Дотації повинні розраховуватися на гектар, - Віктор Шеремета

На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і землевласників. Своє перше інтерв’ю новопризначенрий заступник міністра дав http://propozitsiya.com.

— Як Ви оцінюєте стан сучасного вітчизняного фермера?

— Сьогодні на ринку фермер фінансово не забезпечений. Це одна з головних причин того, що фермерство в Україні не розвивається, а останнім часом навіть навпаки: кількість господарств зменшується. Якщо декілька років тому налічувалось близько 40 тис. фермерських господарств, то зараз - лише близько 30 тис. Це нагальна проблема, передумови виникнення якої – брак фінансових ресурсів.

Є бюджетна програма відшкодування сплати відсотків за банківськими кредитами. На цей рік вона передбачає 300 млн грн. Проте, зробивши аналіз, зрозумів, що дрібні й малі фермери узяли усього 5 млн, тобто вони використали лише 3% від загальної суми.

— Причина в недостатній активності господарств чи вони просто не знають про існуючі можливості?

— З одного боку, існують чималі складнощі в отриманні банківського кредиту. Тому що малий фермер, як правило, не володіє ліквідною заставою. Як наслідок - банки неохоче видають їм кредити. Крім того, у суспільстві склалася думка, що фермер - це зазвичай тракторист. Загалом так і є. Він навіть не може самостійно скласти бізнес-план і в його розпорядженні немає спеціалістів, які б змогли правильно оформити всі папери, щоб отримати кредит в банку. В сукупності ці проблеми породжують те, що малий фермер не має доступу до фінансового ресурсу.

— Кредитні спілки можуть допомогти вирішити цю ситуацію?

— Через кредитні спілки фермер може знайти певний фінансовий ресурс для свого розвитку. З практики знаю, що на сьогодні кредитні спілки поширені не в усіх яобластях України. При цьому наведу приклади, коли навіть чималі фермерські господарства, маючи достатню заставу, йдуть за позикою до сусіда, який працює в бізнесі. І господар бере в нього кредит  під досить високі відсотки, можливо, вдвічі вищі за банківські. Таким чином він отримує швидкі гроші, які він своєчасно використовує. Нещодавно була ситуація: фермер із Житомирщини, якому не вистачало зовсім небагато коштів для завершення посівної, звернувся до банку. Документи довгий час там «крутилися», а посівні роботи вже треба було закінчувати... В останній момент банк йому відмовляє. Він повинен був отримати кошти з іншого напрямку, але й там не вистачило. Свою безвихідну ситуацію він описав так: «Або закриватися, або йти в інший напрямок».

Тому питання кредитних спілок актуальне не лише для малих господарств, а й для великих також. Більше того, це актуально для самої України, тому що селянин – це опора нашої держави. Не буде села - не буде і України.

— Нещодавно Володимир Гройсман озвучив, що для підтримки фермерства буде виділено 1 млрд грн. Як Ви можете це прокоментувати?

— Вже всі чули про той славний мільярд, який виділяється на підтримку українських фермерських господарств. Так, він передбачений. Проте дивлячись на механізми і напрямки отримання допомоги, закрадаються суминіви. Чи буде це допомога саме цим дрібним фермерам? Чи знову фермер не достукається і не добіжить до фінішу, щоб отримати кошти або компенсацію за придбання техніки, тварин, вирощування культур?

— Що саме потрібно, щоб державна підтримка доходила до цільової аудиторії, тобто до невеликих господарств, а не залишалася в холдингах, як це часто буває?

— Можливо, моя позиція не співпадає з офіційною. Треба допомагати тим, хто хоче й може працювати, але при цьому слабший. На сьогодні ми готуємо відповідні механізми, щоб цей «слабший» міг до нас достукатися, тобто мета – максимально спростити механізми надання підтримки. За деякими програмами можна буде звертатися до місцевої влади, безпосередньо на місцях.

— Досить велика сума передбачена й на переробку продукції…

— Так, це актуальне питання, і на селі переробку потрібно розвивати. Але у фермера сьогодні не вистачає ресурсу просто втриматися на плаву і розвиватися. Чи зможе він використати ті кошти, які передбачені на переробку? У нього немає ні бази, ні проектів, щоб розпочати переробку. По цьому питанню у мене є певні зауваження і ми будемо в цьому напрямку працювати.

— Взагалі, яка форма підтримки невеликих господарств є найбільш ефективною?

— Найбільш прозора і справедлива схема – це дотація на голову худоби і на гектар землі, що обробляється. Розмір допомоги повинен виходити з фінансових можливостей бюджету, проте це невеликий обсяг. Тобто, потрібно розглянути ту кількість виробників, які в нас є, і врахувати можливості бюджету.

—На Заході дуже поширені сільськогосподарські кооперативи. Як потрібно підтримувати рух кооперації і на досвід яких країн варто опиратися?

— В першу чергу потрібно зміцнити їхній правовий статус і розширити сферу діяльності. На жаль, вітчизняні кооперативи ще не досить потужні. З точки зору далекої перспективи можна орієнтуватися на Францію, але, на моє переконання, краще використовувати досвід ближчих до нас держав – Польщі і країн Балтії.

— Яким Ви вбачаєте майбутнє фермерства?

— Перспективним. Наше завдання – зберегти цього малого виробника, селянина і загалом село.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com