Спецможливості
Аналітика

Економіка використання мінеральних добрив в сільському господарстві

23.01.2017
15879
Економіка використання мінеральних добрив в сільському господарстві фото, ілюстрація

Світовий досвід інтенсифікації використання земельних ресурсів переконливо доводить, що 30–40% прибавки сільськогосподарської продукції в країнах Західної Європи та США одержують за рахунок використання мінеральних добрив. 
 

Се­ред­нь­орічний темп зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня  та використання міне­раль­них до­б­рив у світі про­тя­гом 2010–2014 рр. ста­но­вив 2,6%, для світу в ціло­му епо­ха швид­коз­ро­с­та­ю­чо­го спо­жи­ван­ня до­б­рив відхо­дить у ми­ну­ле (табл. 1).

Дов­го­ст­ро­ко­вий аналіз ди­наміки вне­­­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у світі, за да­ни­ми ФАО, свідчить про чітку тен­денцію до зро­с­тан­ня від 108 кг д. р./га ріллі у 2002 р. до 141 кг д. р./га ріллі 2012-го. Се­ред­нь­орічний приріст вне­сен­ня до­б­рив за цей період ста­но­вив 3,38 кг д. р./га ріллі. Мож­на про­гно­зу­ва­ти по­даль­ше на­ро­щу­ван­ня об­ся­гу вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у світі, яке у 2020 р. зро­с­те до 165 кг д. р./га ріллі. 

За оцінка­ми Міжна­род­ної ор­гані­зації ви­роб­ників і тор­говців міндо­б­ри­ва­ми (IFA — International Fertilizer Industry Association), світо­вий по­пит на міне­ральні до­б­ри­ва та їх використання у 2018/2019 рр. має зро­с­ти до 200 млн т по­жив­них ре­­чо­­вин. Очіку­ють, що су­куп­ний світо­вий по­пит на калійні до­б­ри­ва зро­с­те на 13% — до 34,2 млн т, на фо­с­форні до­б­ри­ва — на 10%, до 46,2 млн т, й азотні  —  на 6%, при­близ­но до 120 млн т д.р. По­зи­тив­на ди­наміка збері­га­ти­меть­ся за ра­ху­нок при­ваб­ли­вих цін на зер­нові й олійні куль­ту­ри, уро­жайність яких, як очіку­ють, сти­му­лю­ва­ти­муть уне­сен­ням та використання міне­раль­них до­б­рив (Ка­за­ко­ва, 2015).

Про­бле­ма ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив завжди бу­ла ак­ту­аль­ною й особ­ли­вої зна­чу­щості на­бу­ла в умо­вах транс­фор­мації зе­мель­них відно­син, однією з ха­рак­те­ри­с­тик якої став дис­па­ри­тет цін. У зв’яз­ку з різким зро­с­тан­ням цін на міне­ральні до­б­ри­ва в Ук­раїні у 2013–2015 рр. (за да­ни­ми Міаг­ро­політи­ки, про­тя­гом 2013–2015 рр. зрос­ли ціни: на азотні до­б­ри­ва — від 3420 грн до 11502 грн/т (більш ніж у 3,4 ра­зу); калійних, від 2600 до 5300 грн/т (більш ніж удвічі); і склад­них (су­пер­аг­ро) — від 4200 до 10 000 грн/т (більш ніж у 2,4 ра­зу) про­бле­ма раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив у сіль­сько­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах на­­бу­ває дедалі більшої ак­ту­аль­ності й по­­тре­бує на­леж­ної ува­ги. 

 

Хронічний дефіцит обіго­вих кош­тів в аг­рар­них то­ва­ро­ви­роб­ників, який ос­таннім ча­сом су­про­во­д­жується різкою де­валь­вацією національ­ної ва­­лю­ти та прак­тич­ною не­до­ступністю кре­­ди­ту­ван­ня, не­ми­ну­че при­зве­де до зни­­жен­ня рівня ви­ко­ри­с­тан­ня в га­лузі імпорт­них ре­сурсів, на­сам­пе­ред, мін­до­б­рив. Це мо­же спри­чи­ни­ти зни­жен­ня по­каз­ників ва­ло­во­го збо­ру агрокультур, якості вро­жаю, за­пасів по­­жив­них ре­чо­вин у ґрунті. У ре­зуль­таті це мо­же при­зве­с­ти до не­до­бо­ру вро­жаю, змен­шен­ня ек­с­порт­но­го по­тен­ціалу та ва­лют­них над­хо­д­жень до бю­д­­­же­ту. Вар­то по­го­ди­ти­ся з тим, що зро­с­тан­ня вар­тості азот­них міне­раль­них до­б­рив зу­мов­ле­но мо­но­поліза­ці­єю їхньо­го ви­роб­ництва, що по­тре­бує на­леж­ної ува­ги Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­міте­ту.

