Спецможливості
Інтерв'ю

Наблизити освіту до практики: рецепти від СНАУ

11.08.2020
4402
Наблизити освіту до практики: рецепти від СНАУ фото, ілюстрація

В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили ліквідувати цей розрив. І найбільших успіхів, як вважає аграрна громадськість, вдалося добитися Сумському національному аграрному університету. Сайт «Пропозиція» поцікавився у ректора вузу Володимира Ладики, як саме.

 

 

 

 

 

Серед головних проблем української післяшкільної освіти в цілому часто називають відірваність від практики. Звичайно, важко йти в ногу з практикою, коли в сільгосптехнікумах та вузах навчають на прикладі машин 80-х років, бо новіших нема за що купити. Але все-таки як ви вирішуєте цю проблему?

 

У нас спрацювали дві обставини. Перша — правильно підібраний менеджмент вузу. У нас 90% тих, хто обіймає керівні посади, мають практичний досвід у виробництві. У мене, наприклад, він нараховує 5 років. Після інституту я працював головним зоотехніком у колгоспі, потім були аспірантура й викладання, але роботу в вузі я перервав на два роки — в цей час очолював госпрозрахунковий Сумський державний селекційний центр, який займався тваринництвом. Також професійний досвід у сільському господарстві мають усі проректори і майже всі декани. А співпрацюють з бізнесом — усі. І мета цієї співпраці — знати, чим живе роботодавець випускників. Відповідно, навчальні плани, рівень підготовки викладачів повинні відповідати розвитку галузі. Якщо галузь активно користується безпілотниками, GPS-навігацією, тощо — значить, і в нас воно повинно бути. І при цьому ми перейняли американський принцип — «Навчити вчителя». Для цього наші викладачі тиждень їздили по полях з фахівцями з сервісу сільгосптехніки провідних світових фірм і вивчали процес налаштування, обслуговування, ремонту.

Друга обставина — те, що сільське господарство виступає рушієм розвитку економіки країни. Представники агробізнесу вже давно дзвонять мені з проханням порадити тямущого випускника-агронома. І я щоразу терпляче пояснював, що вуз не зможе дати агрофірмі хорошого фахівця, якщо він не адаптований до того виробництва, яке є в господарстві. А для цього господарству, якому потрібен агроном, слід узяти на практику 3–4 студентів після 3-го курсу, подивитися, як вони працюють, і найбільшу увагу звертати навіть не на їхні знання чи здібності, а на бажання залишатись на селі після закінчення навчання.

Проходження практики в високотехнологічних господарствах допомагає й вузу. Адже ми залучаємо студентів до вдосконалення навчальних планів. Річ у тім, що якщо студент на практиці, образно кажучи, щось виміряв за допомогою електронного гаджета, він уже не стане на практичних заняттях у вузі міряти це лінійкою. Відповідно, навчальні плани були кардинально змінені.

Все це вже знайшло своє практичне відображення.

Так, згідно рейтингу журналу «Деньги», СНАУ зайняв 4 місце в Україні і 1 за межами Києва за рівнем зарплати випускників. Крім того, ми стали першим аграрним вузом, який отримав від НАЗЯВО акредитацію на відповідність стандартам ЄС за напрямком «адміністративний менеджмент».

Провідні роботодавці аграрного сектору охоче беруть на роботу наших випускників. Наприклад, штат фірми «Юпітер 9 Агросервіс», офіційний дилер в Україні John Deere та низки інших закордонних виробників сільгосптехніки, на 80% укомплектований нашими випускниками.

 

Ви згадали про співпрацю з бізнесом. З яким саме бізнесом ваш вуз співпрацює?

Навчальний клас, обладнаний спільно з компанією "Ельворті"Співробітництво з бізнесом почалося в 2014–15 роках, звичайно ж, з великих агрокомпаній: «Кернел», МХП, ІМК, NCH. Тоді саме вони були найкраще підготовлені технологічно.

Зараз зростає рівень матеріальної бази середніх господарств (2–10 тис. га). І студенти охочіше йдуть туди, бо там менше бюрократії, простіше прийняття рішень. І зараз у вузу з’являються серед партнерів з проходження практики такі господарства, як ТОВ «Вітчизна» Конотопського р-ну, «Хлібодар» Сумського р-ну, ФГ «Діамант-агро» Недригайлівського р-ну. Деякі з них приймають участь у пілотному проекті з Міносвіти з запровадження дуального навчання. Я сподіваюсь, що незабаром в якості партнерів долучатимуться й фермери.

