Спецможливості
Агрохімія

Осіннє внесення гербіцидів у посівах зернових

11.10.2021
6470
Осіннє внесення гербіцидів у посівах зернових фото, ілюстрація

Протягом останніх років рівень потенційної забур’яненості орної землі істотно зріс. Бур’яни є конкурентами сільськогосподарських рослин у використанні факторів життя, тому наявність їх у культурних агрофітоценозах недопустима. Вони дуже пристосовані до умов середовища, мають високу польову конкурентоспроможність. Шкода, яку завдають культурним рослинам бур’яни, дуже велика. За даними Міжнародної організації з продовольства й сільського господарства, втрати сільськогосподарської продукції від бур’янів та інших шкідливих організмів у всьому світі оцінюються в $75 млрд на рік, що становить третину потенційно можливого збору врожаю. Щорічні втрати врожаю зернових від негативної дії бур’янів (особливо — зимуючої популяції) сягають понад 30% від потенційного рівня.

 

Світовий і вітчизняний досвід підтверджує, що без застосування високоефективного хімічного захисту нині не обійтися. Внесення гербіцидів восени — це не новина в Україні та світі. Щодо світового досвіду: в країнах, де вирощують пшеницю озиму, використання гербіцидів восени є головним хімічним заходом. Його головною ціллю є зняття конкуренції бур’янів і збереження вологи та поживних речовин для культурних рослин. Що раніше ми захистимо культуру, яку вирощуємо, від бур’янів, то якісніші створимо для неї умови для формування високого врожаю.

На зернових культурах можуть вегетувати й шкодити понад 200 видів небажаної рослинності, проте масово поширені тільки декілька десятків. Засмічувачами посівів зернових колосових, в основному, є дводольні бур’яни, представлені родинами амарантових, березкових, губоцвітих, гречкових, складноцвітих, шорстколистих тощо.

На озимих культурах найпоширеніші такі види:

дводольні зимуючі, озимі та дворічні: ромашка непахуча (Matricaria perforate), фіалка польова (Viola arvensis), підмаренник чіпкий (Galium aparine), сокирки польові (Consolida regalis), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), талабан польовий (Thlaspi arvense), зірочник середній (Stellaria media);

дводольні ярі: лобода біла (Chenopodium album), спориш (Polygonum aviculare), чистець однорічний (Stachus annua), паслін чорний (Solanum nigrum), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium), рутка лікарська (Fumaria officinalis), калачики непомічені (Malva neglecta), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus);

дводольні багаторічні: осот жовтий (Sonchus arvensis), березка польова (Convolvulus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvense), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), подорожник великий (Plantago major);

злакові: пирій повзучий (Agropirum repens), вівсюг (Avena fatua).

Осіннє внесення гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи культуриВисокий рівень осіннього забур’ янення озимих зернових культур призводить до зменшення коефіцієнта їхнього продуктивного кущіння. У таких умовах формується слабша коренева система, рослина входить у період зимового спокою ослабленою, містить меншу кількість цукрів, що підвищує ризик вимерзання. У рослин за сильного осіннього забур’янення закладається коротший колос із меншою кількістю колосків у ньому. Гербокритичний період для озимих зернових культур становить перші чотири тижні після сівби. Тому важливо знищити бур’яни на початку вегетації, тобто в ранній, найчутливішій, фазі їхньо горосту й розвитку. А отже, що раніше буде проведене хімічне прополювання посівів (у більш ранній фазі розвитку культурних рослин), то вищим буде рівень ефективної дії гербіциду й то менші непродуктивні втрати самого препарату.

Осіннє внесення гербіцидів забезпечує оптимальний розвиток кореневої системи культури. Адже в цей час закладається морфотип рослини, що забезпечує максимальну реалізацію генетичного потенціалу врожайності сучасних інтенсивних сортів і дає змогу раціонально використати високовартісні мінеральні добрива, підвищити їхню ефективність. Вартість мінеральних добрив, що використовуються бур’янами в осінній і весняний періоди вегетації до внесення гербіциду, значно вища за вартість самого гербіциду. Бур’яни мають потужнішу кореневу систему, краще за зернові культури використовують елементи живлення, пригнічують рослини. За правильного добору й внесення гербіциду продовжується період його захисної дії й стримується розвиток бур’янів навесні. А це, своєю чергою, зменшує робоче навантаження завдяки уникненню потреби обробки полів у період масових польових робіт і водночас забезпечує чистоту озимини в період її весняного відростання.

Занадто високі дози гербіцидів, особливо післясходових, можуть призвести до пригнічення культури, зниження врожайності й надмірно високих виробничих витрат. Занадто низькі дози призводять до недостатнього рівня контролю бур’янів, що в результаті, знову ж таки, призводить до зниження врожайності. Рішення про проведення повторного обприскування для підвищення рівня контролю бур’янів передбачає додаткові витрати, але в окремих випадках, наприклад, коли часті дощі спровокували появу сходів другої хвилі бур’янів, воно може бути доцільним.