Аналіз ди­наміки вне­сен­ня і використання міне­раль­них до­б­рив в аг­рар­них підприємствах про­тя­гом 2005–2015 рр. свідчить про тен­денцію до на­ро­щу­ван­ня їхнього об­ся­гу як у ціло­му, так і з роз­ра­хун­ку на 1 га площі (табл. 2). Так, за даними Державної служби статистики, у 2015 р. сільсько­го­с­по­дарські підприємства Ук­раїни вне­сли під уро­жай 14,1 млн ц по­жив­них ре­чо­вин, що у 2,5 ра­зу більше, ніж 2005-го, але мен­ше, ніж у по­­пе­­редні два ро­ки. При цьо­му ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі у звітно­му році ста­но­ви­ла 80,8%, тоді як у 2005 р. — 45 %. Із роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі у 2015 р. вне­се­но 79 кг діючої ре­чо­ви­ни (д. р.), зокрема 55 кг д. р. азот­них до­б­рив, 12,5 — фо­с­фор­них, 11,5 кг д. р. — калійних, що у 2,5, 2,1 та 2,9 ра­зу відповідно більше про­ти 2005 р. Із роз­ра­хун­ку на 1 га удо­б­ре­ної площі у 2015 р. вне­се­но 98 кг д. р., що на 36,1% більше за по­каз­ник 2005-го. 

Сільсько­го­с­по­дарські підприємства більше ви­ко­ри­с­то­ву­ють азото­місткі міне­ральні до­б­ри­ва, їхня ча­ст­ка у 2015 р. ста­но­ви­ла 69,6%, тоді як фо­с­фор­них — 15,8 %, калійних — 14,6%. Про­тя­гом ос­танніх років об­сяг вне­сен­ня азот­них і калійних до­б­рив збільшив­ся, що мо­же свідчи­ти про раціональність за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив для за­без­пе­чен­ня рос­­лин не­обхідни­ми еле­мен­та­ми жив­лен­ня впро­довж од­но­го ве­ге­таційно­го періоду, од­нак, по­при щорічне зро­с­тан­ня вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, зни­жується ви­ко­ри­с­тан­ня ор­ганічних до­б­рив. Подібні тен­денції ха­рак­терні й для сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств Ук­раїни.

За по­зи­тив­ної тен­денції з удо­б­рен­ням посівів (79 кг д. р. у 2015 р. в Ук­­ра­їні) фізіологічна по­тре­ба вне­сен­ня до­б­рив для ре­алізації ге­не­тич­но­го по­­тенціалу сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, яка ко­ли­вається в різних при­род­но-кліма­тич­них зо­нах від 200 до 250 кг д. р. на 1 га, по­кри­вається ли­ше на 30–40%. Низь­кий рівень вне­сен­ня та використання мі­­не­раль­них й ор­ганічних до­б­рив не тіль­ки не дає змо­ги ре­алізу­ва­ти ге­не­тич­ний по­тенціал сільгоспкуль­тур, а й при­зво­дить до вис­на­жен­ня ґрун­ту та зни­жен­ня йо­го ро­дю­чості. Так, ре­­корд­ні вро­жаї ос­танніх років зу­мо­ви­ли ви­не­сен­ня з ґрун­ту не менш як 100 кг д. р. NPK. Де­таль­ний аналіз си­ту­ації з уне­сен­ням та використанням міне­раль­них до­б­рив за ос­танні 25 років свідчить про те, що у 2015 р. бу­ло вне­се­но до­б­рив із роз­ра­хун­ку на 1 га май­же вдвічі мен­ше, ніж 1990-го, що вка­зує на не­до­статній рівень до­три­ман­ня тех­но­логічних умов ви­роб­ництва (рис. 1). Це по­яс­нює, чо­му ре­алізація ге­не­тич­но­го по­­тенціалу пше­ниці у 1980-х рр. бу­ла на рівні 50% по­тенційної, а че­рез 10 ро­­ків зни­зи­ла­ся до 25–30%.

Кон­цеп­ту­аль­ний підхід до вирі­шен­­ня су­час­них про­блем аг­рохімічно­го за­без­пе­чен­ня рос­лин­ництва Ук­раїни на період до 2020 ро­ку містить, зо­к­ре­ма, такі на­пря­ми як: ви­роб­ництво й ви­со­ко­е­фек­тив­не за­сто­су­ван­ня та використання твер­дих і рідких міне­раль­них до­б­рив з ура­ху­ван­ням енер­ге­тич­них, еко­номічних й еко­логічних чин­ників і до­сяг­нен­ня без­дефіцит­но­го чи по­зи­тив­но­го ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин у зем­ле­робстві. Про не­обхідність зба­га­чен­ня ґрунтів по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми вка­за­но й у стра­тегії зба­лан­со­ва­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня, відтво­рен­ня й уп­равління ґрун­то­ви­ми ре­сур­са­ми Ук­раїни. Се­ред за­хо­дів, спря­мо­ва­них на зба­га­чен­ня ґрунтів по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, го­ло­вним є від­нов­лен­ня щорічно­го об­ся­гу за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив до рівня 150–160 кг/га д. р. Це на­бу­ває ще більшої ак­ту­аль­ності у зв’яз­ку з тим, що однією зі стра­тегічних цілей роз­вит­ку зе­мель­них відно­син у сільсько­му гос­по­дарстві Ук­раїни на період до 2020 ро­ку є збільшен­ня об­ся­гу вне­сен­ня по­жив­них ре­чо­вин для за­без­пе­чен­ня за­пла­но­ва­но­го вро­жаю ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у 2020 р. до 4857,9 тис. т, у то­му числі міне­раль­них до­б­рив — до 2750,3 тис. т (табл. 3), тоб­то більшу части­ну по­­тре­би в по­жив­них ре­чо­ви­нах плану­ється за­без­пе­чи­ти са­ме за ра­ху­нок використання міне­раль­них до­б­рив, що по­тре­бує підви­щен­ня ефек­тив­ності їхнього за­­сто­су­ван­ня за ра­ху­нок оп­тимізації доз, строків і спо­собів уне­сен­ня їх у ґрунт. 

