Контроль бур'янів у посівах озимої пшениці
З метою збереження та отримання максимальної продуктивності упродовж періоду вегетації пшениці (Triticum sрр.) важливе значення мають заходи захисту культури від шкідливих організмів. Серед таких чільне місце мають заходи обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною суттєвих утрат урожаю пшениці озимої.
Концепція контролю бур’янів у посівах культури має бути спрямована на максимальне знищення сегетальної рослинності. Такий підхід передбачає впровадження профілактичних, агротехнічних і хімічних методів контролю бур’янів.
Традиційно гербіциди в посівах пшениці озимої застосовують на різних етапах розвитку культури, починаючи від фази двох листків і до фази кінця кущення восени (BBCH 14–15) і навесні, з фази весняного кущення і від кущіння до фази виходу в трубку (BBCH 22–23). Для обмеження шкідливості бур’янів на цих етапах розвитку культури варто виважено підійти до вибору ефективного гербіциду. Вибір дієвого препарату з тривалим періодом захисної дії і внесення його в оптимальні терміни забезпечить знищення або пригнічення бур’янів, поширенних у посівах культури, і запобігатиме продукуванню насіння сегетальною рослинністю. Під час контролю бур’янів у посівах культури необхідно пам’ятати, що волога, холодна і тривала погода восени й навесні — фактори, які сприяють їхньому росту й розвитку.
Концепція захисту посівів пшениці озимої повинна містити всі можливі методи й варіанти контролю бур’янів. Застосування їх восени після сівби культури не є винятком. Окремо слід зазначити, що недооцінювати їхню роль не варто, тому що обмеження чисельності сегетальної рослинності за певних умов навесні може не забезпечити високої ефективності застосованих гербіцидів. Наприклад, непередбачувані погодні умови навесні та сприятливі умови в зимовий період для вегетації бур’янів створять перешкоди для повноцінного знищення їх навесні.
Обмежуючись унесенням гербіцидів навесні, проблему забур’яненості посіву культури не вирішити. Слід враховувати, що ігнорування хімічних засобів захисту культури восени створює сприятливі умови для росту й конкуренції багато- й однорічних зимуючих бур’янів із культурою. Отже, в системі захисту варто обов’язково передбачити такий захід як контроль бур’янів восени — з метою усунення їхньої шкідливості в посіві культури навесні після відновлення вегетації. Сьогодні одним з елементів обмеження шкідливості бур’янів є використання досходових гербіцидів восени або після появи сходів навесні.
Пшениця озима чутлива до конкуренції бур’янів на ранніх стадіях росту та розвитку. Тому інтенсивна технологія вирощування цієї культури повинна бути спрямована на запобігання утворення у ґрунті банку насіння, поповнення його новим дозрілим насінням бур’янів, яке може зберігатися в ґрунті протягом десятиліть. Ігнорування або неякісне проведення заходів контролю створюватиме умови, за яких насіннєвий банк бур’янів у ґрунті постійно поповнюватиметься. Застосування дієвих факторів упливу на бур’яни в сільськогосподарському виробництві буде обмежувати насіннєвий банк бур’янів у ґрунті. Тобто, він регулярно очищатиметься від насіння сегетальної рослинності.
Дотримання профілактичних методів упливу на розповсюдження бур’янів у посіві — важлива частина загальної концепції контролю бур’янів. Цей метод передбачає дбайливе ставлення до роботи з сільськогосподарською технікою і водночас не потребує значних витрат.
Будучи однією зі складових ефективного контролю, профілактичний метод обмеження розповсюдження насіння бур’янів передбачає: використання насіннєвого матеріалу сільськогосподарських культур без домішок насіння бур’янів, використання сільськогосподарської техніки (тракторів, інвентарю, машин тощо), очищеної після попереднього її використання, знищення бур’янів на межах полів, уникнення розповсюдження насіння бур’янів худобою, недопущення її вільного випасу, контроль бур’янів у посівах усіх культур сівозміни, використання захисного екрану під час зрошування полів із відкритих каналів.
Якісно та вчасно проведені агротехнічні заходи контролю також зменшують чисельність бур’янів у посівах культури. Основним і найефективнішим елементом цього методу було й буде дотримання сівозмін. Науково-обґрунтоване розміщення культур у сівозміні створює умови, сприятливі для росту й розвитку сільськогосподарських рослин, але несприятливі для бур’янів, у результаті банк насіння у ґрунті зменшується за рахунок відсутності його продукування й поповнення сегетальною рослинністю.
Дотримання сівозміни й конкурентоспроможність сільськогосподарських культур — два важливі агротехнічні елементи контролю, без яких неможливо отримати високі і сталі врожаїв пшениці озимої.
