Спецможливості
Технології

Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою

18.03.2009
387
Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою фото, ілюстрація

Оцінюючи торішній фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, можна стверджувати, що на великих площах він не дуже загрозливий та неконтрольований. Про це свідчать матеріали державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, в яких вони звітують про розвиток і поширення шкідливих комах, хвороб та бур’янів і вжиті у 2008 році заходи для захисту посівів та врожаю сільськогосподарських культур.

Оцінюючи торішній фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь, можна стверджувати, що на великих площах він не дуже загрозливий та неконтрольований. Про це свідчать матеріали державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, в яких вони звітують про розвиток і поширення шкідливих комах, хвороб та бур’янів і вжиті у 2008 році заходи для захисту посівів та врожаю сільськогосподарських культур.

За цими матеріалами спеціалісти Головної державної інспекції захисту рослин разом із науковцями УААН, НАНУ, НУБіП розробляють програму дій у сфері захисту рослин протягом цьогорічної вегетації, формуючи “Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році”.
Збірник “Прогноз’2009” добре слугуватиме спеціалістам із захисту рослин і науковцям у плануванні організації захисних заходів у посівах сільськогосподарських рослин, проведенні курсів, семінарів, лекцій, консультацій. А сільгосппідприємцям, фермерам і власникам присадибних ділянок він стане у пригоді за безпосереднього проведення захисних заходів, бо на його сторінках розміщено компоненти систем захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів, узгоджені з “Переліком” хімічних засобів захисту рослин, дозволених для використання цього року в Україні.
Відомо, що розвиток шкідливих комах, хвороб і бур’янів, як і всього живого на Землі, тісно пов’язаний з агрокліматичними умовами, які доволі вдало складалися для вегетації більшості вирощуваних культур, забезпечуючи їх достатньою кількістю тепла й вологи.

Хлібна жужелиця

Шкідники та хвороби рослин, яким за прохолодної весни було не зовсім комфортно і вони розвивалися мляво, надалі, з потеплінням, активно заселивши посіви, розмножувалися та розповсюджувалися, подекуди завдаючи пошкоджень культурним рослинам. Численною в посівах була й різноманітна бур’яниста рослинність.
Спеціалісти державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів здійснювали фітосанітарний моніторинг понад 400 ентомологічних і фітопатологічних об’єктів і про стан посівів щодекади інформували Головдержзахист та сільгосппідприємців на місцях.
Дані моніторингу свідчать про масове заселення багатоїдними та спеціалізованими шкідливими організмами більшості культурних рослин в усіх зонах країни.
Зернові культури, передусім колосові, висіяні на більшій частині ріллі, в Степу та Лісостепу були уражені клопами, зокрема шкідливою черепашкою та хлібною жужелицею, в усіх регіонах — злаковими мухами, попелицями, хлібними п’явицями, пшеничним трипсом. Плантації цукрових буряків були заселені звичайним буряковим та іншими видами довгоносиків, блішками, попелицями.
Соняшник, овочеві, інші просапні та зазначені вище культури пошкоджувалися багатоїдними, зокрема підгризаючими та листогризучими совками, личинками хрущів, чорнишів, коваликів. Кукурудзу, крім них, заселяв також стебловий (кукурудзяний) метелик, який у Лісостепу розвивався в двох поколіннях і в окремих посівах Сумської та Черкаської областей пошкодив 32–77% рослин, на яких 24–80% качанів.
Мали місце вогнища саранових в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях, де разом із нестадними розвивалися стадні види, зокрема італійський прус і перелітна азійська сарана, що свідчить про накопичення популяції цих небезпечних шкідників.
Сади здебільшого заселяли спеціалізовані шкідники, зокрема довгоносики, листовійки, молі, плодожерки, сисні (попелиці, кліщі); виноградники — гронова листовійка, кліщі. Повсюди в посівах і плодових насадженнях розмножувалися мишоподібні гризуни, здебільшого полівки, які насамперед ушкоджували озимі зернові та ріпак.
Агрокліматичні умови протягом минулорічної вегетації сприяли розвитку численних хвороб польових, плодових, ягідних культур і винограду. Озимі та ярі зернові колосові хворіли на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, хвороби колоса (сажкові, фузаріоз, септоріоз тощо). Цукрові буряки в зонах вирощування уражувалися церкоспорозом, еризифозом тощо; соняшник — гнилями, фомозом, фомопсисом; картопля — фітофторозом, хворобами бульб (паршею, гнилями); плодові культури — паршею, борошнистою росою, плодовою гниллю; виноградники — мілдью та оїдіумом.
Навіть цей короткий перелік шкідливих організмів, які заселяли, уражували й паразитували на культурних рослинах, подекуди охоплюючи значні площі, свідчить про складність фітосанітарної ситуації в посівах окремих регіонів.
Зазвичай, уражувалися ті посіви, під час вирощування яких господарі не дотримувалися сівозміни, обов’язкових агротехнічних і технологічних заходів, сіяли насінням нерайонованих нестійких сортів, ігнорували захисні заходи тощо.
Державна служба захисту рослин провела велику організаторську роботу в господарствах із визначення фітосанітарного стану посівів, доцільності заходів та виконання власниками посівів і насаджень заходів щодо захисту рослин для запобігання масовому розмноженню й поширенню шкідливих організмів та збереження врожаїв. До хімічних обробок вдавалися тільки після належного (за науково обгрунтованими методиками) обстеження посівів і визначення доцільності здійснення заходів захисту рослин, що є пріоритетним принципом державної політики у сфері захисту рослин.