За досліджен­ня­ми вче­них ННЦ «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки», за­без­пе­чен­ня вро­жаю ос­нов­них сільсько­­гос­по­дарсь­ких куль­тур мінеральними до­б­ри­ва­ми у 2020 р. за оп­тимістич­ним варіан­том (зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур — 80 млн т, цу­к­ро­вих бу­ряків — 35 млн т, со­няш­ни­ку — 7,2 млн т, кар­топлі — 21,0 млн т) по­тре­бує 2750,3 тис. т міне­раль­них до­б­рив, зо­к­ре­ма під зер­нові та зер­но­бо­бові — 2042,0 тис. т, цу­к­рові бу­ря­ки — 328,6, со­няш­ник — 227,7, кар­топ­лю — 149,0 тис. т. За збе­ре­жен­ня нинішніх темпів за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив (пе­симістич­ний ва­рі­ант) об­сяг їхньо­го вне­сен­ня під уро­жай ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у 2020 р. ста­но­ви­ти­ме 1983,3 тис. т, зокрема під зер­нові та зер­но­бо­бові — 1465,6 тис. т, цу­к­рові бу­ря­ки — 274,7, со­няш­ник — 112,7, кар­топ­лю — 130,0 тис. т. Такі об­ся­ги вне­сен­ня та використання до­б­рив за­без­пе­чать одер­жан­ня у 2020 р. уро­жаю зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур на рівні 60 млн т, цу­к­ро­вих бу­ряків — 25 млн т, со­­няш­­ни­ку — 4 млн т, кар­топлі — 18,7 млн т. (Федоров та ін., 2012).

Стійкий про­цес ско­ро­чен­ня об­ся­гів вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах, на дум­ку вче­них, зу­мов­ле­ний ви­со­кою їх вартістю, яка, до то­го ж, про­дов­жує підви­щу­ва­ти­ся. Особ­ли­во стрімке зро­с­тан­ня цін на міне­ральні до­б­ри­ва спо­с­теріга­ло­ся про­тя­гом 2014–2015 рр.

 

Роз­ви­ток вітчиз­ня­но­го рин­ку міне­раль­них до­б­рив за­ле­жить пе­ре­дусім від по­треб сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств в аг­рохімічній про­дукції, цін на си­ро­ви­ну, по­пи­ту світо­во­го рин­ку й об­ся­гу імпор­ту в Ук­раїну. Особ­ли­во­с­тя­ми ос­танніх років є одер­жан­ня хі­мічни­ми підприємства­ми при­род­но­го га­зу за підви­ще­ни­ми ціна­ми, що при­­зво­дить до по­до­рож­чан­ня собівар­тості про­дукції. Своєю чер­гою, агро­ви­роб­ни­ки ма­ють гірші фінан­сові по­­каз­ни­ки порівня­но з по­пе­редніми ро­­ка­ми че­рез не­до­от­ри­ман­ня до­ходів від ре­алізації вро­жаю. Ці фак­то­ри ма­ють вирішаль­ний вплив на кон’юнк­ту­ру вну­трішньо­го рин­ку міне­раль­них до­б­рив і фор­му­ван­ня па­ри­те­ту цін.
Од­нак про­тя­гом ос­танніх де­ся­ти­літь унаслідок нерівних га­лу­зе­вих еко­­номічних відно­син у про­цесі пе­ре­хо­ду до рин­ку в Ук­раїні склав­ся дис­па­ри­тет цін на про­дукцію рос­лин­ництва й міне­ральні до­б­ри­ва для сільсько­го гос­по­дарства, тоб­то ціни на сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дукцію зро­с­та­ли мен­­ши­ми тем­па­ми, ніж на міне­ральні до­б­ри­ва (табл. 4).

Так, у 1990 р. 1 т аміач­ної селітри ко­ш­ту­ва­ла 0,26 т пше­ниці, амо­фо­су — 0,84 т, у 2000 р. відповідно 0,86 т і 2,56 т, у 2010 р. відповідно 1,8 т і 3,6 т, а у 2013 р. — у 28,1 та 2,3 ра­зу більше про­ти 1990 р., тоб­то 1,9 т і 3,2 т пше­ниці тре­ба бу­ло про­да­ти за ціна­ми 2013 р., щоб прид­ба­ти відповідні міне­ральні до­б­ри­ва. Те са­ме сто­сується цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку та кар­топлі. 

Се­ред аналізо­ва­них видів використовуваних міне­раль­них до­б­рив найбільше дис­па­ри­тет цін по­си­лив­ся на су­пер­фо­с­фат, особ­ли­во порівня­но з ціна­ми на цу­к­ро­ві бу­ряки.

