Ефективність сумісного застосування гербіцидів та мікродобрив у посівах сої
Перспективним і дієвим напрямом розвитку сучасних агробіотехнологій є залучення бобово-ризобіальних систем. Біологічний азот, який накопичується в грунтах шляхом фіксації з атмосфери бактеріями-діазотрофами під час їхньої взаємодії з рослинами, забезпечує збільшення урожайності основних сільськогосподарських культур за умов збереження родючості грунтів та покращання їхнього екологічного стану. Створення і застосування комплексних бактеріальних препаратів на основі азотфіксуючих мікроорганізмів та біологічно активних речовин природного походження, які поєднують властивості регуляторів росту рослин, елементів живлення, засобів стійкості до стресів і хвороб та водночас є екологічно безпечними, дасть змогу покращити функціонування рослинно-мікробних систем та підвищити продуктивність бобових рослин за умов антропогенного навантаження, дефіциту вологи, високих температур, а також забезпечить можливість запобігти суттєвим втратам врожаю та зниженню показників його якості.
Соя є цінною харчовою, кормовою та технічною культурою, площі посівів якої у світі і, зокрема, в Україні стрімко розширюються. Водночас ця культура є надзвичайно чутливою до забур’янення, яке призводить до значних втрат урожаю, що сягають понад 50%.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває підвищення селективності дії гербіцидів щодо сої, оскільки поряд зі знищенням бур’янів може спостерігатись негативний вплив гербіцидів на рослини даної культури. Зменшити норму внесення імідазолінонів і таким чином зменшити ймовірність накопичення їхніх залишків у грунті можна шляхом застосування їх у суміші з препаратом Хармоні, який має той самий спектр дії, й тому ця суміш характеризується синергічною взаємодією.
Із метою перевірки даного припущення було закладено польові досліди на посівах сої (табл. 1).
Перед висівом насіння сої інокулювали бактеріальним препаратом Ризостим, виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, який, окрім культури азотфіксуючих мікроорганізмів, містить біологічно активні сполуки природного походження.
Гербіциди вносили обприскуванням посіву сої у фазі двох справжніх листків. Ефективність контролювання бур’янів визначали для кожного виду окремо. Обліки бур’янів проводили перед обробкою посівів гербіцидами, через 14 та 28 діб після обробки і перед збиранням урожаю.
Забур’янення посіву сої мало змішаний характер і було типовим для зони Лісостепу. Найбільшу загрозу посіву становили такі види бур’янів: однорічні дводольні — лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amaranthus albus L.), галінсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora L.); однорічні однодольні — тонконогові: плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv.), мишій сизий (Setaria glauca L.). Загальний вигляд досліду та окремі види бур’янів наведено на фото 1–3.
Ознаки фітотоксичної дії гербіцидів на бур’яни було чітко виявлено через 14, а максимум дії — через 28 діб після обробки. У подальшому спостерігали деяке зменшення ефективності дії гербіцидів внаслідок появи нових сходів бур’янів, але принципово характер забур’янення посіву не змінився. Результати визначення ефективності знищення бур’янів гербіцидами наведено у табл. 2.
Із даних табл. 2 видно, що застосування препарату Пульсар у нормі 0,75 л/га забезпечило досить ефективне контролювання однорічних видів бур’янів: тонконогових — проса курячого, мишію сизого; дводольних — галінсоги дрібноквіткової та щириці звичайної. Водночас цей гербіцид практично не вплинув на лободу білу.
Зниження норми внесення Пульсару до 0,5 л/га під час застосування у суміші з Хармоні не призвело до достовірного зменшення ефективності контролювання тонконогових бур’янів. За норми Пульсару 0,75 л/га ефективність контролювання цих видів бур’янів сумішшю достовірно перевищувала дію одного Пульсару. Відомо, що застосування препарату Хармоні у нормі до 20 г/га практично не діє на тонконогові бур’яни. Тому підвищення ефективності контролювання тонконогових бур’янів є свідченням синергічного підсилення фітотоксичної дії суміші Пульсару з Хармоні. Хоча шляхом додавання зменшених, порівняно з мінімальними рекомендованими, норм Хармоні не вдалося досягти повного знищення лободи білої, ефективність контролювання цього виду бур’янів сумішшю достовірно перевищувала дію Пульсару.
Враховуючи значний потенціал сої у фіксації біологічного азоту і забезпеченні власних потреб у даному елементі, важливим є вивчення впливу гербіцидів на функціонування симбіотичного апарату даної культури. За дії Пульсару ми спостерігали зниження азотфіксуючої активності бульбочок сої у 1,7 раза (рис. 1, варіант 2). Зменшення ж концентрації даного гербіциду до 0,5 л/га в суміші з найменшою з норм внесення Хармоні практично повернуло значення даного показника до контролю (рис. 1, варіант 3).
