Спецможливості
Технології

Захист посівів від клопа шкідливої черепашки

11.06.2012
1043
Захист посівів від клопа шкідливої черепашки фото, ілюстрація

У поточному і, вочевидь, найближчими роками шкідлива черепашка залишатиметься одним із найнебезпечніших шкідників зернових колосових культур, особливо озимої
пшениці. Масовий спалах розмноження шкідника розпочався під впливом підвищеного температурного режиму з половини минулого десятиріччя з незначним його послабленням у 2010-2011 рр. і вкрай сприятливими для дальшого зростання чисельності клопів екологічними умовами нинішньої весни.

У поточному і, вочевидь, найближчими роками шкідлива черепашка залишатиметься одним із найнебезпечніших шкідників зернових колосових культур, особливо озимої
пшениці. Масовий спалах розмноження шкідника розпочався під впливом підвищеного температурного режиму з половини минулого десятиріччя з незначним його послабленням у 2010-2011 рр. і вкрай сприятливими для дальшого зростання чисельності клопів екологічними умовами нинішньої весни.

Д. Фещин, канд. с.-г. наук,

О. Орлова, начальник відділу
прогнозування та фітосандіагностики, Головдержзахист

Наш прогноз розмноження шкідника здійснено на основі щорічного моніторингу кількісного та якісного стану популяцій шкідливої черепашки. Для його складання автори статті використали й узагальнили дані спостережень за розвитком шкідника, зібрані спеціалістами прогнозування і фітосанітарної діагностики. Щороку напередодні весняно-польових робіт прогноз публікують у збірці Головдержзахисту «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин». У його основу, крім використаних даних щодо якісних і кількісних показників популяції клопів залежно від регіонів, погодних умов, у цілому екологічної ситуації, покладено фенологічний принцип і біоценологічні зв'язки, зокрема рівні зараження яєць шкідливої черепашки теленомінами. Шкоду, завдану клопами посівам у межах регіонів, зокрема пошкодження ними зерна озимої пшениці, визначали за даними Держконтрольсільгосппроду та безпосередньо за результатами наших досліджень.

