Інтернет чим зможе, тим і допоможе

М. Со­ло­ха, ст. на­ук. співробітник,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

Із по­явою ме­режі Інтер­нет та спеціалізо­ва­них еле­к­трон­них ре­сурсів знач­но збільшив­ся інфор­маційний об­сяг ко­рис­ної інфор­мації, зріс рівень її до­стовірності то­що. Але да­ле­ко не ко­жен аг­рарій, який ви­ко­ри­с­то­вує комп’ютер, знає, які мож­ли­вості та поміч у по­всяк­денній ро­боті мо­же при­не­с­ти ви­ко­ри­с­тан­ня цих ре­сурсів. У ме­жах цієї статті ми торк­не­мо­ся декілька важ­ли­вих сторін ви­ко­ри­с­тан­ня як спеціалізо­ва­но­го про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня, так і без­ко­ш­тов­них еле­к­трон­них ре­сурсів.

Для будь-яко­го фер­ме­ра або сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства вста­нов­лен­ня точ­них меж по­ля(-ів) та їхніх площ є важ­ли­вим прак­тич­ним за­вдан­ням. Са­ме на ос­нові цієї інфор­мації грун­ту­ють­ся ме­то­ди­ки роз­ра­хун­ку ба­лан­со­во­го ме­то­ду вне­сен­ня до­б­рив, роз­роб­ля­ють­ся еле­мен­ти точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва то­що. Це за­вдан­ня гос­по­дарі вирішу­ють із до­по­мо­гою спеціалізо­ва­них фірм, які на­да­ють відповідну по­слу­гу на рин­ку, або ж са­мостійно — ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­старілі кар­то­графічні ма­теріали ду­же «по­хи­ло­го» віку. До­ступ до кар­то­графічних ма­теріалів мас­шта­бу 1:100 000 мож­на от­ри­ма­ти, ско­ри­с­тав­шись, на­при­клад, та­ким еле­к­трон­ним ре­сур­сом: http://maps.vlasenko.net/map-1k.html.
Варіант без­ко­ш­тов­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня опе­ра­тив­ної та до­стовірної кар­то­графічної інфор­мації мож­на от­ри­ма­ти із без­ко­ш­тов­но­го кар­то­графічно­го сервісу, який розміще­но на сайті: www.saspgis.ru — та за­ван­та­жи­ти ос­тан­ню версію сервісу SASPlanet (фото 1).

По­вний пе­релік мож­ли­во­с­тей ви­ко­ри­с­тан­ня про­гра­ми по­ка­за­но на сайті ви­роб­ни­ка. Нас ціка­вить її мож­ливість ро­бо­ти із космічни­ми знімка­ми як дже­ре­лом най­точнішої та до­стовірної інфор­мації про по­точ­ний стан зе­мель. Ме­то­дич­но про­грам­не за­без­пе­чен­ня дає змо­гу за­ван­та­жу­ва­ти космічні знімки із різних штуч­них су­пут­ників, кар­то­гра­фічні ма­теріали то­що. Після вста­нов­лен­ня цьо­го про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня мож­на вирішу­ва­ти декілька при­клад­них ак­ту­аль­них за­вдань будь-яко­го фер­мерсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва.

Підра­ху­нок площі по­ля (-ів). Ниж­че по­ка­за­но ал­го­ритм от­ри­ман­ня по­каз­ни­ка площі по­ля за до­по­мо­гою SASPlanet.
Оби­раємо на па­нелі інстру­ментів «Мітки» — «До­да­ти полігон» (фото 2), після чо­го за до­по­мо­гою кур­со­ра на­но­си­мо мар­ке­ри на межі по­ля, яке нас ціка­вить (фото 3). Та­ким чи­ном мож­на от­ри­ма­ти всі площі гос­по­дар­ст­ва, яке нас ціка­вить, при­чо­му за­дар­ма. Іншою ко­рис­ною особ­ливістю цьо­го про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня (ПЗ) є мож­ливість за­ван­та­жен­ня та ро­бо­та із ге­о­графічни­ми ко­ор­ди­на­та­ми на полі. Це ду­же ко­рис­на функція під час пла­ну­ван­ня мар­ш­рутів пе­ре­су­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої тех­ніки на полі. За її до­по­мо­гою мож­на спла­ну­ва­ти потрібні мар­ш­ру­ти і потім візу­алізу­ва­ти їх на карті.

