Біла гниль: що це таке і як з нею боротися

Однією з найшкідливіших хвороб сільськогосподарських культур є склеротиніоз або біла гниль, яка уражує понад 500 видів культурних та диких видів рослин. Назву «біла гниль» хвороба отримала за те, що уражені частини рослини вкриваються повстяним нальотом білого кольору. Збудником хвороби є гриб поліфаг Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary. У циклі розвитку цей гриб утворює склероції — темні тверді утворення різної форми й розміру, які формуються всередині стебла та на поверхні уражених органів рослин.

Де можна зустріти білу гниль? Біла гниль поширена повсюди. Найбільшої шкоди завдає в районах із вологим кліматом та холодними затяжними веснами. Особливого значення хвороба набула останніми роками через порушення сівозмін та насичення їх культурами, які уражаються склеротиніозом — соняшник, соя, ріпак, кукурудза тощо. Особливо часто спалахи склеротиніозу спостерігаються за вологої погоди, рясних опадів і високої вологості повітря.

Коли біла гниль може уразити рослину? Біла гниль вражає рослини протягом усього вегетаційного періоду, що дуже ускладнює захист від неї. Особливо Sclerotinia sclerotiorum «любить» соняшник і уражає всі частини рослини. Виділяють кореневу, прикореневу, стеблову і кошикову форми хвороби.

За кореневої форми уражується коренева система, корені стають м’якими та мокрими, у вологому ґрунті вони покриваються білим повстяним нальотом — грибницею збудника хвороби. За глибокого загортання насіння рослини гинуть, не виходячи на поверхню.

Хвороба спостерігається як на сходах, так і на дорослих рослинах. На молодих рослинах сім’ядолі, листки і стебла біля прикореневої частини буріють, загнивають і вкриваються білим нальотом. Верхня частина стебла поникає, листки в’януть і рослина гине. На доросліших рослинах з’являються буро-коричневі плями, тканина у місцях ураження руйнується, провідні пучки оголюються, серцевина стебла всихає та у порожнині утворюються численні склероції. Стебла в місцях ураження надламуються, засихають і відмирають.

Кошикова форма найшкідливіша, біологічний поріг її становить 5% зруйнованих кошиків. Вона проявляється, починаючи з фази цвітіння і до кінця дозрівання. Симптоми інфекції проявляються у вигляді мокрої гниючої плями бурого кольору на тильній стороні кошика. Пляма охоплює більшу частину кошика і поширюється по стеблу вниз. В результаті кошики частково або повністю згнивають. Пошкоджена тканина мокне і легко піддається продавлюванню. Ураження переходить на лицьову сторону кошика і утворює на ній білий повстяний наліт, що пронизує насіння. Міцелій руйнує зародок. Часто між насінням і в насінні утворюються чорні склероції.

Чому біла гниль небезпечна? Шкідливість хвороби виявляється у випаданні уражених молодих рослин і зрідженості посівів, передчасному дозріванні хворих рослин, у результаті чого формується плюскле насіння зі зниженими посівними та технологічними властивостями. За епіфітотійного прояву білої гнилі втрати врожаю соняшнику перевищують 60%.

Що є джерелом інфекції склеротинії? Джерелом інфекції є склероції гриба на уражених рослинних рештках, у ґрунті або у вигляді домішок у насінні; міцелій на рослинних рештках та насінні. У ґрунті склероції не втрачають життєздатність 5–10 років і більше.

Як розвивається хвороба? Склероції під час збирання врожаю ураженої культури потрапляють у ґрунт або залишаються на уражених рештках культури. За наявності зимових відлиг гриб продовжує розвиток на рослинних рештках, утворюючи нові склероції. Навесні склероції у ґрунті за його вологості 50–60 % і температури 18–24^оС проростають гіфами, які швидко формують повстяну білу грибницю та проникають у рослину (підземний тип ураження). За достатнього зволоження ґрунту склероції проростають протягом усього періоду вегетації рослин. За раннього зараження рослин, а також за висівання зараженого насіння, проростки можуть загинути. За ураження коренів пізніше спостерігається прикоренева форма білої гнилі (див. фото).

