Яблунева плодожерка на Півдні Ук­раїни

Най­за­т­ратнішою ча­с­ти­ною тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яб­лук є за­хист на­са­д­жень від шкідників (яблуневої плодожерки). Ви­до­вий склад шкідли­вих ор­ганізмів у са­дах ста­но­вить по­над 1000 різних пред­став­ників, але еко­номічне зна­чен­ня ма­ють близь­ко 300 із них. Ус­клад­нює фіто­санітар­ну си­ту­ацію те, що пло­дові на­са­д­жен­ня ство­рю­ють стабільне се­ре­до­ви­ще для па­то­ген­них ор­ганізмів, де відбу­вається постійне розмно­жен­ня та на­ко­пи­чен­ня видів, які трофічно зв’язані з пло­до­ви­ми де­ре­ва­ми і по­шко­д­жу­ють різні їхні ор­га­ни. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що сад — це особ­ли­ве уг­ру­по­ван­ня рос­лин та шкідли­вих ор­ганізмів, де ви­роб­ництво про­дукції на одній і тій самій площі три­ває про­тя­гом де­сятків років. То­му потрібен особ­ли­вий підхід як до тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня, так і до стра­тегії за­хи­с­ту на­са­д­жень від шкідли­вих об’єктів.

Важ­ли­ва роль у за­хисті садів від шкідників, хво­роб і бур’янів на­ле­жить хімічно­му ме­то­ду, який є скла­до­вою інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту рос­лин. За не­про­ве­ден­ня чи не­своєчас­но­го ви­ко­нан­ня за­хис­них за­ходів утра­ти вро­жаю ся­га­ють 25–35%, а по­де­ко­ли й 80–90%. У країнах ЄС, що по­ста­ча­ють на наш ри­нок свою про­дукцію, яб­луні об­при­с­ку­ють 25–30 разів, у нашій країні са­ди об­роб­ля­ють 10–12 разів. Чи­­сельність та еко­номічне зна­чен­ня ок­ре­мих видів у пло­до­вих на­са­д­жен­нях виз­на­ча­ють­ся ме­те­о­ро­логічни­ми, біотич­ни­ми та ан­т­ро­по­логічни­ми фак­то­ра­ми.

Згідно з га­лу­зе­вою про­гра­мою «Пло­ди і яго­ди Ук­раїни — 2017» Мінагрополітики Ук­раїни, пло­ща пло­до­нос­них на­са­д­жень зер­нят­ко­вих куль­тур у 2016 році ста­но­ви­ти­ме 141,6 тис. га, уро­жайність — 121,2 ц/га за ва­ло­во­го збо­ру плодів у всіх ка­те­горіях гос­по­дарств 1,7 млн т. За ста­ти­с­ти­кою, ви­роб­ництво плодів і ягід на од­ну лю­ди­ну на рік в Ук­раїні не пе­ре­ви­щує 40–50 кг, а спо­жи­ван­ня — 35–37 кг, що ста­но­вить 43–45% нор­ми, тоді як у США, Німеч­чині, Нідер­лан­дах — 100–140 кг.

Клімат півден­ної зо­ни Ук­раїни, згідно з ба­га­торічни­ми по­каз­ни­ка­ми, вирізняється не­до­стат­нь­ою кількістю во­ло­ги та порівня­но ве­ли­кою кількістю теп­ла. Найс­пе­котніший місяць — ли­пень (се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря ся­гає 23,9°С). Су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур ста­но­вить 3185°С з не­ве­ли­ки­ми ко­ли­ван­ня­ми за ро­ка­ми (від 2900 до 3618°С). За рік ви­па­дає 350–500 мм опадів. Про­тя­гом ро­ку опа­ди роз­поділені до­сить нерівномірно: в червні, липні, ли­с­то­паді і грудні за­зви­чай ви­па­дає 40–50 мм, а в інші місяці — 20–30 мм. За­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту на по­чат­ку періоду ве­ге­тації ста­нов­лять близь­ко 80% по­вної во­ло­гоємності. На­прикінці періоду ве­ге­тації во­ло­гоємність цьо­го ша­ру змен­шується до 40–50%. Се­ред­ня ба­га­торічна во­логість повітря в період ве­ге­тації ста­но­вить 40–44% із відхи­лен­ням в ок­ремі дні від 30 до 95%.