Клоп шкідлива черепашка

Торік в Україні захисні заходи від шкідників, хвороб і бур’янів проведено загалом на площі 35,8 млн га сільськогосподарських та інших угідь, із яких гербіцидами обробили 16,5 млн га, інсектицидами — 10,8, фунгіцидами — 6,5, десикантами — 0,5, а біологічними агентами — 1,5 млн га. Великі зусилля й матеріальні затрати було спрямовано на захист зернових колосових культур. Назагал захищено 20 млн га, з яких на 10 млн га проти бур’янів застосували гербіциди; 4 млн га обробили проти хвороб; 3,7 млн га — проти шкідливих комах, зокрема 2,4 млн га – проти клопа черепашки, а 2,3 млн га – проти мишоподібних гризунів.
Сільгосппідприємці протягом минулого року закупили для здійснення захисних робіт 27 тис. т хімічних засобів захисту рослин, а використали 26 тис. т. Пестицидне навантаження на гектар ріллі становить 0,8 кілограма.
На що очікувати аграріям цьогорічної вегетації? Відповідь на це запитання уможливлюється за всебічного вивчення стану зимуючого запасу шкідливих організмів, агрокліматичних умов періоду вегетації, економічної спроможності господарств і вміння власників землі ефективно господарювати на ній.
Як свідчать результати масових грунтових і візуальних обстежень сільськогосподарських угідь, проведених восени 2008 року, запас зимуючих стадій шкідливих організмів стабільно великий і фізіологічно повноцінний. Тобто за кількістю й життєздатністю, навіть у разі загибелі взимку значної частини популяції, перезимувалі організми (за сприятливих умов розвитку) спроможні відновити чисельність і завдати відчутної шкоди посівам сільськогосподарських культур.
Найбільшу групу культур — зернові, зокрема озимі та ярі пшениця і ячмінь, — повсюди заселятимуть і пошкоджуватимуть передусім спеціалізовані шкідливі комахи. Це, зокрема, злакові мухи, попелиці, пшеничні трипси та хлібні блішки й п’явиці — повсюди, а хлібна жужелиця – здебільшого на посівах після стерньових попередників та хлібні клопи – у Степу й Лісостепу. Із видів хлібних клопів найшкідливішим буде клоп шкідлива черепашка. Цей фітофаг завдає шкоди, не лише зменшуючи вал, а й погіршуючи якість зерна.
Клоп шкідлива черепашка заслуговує на особливу увагу спеціалістів-аграріїв, оскільки останнім часом перебуває у фазі динаміки зростання чисельності (як і інші види хлібних клопів: маврський, австрійський, гостроголовий) й розширення ареалу в Північному та Західному Лісостепу.
Зростання чисельності та ймовірної шкодочинності хлібних клопів, вочевидь, спостерігатиметься в Центральному, Східному та Південному Степу, зокрема АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, де зимуючих клопів нараховують по зоні в середньому 3,9, макс. в осередках Донецької — 50, Кіровоградської — 55, Миколаївської — 102 екз. на 1 м2 місць зимівлі в лісах і лісосмугах, що вдвічі більше проти торішнього.
У лісостепових Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях кількість зимуючого запасу шкідливої черепашки теж збільшилася проти 2007 р. майже вдвічі й становить 0,9, подекуди у Київській і Харківській областях, відповідно, – 4, 10–28 екз. на 1 м2. У цілому, в країні кількість зимуючого запасу шкідливої черепашки збільшилася в 1,5 раза.
