Спецможливості
Інтерв'ю

Дотації повинні розраховуватися на гектар, - Віктор Шеремета

01.09.2017
2291
Дотації повинні розраховуватися на гектар, - Віктор Шеремета фото, ілюстрація
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства

На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і землевласників. Своє перше інтерв’ю новопризначенрий заступник міністра дав http://propozitsiya.com.

— Як Ви оцінюєте стан сучасного вітчизняного фермера?

— Сьогодні на ринку фермер фінансово не забезпечений. Це одна з головних причин того, що фермерство в Україні не розвивається, а останнім часом навіть навпаки: кількість господарств зменшується. Якщо декілька років тому налічувалось близько 40 тис. фермерських господарств, то зараз - лише близько 30 тис. Це нагальна проблема, передумови виникнення якої – брак фінансових ресурсів.

Є бюджетна програма відшкодування сплати відсотків за банківськими кредитами. На цей рік вона передбачає 300 млн грн. Проте, зробивши аналіз, зрозумів, що дрібні й малі фермери узяли усього 5 млн, тобто вони використали лише 3% від загальної суми.

— Причина в недостатній активності господарств чи вони просто не знають про існуючі можливості?

— З одного боку, існують чималі складнощі в отриманні банківського кредиту. Тому що малий фермер, як правило, не володіє ліквідною заставою. Як наслідок - банки неохоче видають їм кредити. Крім того, у суспільстві склалася думка, що фермер - це зазвичай тракторист. Загалом так і є. Він навіть не може самостійно скласти бізнес-план і в його розпорядженні немає спеціалістів, які б змогли правильно оформити всі папери, щоб отримати кредит в банку. В сукупності ці проблеми породжують те, що малий фермер не має доступу до фінансового ресурсу.

— Кредитні спілки можуть допомогти вирішити цю ситуацію?

— Через кредитні спілки фермер може знайти певний фінансовий ресурс для свого розвитку. З практики знаю, що на сьогодні кредитні спілки поширені не в усіх яобластях України. При цьому наведу приклади, коли навіть чималі фермерські господарства, маючи достатню заставу, йдуть за позикою до сусіда, який працює в бізнесі. І господар бере в нього кредит  під досить високі відсотки, можливо, вдвічі вищі за банківські. Таким чином він отримує швидкі гроші, які він своєчасно використовує. Нещодавно була ситуація: фермер із Житомирщини, якому не вистачало зовсім небагато коштів для завершення посівної, звернувся до банку. Документи довгий час там «крутилися», а посівні роботи вже треба було закінчувати... В останній момент банк йому відмовляє. Він повинен був отримати кошти з іншого напрямку, але й там не вистачило. Свою безвихідну ситуацію він описав так: «Або закриватися, або йти в інший напрямок».

Тому питання кредитних спілок актуальне не лише для малих господарств, а й для великих також. Більше того, це актуально для самої України, тому що селянин – це опора нашої держави. Не буде села - не буде і України.

— Нещодавно Володимир Гройсман озвучив, що для підтримки фермерства буде виділено 1 млрд грн. Як Ви можете це прокоментувати?

— Вже всі чули про той славний мільярд, який виділяється на підтримку українських фермерських господарств. Так, він передбачений. Проте дивлячись на механізми і напрямки отримання допомоги, закрадаються суминіви. Чи буде це допомога саме цим дрібним фермерам? Чи знову фермер не достукається і не добіжить до фінішу, щоб отримати кошти або компенсацію за придбання техніки, тварин, вирощування культур?

— Що саме потрібно, щоб державна підтримка доходила до цільової аудиторії, тобто до невеликих господарств, а не залишалася в холдингах, як це часто буває?

— Можливо, моя позиція не співпадає з офіційною. Треба допомагати тим, хто хоче й може працювати, але при цьому слабший. На сьогодні ми готуємо відповідні механізми, щоб цей «слабший» міг до нас достукатися, тобто мета – максимально спростити механізми надання підтримки. За деякими програмами можна буде звертатися до місцевої влади, безпосередньо на місцях.

— Досить велика сума передбачена й на переробку продукції…

— Так, це актуальне питання, і на селі переробку потрібно розвивати. Але у фермера сьогодні не вистачає ресурсу просто втриматися на плаву і розвиватися. Чи зможе він використати ті кошти, які передбачені на переробку? У нього немає ні бази, ні проектів, щоб розпочати переробку. По цьому питанню у мене є певні зауваження і ми будемо в цьому напрямку працювати.

— Взагалі, яка форма підтримки невеликих господарств є найбільш ефективною?

— Найбільш прозора і справедлива схема – це дотація на голову худоби і на гектар землі, що обробляється. Розмір допомоги повинен виходити з фінансових можливостей бюджету, проте це невеликий обсяг. Тобто, потрібно розглянути ту кількість виробників, які в нас є, і врахувати можливості бюджету.

—На Заході дуже поширені сільськогосподарські кооперативи. Як потрібно підтримувати рух кооперації і на досвід яких країн варто опиратися?

— В першу чергу потрібно зміцнити їхній правовий статус і розширити сферу діяльності. На жаль, вітчизняні кооперативи ще не досить потужні. З точки зору далекої перспективи можна орієнтуватися на Францію, але, на моє переконання, краще використовувати досвід ближчих до нас держав – Польщі і країн Балтії.

— Яким Ви вбачаєте майбутнє фермерства?

— Перспективним. Наше завдання – зберегти цього малого виробника, селянина і загалом село.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0