Вста­нов­лен­ня меж по­ля (або вста­нов­лен­ня ге­о­графічних ко­ор­ди­нат)
Іншою, не менш важ­ли­вою, пе­ре­ва­гою ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го па­ке­та є вста­нов­лен­ня ге­о­графічних ко­ор­ди­нат. Так, за точністю зі спеціалізо­ва­ни­ми ге­о­де­зич­ни­ми при­ла­да­ми во­ни кон­ку­ру­ва­ти не мо­жуть, але виз­на­чи­ти кінцеві точ­ки по­ля для пе­ревірки ро­бо­ти інших ор­ганізацій чи осіб мо­жуть бу­ти за­сто­со­вані. Для цьо­го потрібно знай­ти по­ле, яке вас ціка­вить, та на па­нелі інстру­ментів на­тис­ну­ти відповідну кноп­ку (фото 4, чер­во­ний пря­мо­кут­ник вгорі). Ко­ор­ди­на­ти мож­на по­ба­чи­ти у відповідно­му ме­ню (фото 4, ме­ню «До­да­ти но­ву мітку»), або у ниж­нь­о­му куті ек­ра­на про­г­ра­ми ліво­руч. Послідо­вно оби­ра­ю­чи нові точ­ки, мож­на вірту­аль­но «обій­ти» все по­ле й от­ри­ма­ти всі ге­о­графічні ко­ор­ди­на­ти.
 
Метеопрогноз

Ба­га­то влас­ників жа­да­ють зна­ти ме­те­о­ро­логічний про­гноз для тієї чи іншої ділян­ки або низ­ки полів. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють як власні спо­с­те­ре­жен­ня, так і про­гноз ме­те­о­ро­логічних служб. У ме­режі до­волі по­вно пред­став­ле­но ме­те­о­ро­логічні служ­би з про­гно­с­тич­ни­ми функціями.
Про­гно­зи по­го­ди на­ве­де­но на сайті світо­вої ме­те­о­ро­логічної ор­ганізації: http://www.worldweather.org (фото 5). Після то­го, як ви за­ван­та­жи­те сайт, потрібно об­ра­ти країну, яка вас ціка­вить, та відповідну мо­ву ме­ню для зруч­ності ко­ри­с­ту­ван­ня. Країну потрібно оби­ра­ти на світовій карті, то­му уваж­но робіть своє виз­на­чен­ня. Аль­тер­на­тив­ним спо­со­бом ви­бо­ру країни є спеціа­лізо­ва­ний пе­релік країн. Після за­вер­шен­ня про­це­су ви­бо­ру країни на сайті бу­де по­да­но про­гноз ме­те­о­ро­логічних умов у ви­гляді таб­лиці.