У зв’язку зі зміною клімату в бік збільшення суми ефективних температур та появою гербіцидів нового покоління, здатних ефективно діяти на бур’яни за понижених позитивних температур повітря, заходи контролю бур’янів у посівах сільгоспкультур варто переносити на осінній період. Вітчизняні та зарубіжні дослідники відзначають, що за встановлення теплої, вологої й тривалої осені, якщо складаються хороші умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів зернових культур не поступається за ефективністю весняній.

Осінні обробки зернових культур гербіцидами дають найкращий ефект контролювання зимуючих однорічних бур’янів, оскільки усувають їх як конкурентів культури на ранньому етапі її розвитку. Крім того, перенесення цього агрозаходу на осінь дає змогу раціональніше використовувати сільгосптехніку.

Дослідженнями науковців установлено, що осіннє внесення має низку переваг, порівняно з весняними: ефективність вища або на рівні весняного строку застосування; менша залежність від несприятливих погодних умов; запаси вологи осінньо-зимового періоду підвищують ефективність ґрунтової дії препаратів і прискорюють їхню детоксикацію; час для застосування збільшується до 30–40 діб (осінь+весна) замість 10–12 (навесні); знижується рівень екологічної небезпеки (нижча інтенсивність випаровування за температури 5–10°С, менший ризик знесення препарату на сусідні поля); знижується ризик післядії у сівозміні через збільшення часу очікування з моменту застосування препарату до часу сівби наступної культури.

Таким чином, в осінній період виникли технологічні «вікна» для захисту озимих культур від бур’янів. Для прийняття правильних рішень щодо строків і способів захисту посівів від бур’янів складно об’єктивно визначити ЕПШ бур’янів за показниками кількості сходів різних їхніх видів на одиниці площі (шт./м2). Вчені-гербологи фірми «Байєр» пропонують для цього такі значення ЕПШ бур’янів: березки польової — 5–8 шт./м2; гірчиці польової — 12; лободи білої — 9–18; маку дикого — 36; півнячого проса — 40–50 шт.

За іншими даними, якщо чисельність бур’янів перевищує ЕПШ (12–16 шт./м2 — однорічних і 2 шт./м2 — багаторічних), слід проводити хімічне прополювання посівів. Для правильного вибору конкретного гербіциду з-поміж рекомендованих слід обов’язково попередньо визначити й врахувати фазу розвитку культури, видовий склад, щільність бур’янів.

Для осіннього застосування ефективне використання гербіцидів групи сульфонілсечовини. Причому діючі речовини цієї групи можна застосовувати самостійно або в суміші з діючими речовинами інших хімічних груп. У фазі одного-двох листків зернових (стадія ВВСН 11–12) використовують похідні сечовини + динітроаніліни (д. р. ізопротурон + пендиметаніл). У фазі 3–5 листків (ВВСН 13–21) — сульфонілсечовини з метрибузином. Наприклад, йодосульфурон + амідосульфурон + метрибузин або лише сульфонілсечовини, метсульфурон-метил + трибенурон-метил, метсульфурон-метил, просульфурон, трибенурон-метил, трибенурон-метил + тифенсульфурон-метил.

У післясходовий період на зернових культурах основним способом контролювання гербологічної ситуації були й залишаються гербіциди. Асортимент цих засобів хімічного захисту озимих зернових культур від бур’янів постійно розширюється й удосконалюється. Так, згідно з останньою редакцією «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні », господарства мають можливість застосовувати в посівах 232 препарати на основі 27 діючих речовин. Для цих цілей ефективним є застосування гербіцидів: Чеккер Xtend 39 WG, ВГ — 0,3–0,35 л/га, Пума Супер 144 EW, ЕВ — 1,0 л/га, Пледж 50, ЗП — 0,08 кг/га, Пойнтер 75, ВГ — 15 г/га, Аксіал Кросс 050 ЕС, КЕ — 0,7–0,9 л/га, Наутіус, ВГ — 60–70 г/га, Марафон, КС — 4,0 л/га, Салар 200, КЕ — 0,15–0,25 л/га, Трамп, КС — 2,5– 4,0 л/га, Калібр 75, ВГ — 45–50 г/га, Гранстар Про 75, в. г. — 20–25 г/га, Гранстар Голд 75, ВГ — 25–30 г/га, Лінтур 70 WG, в. г. — 150 г/га, Пік 75 WG, ВГ — 15–20 г/га. За пізньої сівби потреба в застосуванні гербіцидів відпадає.

Підсумовуючи зазначене вище, можна припустити, що є можливість перенесення хімічного прополювання озимих зернових культур із весняного періоду на осінній, що дасть змогу зменшити шкодочинність бур’янів і підвищити продуктивний потенціал культур. Вибір гербіциду для хімічного прополювання для конкретного поля визначається видовим складом бур’янів, вартістю гектарної норми внесення препарату й толерантністю до нього культури.

 

 

Л. Малинка,

НМЦ «Агроосвіта»

Журнал «Пропозиція», №10, 2020 р.

Інтерв'ю
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0