Мелотрія шершава: екзотична смакота
Серед величезного розмаїття овочевих культур останніми роками все більшого поширення набувають екзоти. Частина з них придатна для вирощування в наших умовах і дає непогані врожаї. Інші активно випробовуються на «міцність», а деякі вважаються поки ще останніми новинками. Однією з таких незвичайних пропозицій на ринку стала мелотрія шорстка. Більшість джерел про неї говорить як про карликовій вид кавуна. Але насправді це — абсолютно нова для нас культура, яка не має відношення ні до однієї з рослин, на які вона схожа.
Мелотрія шорстка. Трохи географії
Мелотрію шорстку зовсім не випадково приписують до численних різновидів кавуна. Її дрібні ягоди довжиною не більше 3-х і шириною 2 см мають дуже схоже з ними забарвлення: по світло-зеленому фону йдуть розмиті темно-зелені смужки. Якщо зірвати плід і показати окремо від рослини — дійсно, міні-кавун! Та й росте мелотрія у вигляді довгої ліани, що дуже нагадує кавунові батоги.
Втім, якщо плоди спробувати на смак, багатьом він нагадуватиме огірок із «кислинкою». І в поздовжньому розрізі дві половинки виглядають немов половинки огірка. І запах дуже схожий. А от біле насіння за формою більше нагадує кавунове.
Завдяки такій подібності ця рослина має безліч народних назв: «мексиканський мініатюрний кавун», «мишачий кавун», «мексиканський кислий огірок», «мексиканський кислий корнішон», «африканський огірок», «огірок колібрі», а також «кукамелон», «пепкін» і «мишача диня».
Родом мелотрія шорстка з Центральної Америки. Там вона росте як доволі агресивний бур’ян. Стелячись по землі і піднімаючись на опори, трав’яниста ліана пригнічує інші культури. Завдяки теплому клімату на батьківщині є багаторічною рослиною і розмножується не лише насінням, а й бульбами.
В Європу мелотрія шорстка потрапила зовсім недавно, у 1987 році. Застосування знайшла, переважно, в якості декоративної рослини, екзотичного доповнення та прикраси ресторанних страв, а також як цікавий та смачний інгредієнт овочевих консервованих асорті з огірками, томатами і перцем.
Сьогодні в продажу можна знайти (здебільшого через інтернет) одразу кілька сортів мелотрії шорсткої — «Малютка», «Міні-огірочок», «Колібрі», «Шапіто». Однак особливих відмінностей в них не знайти.
Мелотрія шорстка. Трохи ботаніки
Незважаючи на те, що мелотрія шорстка (Melothria scabra) — це і не кавун, і не огірок, спільне з цими культурами у неї все ж таки є — приналежність до сімейства Гарбузові. Рід у мелотрія окремий — Мелотрія, в нього входять близько 166 видів, більша частина яких — неїстівні.
Листя у ліани опушені, трикутні, трисегментовані з гострими кінцями сегментів. На рослині утворюються і жіночі, і чоловічі квітки. Їх легко відрізнити: перші розташовуються по одному, зацвітають раніше, другі зібрані по-кілька, розпускаються пізніше. Форма квіток воронкоподібна. Забарвлення — жовте.
Батоги ліани розвиваються швидко. За сезон виростають більш 3-х метрів. За допомогою вусиків легко підіймаються на опору.
На коренях рослини утворюються досить великі, масою до 400 г, схожі на батат, бульби. Таким чином, урожай з куща становить до 6 кг «огірочків» і близько 6 кг бульб.
Мелотрія шорстка. Трохи агрономії
Рекомендації по вирощуванню мелотрії не містять якихось суворих правил. Культура невибаглива. Любить сонце, хоча може миритися і з напівтінню. Як і всі гарбузові, віддає перевагу добре обробленим удобреним ґрунтам. Потребує регулярного поливу та опори.
Визначаючись з ділянками для вирощування, слід віддати перевагу таким, на яких опори не заважатимуть (не затінятимуть сусідні рослини), і де в попередніх декількох сезонах не росли гарбузові. Кращими попередниками, як й у всього сімейства гарбузових, можуть бути бобові, картопля, часник, капуста білокачанна рання, кукурудза, капуста цвітна, петрушка, цибуля. На колишнє місце культуру рекомендується повертати не раніше ніж через два роки.
В наших умовах вирощувати мелотрію шорстку можна виключно насінням, адже бульби складно зберегти до весни. Висівання можна здійснювати відразу в ґрунт (у південних областях), або в стаканчики для отримання розсади. В останньому випадку висів здійснюється на початку квітня. У першому, орієнтуючись на місцеві умови, за умови, коли ґрунт прогрівся до 10 ° С.