Де­далі більшає еле­к­трон­них ре­сурсів що­до про­гно­зу не тільки ме­те­о­ро­логічних фак­торів, але й їхніх похідних (се­ле­вих по­токів, по­ве­ней то­що). Відповідний сайт MeteoAlarm (http://www.meteoalarm.eu) на­дає постійні про­гнозні мо­делі на всю Євро­пу, які грун­ту­ють­ся на постійно онов­лю­ва­них да­них штуч­них ме­те­о­ро­логічних су­пут­ників та су­час­ної ма­те­ма­тич­ної об­роб­ки (фото 6). Ко­ри­с­ту­ван­ня сай­том зве­де­но до об­ран­ня або всіх по­пе­ре­д­жень що­до зміни ме­те­о­ро­логічно­го стану, або од­но­го з па­ра­метрів із пе­реліку, що вас ціка­вить. Після ви­бо­ру кар­то­схе­ма пе­ре­бу­до­вується, і ко­ль­о­ром (від зе­ле­но­го — нор­маль­ний стан, до чер­во­но­го — не­без­печ­но) візу­алізується ступінь не­без­пе­ки. На­про­ти кож­ної країни (яку по­ка­за­но відповідним пра­по­ром) до­дат­ко­во відо­б­ра­жається відповідний зна­чок не­без­пе­ки.
Сайт мо­же бу­ти ак­ту­аль­ним для аг­раріїв західної ча­с­ти­ни Ук­раїни, то­му що за декілька де­сятків го­дин на­дає до­стовірну інфор­мацію про пе­ре­ви­щен­ня швид­кості вітру, спря­му­ван­ня ура­ганів, смогів, над­зви­чай­но підви­ще­-
ної/по­ни­же­ної тем­пе­ра­ту­ри, лісо­вих по­жеж, схо­д­жен­ня ла­вин, підтоп­лен­ня бе­регів, ви­па­дан­ня дощів то­що.

Той, хто до­б­ре не обізна­ний із комп’ютер­ною технікою, мо­же за­мо­ви­ти (за до­дат­кові ко­ш­ти) роз­сил­ку ме­тео­ро­логічних но­вин. Ана­логічний сайт із ще де­тальнішою інфор­мацією ство­ре­но під егідою Ук­раїнсько­го гідро­ме­те­о­цен­т­ру (http://meteo.gov.ua). На сайті на­дається про­гноз на най­б­лижчі чо­ти­ри до­би по всій те­ри­торії Ук­раїни. До пе­реліку про­гно­зо­ва­них фак­торів вхо­дять дані про швидкість та на­пря­мок вітру, опа­ди, хмарність, ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри то­що.

Не­що­дав­но бу­ло відкри­то без­ко­ш­тов­ний інтер­нет-пор­тал «Фіто­сан­Монітор» від фірми «Байєр», де відо­б­ра­жається фіто­санітар­ний стан на сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ких зем­лях в Ук­раїні (http://www.proplantexpert.com/expert). Що­до­би по­нов­люється інфор­мація що­до та­ких куль­тур: ози­ма пше­ни­ця (хво­ро­би: сеп­торіоз ли­с­тя, жов­та іржа, бу­ра іржа, піре­но­фо­роз, фу­заріоз), ярий ячмінь (хво­ро­би: сітча­с­та пля­мистість), кар­топ­ля (хво­ро­ба: аль­тер­наріоз, фіто­ф­то­роз).

Ду­же ча­с­то аг­ро­ном, керівник гос­по­дар­ст­ва ко­ри­с­ту­ють­ся спеціалізо­ва­ною інфор­мацією про грун­то­вий по­крив або грун­ти сво­го гос­по­дар­ст­ва. На жаль, на­разі та­ка інфор­мація більш ніж на­по­ло­ви­ну вже не­ак­ту­аль­на, оскільки бу­ла ви­ко­на­на впро­довж 70–80-х років XX cт. Най­повніше в еле­к­трон­но­му ви­гляді кар­та грун­то­вих ре­сурсів пред­став­ле­на на сайті Дер­жав­но­го агент­ст­ва зе­мель­них ре­сурсів Ук­раїни: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta. По­при те, що ця кар­та ще по­тре­бує уточ­нен­ня та ко­ре­гу­ван­ня, во­на на цей час є най­функціональнішою та найз­ручнішою у ко­ри­с­ту­ванні (фото 8).

Для де­тальнішо­го пе­ре­гля­ду зо­б­ра­жен­ня кож­но­го із виділе­них на карті грунтів тре­ба у відповідно­му ме­ню ви­бра­ти спеціалізо­ва­ний шар інте­рак­тив­ної кар­ти із відповідним на­пи­сом «Грун­ти», а після цьо­го об­ра­ти виділен­ня, яке вас ціка­вить, та кур­со­ром подвійно на­тис­ну­ти на ньо­го. Відкриється ме­ню із ши­ф­ром та на­звою грун­то­во­го виділен­ня на карті.