Створення умов, сприятливих для росту і розвитку сільськогосподарських культур, забезпечує ефективну конкурентоспроможність, необхідну для отримання води, світла, простору й поживних речовин. До факторів, які сприяють створенню конкурентних умов для культури, належать такі, як: належна підготовка насіннєвого ложа, внесення обґрунтованих доз мінеральних добрив, сівба високоякісним насінням в оптимальні терміни з дотриманням глибини його загортання. Дотримання вимог технології вирощування створить найкращі умови для вегетації пшениці озимої, у посівах якої до збирання врожаю чисельність бур’янів буде такою, що не чинитиме негативного впливу на продуктивність пшениці озимої.
Перевагою такого заходу як сівозміна є можливість підбору чергування культур, що зумовить порушення життєвого циклу проблемних широколистяних зимуючих однорічних бур’янів. Під час дотримання чергування культур створюються умови для здійснення специфічного для певної культури обробітку ґрунту, що негативно впливає на розповсюдження сегетальної рослинності в цілому в сівозміні, що неможливо під час вирощування пшениці в монокультурі. Також є можливість забезпечувати контроль рівня поширеності різних біологічних груп бур’янів за допомогою внесення гербіцидів різного механізму і спектру дії. Сьогодні для контролю проблемних широколистяних зимуючих однорічних бур’янів найбільш ефективно виправдала себе сівозміна з чергуванням таких культур, як кукурудза, сорго, просо, соя та соняшник.
Щільний рослинний покрив призводить до того, що бур’янам бракує сонячного світла, що згубно впливає на їхні паростки, а також обмежує продуктивність уже сформованих рослин. До культур, які здатні створити конкурентні умови багаторічним бур’янам, належить люцерна. Водночас варто зауважити, що конюшина на другий рік вегетації не забезпечувала таких конкурентних умов. Показники конкурентоспроможності однорічних культур також варіюються. Наприклад, культури вузькорядного способу посіву, такі як зернові колосові, є більш конкурентоспроможними, ніж широкорядного способу, зокрема буряк цукровий, картопля. Серед зернових колосових культур пшениця озима — найбільш конкурентоспроможна порівняно з ячменем і ріпаком, у яких ці показники перебувають на середньому рівні. Така культура, як яра пшениця, не здатна протидіяти негативному впливу багаторічних бур’янів. Конкуренцію її з бур’янами можна підвищити, доповнивши контроль різними агротехнічними заходами. Наприклад, за допомогою стрічкового внесення азоту, збільшення норми висіву культури на 25–50%. Додатково зазначимо, що поверхневе внесення азотних добрив сприяє поширенню багаторічних бур’янів.
Застосування гербіцидів у посівах пшениці озимої забезпечує ефективний контроль різних біологічних груп бур’янів і залишається найдієвішим заходом захисту від них.
Вирощування у сівозміні культур, які створюють конкурентні умови із сегетальною рослинністю, є гарним прикладом для виробничників, що доцільно використовувати в концепції контролю в посівах багаторічних бур’янів.
Проведення хімічної обробки забезпечує відмінний контроль бур’янів із мінімальним упливом на культуру. А втім, деякі сорти більш чутливі до гербіцидів за інші. Пошкодження варіюються залежно від типу гербіциду, різноманітності бур’янового угруповання й етапу органогенезу культури. Вибираючи препарат для обмеження шкідливості бур’янів, слід враховувати такі основні вимоги: ідентифікувати видовий склад проблемних бур’янів, здійснювати обприскування бур’янів на початку активного їх розвитку, дотримуватися строків внесення препарату та регламенту застосування обраного гербіциду, використовувати для обприскування обладнання з відповідними технічними характеристиками, не забруднене гербіцидами, що раніше застосовували, обприскувати із використанням обладнання, відрегульованого відповідно до заданої норми витрати препарату, враховувати розміщення культур у сівозміні, для уникнення проблеми знесення гербіцидів на чутливі культури та негативний вплив залишкових кількостей гербіцидів для сільськогосподарських культур, які пересівали у випадку знищення їхніх посівів через негативні погодні явища (вимерзання, травмування градом або в результаті епіфітотій хвороб), дотримуватися вказівок і рекомендацій, передбачених інструкцією фірми-виробника.
До гербіцидів, рекомендованих для контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої належать препарати на основі таких діючих речовин, як: тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, дікамба у поєднанні з тіфенсульфуроном, трибенуроном та метсульфуроном, карфентрозон-етил, метсульфурон, метсульфурон у поєднанні з тіфенсульфуроном і трибенуроном, триасульфурон, 2,4-Д, дикамба, клопіралід у поєднанні з 2,4-Д, метсульфурон у поєднанні з хлорсульфуроном, тіфенсульфурон у поєднанні з трибенуроном, просульфурон, триасульфурон у поєднанні з дикамбою, флуроксіпір у поєднанні з бромоксинілом, флуроксипір і флуроксипір у поєднанні з клопіралідом. Деякі з цих препаратів можна застосовувати у бакових сумішах для розширення спектра контролю широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої. Комбінувати гербіциди рекомендують також для контролю за розвитком стійкості бур’янів до гербіцидів.