Відповідно до моніто­рин­гу цін на міне­ральні до­б­ри­ва вітчиз­ня­них хі­­міч­­­них підприємств, який про­во­дить Міна­гро­політи­ки, певні ви­ди міне­раль­­них до­б­рив зро­с­та­ли в ціні ли­ше за півро­ку на тре­ти­ну (се­ред ос­нов­них при­чин — де­валь­вація гривні та по­до­рож­чан­ня га­зу). Ця си­ту­ація та ос­тан­ні рішен­ня Міжвідо­мчої комісії з між­на­­род­ної торгівлі що­до підви­щен­ня ан­ти­демпінго­во­го ми­та, згідно з роз­ра­хун­ка­ми Ук­раїнсько­го клу­бу аг­рар­но­го бізне­су, при­зве­ла до до­дат­ко­вих ви­т­рат аг­раріїв на су­му 672,8–743,1 млн грн. От­же, по­ки що пе­ре­ду­мов для по­до­лан­ня дис­па­ри­те­ту цін не скла­ло­ся, більше то­го є пе­ре­ду­мо­ви для по­даль­шо­го збільшен­ня вар­тості мінеральних до­б­рив. Од­ним зі шляхів вирішен­ня цієї про­бле­ми мо­же бу­ти вдо­с­ко­на­лен­ня ор­ганізаційно-еко­номічно­го ме­­ханізму аг­рохімічно­го сервісу як інно­ваційної де­термінан­ти ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив.

Спад об­ся­гу ви­роб­ництва міне­раль­­них до­б­рив в Ук­раїні й дис­па­ри­тет у ціно­у­тво­ренні на них і рос­лин­ниць­ку про­дукцію зу­мо­ви­ли зни­жен­ня об­ся­гу й ефек­тив­ності їхнього ви­ко­ри­с­тан­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Вод­но­час зро­с­та­ють ви­мо­ги до еко­номічно ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у кон­крет­них при­­род­них і гос­по­дарсь­ких умо­вах, виз­на­чен­ня еко­номічно обґрун­то­ва­них норм і видів ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив під різні куль­ту­ри. Слід за­зна­чи­ти, що така тенденція зу­­мовила значну строкатість показників їхнього застосування щодо різних куль­­­тур як за­га­лом за рівнем удо­б­рен­ня, так і за об­ся­га­ми, пе­ре­дусім, фо­с­фор­них і калійних до­б­рив.

Аналіз ди­наміки вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під пше­ни­цю в сільсько­­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни (табл. 5) свідчить за­га­лом про по­зи­тив­ну тен­денцію, оскільки пи­то­ма ва­га удо­б­ре­ної площі, як і об­сяг до­б­рив із роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі, зро­с­та­ють і ста­но­ви­ли у 2015 р. 89,4% та 89,3 кг д. р./га відповідно. Найбільше вно­сять та використовують мінеральні добрива під пше­ни­цю азот­них до­б­рив (їхня ча­ст­ка ста­но­вить 77–81,2%), най­мен­ше — калійних, 7,8–10,0%. 

Збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у поєднанні з підви­щен­ням їх вар­тості зу­мов­лю­ють за­ко­номірне зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва з роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі пше­ниці, які у 2015 р. ста­но­ви­ли 1487 грн, що в 3,7 ра­зу більше про­ти по­каз­ників 2009 р., од­нак уро­жайність пше­ниці 2015-го ста­но­ви­ла 39,9 ц/га — це ли­ше на 27,1% більше, ніж 2009 р. Че­рез ви­пе­ре­д­жу­вальні тем­пи зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва над уро­жай­ністю за­ко­номірно зро­с­тає (у 2,6 ра­зу  2015-го про­ти 2009 р.) ви­роб­ни­ча со­­бівартість пше­ниці. По­при підви­щен­ня до­хо­ду від ре­алі­зації пше­ниці з роз­ра­хун­ку на 1 га, ве­ли­чи­на при­бут­ку сут­­­тєво ко­ли­ва­ється, що по­зна­чається на фор­му­ванні по­каз­ників окуп­ності міне­раль­них до­б­рив.

Так, у 2014 р. на 1 кг д. р. бу­ло одер­жа­но до­хо­ду від ре­алізації пше­ниці 63,58 грн, а при­бут­ку — 13,90 грн, що в пер­шо­му ви­пад­ку на 73,5% більше, а в дру­го­му — май­же все­ме­ро більше про­ти по­каз­ників 2009 р. Ко­е­фіцієнт окуп­ності міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм у 2015 р. ста­но­вив 0,45 про­ти 0,52 у 2009 р., а ко­ефіцієнт окуп­ності ви­­­­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва урожаєм у звітно­му році дорівню­вав 2,68, що на 65,5% мен­ше за по­каз­ник 2009-го.

Ди­наміка ко­ефіцієнтів окуп­ності ви­­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва до­хо­дом і при­бут­ком, як і ди­наміка рівня рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці, свід­чать про певні ко­ли­ван­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня та застосування міне­раль­них до­б­рив під пше­ни­цю у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни, при цьо­му у 2013 р. во­на бу­ла най­ниж­чою за аналізо­ва­ний період.
Подібні вис­нов­ки мож­на зро­би­ти й на підставі аналізу ста­ну і тен­денцій вне­сен­ня та еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив під цу­к­ро­ві бу­ряки в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни (табл. 6). 

