступність для куль­ту­ри со­няч­ної енергії (відсутність затінен­ня бур’яна­ми). Хі­міч­ний кон­троль бур’янів та­кож за­без­пе­чує збе­ре­жен­ня до­ступ­ної для куль­ту­ри во­ло­ги і ком­плек­су еле­ментів жив­лен­ня (NPK) у до­ступ­них фор­мах, а та­кож усу­нен­ня не­га­тив­но­го впли­ву ком­плек­су ток­синів, що виділя­ють бур’яни. Вибір си­с­те­ми за­хи­с­ту, виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної нор­ми за­сто­су­ван­ня відповід­них гербіцидів, ча­су про­ве­ден­ня об­роб­ки за­ле­жать від ба­га­ть­ох фак­торів.
Для успішно­го кон­тро­лю бур’янів у посівах сої хімічні за­хо­ди не­обхідно про­во­ди­ти ще під час ви­ро­щу­ван­ня по­пе­ред­ників, які чер­гу­ють­ся із соєю у сі­во­зміні. Ос­но­вою та­ко­го кон­тро­лю є ре­тель­не йо­го пла­ну­ван­ня вже на ран­нь­о­му етапі. Та­ким чи­ном, об­ме­жен­ня чи­сель­ності бур’янів у посівах сої ба­жа­но по­чи­на­ти на ета­пах після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка і підго­тов­ки грун­ту під висів куль­ту­ри.
   Всі ви­ди од­но- і ба­га­торічних бур’я­нів на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу сої че­рез низь­ку її кон­ку­рен­то­с­про­можність, як за­зна­ча­ло­ся ви­ще, силь­но засмічу­ють посіви. Еко­номічний поріг шкідли­вості бур’янів на­стає за на­яв­ності на 1 м2 п’яти зла­ко­вих од­норічних або трьох ши­ро­ко­ли­с­тих (дво­доль­них) бур’янів.
Під час хімічно­го за­хи­с­ту куль­ту­ри для кон­тро­лю бур’янів у посівах, з ме­тою підви­щен­ня її уро­жай­ності, не­об­хідно бра­ти до ува­ги не­га­тив­ний вплив гербіцидів (післядію) на сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри, які в по­даль­шо­му пла­нується висіва­ти у сівозміні. З ог­ля­ду на це, слід за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди з вибір­ко­вою си­с­тем­ною дією, з ко­рот­шим пе­ріодом де­ток­си­кації в грунті та з ефек­тив­нішою ток­сич­ною дією на ком­плекс бур’янів.
   До або після сівби сої для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих та де­я­ких дво­сім’ядоль­них бур’янів вно­сять грун­тові гербіци­ди на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: аце­тох­лор, про­ме­т­рин, ме­т­ри­бу­зин, іма­зе­тапір, кло­ма­зон, три­ф­лу­ралін, пен­ди­ме­талін, S-ме­то­лах­лор+тер­бу­ти­ла­зин.
Для кон­тро­лю од­норічних бур’янів, фа­за від двох листків, і ба­га­торічних злаків, за ви­со­ти 10–15 см, ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­­пахізо­фоп, кле­то­дим, хіза­ло­фоп-П-етил, те­пра­лок­си­дим, хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, квіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, флу­а­зи­фоп-П-бу­тил кле­то­дим. Об­ме­жу­ють шкідливість од­норічних двосім’ядоль­них бур’янів, за­сто­со­ву­ю­чи бен­та­зон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил.
   За­сто­су­ван­ня пре­па­ратів на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс у фазі двох-трьох справжніх листків куль­ту­ри є ефек­тив­ним кон­тро­лем од­­но­річних зла­ко­вих та двосім’ядоль­них бур’янів.
Ефек­тив­ни­ми гербіци­да­ми для кон­тро­лю злин­ки ка­надсь­кої є пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни про­ме­т­рин, 500 г/л, на­при­клад Ге­за­гард 500 FW,
к. с., або Се­лефіт, к. с., та інші гербіци­ди-ана­ло­ги.
   Не­доліком усіх грун­то­вих гербіцидів є те, що во­ни прак­тич­но не здатні кон­тро­лю­ва­ти ба­га­торічні ви­ди бур’янів, які нині, на жаль, ма­со­во по­ши­рені на ор­них зем­лях в усіх регіонах країни і до то­го ж є найбільш шкідли­ви­ми. За­для підви­щен­ня ефек­тив­ності об­роб­ки ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­ра­ти на ос­нові мас­ля­них емульсій че­рез те, що діюча ре­чо­ви­на транс­ло­кується у тка­ни­ни рос­лин ліофільним, а не гідрофі­ль­ним шля­хом, і во­ни мен­ше за­ле­жать від на­яв­ності во­ди у тка­ни­нах листків.