 

Чим обумовлений інтерес бізнесу і в чому він проявляється?

Бізнес уже не хоче переучувати випускників. Тому інвестує в нашу матеріальну базу. Влітку ми маємо в своєму розпорядженні до десятка одиниць сучасної техніки, взимку — 20–25. Компанії «Юпітер 9 Агросервіс», Case, Horsch, Claas, “Ельворті» та «Лозівські машини» надали нам техніки на 80 млн грн. Вони дозволяють нам використовувати її в межах 20–50 мотогодин на рік.

Завдяки цьому ми проводимо також підготовку фахівців робітничих спеціальностей: з коледжів і ПТУ приходять до нас, щоб отримати посвідчення на право водіння сучасної техніки. Останнє дає змогу їм заробляти в сезон вже не 10–15 тис. грн, як на Т-150 і МТЗ, на яких учать майбутніх механізаторів, а вдвічі більше.

 

Співпрацюють з агробізнесом і інші аграрні вузи, але чому саме вашому надали стільки техніки?

Діюча висівна секція сівалки точного висіву "Ельворті" у навчальному класіФірми нам довіряють. Адже підхід у нас серйозний, і умови для роботи техніки відповідні. Ми не беремо жодну техніку, поки викладачі не пройдуть стажування на ній. Працює техніка на нашій же території: прямо поруч з навчальними корпусами маємо 36 га поля. Отже, не потрібно везти її за десятки кілометрів, не потрібно навіть виїздити на дороги загального користування, на яких обов’язково брати дозвіл. Щоб мінімізувати ризик пошкодження техніки студентом, у нас навчання роботи на ній розбито на 3 етапи:

перший — комп’ютерні симулятори;

другий — робота в начальному класі, де можна регулювати техніку;

третій — виїзд у поле.

Але співпраця з бізнесом пішла ще далі і зараз компанії не просто надають техніку — вони облаштовують спеціальні лабораторії, де ведеться не тільки навчання, а й дослідницька робота.

 

Як цікаво! Розкажіть про них детальніше.

В навчальному класі компанії HorschЗа останні три роки в СНАУ створено 19 сучасних лабораторій. Серед них варто згадати створені разом з «Глобино» лабораторію переробки м’яса (фактично міні-м’ясокомбінат на території університету) та лабораторію «Технології свинарства Hog Slat», де демонструється в дії обладнання для роздачі кормів, поїння, створення мікроклімату. Також є лабораторії, створені спільно з «Агролаб» та «Еколаб».

Компанія Horsch допомогла створити навчальний клас, де можна побачити в дії посівну секцію сучасної і популярної сівалки Horsch Maestro. В фірмовому навчальному класі не тільки вчать студентів налаштовувати сівалку, а й записують оптимальні налаштування на «флешку» і відвозять у поле, завантажуючи на машини, які працюють у господарствах.

Предмет окремої гордості для нас — навчальний клас з вітчизняною сучасною технікою. Його оглядав навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час візиту до нашого вузу. В цьому класі демонструються працюючі зразки секцій сівалок (точного висіву і зернової) та культиватора «Ельворті», глибокорозпушувача від «Лозівських машин». Вони не настільки складні, як машини провідних світових виробників, але простіші й дешевші, тобто, саме те, що треба невеликим господарствам. В класі проводиться не лише навчання студентів — тут представники «Ельворті» проводять семінарські заняття та заняття з підвищення кваліфікації для сільгоспвиробників області.

Крім того, ми проводимо виробничі випробування зразка сівалки точного висіву «Ельворті». Засіємо нею 200 га, як на легких чорноземах у Лебединському та Охтирському районах, так і на важких у Кролевецькому р-ні, і за результатами роботи дамо виробнику рекомендації з доопрацювання.

Ми вже висіяли нею близько 30 га і помітили цікавий момент. Наші поля знаходяться на околиці великого міста, тому потерпали від засилля ворон: ідучи по рядку, вони висмикували молоді сходи кукурудзи, щоб поласувати висіяним зерном. Бувало, так «проріджували» половину, а то й більше сходів. А після сівалки «Ельворті» ми не втратили жодної рослини: ворони просто не змогли їх витягти.

А з компанією «Кернел» ми створили Центр точного землеробства.

 

Що ж це за Центр?

