Чим потруїти мишей у полях і на зерносховищах

Щороку мишоподібні гризуни створюють значну загрозу посівам зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.

Найнебезпечнішими мишоподібними гризунами є сірі полівки і миші. Серед полівок найпоширеніші й найбільш численні сіра (звичайна) та гуртова. Селяться полівки в посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках і садах. Зимують також у скиртах соломи чи сіна. Взимку під снігом харчуються сходами озимих зернових. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, а сіра полівка в скиртах розмножується і взимку. Ці гризуни не запасають кормів, як це роблять миші, а живляться переважно зеленим рослинним кормом і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном.

Миші лісова і хатня шкодять повсюдно, польова — здебільшого на Поліссі та в Лісостепу, курганчикова — в Степу та в Південному і Центральному Лісостепу. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця та багаторічні бобові трави. Основну енергію вони отримують завдяки поїданню насіння, в разі ж харчування тільки зеленою рослинністю гинуть.

Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти. Найбільша їхня чисельність спостерігається на кращих за станом розвитку площах. Зазвичай це посіви, розміщені по пару та кращих попередниках. Висока шкідливість гризунів може бути на багаторічних травах із підсівом. Сприяють заселенню гризунами й ранні строки сівби озимих.

Відчутно шкодять мишоподібні гризуни з вересня по жовтень і з березня по квітень. Навесні розмноження розпочинається за середньодобової температури повітря 5°С.

Останніми роками посушливі погодні умови весни й літа дещо стримують розмноження шкідників, і здебільшого середня їхня чисельність не перевищує порогу шкідливості. Проте на площах озимої пшениці в центральних і західних областях Лісостепу та подекуди Степу відзначають осередки, де щільність та шкідливість мишей і полівок залишаються досить високими, а в багаторічних травах практично повсюдно їхня чисельність перевищує поріг шкідливості.

Так, під час вегетації рослин 2020 року міграцію мишоподібних гризунів на площі стерньових, овочевих і просапних культур відмічено із середини серпня. На падалиці зернових культур нараховували від 0,5 житлової колонії/ га (південні, центральні області) до 5 житлових нір/колонію (західні, північні області);

на багаторічних травах повсюдно — 0,5–5 житлової колонії/га;

на узбіччях доріг, пасовищах, лісосмугах — 2–5 житлових колоній/га.

Заселяти площі ріпаку озимого гризуни почали з першої декади вересня. На початку жовтня мишоподібні продовжували зосереджуватись, загалом, у місцях резервацій (неорні землі, пасовища, неугіддя, сади, лісосмуги) та на площах багаторічних трав — у місцях доброї кормової бази. Це було обумовлено недостатньою вологістю в орному шарі ґрунту і послабленим розвитком сходів озимих зернових культур.

Пізніше, після тривалого бездощів’я, південно-західний циклон приніс значні дощі по всій території країни, що й сприяло покращенню умов для розвитку мишоподібних гризунів. На неорних землях, пасовищах, неугіддях, садах, лісосмугах нараховували 1–5 житлових колоній/га з 3–8 норами на колонію, максимально — до 8 житлових колоній/га (Чаплинський район Херсонської області). На площах багаторічних трав у Степу і Центральному Лісостепу — 1–2 житлових колоній/га (2–6 нори/колонію). Максимально, осередково в Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Луганській, Сумській, Черкаській, Вінницькій, Київській областях — до 3–6 житлових колоній/га (2–6 нір/ колонію). У Західному Лісостепу і на Поліссі в багаторічних травах — у середньому 2–5 житлових колоній/га (3–8 нір/ колонію).

Із середини жовтня розпочалось заселення сходів зернових культур. Наприкінці жовтня практично повсюдно чисельність мишоподібних гризунів на зернових, загалом по краях поля, становила від поодиноких до двох житлових колоній на гектар (1–3 нори /колонію), у посівах озимого ріпаку — 1–2 житлових колоній/га (1–3 нори/колонію), максимально, осередково — до 3– 4 житлових колоній/га (Запорізька, Тернопільська, Волинська області).

Аналіз даних відсоткового показника поширення мишоподібних гризунів і щільності заселення ними сільськогосподарських угідь за 2016–2019 рр. (дані надані відділом прогнозу фітосанітарного стану с.-г. культур Держпродспоживслужби) свідчить про поступове поширення і підвищення чисельності мишоподібних гризунів (рис. 1). Така сама тенденція зберігається і в період вегетації 2020 року.

Зростає поширення мишоподібних гризунів у Степу та Східному й Центральному Лісостепу як на орних, так і на неорних землях. Зокрема, 2017 року було заселено в Степу 7–45% орних земель за середньої чисельності 0,2–1,7 колонії/га, 2019-го — 12–51% за чисельності 0,2–2,2 колонії/га.

На сьогодні міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Тому існує висока ймовірність, що в подальшому за помірних показників температури й вологості кількість житлових колоній зростатиме, що призведе до швидкого розмноження і значної шкідливості мишоподібних. Найбільшу загрозу в період вегетації 2020–21 року мишоподібні гризуни становили в господарствах Запорізької, Херсонської, Кіровоградської областей у зоні Степу, в Сумській, Харківській, Київській, Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Житомирській, Волинській областях — у Лісостепу і на Поліссі, де виявляли осередки підвищеної чисельності мишоподібних гризунів.

Першочерговими в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів залишаються профілактичні агротехнічні заходи: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах і на узбіччях доріг, обабіч зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, щоб запобігти заселенню шкідниками посівів озимої пшениці з осені.

