Спецможливості
Аналітика

Гармонізація законодавства України по насіннєвій картоплі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

26.10.2018
1054
Гармонізація законодавства України по насіннєвій картоплі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС фото, ілюстрація

Одним із головних завдань наближення українського законодавства до норм ЄС й виконання Україною зобов'язань в рамках СОТ та Угоди про Асоціацію Україна-ЄС є адаптація директив ЄС щодо умов виробництва, норм якості та класифікації насіннєвої картоплі.

Перед Україною поставлено завдання узгодити національні норми у такий спосіб, щоби вони створювали однакові правові умови для діяльності суб’єктів господарювання в межах внутрішнього ринку. З 2004 року в Євросоюзі діє директива, яка забороняє поставки картоплі з країн, вирощена продукція яких не відповідає фітосанітарним нормам ЄС. До таких країн належить і Україна. За створення відповідних умов виробництва насіннєвої картоплі, які дадуть змогу контролювати головним чином такі карантинні об’єкти, як картопляна цистоутворююча нематода та рак картоплі, буде забезпечено зняття бар'єрів для експорту української картоплі до країн-членів ЄС. Введення норм Виконавчих директив Комісії 2014/21/ЄС та 2014/20/ЄС до українського законодавства створить передумови для здійснення системних змін у сферах виробництва та сертифікації насіннєвої картоплі.

 

Проблеми гармонізації на прикладі насіннєвої картоплі

 Існуючі положення законодавства України щодо регулювання якості насіннєвої картоплі на сьогодні є застарілими і суттєво відрізняються від норм директив ЄС у цій сфері. Наразі національне законодавство потребує швидкого оновлення через транспозицію, тобто пряме включення норм директив ЄС до законодавчого права України, яке регулює процес насінництва та сертифікацію насіннєвої картоплі. Під час гармонізації законодавства України та права ЄС щодо насіннєвої картоплі необхідно враховувати, що нормативи, які регулюють виробництво насіннєвої картоплі в ЄС, розроблялись на основі результатів наукових досліджень, наявного виробничого досвіду, а також з урахуванням впливу конкретних природно-кліматичних та фітосанітарних умов країн Євросоюзу на вирощування насіннєвого матеріалу. 
Середовище виробництва насіннєвої картоплі ЄС є сприятливішим для відтворення насіннєвої картоплі і забезпечує триваліший ефект збереження високих якісних характеристик добазової та базової насіннєвої картоплі порівняно з досить жорсткими природними, фітосанітарними та екологічними умовами України. Цей факт є передумовою для обґрунтуванням зменшення кількості польових поколінь насіннєвої картоплі в Україні порівняно з тією, що передбачена Виконавчими директивами комісії 2014/21/ЄС та 2014/20/ЄС — з 9 до 6–7 польових поколінь, за рахунок зниження числа поколінь в добазовому насінництві, тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі 1–2 роки (ПП-1,2) проти чотирьох років в ЄС.

За імплементації директиви комісії 2014/20/ЄС до українського законодавства в Україні будуть введені норми якості для насіннєвої картоплі окремо по кожному класу: S — супер-супереліта, SE — супереліта, E — еліта, A — перше покоління еліти та B — друге покоління еліти, тоді як згідно українського законодавства (ДСТУ4013-2001) норми якості поширюються на категорії насіння — добазове (ДН), базове (БН), сертифіковане (СН).

 

Питання номер один — віруси

Важливою відмінністю також є те, що норми директиви комісії 2014/20/Є передбачають візуальний контроль насаджень насіннєвої картоплі лише на тяжкі вірусні хвороби, такі як зморшкувата та смугаста мозаїки (PVY та різні штами, PVМ, PVА, вірус скручування листя картоплі PLRV), скручування листя картоплі. А от легкі мозаїки, без прояву деформації листя за польового інспектування згідно норм ЄС не враховуються. Тоді як за положеннями ДСТУ4013-2001 під час апробації насаджень передбачено візуальну оцінку на ураженість рослин картоплі як легкими, так і тяжкими вірусними хворобами. Кількість хворих рослин вірусними хворобами за нормами ЄС становить для класу S — 0,2%, класу SE — 0,5, класу E – 0,8, класу А — 2 та класу B —6%. Згідно ДСТУ4013-2001 ураження в полі рослин картоплі тяжкими вірусними хворобами допускається і становить для ДН — 0,5%, БН — 1,0, СН — 1,5%

Норми ЄС значно толерантніші, ніж українське законодавство щодо ураження посівів насіннєвої картоплі бактеріальною хворобою чорна ніжка — Pectobacterium spp, Dickeya sp. Згідно ДСТУ4013-2001 допуск кількості уражених в полі рослин картоплі чорною ніжкою становить для ДН — 0%, БН — 0,3, СН — 0,5%. Директива комісії 2014/20/Є допускає наявність хворих чорною ніжкою рослин для класу S — 0,1%, класу SE — 0,5, класу E — 1 , класу А — 2 та класу B — 4%.