Сівба на розсаду й у відкритий ґрунт. У разі висіву на розсаду в горщики дрібне насіння мелотрії можна або злегка втиснути в ґрунт, або присипати невеликим шаром просіяної землі і злегка утрамбувати (для кращого зчіплювання із субстратом). Полити (змочити поверхню землі з пульверизатора) і поставити в тепле місце (температура близько 24 ° С).
Приблизно через 10 діб з’являться сходи. Після того, як розсада сформує 2–3 справжніх листочки, можна починати провітрювання для загартування рослин або переставити горщики в прохолодніше місце з температурою 18...21 ° С.
Мелотрія шорстка (Melothria scabra) — багаторічна трав’яниста ліана з роду мелотрія сімейства Гарбузові. Походить із тропічних лісів Центральної Америки і іноді культивується заради маленьких їстівних плодів, що нагадують за смаком кислуваті огірки.
Мелотрія шорстка, крім плодів, утворює бульби вагою до 400 г, за розмірами і формою нагадують бульби батату, які можна використовувати в салатах. З однієї рослини збирають 5-6 кг плодів і 1–1,5 кг бульб.
Коли мине загроза зворотних заморозків, рослини можна пересадити у відкритий ґрунт. Відстань між ними повинна становити не менше 50 см. І добре відразу ж передбачити опору. По ґрунту мелотрію краще не пускати, бо кущ повинен добре провітрюватися.
У разі прямого висівання на постійне місце важливо не поспішити і дочекатися стійкого тепла. У відкритому ґрунті насіння сходитиме трохи довше, іноді до 2–3-х тижнів. Причому, що тепліше, то швидше.
Догляд за мелотрією шорсткою. Поливати ліану (краще теплою водою) необхідно регулярно, рясно, під корінь, не потрапляючи на листя. Прищипувати батоги не потрібно.
Із хвороб в наших умовах мелотрію найчастіше уражує борошниста роса, до інших же захворювань має досить високий імунітет. З цієї причини за сезон можна провести кілька профілактичних обробок проти борошнистої роси дозволеними для обробки огірків препаратами, наприклад Джек Пот, Кабріо Дуо, Квадріс 250, Луна Експіріенс, Топаз 100, Топсін-М, Фитал, Циделі Топ; біопрепаратами (Фітоспорин та ін.) або народними засобами — розчином господарського мила, молочною сироваткою, настоєм коров’ячого гною.
Збирання врожаю і використання плодів. Плоди у мелотрії починають з’являтися вже через кілька тижнів після сходів і, як у всіх гарбузових, можуть перестигати. Тому збирати їх потрібно регулярно, не допускаючи затвердіння шкірки. З перезрілих плодів збирають насіння.
Завдяки розмірам і смаковим особливостям, мелотрію шорстку використовують у салатах, замінюючи огірки, як прикрасу різних страв, для консервування. Кислого присмаку її плодам надає шкурка, і що старший плід, то більше кислоти. Однак через розміри «міні-огірки» не очищують, а намагаються зібрати раніше, поки не утворилися тверді насінини. Для консервування також краще використовувати «молоді огірочки», бо товста шкірка зрілої мелотрії псує смак.
Цікаво. П’ятиграмові «кавуни» — хіт продажів
Як правило, мелотрію шорстку вирощують заради маленьких їстівних плодів зі смаком огірка. А ось маркетинг мелотрії, зокрема у Туреччині, побудований на схожості з кавунами.
Як розповів турецькому інформаційному агентству Demirören менеджер тепличного господарства з виробництва мелотрії, схожість з кавунами дає змогу успішно продавати врожай. Назва «мелотрія шорстка» у людей не на слуху, а от «міні-кавуни» — це вже розкручений бренд.
Бурак Акбулут, менеджер з маркетингу компанії Erüst Tarım, яка вирощує ці екзотичні рослини в теплицях в Анталії і сусідній провінції Бурдур, каже: «Ми почали продавати мелотрію, включаючи в пропозицію і описання «п’ятиграмові міні-кавуни», через інтернет після річного пілотного виробництва. Ціна упаковки в 100–150 г становить 15–20 турецьких лір (2,0–2,7 дол. США)».
Акбулут сказав, що саме завдяки зрозумілому для споживачів образу, продажі відразу пішли вгору. Покупцям припали до душі крихітні плоди — їх дуже легко споживати: «Ви можете їсти мелотрію, як сливу, одну за одною». Компанія вирощує мелотрію 12 місяців на рік у теплицях.
Бульби культури, на жаль, зберігаються тільки в певних умовах — у вологому торфі в підвалі, до весни їх зберегти дуже складно. До того ж, з часом вони втрачають поживність. Тому зазвичай їх вживають в їжу відразу ж після збирання. Завдяки солодкуватому смаку і соковитості з них готують салати.
Також мелотрію шорстку можна використовувати і як декоративну рослину — висаджувати в підвісні кашпо, біля альтанки або паркану. Листя у неї не жовтіє, тим самим декоративність зберігається до самих морозів.
Оксана Гула, агроном