У півден­них регіонах країни доціль­ним є за­сто­су­ван­ня після­с­хо­до­вих гербі­цидів, оскільки для ефек­тив­ної дії грун­то­вих пре­па­ратів тут на­весні у верх­нь­о­му шарі грун­ту тра­диційно ма­ло во­ло­ги. Як­що на­весні на по­лях відмічається над­мірна шкідливість осо­ту, потрібно за 10–14 днів до сівби про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня гербіци­дом 2,4-Д-амінна сіль у нор­мі 1,5–2,0 л/га або пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту в нормі ви­т­ра­ти
4,0–5,0 л/га (до об­при­с­ку­ван­ня ви­клю­чи­ти всі ме­ханічні об­роб­ки, крім ра­нь­о­вес­ня­но­го за­крит­тя во­ло­ги).

Чинники ефективності
Важ­ли­вим чин­ни­ком ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня гербіцидів грун­то­вої дії є ство­рен­ня дрібно­груд­ку­ва­тої струк­ту­ри грун­ту. На вирівня­ний і до­б­ре підго­тов­ле­ний грунт гербіци­ди на­но­сять­ся рів­номірно у верх­нь­о­му шарі та зни­щу­ють бур’яни, діючи на їхні про­ро­ст­ки. Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни три­ф­лу­ралін під дією со­няч­них про­менів швид­ко роз­кла­да­ють­ся, то­му по­тре­бу­ють не­гай­но­го та ста­ран­но­го за­гор­тан­ня в грунт на гли­би­ну 6–7 см. Тут важ­ли­во ре­тель­но пе­реміша­ти гербіцид із верх­нім ша­ром, щоб він до­б­ре закріпив­ся у грунті. Це за­без­пе­чується за од­но­час­но­го вне­сен­ня й за­гор­тан­ня пре­па­ра­ту од­ним аг­ре­га­том. Для цьо­го штан­гові об­при­с­ку­вачі вста­нов­лю­ють на рамі куль­ти­ва­то­ра КПС-4, об­лад­на­но­го вирівню­валь­ни­ми дис­ка­ми і ро­тор­ни­ми ко­точ­ка­ми. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — не мен­ше 7,0–7,5 км/год. Для за­гор­тан­ня гербіци­ду на важ­ких грун­тах не слід за­сто­со­ву­ва­ти дис­кові зна­ряд­дя, бо во­ни не за­без­пе­чу­ють якісно­го об­робітку верх­нь­о­го ша­ру грун­ту, і тоді потрібне до­дат­ко­ве роз­пу­шу­ван­ня йо­го куль­ти­ва­то­ра­ми, що при­зво­дить до ущільнен­ня, підви­щен­ня бри­ла­с­тості та ви­су­шу­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту.
   З гру­пи іміда­золінонів на сої за­сто­со­ву­ють гербіци­ди на ос­нові діючих ре­чо­вин іма­зе­тапіру та іма­за­мок­су.
Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­зе­тапіру — гербіци­ди для за­хи­с­ту сої від ши­ро­ко­го спе­к­т­ра од­норічних зла­ко­вих і дво­доль­них бур’янів, у то­му числі ка­ран­тин­них, зо­к­ре­ма видів по­ви­тиць і ам­б­розій, та зни­жен­ня засмічен­ності полів ба­га­торічни­ми бур’яна­ми.
   Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­зе­тапір мож­на вно­си­ти під час пе­ред­посівної (з не­гли­бо­ким за­гор­тан­ням у грунт), пе­ред­схо­до­вої (після висіву до сходів) та після­с­хо­до­вої (бур’яни у фазі одного-чотирьох листків) об­ро­бок. Спосіб за­сто­су­ван­­ня гербіцидів за­ле­жить від грун­то­во-кліма­тич­них умов, аг­ро­техніки, на­яв­нос­ті не­обхідної техніки то­що. Та­кий ши­ро­кий вибір спо­собів вне­сен­ня на­дає ви­роб­ни­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції мож­ливість за­сто­су­ва­ти пре­па­ра­ти в більшо­му проміжку ча­су з ура­ху­ван­ням умов сво­го гос­по­дар­ст­ва та спе­ци­фіки за­бур’яне­ності полів.
Раннє після­с­хо­до­ве за­сто­су­ван­ня на посівах сої — най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­зе­тапіру. В цей період ефек­тив­ною бу­де об­роб­ка дво­доль­них бур’янів, які ма­ють не більше чо­тирьох, а зла­кові — двох-трьох листків. Бур’яни, що ак­тив­но рос­туть, пе­ре­бу­ва­ють у чут­ли­вих до гербіцидів фа­­зах роз­вит­ку, найбільше підда­ють­ся дії пре­па­ратів. У та­ко­му разі не тільки до­ся­гається мак­си­маль­на ефек­тивність гербіцидів, але й є мож­ливість суттєво (на 25–50%) зни­зи­ти нор­му їхньої ви­т­ра­ти.