За відповідних екологічних умов, передусім спекотної погоди навесні-влітку, хлібні клопи активно заселятимуть посіви зернових колосових культур, де масово розмножуватимуться та (в разі нездійснення захисних заходів) спричинятимуть кількісні втрати, а під час формування й наливання зерна погіршуватимуть його якості. В зазначених вище та інших областях для захисту посівів зернових колосових культур від хлібних клопів і супутніх видів фітофагів (хлібні жуки, трипси, попелиці тощо), які масово живляться зерном, що наливається, за чисельності, яка перевищує економічні пороги шкодочинності, слід застосувати хімічний метод. Рекомендовані для цього інсектициди ефективно знешкоджують увесь комплекс шкідливих фітофагів на хлібних полях (рекомендації ІЗР УААН).
Перед початком робіт важливо виявити в посівах ту кількість фітофагів, знищення якої забезпечить рентабельність заходів і слугуватиме збереженню передбачуваного врожаю зерна та його якості. Економічні пороги шкодочинності науково обгрунтовано для більшості шкідливих організмів. Ними володіють спеціалісти захисту рослин, які допомагають аграріям у конкретній ситуації на полях.
Часткове відшкодування сільгосппідприємствам вартості засобів захисту та проведення робіт проти клопа черепашки здійснюють із коштів Державного бюджету (Постанова КМУ від 23.04.2008 р. № 398).
Водночас зернові культури (за наявності значної кількості збудників у природі та насінні й рослинних рештках) навесні хворітимуть на кореневі гнилі, борошнисту росу, септоріоз листя, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, інші плямистості, подекуди вірусні та фузаріоз, сажки, септоріоз, інші хвороби колоса, розвиток яких за теплого літа та достатньої зволоженості повітря на загущених із високим рівнем мінерального удобрення посівах може набувати характеру епіфітотії.
Отже, оздоровлення насіння протруюванням та рослин – обприскуванням фунгіцидами в рекомендовані строки є також обов’язковими технологічними заходами вирощування зерна. Виробники це добре усвідомили, свідченням чого є збільшені у 1,5–2 рази (проти показників 2007 р.) обсяги захисту зернових посівів від хвороб, що також сприяло одержанню рекордного для країни врожаю зерна в 2008 році.
Незважаючи на зменшення посівних площ цукрових буряків, клопоту у виробничників цукрової сировини із захисту плантацій від шкідливих комах, хвороб і бур’янів не поменшає. Сходам культур, навіть токсикованим, можуть загрожувати довгоносики (бурякові — звичайний, сірий, чорний), блішки тощо, найпоширеніші в господарствах Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Сірий буряковий довгоносик, що є багатоїдним, переважатиме у Вінницькій, Миколаївській, Полтавській інших областях.
Надалі бурякокультури повсюдно масово заселятимуться листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами та міллю. У другій половині вегетації цукрові буряки скрізь хворітимуть на церкоспороз, еризифоз, фомоз, альтернаріоз, інші хвороби листя, а коренеплоди – на гнилі, паршу, бактеріоз, хвороби азотного, фосфорного, калійного голодування тощо.
Під час захисту цукрових буряків від шкідливих комах та оздоровлення рослин культури від хвороб, як і для інших сільськогосподарських рослин, принциповим є ретельні обстеження плантацій для визначення доцільності застосування хімічних засобів захисту рослин, рекомендованих під час вирощування цієї культури в системі заходів, яку розроблено в Інституті цукрових буряків УААН.