Гармонізація українського законодавства з Виконавчою директивою комісії 2014/20/ЄС зумовить запровадження в системі сертифікації насіннєвої картоплі України нової міжнародної практики оцінювання насіннєвої картоплі, зокрема такої як визначення ураженості прямого потомства картоплі вірусними інфекціями, що передбачає відбір наприкінці вегетації зразків бульб та вирощування 110 бульб в умовах закритого ґрунту з наступним проведенням візуального огляду рослин або лабораторного аналізу на наявність збудників вірусних хвороб у прихованому стані. Допуск ЄС на приховане (латентне) вірусне зараження (на всі види вірусів) за проведення лабораторного аналізу за допомогою ІФА-методу та ПЛР становить для класу S — 1%, класу SE — 2, класу E — 4 , класу А — 8 та класу B — 10%.

На етапі передреалізаційної підготовки насіннєвої картоплі здійснюється контроль якості партій (візуальний огляд об’єднаної проби) з встановленням ступеню уражень бульб хворобами, визначенням наявності дефектів, землі та сторонніх домішок. Аналіз актів регулювання якості України та ЄС щодо допусків на ураження партій насіннєвої картоплі хворобами показує жорсткіші вимоги ЄС щодо наявності сухих та мокрих гнилей — 0,5%, у тому числі мокрих гнилей — 0,2% для всіх класів насіннєвої картоплі. Тоді як у національному законодавстві допускається ураженість сухими гнилями від 1 до 3% за повної заборони ураження мокрими. Норми ЄС є значно толерантнішими по парші звичайній та сітчастій — за ступенем ураження поверхні бульби більше 33,3% допускається 5% такого матеріалу, тоді як в України за ураження 25% поверхні — лише 3%. Порівняно з українськими нормами стандарту більш м’якими виявилися норми ЄС і щодо ураження бульб чорною паршею або ризоктоніозом. Так в ЄС дозволено мати в партії 5% бульб уражених склероціями ризоктоніозу більше ніж на 10% поверхні, тоді як за стандартом ДСТУ4013-2001 цей показник становить 1–1,5% залежно від категорії зі ступенем покриття поверхні бульб від 1/8 до ¼ (12–25%), при чому бульби, уражені ризоктоніозом на понад ¼ поверхні, Україною не допускаються. Українським законодавством також не допускається наявність бульб уражених паршею порошистою, тоді як нормою директиви передбачено допуск на порошисту паршу у кількості 3%. Також нормами ЄС вводиться допуск на зморщені бульби внаслідок дегідратації, у тому числі через ураження паршею сріблястою в розмірі 1% для всіх класів, натомість в Україні ця норма не регламентується.

 

Що необхідно зробити?

За проведення порівняльного аналізу норм Виконавчої директиви комісії 2014/20/ЄС виявлено вищий рівень вимог ЄС відносно ДСТУ4013-2001 щодо наявності у партії насіннєвої картоплі бульб деформованих, уражених механічно та шкідниками. Норма ЄС становить 3%, для усіх класів Союзу, а допуск України перебуває в межах 5,5–8% залежно від категорії насіннєвого матеріалу.

Також до національного законодавства України буде введено нову норму — обмеження суми допусків. За нормами ЄС вона становить 6% для класів S, SE, E та 8% для класів А та B, за загальної суми допусків для партій 17,5%. Обмеження суми допусків чинним українським законодавством не передбачено — сума допусків для ДН становить 10,5 %, БН — 12,3%, СН — 15,8%.

 Отже, імплементація нормативного регулювання Європейського Союзу по насіннєвій картоплі висуває перед Україною ряд завдань, що потребують системного вирішення. Для забезпечення виробництва в Україні насіннєвої картоплі з якісними показниками, які регламентуються Виконавчими директивами Комісії 2014/21/ЄС та 2014/20/ЄС важливим є виконання таких обов’язкових умов:

- розміщення ділянок вирощування насіннєвої картоплі високих категорій в спеціальних контрольованих насінницьких зонах;

- запровадження в добазовому та базовому насінництві картоплі лабораторного контролю на віруси та бактерії в прихованому (латентному) стані за допомогою ІФА-методу та ПЛР із вчасними вибраковками заражених рослин та партій:

 - залучення до процесу виробництва насіннєвої картоплі кваліфікованих спеціалістів-насіннєзнавців;

- налагодження системи сертифікації, яка має включати контроль виконання суб’єктами насінництва обов’язкових насінницьких заходів на виробництві насіннєвої картоплі (ізоляція, фітопатологічні прочищення, контроль чисельності та видового складу переносників вірусів картоплі, застосування афіцидів, контроль вчасності видалення картоплиння тощо).

 


 

О. Вишневська, завідувачка відділу насінництва Інституту картоплярства НААН України, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0