   Пре­па­ра­ти із діючою ре­чо­ви­ною іма­за­мокс, на­при­клад Пуль­сар 40, в. р., за­сто­со­ву­ють після сходів, за на­яв­ності у куль­ту­ри од­но­го-трьох трійча­с­тих лист­ків для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих і дво­доль­них бур’янів. Такі гербіци­ди пригнічу­ють як ве­ге­ту­ючі, так і нові про­ро­ст­ки бур’янів за­вдя­ки грун­товій ак­тив­ності, стри­му­ють по­яву на­ступ­ної хвилі бур’янів. Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс ефек­тив­но діють на ши­ро­кий спектр дво­доль­них і зла­ко­вих бур’янів: ви­ди бро­му­су, про­со ку­ря­че, ви­ди мишію, ли­сохвіст, рай­­грас, вівсюг зви­чай­ний, зіроч­ник се­редній, ло­бо­ду білу, щи­ри­цю зви­чай­ну, гірчи­цю по­льо­ву, редь­ку ди­ку, суріпи­цю зви­чай­ну, де­с­ку­райнію Софії, жабрій зви­чай­ний, ка­нат­ник Те­о­фра­с­та, підма­рен­ник чіп­кий. Де­що ниж­ча їхня ефек­тивність на ви­ди гірча­ку, пра­зе­лень зви­чай­ну, фіал­ку по­льо­ву. Окрім бур’янів, такі пре­па­ра­ти ефек­тивні про­ти па­да­лиці зер­но­вих і греч­ки. Слід відміти­ти, що за умов вчас­­ної та пра­виль­ної об­роб­ки посівів Пуль­са­ром 40, в. р., повністю вирі­шуєть­ся про­бле­ма кон­тро­лю бур’янів до кінця ве­ге­тації куль­ту­ри. Але за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту у фазі пер­шо­го трійча­с­то­го ли­ст­ка, ко­ли зла­кові бур’яни ще повніс­тю не зійшли, при­зво­дить до зни­жен­ня ефек­тив­ності. То­му особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на до­три­ман­ня оп­ти­маль­них строків об­при­с­ку­ван­ня.
Для кон­тро­лю про­блем­них дво­доль­них бур’янів мож­на за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­ра­ти на ос­нові дію­чої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс у ба­ковій суміші з пре­па­ра­том Ба­за­г­ран, в. р., або йо­го ана­ло­га­ми. Про­порцію пре­па­ратів не­об­хідно ко­ре­гу­ва­ти у кож­но­му ви­пад­ку ок­ре­мо. Діюча ре­чо­ви­на іма­за­мокс інгібує син­тез про­теїну в бур’янах. Внаслідок її дії мо­ло­де ли­с­тя жовтіє, точ­ки рос­ту від­ми­ра­ють, при­зу­пи­няється роз­ви­ток рос­лин бур’янів, спо­с­терігається кар­ли­ковість і, як наслідок — за­ги­бель рос­лин. Ріст бур’янів при­зу­пи­няється вже че­рез декілька го­дин після за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту, хо­ча ви­ди­мих оз­нак за­ги­белі рос­лин бур’янів у цей час ще не спо­с­те­рігається — во­ни про­яв­ля­ють­ся пізні­ше, а вже че­рез три-шість тижнів на­стає їхня по­вна за­ги­бель.
   Щоб за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­ну ефек­­тивність за­сто­су­ван­ня та­ких гербі­цидів, не­обхідна якісна підго­тов­ка грун­ту, що ви­клю­чає на­яв­ність ве­ли­ких гру­дочок (по­над 2 см). Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс не­обхідно вно­си­ти рівномірно по всій площі.
Для кон­тро­лю пас­ль­о­ну чор­но­го, ро­маш­ки не­па­ху­чої, підма­рен­ни­ка чіпко­го, та­ла­ба­ну по­льо­во­го, зіроч­ни­ка се­ред­нь­о­го, галіно­ги дрібноквітко­вої, гірчиці по­льо­вої, редь­ки ди­кої, во­лош­ки си­ньої, осо­ту, гірчаків, не­тре­би, щи­риці, ка­пу­с­тя­них бур’янів ефек­тив­ним є за­сто­су­ван­ня кон­такт­них гербіцидів на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон. За­сто­со­ву­ють їх ве­ге­ту­ю­чи­ми рос­ли­на­ми сої, ко­ли бур’яни пе­ре­бу­ва­ють у фазі двох-трьох листків. У разі слаб­ко­го за­бур’я­нен­ня посівів сої і на ранніх фазах роз­вит­ку бур’янів нор­ма бен­та­зо­ну міні­маль­на, а за силь­ної за­бур’я­не­ності й на пізніших фазах роз­вит­ку бур’я­нів — мак­си­маль­на. Для об­ме­жен­ня шкідли­вості ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’я­нів і пас­ль­о­ну чор­но­го ви­со­ко­е­фек­тив­ною є дво­ра­зо­ва об­роб­ка посівів пре­па­ра­та­ми на ос­нові бен­та­зо­ну із за­галь­ною нор­мою 3,0 л/га (1,5+1,5) та інтер­ва­лом 20 днів.