Проблеми пошкоджуваності соняшнику соняшниковими шипоноскою та вогнівкою, а також сірим буряковим довгоносиком, підгризаючими совками, іншими багатоїдними комахами, поряд із захворюваністю на білу та сіру гнилі, фомоз, фомопсис, борошнисту росу тощо виникли й поглиблюються, передусім, через порушення системи землеробства та сівозміни, спричинене перенасиченням останньої цією культурою.
Восьмирічна ротація соняшнику та дотримання агротехнічних заходів, насамперед знищення післязбиральних решток культури, впровадження стійких проти шкідників і хвороб сортів та інші заходи, рекомендовані Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН, значно полегшать вирощування її за мінімальних додаткових затрат на захист плантацій від шкідливих комах, хвороб і бур’янів.
Озимий та ярий ріпаки, якими теж засіяно забагато площ, повсюди заселятимуться численними видами шкідників, найпоширенішими з яких будуть хрестоцвіті блішки, ріпакові квіткоїд, пильщик, прихованохоботники (насіннєвий і стеблові), багатоїдні (совки, білани) тощо.
Ріпаки хворітимуть на снігову плісняву, зокрема озимі посіви, що тривалий час були під сніговою або дощовою водою, бактеріози коренів, пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, білу й сіру гнилі тощо.
Забезпечення використання організаційно-господарських та агротехнічних вимог, зокрема, насичення сівозміни буряковими та капустяними культурами не більше 25%, висівання ріпаку через чотири-п’ять років разом з іншими технологічними заходами вирощування культури водночас із контролем фітосанітарного стану посівів та вчасним захистом їх, за рекомендаціями НУБіП, дасть змогу уникнути зайвих витрат для одержання бажаних урожаїв.
На посівах картоплі та інших пасльонових культур (томати, баклажани тощо) буде потреба у захисті рослин від колорадського жука, чисельність якого залишається стабільно високою, і без залучення до захисту посівів хімічних засобів упоратися з цим фітофагом доволі проблематично. Водночас, як і щороку, картоплю ушкоджуватимуть такі хвороби, як фітофтороз, альтернаріоз, бульби хворітимуть на паршу, чорну ніжку, гнилі тощо. Інститут картоплярства УААН у своїх рекомендаціях пропонує найперше забезпечити відповідне вирощування культури за допомогою виконання агротехнічних, організаційних і хімічних засобів, що сприятимуть росту й розвитку здорових рослин, які меншою мірою ушкоджуватимуть колорадський жук і хвороби.
Овочеві, зокрема капуста, в якій повсюди розвиватимуться капустяні совка, міль, білан, попелиця, муха, хрестоцвіті клопи та блішки, з хвороб — бактеріози, а також цибуля, що пошкоджуватиметься цибулевою мухою та хворітиме на пероноспороз, баштанні культури через пошкодження баштанною попелицею та огірки через захворювання на пероноспороз і бактеріоз без вчасного догляду й захисту від шкідливих організмів не спроможні будуть сформувати повноцінного врожаю.
Заходи захисту овочевих культур розробили науковці Інституту овочівництва і баштанництва УААН. У них аграрії зможуть знайти поради щодо захисних дій у всіх фазах розвитку овочевих культур із визначенням ефективних хімічних засобів захисту, які дозволені в Україні.
Величезний комплекс шкідників і хвороб матиме місце скрізь у насадженнях плодових культур. Насамперед, це будуть листогризучі фітофаги (шовкопряди, молі, білан жилкуватий, брунькоїди, листовійки), сисні (попелиці, медяниці, кліщі, щитівки), шкідники генеративних органів (плодожерки, яблуневий квіткоїд, пильщик, вишнева муха). Численні хвороби, а саме: парша, борошниста роса, плодова гниль на зерняткових і моніліоз, клястероспоріоз, полістигмоз, кучерявість листків, гномоніоз на кісточкових — уражуватимуть плодові дерева повсюдно.