Період з ус­та­нов­лен­ням плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 10°С, за якої роз­по­чи­нається ве­ге­тація май­же всіх куль­тур, на­весні при­па­дає на 19 квітня і закінчується во­се­ни, 24 жовт­ня. Він ста­но­вить 188 днів, кількість днів із тем­пе­ра­ту­рою 15°С — 142.

Ос­новні ма­си­ви садів розміщені на півден­них чор­но­зе­мах. Ці ґрун­ти сфор­мо­вані в ос­нов­но­му на ле­сах та ле­со­подібних суг­лин­ках і є спри­ят­ли­ви­ми для роз­вит­ку садівництва за­вдя­ки своїм вод­но-фізич­ним особ­ли­во­с­тям. Тов­щи­на гу­мус­но­го го­ри­зон­ту півден­них чор­но­земів ста­но­вить 45–60 см, кількість гу­му­су верх­нь­о­го ша­ру — 3,5–4,5%, а на гли­бині 180–200 см за­зви­чай спо­с­терігається на­ко­пи­чен­ня гіпсу. Та­ким чи­ном, ви­хо­дя­чи з ха­рак­те­ри­с­ти­ки при­род­но-кліма­тич­ної зо­ни садівництва Півдня Ук­раїни, що ство­ре­на на ос­нові ба­га­торічних да­них, мож­на зро­би­ти вис­но­вок про не­до­статнє за­без­пе­чен­ня во­ло­гою, яка, в ос­нов­но­му, є ліміту­ю­чим фак­то­ром, що об­ме­жує вро­жайність пло­до­вих і якість уро­жаю. 

Як по­ка­зує прак­ти­ка, су­купність дії по­­год­них фак­торів впли­ває на ріст, роз­ви­ток і фор­му­ван­ня кінце­вої про­дукції не тільки по­точ­но­го ро­ку, як у од­норічних куль­тур, а й у на­ступні ро­ки. Так, на­при­клад, умо­ви зи­мо­во­го періоду мо­жуть виз­на­ча­ти стан садів на на­ступні ро­ки. Мо­ро­зи знач­ної інтен­сив­ності і різке зни­жен­ня мінімаль­них тем­пе­ра­тур на фоні ви­со­ких се­ред­-нь­о­до­бо­вих (що ча­с­то бу­ває на Півдні Ук­раїни) обу­мов­лю­ють по­шко­д­жен­ня не тільки кро­ни, а й ко­ріння. По­годні умо­ви ве­ге­тації 2016 ро­ку за кількістю опадів та теп­ла до­сить різни­лись від ба­га­торічних да­них, що, своєю чер­гою, впли­ну­ло на роз­ви­ток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур та шкідли­вих ор­ганізмів.

Ос­танніми ро­ка­ми відбу­ва­ють­ся зміни се­ред­нь­орічної тем­пе­ра­ту­ри повітря, кількості та три­ва­лості опадів, що, зро­зуміло, відповідним чи­ном впли­ває на ство­рен­ня оп­ти­му­му еко­ло­го-ге­о­графічних умов роз­вит­ку різних видів шкідників та зу­мов­лює пе­ре­бу­до­ву ви­до­вої струк­ту­ри низ­ки ен­то­мо­комп­лексів. Згідно з да­ни­ми щомісяч­них Довідок про фіто­санітар­ний стан ви­но­град­них на­са­д­жень, на­да­них ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва», на Півдні Ук­раїни в умо­вах 2016 ро­ку скла­лись до­сить стро­каті по­годні умо­ви.

Зо­к­ре­ма, в зи­мові місяці спо­с­теріга­ли значні ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­тур, що спро­во­ку­ва­ло по­шко­д­жен­ня бру­нь­ок пло­до­вих де­рев, од­нак аб­со­лют­но не впли­ну­ло на стан зи­му­ю­чих стадій шкідників. Вес­на бу­ла теп­лою та до­що­вою: су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур та кількість опадів пе­ре­ви­щу­ва­ли се­редні ба­га­торічні по­каз­ни­ки. 