Так, у 2015 р. із роз­ра­хун­ку на гек­тар посівної площі цу­к­ро­вих бу­ряків уне­се­но мінеральних добрив 274 кг д. р. за­галь­ною вартістю 5243 грн/га, що на 24,7% та у 2,3 ра­зу більше відповідно про­ти 2009 р. Ко­ефіцієнт окуп­ності 1 кг д. р. міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм у 2014 р. ста­но­вив 1,95, до­хо­дом — 34,45, при­бут­ком — 5,23, а 2009-го ці по­каз­ни­ки відповідно дорівню­ва­ли 1,46, 22,7 і 6,13. Тоб­то, на відміну від окуп­ності вро­жаєм і до­хо­дом, окупність при­бут­ком зни­зи­ла­ся.

Ко­ефіцієнт окуп­ності ви­т­рат на мі­­не­­ральні до­б­ри­ва уро­жаєм цу­к­ро­вих бу­­ряків най­ви­щим був у 2014 р. (17,98 ц/100 грн),  а най­ниж­чим у 2015 р. (8,55 ц/100 грн), в інші ро­ки він ко­ли­вав­ся в ме­жах 14 ц/100 грн. По­при збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва, вартісні ко­ефіцієнти окуп­ності зни­зи­ли­ся або ко­ли­ва­ли­ся й у 2014 р. ста­но­ви­ли 3,17 — до­хо­дом і 0,48 — при­бут­ком, тоді як у 2009 р. во­ни дорівню­ва­ли 2,21 і 0,60 відповідно. От­же, еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив під цу­к­рові бу­ря­ки, як і рівень рен­та­бель­ності їх ви­роб­ництва в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах, в ос­танні ро­ки суттєво змен­ши­ли­ся порівня­но з ба­зи­сним.

Знач­но ви­щою з по­зиції окуп­ності до­хо­дом і при­бут­ком міне­раль­них до­б­­рив, як і ви­т­рат на них, ви­я­ви­ла­ся еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив під со­няш­ник, хоча пи­то­ма ва­га йо­го удо­б­ре­ної площі (у 2015 р. — 73,2% про­ти 49,2% у 2009 р.) де­що ниж­ча, ніж під цу­к­ро­вими бу­ря­ками.

Збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників уне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив (від 23,6 кг д. р./га у 2009 р. до 50,0 кг д. р./га 2015-го) у поєднанні з підви­щен­ням їхньої вар­тості (від 842 грн/ц д. р. 2009-го до 2451 грн/ц д. р. у 2015 р.) зу­мо­ви­ло за­ко­номірне зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва з роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі со­няш­ни­ку, які у 2015 р. ста­но­ви­ли 1225 грн, що у 6,2 ра­зу більше про­ти 2009 р., при цьо­му вро­жайність со­няш­ни­ку в 2015 р. ста­но­ви­ла 23 ц/га, що на 46,5% більше про­ти 2009 р. У ре­зуль­таті цьо­го ко­ефіцієнт окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва вро­жаєм зни­зив­ся від 7,90 ц/100 грн у 2009 р. до 1,87 ц/100 грн 2015-го. Змен­ши­ли­ся й ко­ефіцієнти окуп­ності міне­раль­них до­б­­рив і ви­т­рат на них до­хо­дом і при­бут­ком, що вка­зує на зни­жен­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих мінеральних до­б­рив під со­няш­ник, хо­ча це спри­­чи­не­но на­сам­пе­ред не­спри­ят­ли­ви­ми ціно­ви­ми умо­ва­ми.

В Ук­раїні найбільший об­сяг міне­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар сільсько­го­с­по­дарські підприємства вно­сять під кар­топ­лю (на­при­клад, у 2014 р. — 306 кг д. р./га, у 2015 р. — 276 кг д. р./га), при­чо­му об­сяг вне­сен­ня мінеральних калійних до­б­рив, як­що не пе­ре­ви­щує, то, при­наймні, не по­сту­пається об­ся­гу за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив. 
Так, на­при­клад, у 2015 р. спів­відно­шен­ня NPK бу­ло та­ким: 1:0,69:1,07; у 2013 р. — 1:0,76:1,29, а у 2009 р. — 1:0,71:0,98. Пи­то­ма ва­га удо­б­ре­ної міндобривами площі кар­топлі ос­танніми ро­ка­ми ко­ли­вається в ме­жах 83,6–92,3%, а її вро­жайність — у ме­жах 171,0–256,4 ц/га. 
Незва­жа­ю­чи на віднос­но не­ви­сокі ко­ефіцієнти окуп­ності міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм кар­топлі, які ко­ли­ва­ли­ся про­тя­гом аналізо­ва­но­го періоду в ме­жах 0,72–0,92, ко­ефіцієнти окуп­ності цих до­б­рив до­хо­дом ви­я­ви­ли­ся най­ви­щи­ми се­ред про­аналізо­ва­них куль­тур і пе­ре­бу­ва­ли в діапа­зоні 64,73–135,80 грн/кг д. р. Про­те окупність міне­раль­них до­б­рив при­бут­ком за­ли­шається віднос­но не­ви­со­кою й ста­но­ви­ла у 2014 р. 11,43 грн/кг д. р., що на 38% більше про­ти 2009 р. По­при змен­шен­ня ко­ефіцієнта окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва уро­жаєм кар­топлі від 12,54 ц/100 грн у 2009 р. до 4,33 ц/100 грн у 2015 р., окупність ви­т­рат до­хо­дом і при­бут­ком зрос­ла від 10,80 і 1,24 до 14,97 і 1,26 у 2014 р. відповідно. Підви­щив­ся й рівень рен­та­бель­ності ви­роб­ництва кар­топлі — від 12,9% у 2009 р. до 24,2% у 2015 р., хо­ча 2012-го ре­а­лізація кар­топлі бу­ла збит­ко­вою для аг­рар­них підприємств. Та­ким чи­ном, мож­на за­зна­чи­ти, що еко­номічна ефек­­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня внесення міне­раль­них до­б­рив під кар­топ­лю у звітно­му році бу­ла ви­щою, ніж у ба­зо­во­му.

У сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах об­ла­с­тей Ук­раїни спо­стеріга­ється суттєва ди­фе­ренціація в об­сязі вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар посівної площі: від 37 кг д. р. у Хер­сонській об­ласті до 156 кг д. р. на Львівщині у 2015 р. (табл. 4). Ще більшу ди­фе­ренціацію ви­яв­ле­но в розрізі сільсько­го­с­по­дар­сь­ких куль­тур: зер­нові й зер­но­бо­бові (без ку­ку­руд­зи) (від 36 у Хер­сонській об­ласті до 148 кг д. р./га на Львівщи­ні); ку­ку­руд­за на зер­но (від 39 у До­­нець­­кій об­ласті до 204 кг д. р./га на Во­лині); цу­к­рові бу­ря­ки (від 156 у Хар­­ківській об­ласті до 587 кг д. р./га на Рівненщині); со­няш­ник (від 27 у Лу­­­­­­­­­­ган­ській об­ласті до 160 кг д. р./га на За­кар­патті); кар­топ­ля (від 93 у Він­ницькій об­ласті до 418 кг д. р./га на Пол­­тавщині); овочі (від 59 у Він­ниць­кій об­ласті до 849 кг д. р./га на Сумщині)(табл. 5).

Під час еко­номічно­го аналізу ви­яв­ле­но дис­про­порції й у роз­поділі аг­рар­ни­ми підприємства­ми Ук­раїни використання міне­раль­­­них до­б­рив між сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми куль­ту­ра­ми: 

найбільше як у віднос­но­му, так і в аб­со­лют­но­му ви­­мірі у 2015 р. їх уно­си­ли під зер­нові й зер­но­бо­бові куль­ту­ри (9182,2 тис. ц д. р., ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі (без ку­ку­руд­зи) — 84,5%), а най­мен­ше — під ба­ш­танні куль­ту­ри (1,7 тис. ц д. р., ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі — 45,2%) за се­ред­нь­о­ук­раїнсько­го зна­чен­ня ча­ст­ки удо­б­ре­ної площі 80,8%.

Не­до­стат­ня зба­лан­со­ваність міне­раль­но­го жив­лен­ня куль­тур у 2015 р. про­яв­ля­ла­ся в пе­ре­ва­жа­ю­чо­му за­сто­су­ванні агропідприємства­ми мінеральних азот­них до­б­рив (69,6%) і знач­но мен­шо­му — фо­с­фор­них (15,8%) та калійних (14,6%), од­нак у розрізі об­ла­с­тей ці по­каз­ни­ки суттєво ко­ли­ва­ють­ся (азот­них: від 55,6% до 78,9%; мінеральних фо­с­фор­них: від 13,0% до 24,4%; калійних: від 7,3% до 22,6%), як і ча­ст­ка удо­б­ре­ної пло­щі, що, на­при­клад, у 2015 р. пе­ре­бу­ва­ла в діапа­зоні від 71,5% у Лу­ганській об­­ласті до 90,3% на Сумщині (табл. 6).