 Але шкідливість хвороби на цьому не закінчується. Небезпека зараження рослин триває протягом усієї вегетації. Склероції, що перебувають у верхніх шарах ґрунту або на його поверхні, формують сумчасте спороношення у вигляді відкритих плодових тіл — апотеціїв із сумкоспорами. Впродовж вегетації рослин гриб поширюється сумкоспорами, які за високої вологості повітря вивільняються із дозріваючих апотеціїв і розносяться вітром на значні відстані. Потрапляючи на рослину, сумкоспори проростають і проникають у рослину. Сприятливими умовами для розвитку патогена є висока відносна вологість повітря – близько 80 % та температура повітря 18–25°С.

Як захищатися від білої гнилі? Як відомо, хворобу легше попередити, ніж лікувати. Тому ефективними для контролю білої гнилі є усі заходи, що зменшують кількість інфекції у ґрунті, на рослинних рештках та насінні — зяблева оранка, дотримання сівозмін, просторова ізоляція культур у часі і просторі, ретельне очищення насіння від склероцій, протруєння насіння тощо.

Але економіка диктує свої правила і тому основні попереджувальні заходи (сівозміна, оранка, просторова ізоляція) виробниками не дотримуються. І це, звичайно, призводить до нових спалахів хвороби та значних втрат урожаю та його якості.

Захист культур від білої гнилі ускладнюється тим, що джерелом інфекції хвороби є ґрунт, де не застосуєш засобів хімічного захисту. А тому склероції будуть проростати та уражати рослини протягом усієї вегетації.

Чи існують сучасні біологічні методи захисту? Так, існують. Компанія БТУ-ЦЕНТР рекомендує застосовувати біологічний фунгіцид Склероцид^® для пригнічення розвитку збудників білої гнилі (склеротиніозу) Sclerotinia sclerotiorum та Sclerotinia minor.

Як працює Склероцид^®? До складу біофунгіциду входить мікроскопічний гриб Coniothyrium minitans, хижий до Sclerotinia sclerotiorum. Цей гриб виділяє ферменти хітиназу і глюканазу, що гідролізують полісахарид склероціїв — склеротан. Coniothyrium minitans викликає деградацію стінок склероцій і міцелію, використовуючи органічного господаря як джерело поживних речовин для свого розвитку та інгібує розвиток патогена. Цей гриб блокує проростання склероції та призводить до її руйнування. Coniothyrium minitans діє суто на збудник склеротинії і не є шкідливим для інших мікро- та макроорганізмів. Він інфікує патогена на всіх стадіях міцеліального росту та склероцій за температури ґрунту 5–28 °C.

Гриб Coniothyrium minitans має унікальну селективність щодо склероцій грибів роду Sclerotinia, що робить неможливим розвиток склероціальної гнилі за його наявності у ґрунті.

Гриб Coniothyrium minitans проявляє тривалий захисний ефект, усуваючи склероції і міцелій з ґрунту і зібраного врожаю під час зберігання. Внесений в ґрунт він забезпечує значне зниження інфекційного потенціалу Sclerotinia під час вегетації рослин, а також зменшує ризик зараження наступних культур в сівозміні.

Високоефективний захист проти збудника білої гнилі забезпечують також інші біологічні агенти препарату Склероцид^®, а саме гриб-гіперпаразит Trichoderma harzianum, бактерії Bacillus licheniformis та Bacillus subtilis. Вони здатні синтезувати природні антибіотики, які пригнічують не лише розвиток білої гнилі, а й збудників інших грибних хвороб (альтернаріозу, септоріозу, сірої гнилі, фомопсису та фузаріозу).

Окрім того, препарат Склероцид^® підвищує родючість ґрунту та сприяє його оздоровленню.

Як застосовувати Склероцид^®?

Тамара Віннічук, канд. біол. наук