При­кла­ди оформ­лен­ня но­мен­к­ла­ту­ри грун­то­во­го по­кри­ву мож­на пе­ре­гля­ну­ти на сторінці: http://bio.chnu.edu.ua/department/soilscience/map/ternop_ukr.htm.
 
Важ­ли­ви­ми інфор­маційни­ми дже­ре­лами є спеціалізо­вані інтер­нет-пор­та­ли про обмін/купівлю/про­даж сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки на те­ре­нах Ук­раїни. Ук­раїно­мов­на ча­с­ти­на Інтер­не­ту має по­туж­ний по­тенціал цих інтер­нет-пор­та­лів:

http://www.agriaffaires.com.ua/, http://www.autoline.com.ua, http://vfc.com.ua/uk/stores/18-tehnika,

http://www.mascus.ua/silgosptehnika, http://agrovektor.com/category/76-tehnika-selskohozyaystvennaya-bu.html то­що. При­чо­му про­по­зиції по­шу­ку або про­да­жу цієї техніки не­важ­ко відко­ре­гу­ва­ти са­ме для то­го регіону в Ук­раїні, де це є ак­ту­аль­ним. Най­при­ваб­ливішим є той факт, що для по­пе­ред­нь­о­го пе­ре­гля­ду, оціню­ван­ня не тре­ба ро­би­ти зай­вих зу­силь. Мож­на об­ра­ти декілька варіантів та після їхньо­го аналізу за­те­ле­фо­ну­ва­ти по­ста­чаль­ни­кові і за­мо­ви­ти ще декілька фо­то­графій або до­мо­ви­ти­ся про зустріч. Новітнім трен­дом ос­танніх років є на­дан­ня до­по­мо­ги зі зби­ран­ня вро­жаю, логістич­них по­слуг (еле­ва­торні по­слу­ги то­що), які ду­же ши­ро­ко пред­став­лені у ме­режі:

http://agrobiznes.com.ua/katalog/poslugi/obrobka_zemli_zbirannja_vrozhaju, http://www.takagro.com,

http://www.4sg.com.ua/board.php?b=464.

Вітчизняні сайти

В ук­раїнській інтер­нет-ме­режі до­волі по­вно пред­став­ле­но на­пра­цю­ван­ня вітчиз­ня­них на­уковців за ос­нов­ни­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми на­пря­ма­ми: ви­роб­ництво, по­ста­чан­ня, се­лекція вітчиз­ня­но­го насіння, пре­па­ра­ти і ме­то­ди­ки за­хи­с­ту рос­лин то­що. Так, Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН (http://sugarbeet.gov.ua) ви­роб­ляє нові гібри­ди цу­к­ро­вих бу­ряків та новітні сівозміни, втілює у жит­тя нові роз­роб­ки із ви­роб­ництва біопа­ли­ва то­що.

Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН (http://www.ipp.gov.ua/uk) зай­мається оцінкою фіто­санітар­но­го ста­ну аг­ро­це­нозів, про­ве­ден­ням ен­то­мо­логічно­го та фіто­па­то­логічно­го аналізу посівно­го та по­сад­ко­во­го ма­теріалу сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, на­дан­ням кон­суль­тацій із пи­тань за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми для за­хи­с­ту ово­че­вих та пло­до­вих куль­тур від лу­с­ко­кри­лих шкідників.

Інсти­тут кар­топ­ляр­ст­ва НА­АН (http://my.elvisti.com/upri) тра­диційно зай­мається ство­рен­ням но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них кон­ку­рен­то­с­про­мож­них сортів кар­топлі ко­мерційної та спеціаль­ної спря­мо­ва­ності із ком­плек­сом гос­по­дарсь­ко-цінних оз­нак, ви­роб­ництвом та по­ста­чан­ням ви­со­ко­якісно­го елітно­го ма­теріалу кар­топлі сортів се­лекції інсти­ту­ту.