Багато широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої зазвичай можна контролювати, застосувавши препарати з невисокою вартістю на основі 2,4-Д. Водночас слід врахувати, що препарати на основі 2,4-Д, у складі яких ефір, забезпечують кращий контроль широколистих бур’янів, ніж на основі 2,4-Д, у складі яких амінна сіль, тому що вони краще транслокуються листям бур’янів. Амінна сіль менш розчинна у воді й не так ефективно транслокується листям, що призводить до зниження контролю бур’янів, таких як осот рожевий. Утім, препарати на основі 2,4-Д, у складі яких амінна сіль, менш фітотоксичні для культури, ніж препарати, у формуляцію яких входить ефір.
Друга половина квітня і перша половина травня — найбільш оптимальні терміни для контролю бур’янів у посівах пшениці озимої. У цей час популяція зимуючих однорічних бур’янів стає дедалі поширенішою і здатне конкурувати із пшеницею, що може уповільнити темп її розвитку та потенційно вплинути на зниження врожаю. Якщо не провести вчасно обприскування, такі зимуючі однорічні бур’яни, як зірочник середній, кропива глуха стеблообгортаюча, кропива глуха пурпурова, злинка канадська та інші, можуть призвести до значних утрат потенційної врожайності культури.
Для зменшення фітотоксичності внаслідок застосування 2,4-Д рекомендовано вносити їх з оптимальною нормою витрати, а також дотримуватися строків застосування. Повністю відсутня фітотоксичність для культури 2,4-Д під час його внесення на початку весни.
Водночас констатуємо, що грубе порушення регламенту застосування 2,4-Д, а також інших гербіцидів, призводить до пошкодження культури і спричинює істотні втрати майбутнього врожаю. Наприклад, існують дані про втрати врожаю пшениці озимої понад 20% під час унесення 2,4-Д восени на етапі від двох до чотирьох листків розвитку культури.
Застосовуючи препарати на основі сульфонілсечовини слід враховувати те, що розміщення сприйнятливих культур до діючої речовини у сівозміні повинно бути обмеженим від одного до 36 місяців. Таку особливість потрібно пам’ятати під час пересівання с.-г. культур після пошкодження їх градом або внаслідок інших негативних явищ.
Розкладання у ґрунті гербіцидів на основі сульфонілсечовини сповільнюється через високий рівень рН ґрунту. Деякі гербіциди на основі сульфонілсечовини не рекомендовано застосовувати на ґрунтах із рівнем рН вище 7,9 задля уникнення ризику пошкодження наступних культур у сівозміні. Застосовуючи такі гербіциди, слід дотримуватися вказівок виробника препарату з метою ретельного планування чергування культур у сівозміні.
Необхідно також враховувати, що на ефективність гербіцидів впливають і мінеральні добрива, які сумісно вносять під культуру.
Для покращення показників урожайності культури нерідко виробничники поєднують обприскування посівів гербіцидами з унесенням рідких азотних добрив (КАС — 28% і 32%) у суміші.
За умов стресового стану культури обприскування такою сумішшю може призвести до зниження її врожайності, незалежно від стадії розвитку. За цих умов, краще спочатку внести азотні добрива, як тільки дозволять польові умови навесні, а пізніше застосувати гербіцид.
У суміш гербіциду з рідким добривом не рекомендовано додавати поверхнево-активну речовину. Її використання значно підвищує вірогідність опіку листя, особливо в спекотних і вологих умовах. Цей ризик зростає на пізніших етапах росту й розвитку пшениці через збільшення листкової поверхні.
Висновки
Дослідженнями Мічиганського університету встановлено, що надмірний опік листя внаслідок внесення високих доз азоту в поєднанні з поверхнево-активною речовиною (ПАР) знижувало врожай пшениці озимої. Щоб мінімізувати цей ризик, рекомендовано: не використовувати понад 20 кг азоту/га у вигляді КАС під час застосування гербіциду з поверхнево-активною речовиною, без додавання поверхнево-активної речовини не застосовувати більш як 36 кг азоту/га у вигляді КАС, обприскування не проводити за умов високих температур і вологості повітря.
Ефективність гербіцидів за прохолодних погодних умов березня-початку квітня уповільнює їхню дію. Такі бур’яни, як кульбаба лікарська та осот рожевий, у ранній період навесні контролювати неефективно. Ефективним буде контроль за ними під час пізніших весняних обробок.
І. Сторчоус, канд. с.-г. наук
Інформація для цитування
Методи контролю бур’янів у посівах пшениці озимої / І. Сторчоус // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 108-110