Центр точного землеробства обладнаний комп'ютерними симуляторами сучасних сільгоспмашинКоли ми починали працювати з компанією «Кернел», то вона висловила побажання: треба, щоб у агронома було більше інженерних знань, а у інженера — агрономічних, бо вони ніби разом працюють, але «кожен про своє», через що втрачається і прибуток, і врожай. Тож ми створили Центр точного землеробства і створили перший в Україні навчальний курс «Агроінженерія», базою для якого виступає вищезгаданий Центр. Він обладнаний комп’ютерними симуляторами основних машин провідних світових виробників, тут є GPS-навігатор, квадрокоптер, міні-метеостанція. Прикладом для розробки навчальної програми для нас послужила програма одного з університетів США.

І ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Так, у нас у гостях побував Міхаель Горш, від якого ми почули, що майбутнє сільського господарства — це роботизація, тому зараз створюємо клас робототехніки, де буде використовуватися віртуальна реальність. Крім того, до нового навчального року готуємо навчальний клас з сучасною доїльною установкою.

Також добудовуємо зимовий полігон, приклад якого побачили в Університеті прикладних наук Вайнштефан-Трісдорф у Німеччині (Баварія), з яким ми співпрацюємо вже 25 років. Це критий полігон розміром 40х20 м, де можна навіть узимку проводити навчання операторів сільгосптехніки, випробування, тощо. Розмірів полігону цілком достатньо, щоб розігнати до робочої швидкості ґрунтообробні чи посівні агрегати. Потреба в такому полігоні давно назріла, бо влітку механізатори й техніка всі в полях. Та й у теплий період року буває, що дощі не дають техніці зайти в поле.

Будівництво полігону обійшлося в 11 млн грн. Велика подяка обласній раді, яка виділила 2,5 млн грн. Це єдиний прецедент в Україні, коли обласна рада виділяє кошти на подібні речі. Це сталося завдяки тому, що ми проводимо навчання фахівців робітничих спеціальностей. Зокрема, даний полігон допоможе студентам наших коледжів отримувати посвідчення на керування сучасною технікою, яка є тільки в нашому закладі.

 

Як виглядає практична підготовка студентів?

Перш за все хочу зазначити, що СНАУ бере участь у проекті Erasmus+Topas «Від теоретико орієнтованого до практичного навчання», в рамках якого практику збільшено з 6 до 20 тижнів. Зараз усі програми практик погоджуються з роботодавцями, а у підприємствах призначені наставники, які супроводжують студента під час практики.

 

Питання практики тісно пов’язана з дуальною освітою, яка зараз впроваджується в державі. Що робить у цьому напрямку ваш вуз?

Центр точного землеробства обладнаний GPS-навігатором та міні-метеостанцієюМи увійшли до переліку закладів освіти, на базі яких Міносвіти відпрацьовує 3 моделі дуального навчання:

класична, за якої студенти поєднують навчання з роботою на підприємствах у позаурочний час, вихідні та на канікулах;

у провідних агрофірмах за індивідуальним планом навчання на основі платформи Moodle;

на базі Центру точного землеробства, віварію та НПЦ СНАУ.

Зараз дуальне навчання проходять 118 наших студентів, серед яких найбільше — за спеціальностями «Харчові технології» (72 особи), «Агроінженерія» (24) та «Агрономія» (18). Вони проходять навчання на базі таких підприємств, як «Глобино», агрофірма «Вітчизна» на Сумщині, «Юпітер 9 Агросервіс», «Дружба-Нова», «Укрлендфармінг», «Урожайна країна», «Аграрні інвестиції», Харківська бісквітна фабрика.

Але в сільському господарстві дуальна освіта має свою специфіку. Взагалі-то вона виникла в Німеччині в професійних школах, які тісно співпрацюють з машинобудівними підприємствами. Там учень 2 дні проводить у професійній школі, а 3 дні – на підприємстві. У нас агрономи й інженери відбувають на виробництво у період між 15 лютого і 15 березня і повертаються приблизно 10 листопада. В цей час вони постійно в контакті з університетом: навчаються дистанційно, приїздять на всі модулі, підсумкові атестації. А зиму проводять в університеті. А тваринники, ветеринари, а також лісівники, економісти — коротше, всі ті, чия робота не має сезонного характеру, проводять на підприємстві або в установі 2–3 місяці на рік. Якщо студент здобуває дуальну освіту, то з підприємством укладається договір, згідно якого воно зобов’язане призначити наставника.