   Кон­тактні гербіци­ди вибірко­вої дії, які містять діючу ре­чо­ви­ну бен­та­зон, про­ни­ка­ють у рос­ли­ну, в ос­нов­но­му, че­рез ли­ст­ко­вий апа­рат. Во­ни до­б­ре по­гли­на­ють­ся ли­с­тям й пе­ре­су­ва­ють­ся рос­ли­ною від ос­но­ви до верхівки. Але як­що гербіци­ди по­трап­ля­ють че­рез ко­рені, то пе­ре­су­ва­ють­ся ак­ро­пе­таль­но в кси­ле­му. Спри­ят­ливі для рос­ту рос­ли­ни по­годні умо­ви по­си­люють по­гли­нан­ня діючої ре­чо­ви­ни і по­кра­щу­ють її дію. Пре­па­ра­ти на ос­нові бен­та­зо­ну інгібу­ють про­цес фо­то­син­те­зу. У бур’я­нів, об­при­с­ка­них та­ки­ми пре­па­ра­та­ми, не­зво­рот­но бло­кується транс­порт еле­к­тронів, внаслідок чо­го пе­ре­ри­вається асиміляція СО2, рос­ли­ни при­зу­пи­ня­ють ріст і ги­нуть.

Вимоги до внесення гербіцидів
Для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­но­го ефек­­ту від за­сто­су­ван­ня бен­та­зо­ну, ли­с­тя і стеб­ла бур’янів мають бу­ти до­стат­ньо змо­че­ни­ми ро­бо­чим роз­чи­ном. Об­при­с­ку­ван­ня не­обхідно про­во­ди­ти не пізніше то­го стро­ку, ко­ли ве­ге­ту­ю­ча куль­ту­ра за­криє бур’яни від по­трап­лян­ня пре­па­ра­ту.
  Най­е­фек­тивніша об­роб­ка гербіци­да­ми — у безвітря­ну «м’яку» теп­лу по­го­ду. Не­доцільно за­сто­со­ву­ва­ти їх у по­су­ш­ли­вий період та у вітря­ну по­го­ду, не слід пе­ре­ви­щу­ва­ти виз­на­че­ну нор­му ріди­ни, щоб уник­ну­ти стікан­ня роз­чи­ну з рос­лин на грунт. Найбільшу ток­сичність гербіци­ди про­яв­ля­ють за тем­пе­ра­ту­ри повітря 18...24°С. Дія грун­то­вих гербіцидів най­кра­ща в помірно теп­лу по­го­ду з тем­пе­ра­ту­рою повітря 15...20°С за во­ло­гості грун­ту не мен­ше ніж 20–22% по­льо­вої во­ло­гоємкості.
В умо­вах спе­кот­ної й су­хої по­го­ди, ко­ли мо­же бу­ти відчут­ним не­га­тив­ний вплив по­су­хи, об­при­с­ку­ван­ня посівів ба­жа­но здійсни­ти у стислі стро­ки. Нор­му ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни доцільно збіль­ши­ти до 250–300 л/га для за­без­пе­чен­ня кра­що­го змо­чу­ван­ня по­верхні рос­лин.
   За та­ко­го об­при­с­ку­ван­ня мож­на ско­ри­с­та­ти­ся мінімаль­ни­ми нор­ма­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів під час періоду, ко­ли рос­ли­ни бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у най­чут­ливіших до дії гербіцидів фа­зах роз­вит­ку (сім’я­долі). Малі нор­ми ви­т­ра­ти гербіцидів істот­но зни­жу­ють фітон­цид­ний ефект, який є ду­же не­без­печ­ним і вод­но­час ду­же ймовірним в умо­вах стре­су куль­тур­них рос­лин за дефіци­ту во­ло­ги. До то­го ж та­ке раннє за­сто­су­ван­ня гербіцидів еко­номічно вигідне.
Запізнен­ня із про­ве­ден­ням за­хис­них за­ходів при­зве­де до не­обхідності збіль­шен­ня норм ви­т­ра­ти гербіцидів з ме­тою ча­ст­ко­во­го по­до­лан­ня на­ро­с­та­ю­чої фа­зо­вої ре­зи­с­тент­ності рос­лин бур’янів, що ма­ють два-чо­ти­ри і більше справж­ніх ли­ст­ки, і вод­но­час спри­чи­нить знач­не пригнічен­ня сходів сої.

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0