За задовільної перезимівлі клопів (загибель - у межах 10-25, максимально - 46, осередково в лісосмугах Харківської області - до 78%) і задовільного фізіологічного стану (маса самиць - 110-129 мг, самців - 100-124 мг), показники якого близькі до таких у роки з підвищеною чисельністю шкідника, їхня міграція з місць зимівлі на посіви відбулась унаслідок різкого підвищення температури наприкінці квітня - на початку травня у більш ранній і стислий термін, порівняно з 2011 р., - впродовж третьої декади квітня.
На відміну від минулого року, заселення посівів шкідником збіглося з найсприятливішим у трофічному відношенні станом посівів: закінченням кущення - початком виходу рослин у трубку. Оптимальний збіг періоду заселення посівів шкідником із розвитком рослин сприятиме їхньому повноцінному живленню, накопиченню належної кількості яйцевих клітин, підвищенню плодючості й, відповідно, - посиленню розмноження личинок. Особливо гостро стоятиме проблема захисту посівів саме від них. Крім зазначеного трофічного чинника, заселеність посівів озимої пшениці клопами зростатиме внаслідок зменшення через відомі причини її посівних площ. За раннього заселення посівів клопами, що перезимували, їхня шкодочинність зростатиме (особливо - на ярих колосових культурах).
За даними спостережень за розвитком шкідливих організмів, здійсненими спеціалісами прогнозування та фітосандіагностики, заселення посівів клопами завершилось на початку першої декади травня, що значно раніше, ніж торік. Їхня чисельність у південних і південно-східних регіонах коливається від 0,5 до 1-2, в осередках розмноження та в крайових смугах - 2-4 екз./м2. Перші яйцекладки виявлені 26 квітня в Мелітопольському р-ні Запорізької обл., а відродження личинок - наприкінці першої декади травня, що майже на місяць раніше минулого року.
Початок відродження личинок відбувається в доволі ранні фенологічні строки посівів: переважно в період колосіння - цвітіння озимої пшениці. Згідно з багаторічними спостереженнями за розвитком шкідливої черепашки, заселення посівів у зазначений фенологічний термін, зазвичай, має місце в роки різких підйомів чисельності та масових спалахів розмноження шкідників. Оперативні дані щодо кількісного та якісного стану популяції клопів свідчать, що заселеність посівів личинками черепашки на рівні багаторазового перевищення показників нині чинних ЕПШ спостерігатиметься майже повсюди, насамперед, у південних, південно-східних, центральних і прилеглих до них областях: Вінницькій, Київській, Полтавській і Черкаській. Їхня чисельність, переважно першого-другого віків на початку третьої декади травня (цвітіння - початок формування зерна озимої пшениці) в деяких регіонах Степу вже становить 0,5-4, на окремих площах Запорізької, Миколаївської обл. - до 6-10 екз./м2  і навіть 18 екз./м2 (Донецька область)
Крім зростання чисельності черепашки, відбуватиметься дальше збільшення її частки серед інших видів хлібних клопів у північних і південно-західних регіонах, більш віддалених від постійних осередків і резервацій розмноження шкідника, зокрема в Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській обл. Згідно з проведеними в 2011 р. дослідженнями безпосередньо авторами та начальником відділу прогнозування і фітосанітарної діагностики Державної інспекції захисту рослин Чернівецької обл. було встановлено, що в агроценозах озимої пшениці, де зазвичай серед хлібних клопів переважають маврський, австрійський, гостроголовий та інші види, частка шкідливої черепашки становила близько 30-40%. З огляду на зазначене, зокрема на зміну погодних умов і чітку тенденцію до переважання спекотних і посушливих умов літа, а також через зростаючу тенденцію до збільшення насиченості серед інших культур посівів зернових колосових культур, вважаємо за доцільне проведення науковими закладами аналогічних досліджень щодо з'ясування кількісного і видового складу хлібних клопів та інших шкідливих супутніх фітофагів, насамперед, у центральних і північних регіонах. Одержані дані дадуть змогу скоригувати наявні рекомендації із захисту посівів з урахуванням змін, що мають місце останніми роками, та зональних особливостей.
   Для захисту посівів від шкідливої черепашки слід застосовувати хімічний метод. За визначення доцільності застосування інсектицидів проти клопів і личинок, що перезимували, слід враховувати їхній двоякий і різноякісний характер пошкоджень і завдання шкоди посівам. Слід пам'ятати, що дорослі клопи, живлячись тільки вегетативними органами рослин, зокрема, пошкоджуючи переважно центральне стебло, спричинюють лише кількісні втрати врожаю. Водночас застосування проти них інсектицидів незалежно від рівнів заселеності посівів не забезпечує істотного зниження личинок. Тому захист посівів від клопів, що перезимували, економічно та екологічно доцільно здійснювати за певних рівнів заселення посівів, зокрема: на озимій пшениці - 2 екз./м2 і вище, ярому ячмені та пшениці - 0,5-1 екз./м2 і вище та безпосередньо й одразу ж - по закінченні заселення ними посівів.
На відміну від клопів, що перезимували, їхні личинки живляться лише зерном. Пошкоджені зерна, внаслідок руйнівної дії протеолітичних ферментів клопів на клейковинний комплекс, відчутно знижують хлібопекарські та насіннєві властивості врожаю. Враховуючи те, що наразі популяції хлібних клопів перебувають переважно в стадії личинок, відповідно, варто акцентувати увагу на захисті посівів. Одержані останні дані щодо рівнів заселення посівів личинками черепашки свідчать, що потреба в їхньому захисті виникатиме майже повсюдно у вказаних вище регіонах.
Для захисту посівів від личинок черепашки та супутніх видів фітофагів (хлібні: жук, злакові попелиці, трипси тощо) слід застосовувати один із рекомендованих інсектицидів (таблиця) і дотримувати санітарних строків для кожного з них.
   Ефективність хімічного захисту, крім дотримання технології, значною мірою залежатиме від терміну його проведення з урахуванням динаміки відродження та заселення посівів личинками, їхнього віку та фенології розвитку посівів. Багаторічні дані свідчать, що найвища захисна спроможність рекомендованих для захисту посівів інсектицидів досягається за умов, коли популяції личинок перебувають, крім поодиноких дорослих клопів, у стадії першого-другого і почасти (до 20%) третього віків. Посіви озимої пшениці за вказаної структури популяцій клопів перебуватимуть у південних, південно-східних, центральних регіонах переважно у фазі середини формування зерна озимої пшениці, у північніших - завершення формування - початок молочної стиглості. Фенологічні показники озимої пшениці слугуватимуть орієнтирами у визначенні строків хімічного захисту. З урахуванням зазначених умов буде досягнуто високого захисного ефекту за одноразового застосування інсектицидів незалежно від рівнів заселення посівів личинками - до 15-20 екз./м2, що зазвичай спостерігається в роки збільшення чисельності й навіть масових спалахів розмноження черепашки.
Щодо визначення і врахування нижчих порогових рівнів заселення посівів личинками й доцільності застосування хімічного захисту посівів від них, а також згідно з чинними рекомендаціями, їхні показники становлять одну-дві личинки на 1 м2 і вище. У Держстандарті відбулися зміни щодо зерна озимої пшениці та істотного пом'якшення вимог щодо його якісних показників та інших чинників, що впливають на показники ЕПШ, у тому числі таких, як: зростання врожаїв сучасних сортів озимої пшениці та впровадження серед них стійких проти ферментів черепашки, сучасні ринкові умови господарювання, зокрема зростаючі витрати на проведення захисних заходів, їхня окупність залежно від рівнів заселення та витрат на хімічний захист тощо. Внаслідок цього вказані показники потребують науково обгрунтованих змін у напрямі підвищення нині рекомендованих критеріїв доцільності хімічного захисту.
   Не останню роль у потребі змін щодо ЕПШ відіграють і соціально-економічні відносини, що склалися в країні після 90-х років. Чинні нормативи ЕПШ було розроблено і впроваджено у виробництво ще в 70-80-ті роки за планової системи господарювання та умови безкоштовного надання господарствам інсектицидів та інших послуг для захисту рослин від шкідливої черепашки. Це позитивно відбивалося на їхній окупності навіть за низьких рівнів заселення посівів личинками черепашки (1-2 екз./м2), а інколи навіть у разі застосування із профілактичною метою, що й передбачено чинними нормами щодо ЕПШ. Тому з урахуванням вимог поновленого Держстандарту на пшеницю та з огляду на господарювання в умовах ринкових відносин постає питання щодо потреби визначення економічно обгрунтованих рівнів заселення посівів личинками черепашки, за яких доцільне використання хімічних засобів у сучасних умовах. За нашими орієнтовними розрахунками, які потребують підтвердження відповідними дослідженнями, чинні рівні ЕПШ можна підвищити вдвічі-втричі. Дані щодо багаторічної динаміки чисельності черепашки свідчать, що впровадження змінених рівнів ЕПШ дасть змогу істотно скоротити обсяги хімічного захисту посівів, особливо в роки спаду чисельності й депресії розмноження шкідника

Інтерв'ю
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0