За збільшення норми внесення одного із компонентів суміші показники азотфіксуючої активності були нижчими, ніж у варіанті з одним Пульсаром. За активністю бобово-ризобіального симбіозу підвищення норми Пульсару виявилося безпечнішим, ніж підвищення норми Хармоні. Найнижчими ці показники були під час застосування суміші з максимальними нормами внесення компонентів.
Ефективне знищення бур’янів забезпечило отримання досить суттєвої прибавки врожаю насіння сої (табл. 3). Причому продуктивність сої у випадку використання гербіцидів значною мірою корелювала із показником азотфіксуючої активності. Як видно з табл. 3, найефективнішим було застосування суміші гербіцидів Хармоні (3 г/га) + Пульсар (0,5 л/га).
На сьогодні спостерігається значний дефіцит у грунтах рухомих форм низки мікроелементів (B, Cu, Zn, Mn, Co, Mo), хоча достовірно відомо, що окремі елементи впливають на селективну фітотоксичність гербіцидів. У зв’язку з цим було проведено дослідження селективності найбільш ефективної суміші гербіцидів Пульсар та Хармоні щодо рослин сої за комплексного застосування з мікродобривами за відповідною схемою (табл. 4).
Як і у попередньому досліді, насіння сої перед висівом інокулювали препаратом Ризостим.
Рослини обробляли сумішшю гербіцидів окремо або з додаванням до неї добрив Нутрівант Плюс олійний виробництва ICL Fertilizers та Реаком-СР-бобові виробництва НВЦ «РЕАКОМ» у фазі другого справжнього листка.
Результати проведених досліджень свідчать, що в умовах польового досліду обробка рослин сої сумішшю гербіцидів Хармоні й Пульсар у дозах, відповідно, 3 г/га і 0,5 л/га не впливала на їхню азотфіксуючу активність (рис. 2).
За додавання до бакової суміші гербіцидів добрива Нутрівант Плюс олійний у дозі 2 кг/га збільшувало цей показник майже на 14% порівняно з окремим внесенням гербіцидів.
більшення дози добрива до 3 кг/га пригнічувало азотфіксацію у сої. Різке зниження азотфіксуючої активності спостерігали і за сумісного застосування з гербіцидами добрива Реаком-СР-бобові.
Пригнічення азотфіксуючої активності за внесення добрив разом із гербіцидами було тимчасовим, оскільки вже на 26-ту добу після обробки спостерігалось значне її зростання.
Аналіз урожаю сої показав, що знищення бур’янів комплексом гербіцидів Хармоні і Пульсар на 30% підвищувало продуктивність сої порівняно із засміченими посівами (табл. 5).
Додавання до бакової суміші гербіцидів добрив на основі мікроелементів підвищувало її урожай на 10–25%, порівняно із варіантом, де застосовували лише гербіциди, при цьому найефективнішим виявилося мікродобриво Нутрівант Плюс олійний у дозі 2 кг/га.
Добриво Нутрівант Плюс олійний містить на порядок більше сірки порівняно з Реаком-СР-бобові. Сірковмісні сполуки можуть відігравати важливу роль у детоксикації гербіцидів. Останнім часом у результаті дії низки чинників, зокрема зниження забруднення атмосфери промисловими газами, зменшення вмісту сірки в пальному, використання добрив і пестицидів із низьким рівнем сірковмісних сполук та значним виносом цього елемента високопродуктивними сортами рослин, сірка у багатьох регіонах стає одним із головних лімітуючих чинників у рослинництві. Тож у наших експериментах більш виражений позитивний вплив добрива Нутрівант Плюс олійний на фоні гербіцидного навантаження, можливо, частково пов’язаний із наявністю більшої кількості сірки у його складі.
Таким чином, ефективність контролювання бур’янів у посіві сої сумішшю гербіцидів Пульсар та Хармоні у дозах 3 г/га і 0,5 л/га, відповідно, завдяки синергічній взаємодії перевищує ефективність дії окремих препаратів, причому ефект досягається за зменшених, порівняно з мінімальними рекомендованими, нормах внесення даних гербіцидів.
Комплексне застосування бакових сумішей гербіцидів Пульсар та Хармоні із мікродобривами на посівах сої, за умови інокуляції насіння бактеріальним препаратом Ризостим, дає змогу отримувати більш високі врожаї зерна даної культури. За впливом на азотфіксуючу активність та врожай зерна сої за сумісного застосування з гербіцидами найефективнішим виявилось застосування мікродобрива Нутрівант Плюс олійний у дозі 2 кг/га.
С. Коць, Є. Мордерер, П. Маменко, Ж. Гуральчук,
Iнститут фізіології рослин і генетики НАН України