Рекомендаціями Інституту садівництва УААН передбачено захисні заходи від зазначених вище комах і хвороб у строки, відповідні до умов і фаз розвитку зерняткових та кісточкових насаджень та використання біологічно ефективних пестицидів за розвитку найшкідливіших стадій небажаних організмів на плодових деревах.
Гронова листовійка, різноманітні види кліщів, а з хвороб: мілдью, оїдіум, гнилі, антракноз, чорна плямистість, еска — розвиватимуться у виноградниках АР Крим, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Власникам виноградних плантацій у пригоді стануть рекомендації Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова, які, відповідно до умов вегетації, пропонують найефективніші пестициди для стримування масового розвитку комах і хвороб винограду.
Окрім зазначених вище, в сільськогосподарських культурах в усіх агрокліматичних зонах розвиватимуться багатоїдні шкідливі комахи. Найпоширеніші з них: підгризаючі та листогризучі совки (озима, оклична, бавовникова, совка-гамма, С-чорне, карадрина), грунтові (личинки хрущів, чорнишів, коваликів), стебловий (кукурудзяний) і лучний метелики.
Стебловий метелик пошкоджуватиме товстостеблові культури, передусім зернову кукурудзу, за розвитку двох поколінь у Лісостепу й Степу, а в Поліссі реалізується одна генерація цього шкідника.
Сучасна технологічна спрямованість землеробства на мінімізацію обробітку грунту скрізь створює проблеми захисту культур від шкідливих комах, хвороб і бур’янів, які накопичуються в полях. Подолання цих проблем супроводжується додатковими витратами на захист посівів.
У післязбиральних рослинних рештках, які не заорюють, чудово зберігаються зазначені шкідливі організми. Саме тому в 2008 р., порівняно з 2007 р., зросли обсяги хімічних обробок гербіцидами (16,5 млн га проти 14,0 млн га), а також обробок проти шкідників і хвороб на 4,5 млн га, мають місце ускладнення з вирощуванням кукурудзи на зерно, площі якої зростають у зв’язку з вирощуванням її на Поліссі. Культуру масово заселяє та пошкоджує кукурудзяний метелик, а ефективних хімічних засобів, що регулюють його чисельність, і надійних методів реагування — немає.
На порядок денний поставлене питання нарощування виробництва трихограми та інших біоагентів у вітчизняних біофабриках і біолабораторіях. Це дуже важливо також для обслуговування закритого грунту, де здебільшого вирощують овочеві культури, які вживають сирими. Програма біологізації сільського господарства, розроблена науковими установами УААН і затверджена Мінагрополітики, передбачає відчутне збільшення обсягів запровадження біометоду в захисті рослин. Це — конкретний крок до впровадження біологічного землеробства, що передбачає виробництво екологічно чистої продукції харчування.
Серед об’єктів, моніторинг яких здійснюють спеціалісти захисту рослин, слід вирізнити лучного метелика та сарану, осередки яких матимуть місце в Степу та в Південному й Східному Лісостепу. Якщо лучний метелик місцевих популяцій, за незначного зимуючого запасу, перебуває в депресивному стані, то сарана, збільшення зимуючих ворочків якої виявлено восени 2008 р. в АР Крим,

Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях, за умов доброї перезимівлі та сприятливих гідротермічних чинників (сухо, спекотно) під час відродження личинок може спричинити спалах масового розмноження, зокрема стадних видів (італійський прус і перелітна сарана) в осередках зазначених вище областей.

Імовірно також, що ці види сарани можуть залетіти на територію східних областей країни з межуючих з ними регіонів Російської

Полістигмоз

Федерації, де торік були численні їхні осередки. Із зазначеного випливає потреба в суворій контрольованості розвитку та поведінки саранових, найперше в Південному та Південно-Східному Степу.
Постійними супутниками сільськогосподарських рослин завжди були й залишаються мишоподібні гризуни: майже скрізь звичайна й гуртова полівки та миші (лісова, хатня, польова), а курганчикова – в Степу й Південному Лісостепу. За будь-якого перебігу ситуації під час зимівлі, навіть за значної загибелі популяції взимку, ці ссавці здатні відновити чисельність під час літньої вегетації та завдати шкоди, передусім озимим зерновим культурам і ріпаку, в усіх зонах. Чисельність гризунів регулюють за допомогою господарських, агротехнічних заходів та отруєних зернових принад, які розкладають у заселені нори гризунів.
Кожне господарство вже визначилося, які шкідники, хвороби та бур’яни, на яких культурах і площах можуть ускладнювати цього року роботу аграріїв. Тепер слід спланувати захисні заходи так, щоб максимально убезпечитися від шкідників, не збільшуючи норми пестицидів і не погіршуючи тим якості продукції. Для цього потрібно замінити “хімічних помічників” агротехнічними заходами, а саме: із рекомендованих фітосанітарних заходів вибрати ті, які під силу господарству економічно й потрібні в конкретній ситуації на кожному полі.
Звичайно, відповіді на ці питання агрономам доводиться шукати здебільшого самостійно, керуючись особистими спостереженнями, досвідом, знаннями. Однак слід пам’ятати, що на захисті рослин економити не можна. Це собі на шкоду! Захист рослин став невід’ємною ланкою технологій вирощування й важливим резервом збереження врожайності культур і якості сільськогосподарської продукції.
Беручи до уваги зазначене вище, можна доволі впевнено передбачити, що за оптимальних агрокліматичних умов весняно-літньої вегетації фітосанітарна ситуація може стати напруженішою, ніж торік.
Усвідомлюючи це, спеціалісти захисту рослин разом із місцевими аграріями розробили заходи попередження та захисту вирощуваних культур у регіонах, визначили потребу в засобах захисту рослин, проводять курсові, семінарські, консультативні заняття з питань регулювання чисельності шкідливих організмів у конкретних умовах вирощування культур.
Відповідно до “Прогнозу’2009 р.”, у поточному році в країні передбачено виконати роботи із захисту рослин на площі 37 млн га, з них 17 млн га обробити проти бур’янів, 20 млн — проти шкідників і хвороб, з яких 2 млн га — біоагентами. Для реалізації накресленого ринок пестицидів країни доволі наповнений за асортиментом та обсягом хімічних засобів захисту рослин.
Навесні масові роботи із захисту рослин починають з оздоровлення насіння, якому передує фітоекспертиза. За її результатами добирають потрібні ефективні протруйники. Останніми роками господарства для визначення здоров’я насіннєвого матеріалу дедалі частіше користуються послугами наших спеціалістів з фітоекспертизи. Як наслідок, протягом багатьох років захворювання зернових на сажкові та деякі інші хвороби практично зведено нанівець. Щороку протруюємо близько 2,4 млн т насіння, з них 0,9 млн т —навесні — для сівби ярих культур.
Володіючи знаннями та контролюючи фітосанітарну ситуацію на полях, колектив спеціалістів Державної служби захисту рослин у центрі та регіонах країни зробить усе, щоб цей резерв було використано сповна. Тому аграріям доцільно тісно співпрацювати зі спеціалістами служби захисту рослин і науковцями, що завжди даватиме позитивні результати.

С. Довгань,
канд. с.-г. наук,
начальник Головдержзахисту,
О. Орлова,
начальник відділу прогнозування і фітосандіагностики Головдержзахисту
О. Сядриста,
консультант Головдержзахисту

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
Сергій Потапов, менеджер з розвитку плодоовочевого бізнесу Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, як виявилось, давно обізнаний з горіховою тематикою. А зараз серед партнерів проекту є і одне об’єднання виробників горіхів... Подробнее

1
0