Зро­зуміло, що рівень за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив суттєво відрізняється в кон­крет­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Нині аг­­рарні підприємства ко­ри­с­ту­ють­ся ре­­ко­мен­даціями на­уко­вих ус­та­нов щодо раціональних до­з уне­сен­ня до­б­рив під ок­ремі куль­ту­ри. Про­те для до­­сяг­нен­ня більшої віддачі мінеральних до­б­рив ре­­ко­мен­до­вані до­зи їхньо­го вне­сен­ня по­­трібно ко­ре­гу­ва­ти згідно з да­ни­ми про фак­тич­ний вміст NРК у ґрунті в до­ступній для рос­лин формі. Такі дані де­які підприємства вже ма­ють, що дає їм змо­гу раціональніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти мінеральні до­б­ри­ва, до­ся­га­ти більшої віддачі від їхньо­го вне­сен­ня. Вод­но­час для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­но­го при­бут­ку від цьо­го ре­сур­су аг­рар­ним підприємствам потрібна до­дат­ко­ва на­уко­во-дослідна інфор­мація про відда­чу та використання мі­­не­­раль­них до­б­рив за­леж­но від комбінації їхнього вне­сен­ня під відповідну куль­ту­ру в кон­крет­них ґрун­то­во-кліма­тич­них умо­вах. Та­ку інфор­мацію та по­слу­ги на­дає ННЦ «Інсти­тут ґрун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії ім. О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го» (далі — ННЦ ІҐА), який го­то­вий сприяти в підви­щенні ефек­тив­ності аг­рар­но­го бізне­су за ра­ху­нок раціональ­но­го за­­сто­су­ван­ня аг­рохімі­катів. Зо­к­ре­ма, ННЦ ІҐА про­по­нує про­­­ве­ден­ня ран­нь­о­вес­ня­ної ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки азот­но­го жив­лен­ня ози­мих куль­тур і роз­роб­ку ре­ко­мен­дацій що­до їхньо­го піджив­лен­ня; ґрун­то­ве та ґрун­то­во-меліора­тив­не об­сте­жен­ня полів із на­­дан­ням відповідної ана­літич­ної та кар­­­­то­графічної інфор­ма­ції; новітні тех­­­­­но­логії удо­б­рен­ня для одер­жан­ня зер­на ви­со­кої якості та за­оща­д­жен­ня до­б­рив; тех­но­логії оп­­ти­­маль­но­го за­­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­ментів і біологічних пре­па­ратів для суттєво­го підви­щен­ня вро­жай­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур; роз­роб­лен­ня та впро­ва­д­жен­ня інно­ваційних тех­но­логій ви­роб­ництва й за­сто­су­ван­ня та використання ор­га­но-міне­раль­них до­б­рив, пе­ре­роб­ки та раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня місце­вої ор­ганічної си­ро­ви­ни; опе­ра­тив­ний моніто­ринг ста­ну посівів із ви­ко­ри­с­тан­ням дис­танційно-піло­то­ва­них літаль­них апа­ратів то­що.

З ог­ля­ду на за­зна­че­не роз­г­ля­не­мо еко­номічну ефек­тивність за­сто­су­ван­ня де­я­ких по­слуг, які на­дає ННЦ ІҐА суб’єктам гос­по­да­рю­ван­ня на ко­мер­ційних за­са­дах. Еко­номічну доцільність та­ких по­слуг для сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників про­де­мон­ст­руємо на при­кладі різних варіантів аг­рохімічно­го аналізу та/або об­сте­жен­ня ґрунтів.

Як відо­мо, аг­рохімічне об­сте­жен­ня по­ля мож­на здійсню­ва­ти різни­ми спо­со­ба­ми, що мо­же ма­ти різну фор­му по­дан­ня за­ключ­ної інфор­мації. На­­при­клад, роз­ши­ре­ний аг­рохімічний аналіз ґрунтів, що здійснює ла­бо­ра­торія по­льо­вих досліджень із до­б­ри­ва­ми та уп­равління якістю про­дукції ННЦ ІҐА (До­цен­ко О. В.), містить ви­­з­на­чен­ня вмісту NPK, pH, гу­му­су та мікро­е­ле­ментів. Вартість по­слу­ги з від­­­­би­ран­ням зразків, аналітич­ни­ми досліджен­ня­ми та на­дан­ням за­ключ­но­го звіту на по­ча­ток 2016 р. ста­но­ви­ла 44 грн/га. По­вна вартість ба­зо­во­го аг­рохімічно­го аналізу ґрунтів, що здійснює вка­за­на ла­бо­ра­торія (виз­на­чен­ня вмісту NPK і pH), ста­но­ви­ла на по­ча­ток 2016 р. 28 грн/га.

Вартість ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня полів (гос­по­дарств) із на­­дан­ням відповідної аналітич­ної та кар­­то­графічної інфор­мації й інфор­мації що­до ре­сурс­них мож­ли­во­с­тей зе­мель за при­род­ною та ефек­тив­ною ро­дючістю (не менш ніж 1000 га) ста­но­ви­ла на по­ча­ток 2016 р. 80 грн/га.

За умо­ви, що се­ред­ня кількість вне­се­них та використання міне­раль­них до­б­рив в Ук­ра­їні ста­но­вить, на­при­клад, 84 кг д. р./га, ефек­тивність здійснен­ня аг­рохі­мічно­го аналізу виз­на­ча­ти­ме­мо, спи­ра­ю­чись на умов­но-по­тенційну еко­номію від уне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив від 2 до 50% (табл. 7).
Та­ким чи­ном, по­тенційний еко­но­міч­ний ефект для сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства з роз­ра­хун­ку на 100 га ріллі за еко­номії 2% міне­раль­них до­б­­рив ста­но­вить 21,2 тис. грн, 5% — 25,6 тис. грн, 10% — 33,3 тис. грн, 50% — 93,9 тис. грн. Для порівнян­ня, у се­­ред­­нь­о­му в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни у 2014 р. із роз­ра­хун­ку на 100 га ріллі в га­лузі рос­лин­ництва бу­ло одер­жа­но 172,1 тис. грн при­бут­ку, а в підприємствах Харків­ської об­ласті — 157,3 тис. грн. 