Інсти­тут кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Поділля НА­АН (http://fri.vin.ua) роз­роб­ляє си­с­те­ми кор­мо­ви­роб­ництва для гос­по­дарств різних форм влас­ності, ство­рює куль­турні па­со­ви­ща.

Інсти­тут овочів­ництва і ба­ш­тан­ництва НА­АН (http://www.ovoch.com) постійно роз­ши­рює асор­ти­мент сво­го насіння.

Інсти­тут по­мо­логії ім. Л.П. Си­ми­рен­ка НА­АН (http://www.ipom.ck.ua) про­во­дить ро­бо­ту, спря­мо­ва­ну на вив­чен­ня та по­пов­нен­ня ге­не­тич­них ре­сурсів пло­до­вих, ягідних, горіхоплідних і ма­ло­по­ши­ре­них куль­тур в Ук­раїні, се­лекцію но­вих сортів для удо­с­ко­на­лен­ня на­яв­но­го про­мис­ло­во­го сор­ти­мен­ту та роз­роб­ку тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня са­див­но­го ма­теріалу, ви­роб­ництва і зберіган­ня плодів та ягід.

Інсти­тут ри­су НА­АН (http://rice.in.ua) на­дає до­по­мо­гу ор­ганізаціям, які висіва­ють рис, ок­ре­мим фер­мерсь­ким та іншим гос­по­дар­ст­вам у роз­робці і впро­ва­д­женні ви­со­ко­рен­та­бель­них тех­но­логій для от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв ри­су.
Інсти­тут рос­лин­ництва

ім. В.Я. Юр’єва НА­АН (http://www.yuriev.com.ua) ко­ор­ди­нує ро­бо­ту із роз­роб­ки і вдо­с­ко­на­лен­ня су­час­них тех­но­логій се­лекційно­го про­це­су, а та­кож прак­тич­но­го ство­рен­ня ліній і гібридів со­няш­ни­ку різних на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня.
Інсти­тут садівництва НА­АН (http://sad-institut.com.ua) про­по­нує кращі сор­ти пло­до­вих, ягідних та горіхоплідних куль­тур, су­часні тех­но­логії ви­роб­ництва сер­тифіко­ва­но­го са­див­но­го ма­теріалу, плодів і ягід, їхньо­го зберіган­ня та пе­ре­роб­ки, а та­кож
са­до­ву техніку.

Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН (http://www.institut-zerna.com) зай­мається фун­да­мен­таль­ни­ми і при­клад­ни­ми досліджен­ня­ми в рос­лин­ництві.

Ми­ронівський інсти­тут пше­ниці імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН (http://mip-remeslo.all.biz) ство­рює ви­со­ко­про­дук­тивні, з відмінною якістю зер­на сор­ти ози­мої та ярої пше­ниці, ози­мо­го та яро­го яч­ме­ню, ози­мо­го та яро­го три­ти­ка­ле, про­са, ба­га­торічних трав з гру­по­вою стійкістю проти хво­роб і шкідників і підви­ще­ною стійкістю до ек­с­т­ре­маль­них умов на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.

Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва імені В.Є. Таїро­ва» (http://www.tairov.com.ua) ви­во­дить нові сор­ти ви­но­гра­ду, ви­роб­ляє влас­ну лінію вин.

Се­лекційно-ге­не­тич­ний інсти­тут — Національ­ний центр насіннєзнав­ст­ва та сор­то­вив­чен­ня (http://www.sgi.od.ua). Ос­нов­ни­ми на­пря­ма­ми ро­бо­ти інсти­ту­ту є роз­роб­ка  пи­тань те­орії се­лекції сільсько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин, на­уко­ве за­без­пе­чен­ня і удо­с­ко­на­лен­ня се­лек­ційно­го про­це­су та ство­рен­ня на цій ос­нові ви­со­ко­про­дук­тив­них, ви­со­ко­які­с­них сортів, гібридів зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих, олійних, кор­мо­вих куль­тур.