Дуальна освіта має неоціненну практичну цінність. Але працювати почала тільки зараз. Багато в чому — завдяки тому, що держава дозволила студентам працювати на ставку і отримувати трудову книжку.

 

Нещодавно ви змушені були включитися разом з усією системою освіти в іще один експеримент — переходу на дистанційну освіту. Як Ви оцінюєте його наслідки?

Мас-спектрометри дають змогу виконати детальний агрохімічний аналіз грунту та рослинних тканинНа наше щастя, ми почали впроваджувати дистанційну освіту ще 5 років тому — як частину процесу дуальної освіти. Тоді багато хто ще не мав смартфона, значно більше було проблем з мобільним Інтернетом, то студенти вечорами просилися в сільраду, щоб вийти в Інтернет. Добре, що обласна рада, депутатом якої я тоді був, виділила кошти на підключення сільрад до дротового Інтернету.

Але до зараз вперше довелося проводити дистанційно ще й лекції. І коли на сеансі дистанційного навчання знаходиться не 2–3 студенти одночасно, а вся група, тоді добре стало видно, з одного боку, якість роботи викладача, його методичних розробок і лекцій, а, з іншого боку, — зацікавленість студентів. В Zoom усі студенти на одній відстані, обличчя студента краще видно, ніж в аудиторії на «гальорці». Тому можна сказати, що дистанційна освіта розширила наші можливості

Кожен студент, відповідно до графіку навчального процесу, виконував завдання і складав модульні контролі, що було умовою допуску до сесії. Після послаблення карантину лабораторні роботи виконувались у спеціально обладнаних аудиторіях. Така організація освітнього процесу забезпечила якість підготовки і результати навчання відповідно до стандартів.

Карантин прискорив діджиталізацію освіти. Тож зараз університет застосовує цілу низку сучасних інструментів, які дають змогу викладачу залучити студентів до активної роботи: МООС (Massive Open Online Course), Socrative, Kahoot, Quizziz, Triventy, Padlet, Case-study, Moodle Forum (онлайн-дебати), Flipped Classroom, тощо.

 

Який прохідний бал у вашому вузі і які спеціальності найпопулярніші?

Вуз добудовує критий полігон для сільгосптехнікиНайбільший конкурс досі на юристів та економістів. Так, у 2019 р. конкурс на спеціальність «Право» становив 15,7 осіб, на «Маркетинг» — 9, у 2018-му — на «Право» 20,9 осіб, на «Менеджмент» — 12 осіб.

В 2019 р. середній рейтинговий бал зарахованих на бюджетне навчання був наступним:

менеджмент — 183,5

екологія — 178,6

електроенергетика, електротехніка та електромеханіка — 164,3

харчові технології — 169,8

архітектура та містобудування — 147,2

будівництво — 164,3

геодезія та землеустрій — 140,5

агрономія — 162,3

захист і карантин рослин — 149,8

технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва — 159,4

лісове господарство — 157,7

водні біоресурси та аквакультура — 143,6

агроінженерія — 157,7

ветмедицина — 172.

 

У вас навчається чимало китайців. Що їх зацікавило саме у вас?

Одна з ознак сучасності  наявність муралу. В СНАУ він теж єСправді, за кількістю китайських студентів (майже 180, з них близько 50 аспірантів) ми — на 2 місці в Україні після педуніверситету ім. Драгоманова в Києві. Ми — єдиний аграрний вуз в Україні, де навчаються китайці.

Їх привабили хороші умови проживання, сучасні лабораторії та тісний зв’язок з виробництвом. Хочу також відзначити, що викладання для китайців ведеться англійською. Тобто, наші викладачі пройшли сертифікацію на знання англійської на рівні В2. Причому сертифікація проводилась англійською організацією, а не українською.

В першу чергу китайців зацікавила наша магістерська програма «Адміністративний менеджмент» — спільний проект з Університетом Вайнштефан-Трісдорф. Річ у тім, що Німеччина входить до п’ятірки країн, які у китайців стоять у пріоритеті в плані освіти. Цікавлять китайських студентів і магістерські програми зі спеціальностей «Право», «Агроінженерія», «Ветмедицина», «Економіка», які теж мають європейську акредитацію забезпечення якості освітнього процесу.

Хочеться відзначити високу мотивацію у китайських студентів: якщо їм щось незрозуміло, вони не підуть з аудиторії, поки не з’ясують.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее

1
0