Чер­вень і сер­пень відзна­ча­ли­ся спе­кот­ною зі зли­во­ви­ми до­ща­ми по­го­дою, а в липні бу­ло жар­ко й су­хо. Су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур про­дов­жу­ва­ла ви­пе­ре­д­жа­ти се­редні ба­га­торічні по­каз­ни­ки.

У ве­ресні се­ред­нь­омісячні тем­пе­ра­ту­ри та­кож пе­ре­ви­щу­ва­ли зна­чен­ня се­редніх ба­га­торічних. Во­се­ни (ве­ре­сень — жов­тень) ви­па­ла ре­корд­на (з 1887 ро­ку) кількість опадів — за один день, 20 ве­рес­ня, бу­ло зафіксо­ва­но аж 85,3 мм, а 12–13 жовт­ня в Одесі — 106 мм (!), що ста­но­вить 403% місяч­ної нор­ми (для жовт­ня — це 26 мм). Цілком оче­вид­но, що цей фак­тор впли­не на стан збуд­ників хво­роб та шкідників під час пе­ре­зимівлі.

Яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка (Laspeyresia pomonella L.), ряд Лу­с­ко­крилі (Lepidoptera), ро­ди­на Ли­с­товійки (Tortricidae) — най­по­ши­реніший шкідник на­са­д­жень яб­луні, що має найбільше еко­номічне зна­чен­ня. По­шко­д­жує та­кож пло­ди груші, сли­ви, пер­си­ка, че­решні, ай­ви, во­лось­ко­го горіха, гра­на­та. В са­дах Півдня Ук­раїни най­сильніше шко­дить яб­лу­ні та гру­ші. Ок­ре­ми­ми ро­ка­ми, особ­ли­во за по­ру­шен­ня тех­но­логії за­хис­ту, рівень пошкоджених плодів  яблуневою плождожеркою мо­же ся­га­ти 90%. Такі пло­ди пе­ред­час­но опа­да­ють та за­гни­ва­ють. Особ­ли­во не­без­печні по­шко­д­жен­ня, за­вдані гу­се­ни­ця­ми дру­го­го-тре­ть­о­го по­колінь.

Ме­те­лик яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру, роз­мах крил — 18–20 мм, до­вжи­на тіла — 10 мм. 

Пе­редні кри­ла та­кож тем­но-сіро­го ко­-ль­о­ру з тем­ни­ми по­пе­реч­ни­ми сму­га­ми та оваль­ною пля­мою жов­то-ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру із зо­ло­ти­с­то-брон­зо­вим від­бли­с­ком на верхівці кри­ла. Задні кри­ла яблуневої плодожерки світло-бу­ро­го за­барв­лен­ня із сіру­ва­тою ба­хро­мою по краю. В спокійно­му стані кри­ла скла­да­ють­ся да­хо­подібно. Яй­це яблуневої плодожерки в діаметрі 0,9–1 мм, ок­руг­ле, сплю­ще­не, мо­лоч­но-біле, напівпро­зо­ре, на зе­ле­но­му фоні плодів або ли­с­тя здається зе­ле­ну­ва­тим. Гу­се­ни­ця за­вдовжки 17–19 мм, звер­ху блідо-ро­же­ва, з боків і зни­зу світло-жов­та, з блідо-бу­рою го­ло­вою. По тілу роз­ки­дані сірі бляш­ки, що містять по од­но­му во­ло­с­ку. Ля­леч­ка яблуневої плодожерки за­вдовжки 9–12 мм, світло-ко­рич­не­ва з зо­ло­ти­с­тим відтінком.

Зи­му­ють гу­се­ниці яблуневої плодожерки, які закінчи­ли жив­лен­ня, у щільних па­ву­тин­них ко­ко­нах під відста­лою ко­рою, у щіли­нах ко­ри де­рев, в тріщи­нах опор, у пло­до­с­хо­ви­щах, рос­лин­них решт­ках, верх­нь­о­му шарі ґрун­ту біля ко­ре­не­вої ший­ки де­рев.