Спи­ра­ю­чись на ме­то­ди­ку роз­ра­хунків, ефек­тив­ним вва­жаємо здій­снен­ня аналізу за ко­ефіцієнта окуп­ності більш як 1. Здійснення ба­зо­во­го аг­рохі­мічно­го аналізу з по­даль­шою ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри є ефек­тив­ним за умо­ви 10-від­­­­­сот­­ко­во­го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур і більше.

Проведен­ня роз­ши­ре­но­го аг­рохі­міч­но­го аналізу з на­ступ­ною ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри стає ефек­­тив­ним за умо­ви 20%-го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур. Ви­т­ра­ти на про­ве­ден­ня ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня полів із на­­ступ­ною ко­рекцією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання мінеральних до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри стає ефек­тив­ним за умо­ви 50%-го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур. Про­те як­що кри­терієм еко­номічної ефек­тив­ності проведен­ня аг­рохімічно­го аналізу та/або ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня ґрунтів об­ра­ти підви­щен­ня вро­жай­ності куль­тур, а відповідно й до­хід­ності, то ре­зуль­та­ти роз­ра­хунків бу­­дуть інши­ми. 

Та­ким чи­ном, ви­яв­ле­но тен­денцію до підви­щен­ня рівня ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив про­тя­гом 2009–2015 рр. за од­но­час­но­го зни­жен­ня їх­­ньої еко­номічної ефек­тив­ності в сільсько­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Унаслідок нерівних га­лу­зе­вих еко­но­мічних відно­син в Ук­раїні склав­ся дис­­па­ри­тет цін на про­дукцію рос­лин­ництва й міне­ральні до­б­ри­ва для ви­­ко­ристання у сільськогому гос­по­дар­стві. На ма­к­ро­еко­номічно­му рівні дер­жав­ну аг­рар­ну політи­ку слід ви­бу­до­ву­ва­ти згідно з національ­ни­ми інте­ре­са­ми, тоб­­то ціни на внутрішньо­му рин­ку міне­раль­них до­б­рив ма­ють бу­ти не ви­­щи­ми, ніж на світо­во­му, ад­же цьо­го ра­зу, згідно з те­орією еко­номічних пе­­ре­ваг, не бу­де сен­су ку­пу­ва­ти вітчиз­няні до­б­ри­ва й підтри­му­ва­ти націо­наль­­но­го то­ва­ро­ви­роб­ни­ка. Од­ним із пер­спек­тив­них на­прямів в умо­вах не­про­гно­зо­ва­но­го й не­рин­ко­во­го фор­му­ван­ня цін на си­ро­ви­ну в Ук­раїні є роз­роб­ка й ос­воєння влас­них фо­с­фор­них ро­до­вищ.

Ди­наміка ко­ефіцієнтів окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва до­хо­дом і при­бут­ком, як і ди­наміка рівня рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці, цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку й кар­топлі свідчать про певні ко­ли­ван­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив. Між об­ся­гом уне­се­них, застосованих  міне­раль­них до­б­рив на гек­тар і вро­жайністю пше­ниці та кар­топлі ви­­яв­ле­но помітний ко­ре­ляційний зв’я­зок, а та­кож помірний — з уро­жай­ніс­тю цу­к­ро­вих бу­ряків і со­няш­ни­ку, при цьо­му підтвер­д­же­но чіткий про­яв за­­ко­­ну спад­ної віддачі (за ви­нят­ком кар­топлі), дію яко­го слід ура­хо­ву­ва­ти під час обґрун­ту­ван­ня еко­номічної до­­ціль­­­­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих мінеральних до­б­рив.

В аг­рар­них підприємствах об­ла­с­тей Ук­раїни спо­с­терігається суттєва ди­фе­ренціація в об­сязі вне­сен­ня та використання мі­­не­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар площі, як і в розрізі сільгосп­куль­тур. Ди­наміка об­ся­гу вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах знач­ною мі­рою зу­мов­ле­на ви­со­кою їхньою вартістю, особ­ли­во стрімке зро­с­тан­ня цін на них спо­­с­теріга­ло­ся ос­танніми ро­­ка­ми. Для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­но­го при­бут­ку від цьо­го ре­сур­су аг­рар­ним підприємствам потрібна до­дат­ко­ва на­уко­во-дослідна інфор­мація та кон­суль­таційні по­слу­ги, які на­да­ють на­укові ус­та­но­ви, зо­к­ре­ма ННЦ ІҐА. Як по­ка­за­ли роз­­ра­хун­ки, здійснен­ня аг­рохімічно­го аналізу та/або об­сте­жен­ня ґрунтів із на­ступ­ною ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання мінеральних до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри дає змогу до­сяг­ти іс­­тот­ної еко­номії коштів і підви­щен­ня еко­­номічної ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив.  

А.  Ку­чер, чл.-кор. Ака­демії еко­номічних на­ук Ук­раїни, канд. пед. на­ук, док­то­рант, ст. на­ук. співр. сек­то­ру еко­номічних досліджень,
ННЦ «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки»,
ННЦ «Інсти­тут ґрун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії ім. О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го», 

Л. Ку­чер, канд. екон. на­ук, ст. на­ук. співр., до­цент ка­фе­д­ри еко­номіки підприємства,
Харківський НАУ ім. В.В. До­ку­чаєва

 

 

 

 

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0