За використання родентицидів слід враховувати видовий склад гризунів і пору року. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно, проте влітку, в спекотну погоду, ефективнішими є соковиті рослинні принади. В окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади в боротьбі проти полівок може бути низькою, тому що молоді полівки, які народжуються взимку, зерном не харчуються і зернової принади уникають. Польова миша, поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, в якій найбільше отрути, тому зернові принади проти неї малоефективні. В такому разі ліпше 10–15% зерна в принаді замінити на свіжу подрібнену моркву або буряк. Проти польової миші неефективне й застосування Бактороденциду, бо цей гризун не сприйнятливий до дії бактерій мишачого тифу.

Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля й обліковувати шкідників. Для обліку чисельності мишоподібних гризунів застосовують маршрутний метод: на кожні 200 га площі угіддя закладають маршрут завдовжки 1 км (що рівнозначно кількості 1200 — чоловічих, 1400 — жіночих кроків). Рухаючись стацією вздовж чи діагоналлю, підраховують усі колонії, що трапляються на смузі завширшки 5 м. Підрахована кількість колоній відповідає їхній кількості на 0,5 га. Наприкінці дня не менше ніж у десяти колоніях підраховують і прикопують усі нори, а вранці наступного дня рахують свіжовідкриті нори в кожній колонії. Ці обліки дають змогу визначити кількість і відсоток житлових колоній і нір.

Майданчиковий метод застосовують, якщо щільність заселення гризунами така, що в полі зору з будь-якого місця проглядаються одна-дві колонії. На кожні 200 га угіддя закладають один майданчик розміром 0,25 га (100х25 м або 50х50 м). Кількість житлових колоній і нір обліковують так само, як і за маршрутним методом. У разі інтенсивної діяльності гризунів колонії зливаються, і тоді весь ґрунт стає суцільно поритий норами. У такому разі враховують тільки всі житлові нори. На кожні 200 га закладають по одному майданчику розміром 1/16 га (25х25 м), на якому наприкінці дня підраховують, прикопують і притоптують усі нори. Вранці наступного дня підраховують свіжовідкриті нори. І, щоб не помилитися в підрахунках, їх знову слід притоптати. Пораховану кількість житлових нір на майданчику слід помножити на 16, що в результаті й визначає чисельність житлових нір на гектарі.

Під час обліку гризунів у стаціях зі стрічковою конфігурацією беруть відрізки завдовжки 100 м і вимірюють їхню фактичну ширину. Потім перераховують отримані дані на площу 1 га.

Для визначення кількості полівок на гектарі проводять їхні відловлювання за допомогою пасток (плашки-чавилки (Геро) із принадою (хліб, трохи приправлений рослинною олією), які виставляють біля відкритих після прикопування нір. Виловлювання провадять дві доби поспіль: перевіряють плашки вранці, вдень і ввечері – загалом шість разів. Перерахування виловлених гризунів на 1 га проводять так само, як і облік житлових нір. Якщо колонії злилися, то на майданчику біля відкритих після прикопування нір виставляють до 50 плашок. Розрахунок провадять із урахуванням кількості виловлених гризунів за дві доби на одному майданчику (1/16 га). За чисельності 3–5 колоній/га застосовують родентициди.

Родентициди-антикоагулянти знижують процес згортання крові у шкідників і за правильного використання можуть забезпечити до 100% загибелі гризунів. Проте відомо, що в польових умовах ефективність родентицидів-антикоагулянтів, особливо кумаринової групи, знижується через живлення гризунів зеленими рослинами.

До антикоагулянтів належать зернові принади на основі:

— бродіфакуму (бродіфакум, 0,005%) — Антимиша — 10 г/нору;

Варат Г — 5–10 г/нору;

Бродітоп — 10–20 г/нору;

Варат МБ, м’які брикети — 5–10 г/нору;

Вірата, зернова суміш, тістоподібна речовина, парафіновий брикет — 15 г зернової суміші, 2–3 пакети тістоподібної речовини або 1–2 парафінових брикети на нору;

Крисолов — 1,5–2 кг/га (10 колоній/га) і 3–4 кг/га (15–30 колоній/га);

Смерть щурам №1, тістоподібна принада — 1 пакет на нору;

Талон RB, гранули — 5–15 г через кожні 2–5 м, залежно від чисельності гризунів;

Талон RB, воскові брикети — 20 г принади, через кожні 2–5 м, залежно від чисельності гризунів;

— бромадіолону (бромадіолон, 0,005%) — Бродісан А в нормі 3 г/нору; Бромавіт, 0,25%, Раттідіон Г, Рат Кіллер супер — 5–10 кг;

— флокумафену — Шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7–1,5 кг/га.

Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів — збудники бактеріальних хвороб. Такі продукти, як Бактороденцид, Бактоцид (препарт випускають ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія», «Кіровоградська обласна фітосанітарна лабораторія», «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія», «Полтавська обласна фітосанітарна лабораторія», «Харківська обласна фітосанітарна лабораторія», Чернівецька обласна фітосанітарна лабораторія), Родента БІО, в основі яких — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу, — цілком безпечні для людини та домашніх тварин. Ефективні проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польова й жовтогорла миші несприйнятливі до бактерій мишачого тифу. Також варто враховувати, що гризуни, які перехворіли й вилікувалися, набувають стійкості проти бактерій мишачого тифу. Бактороденцид і Бактоцид застосовують у нормі 2–3 г/нору, Родента БІО — 1–2 кг/га.

Аміачну воду використовують у дозі 150–200 г/нору. Бажаної ефективності регулювання чисельності гризунів можна досягти за комплексного застосування родентицидів і біопрепаратів.

Т. Неверовська, О. Бахмут,

Інститут захисту рослин НААН України

Журнал «Пропозиція», №11, 2020 р.