Про­тя­гом ос­танніх 30–40 років пло­до­жер­ка є од­ним із ос­нов­них шкідників са­ду. Ос­танніми ро­ка­ми її біое­ко­логічні особ­ли­вості до­сить зміни­ли­ся, що вно­сить суттєві ко­рек­ти­ви в стра­тегію за­хи­с­ту на­са­д­жень. Вста­нов­ле­но, що щільність по­пу­ляції шкідни­ка яблуневої плодожерки пев­ною мірою за­ле­жить від віку на­са­д­жень.

От­ри­ман­ня до­стовірної інфор­мації про стан по­пу­ляції яблуневої пло­до­жер­ки та роз­роб­ки си­с­те­ми за­хис­них за­ходів спеціаліста­ми мож­ли­ве ли­ше після про­ве­ден­ня моніто­рин­гу фіто­санітар­но­го ста­ну на­са­д­жень, на ос­нові да­них яко­го мож­на зро­би­ти про­гноз роз­вит­ку шкідни­ка. На прак­тиці ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні ви­ди моніто­рин­гу: візу­аль­ний — без­по­се­реднє об­сте­жен­ня на­са­д­жень, інстру­мен­таль­ний — ви­ко­ри­с­тан­ня клей­о­вих, хар­чо­вих па­с­ток, ло­виль­них по­ясів, різно­манітних мо­дифіко­ва­них ме­те­о­при­ладів, за до­по­мо­гою яких ство­рю­ють ал­го­ритм біотич­них чин­ників роз­вит­ку шкідни­ка. Ос­таннім ча­сом особ­ли­ве місце посідає фе­ро­мон­ний моніто­ринг, який про­во­дять за до­по­мо­гою фе­ро­мон­них па­с­ток. 

Для спо­с­те­ре­жен­ня за роз­вит­ком по­пу­ляції яблуневої пло­до­жер­ки та доцільності про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів на по­чат­ку цвітіння пізніх сортів яб­луні для відлов­лен­ня самців ме­те­ликів вивішу­ють фе­ро­монні па­ст­ки в кроні де­рев на ви­соті близь­ко 170 см із роз­ра­хун­ку од­на па­ст­ка на 5 га са­ду. Обліки про­во­дять що­ден­но, за по­тре­би че­рез 30 днів після вивішу­ван­ня заміню­ють клей­ові встав­ки. Еко­номічний поріг шкідли­вості ста­но­вить 7 екз./па­ст­ку за тиж­день спо­с­те­ре­жень — для пер­шо­го по­коління шкідни­ка та 3–5 екз./па­ст­ку ме­те­ликів за цей са­мий період — для дру­го­го-тре­ть­о­го.

В умо­вах 2016 ро­ку, як уже за­зна­ча­лось, пе­рехід по­зи­тив­них тем­пе­ра­тур че­рез 10°С, що умов­но вва­жається по­чат­ком ак­тив­но­го роз­вит­ку жи­вих ор­ганізмів, відбув­ся 7 квітня, — май­же на два тижні раніше від да­ти се­редніх ба­га­торічних зна­чень (19 квітня). З пе­ре­ви­щен­ням се­редніх тем­пе­ра­тур­них по­каз­ників відбу­ва­ло­ся на­ко­пи­чен­ня се­ред­нь­омісяч­них тем­пе­ра­тур (у зи­мові місяці — на 2…3, у квітні — на 90, у травні — на 154°С). Відповідно, раніше роз­по­чав­ся й роз­ви­ток шкідників. Гу­се­ниці яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки, що пе­ре­зи­му­ва­ли в ко­ко­нах, за­ляль­ку­ва­ли­ся, а ля­леч­ки закінчи­ли свій роз­ви­ток до по­чат­ку дру­гої де­ка­ди трав­ня. В цей са­мий період закінчу­ва­лось цвітіння пізніх сортів яб­луні (тривало з 15–17 квітня), а 10–11 трав­ня роз­по­чав­ся виліт пер­ших ме­те­ликів.

Ме­те­ли­ки яблуневої плодожерки ак­тивні в сутінках, са­миці здатні відкла­с­ти 55–120 яєць. По­оди­но­ко відкла­дені на пло­ди, ли­с­тя та па­го­ни яй­ця про­хо­ди­ли ембріональ­ний роз­ви­ток про­тя­гом се­ми-дев’яти днів. Відо­мо, що відро­д­жен­ня гу­се­ниць яблуневої плодожерки пер­шої ге­не­рації відбу­вається за су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур 230°С і при­близ­но че­рез 17 днів після закінчен­ня цвітіння пізніх сортів яб­луні. В умо­вах 2016 ро­ку відро­д­жен­ня гу­се­ниць роз­по­ча­ло­ся 24 трав­ня. Як пра­ви­ло, відро­д­жені гу­се­ниці яблуневої плодожерки зна­хо­дять пло­ди, вгри­за­ють­ся в них, а вхідні от­во­ри за­кри­ва­ють па­ву­тин­кою або ви­г­ри­зе­ни­ми ча­с­точ­ка­ми пло­ду. Гу­се­ни­ця все­ре­дині пло­ду пе­ре­бу­ває близь­ко трьох тижнів, жи­вить­ся йо­го вмістом і за цей час тричі ли­няє. За до­сяг­нен­ня чет­вер­то­го віку гу­се­ни­ця яблуневої плодожерки мо­же пе­рей­ти до на­ступ­но­го пло­ду. За­зви­чай од­на гу­се­ни­ця по­шко­д­жує два-три пло­ди, які пе­ред­час­но опа­да­ють. Після закінчен­ня жив­лен­ня гу­се­ниці ви­хо­дять із плодів, ча­с­ти­на з них за­ляль­ко­вується в подвійно­му па­ву­тин­но­му ко­коні, ча­с­ти­на — впа­дає в діапа­у­зу і за­ляль­ко­вується ли­ше на­весні на­ступ­но­го ро­ку. Це яви­ще до­сить важ­ли­ве, оскільки має зна­чен­ня для збе­ре­жен­ня по­пу­ляції у разі не­спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку цьо­го ви­ду. Відо­мо, що у При­кар­патті та на Поліссі у зи­мо­ву діапа­у­зу впа­дає 85% по­пу­ляції літньої ге­не­рації, а на Півдні Ук­раїни та в Кри­му  — 30–50%.

По­ча­ток відро­д­жен­ня ме­те­ликів яблуневої плодожерки дру­го­го по­коління цьо­го ро­ку відбув­ся 25 черв­ня. Літ ме­те­ликів цієї ге­не­рації був до­сить роз­тяг­ну­тий і три­вав до осені. В цей період про­дов­жу­вав­ся літ ме­те­ликів пер­шо­го по­коління, тоб­то в аг­ро­це­но­зах пло­до­вих на­са­д­жень мож­на бу­ло спо­с­теріга­ти всі стадії шкідни­ка яблуневої плодожерки. В се­ре­дині пер­шої де­ка­ди лип­ня по­ча­лось відро­д­жен­ня гу­се­ниць дру­го­го по­коління. Ви­сокі се­ред­нь­о­до­бові тем­пе­ра­ту­ри цьо­го періоду спри­я­ли їхньо­му стрімко­му роз­вит­ку. По­шко­див­ши зи­мові яб­лу­ка та груші, ча­с­ти­на гу­се­ниць яблуневої плодожерки за­ляль­ку­ва­лась, а ча­с­ти­на впа­ла в зи­мо­ву діапа­у­зу.

Ме­те­ли­ки тре­ть­о­го по­коління яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки по­ча­ли відро­д­жу­ва­тись 10–15 серп­ня. Ви­хо­дя­чи з то­го, що їхній літ три­вав май­же до кінця ве­рес­ня, тре­тя ге­не­рація шкідни­ка встиг­ла закінчи­ти свій роз­ви­ток. Опа­ди зли­во­во­го ха­рак­те­ру, які ви­па­ли у ве­ресні та жовтні на Півдні Ук­раїни, зо­к­ре­ма на Оде­щині, ймовірно впли­нуть на стан діапа­у­зу­ю­чих гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки. Опа­ди та во­логість впли­ва­ють на тем­пи смерт­ності, пло­до­витість, стро­ки он­то­ге­не­зу ко­мах, роз­поділен­ня їх у біото­пах, ге­о­графічне по­ши­рен­ня, а та­кож на роз­ви­ток гриб­них та бак­теріаль­них за­хво­рю­вань ко­мах, що знач­но об­ме­жує їхню чи­сельність.
 
У низці гос­по­дарств че­рез по­годні умо­ви по­точ­но­го се­зо­ну за­хисні об­роб­ки про­ти гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки бу­ли про­ве­дені із запізнен­ням, що впли­ну­ло як на ефек­тивність об­при­с­ку­вань, так і на збе­ре­жен­ня чи­сель­ності шкідни­ка. Рівень по­шко­д­жен­ня плодів у де­я­ких гос­по­дар­ст­вах ста­но­вив від 10–13 до 40%. У зв’яз­ку з цим вар­то на­га­да­ти про прості аг­ро­технічні за­хо­ди, про­ве­ден­ня яких знач­но зни­жує чи­сельність шкідни­ка яблуневої плодожерки, особ­ли­во у неве­ли­ких садах.

Во­се­ни, після зби­ран­ня вро­жаю, сад потрібно очи­с­ти­ти від па­да­лиці, муміфіко­ва­них плодів як дже­ре­ла хво­роб та зни­щи­ти ре­зер­вації зи­му­ю­чих гу­се­ниць у ко­ко­нах. Вра­хо­ву­ю­чи, що ча­с­ти­на гу­се­ниць вла­ш­то­вується на зимівлю під відста­лою ко­рою та в її тріщи­нах, — про­ве­с­ти очи­щен­ня стов­бурів де­рев від су­хих відмер­лих ча­с­ток та спа­ли­ти їх. У мо­ло­дих са­дах, де ко­ра гла­день­ка й не­при­дат­на для за­ляль­ко­ву­ван­ня, гу­се­ниці зи­му­ють у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту, пе­ре­важ­но біля ко­ре­не­вої ший­ки. Для зни­щен­ня шкідни­ка яблуневої плодожерки ре­ко­мен­дується про­ве­с­ти осінню оран­ку міжрядь та пе­ре­ко­па­ти ґрунт у при­стов­бур­них ко­лах (по­бли­зу штамбів де­рев ґрунт пе­ре­ко­пу­ють на 10–12, а далі від штамбів — на 20 см і більше). До речі, це сприяє на­ко­пи­чен­ню во­ло­ги в осінньо-зи­мо­вий період та, крім то­го, є од­ним із за­ходів бо­роть­би з ми­шо­подібни­ми гри­зу­на­ми. Од­нак під час пе­ре­ко­пу­ван­ня при­штам­бо­вих кіл слід пам’ята­ти, що по­шко­д­жен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми по­слаб­лює де­ре­ва та зни­жує їхню зи­мостійкість, то­му об­роб­ля­ти ґрунт слід ду­же обе­реж­но. В разі, як­що про­ве­ден­ня хімічних за­ходів не­мож­ли­ве чи не­ба­жа­не (в не­ве­ли­ких са­дах або розміще­них на те­ри­торіях ди­тя­чих та ліку­валь­них ус­та­нов, са­на­торіїв, у на­се­ле­них пунк­тах, біля во­дойм або на ко­со­го­рах у гірських рай­о­нах), на­прикінці трав­ня — на по­чат­ку черв­ня на штам­би де­рев на­кла­да­ють ло­вильні по­яси. Ця про­це­ду­ра тру­домістка, але до­сить ефек­тив­на. Про­тя­гом се­зо­ну та­кож потрібно зби­ра­ти та ви­да­ля­ти із са­ду пло­до­ву па­да­ли­цю.

Для бо­роть­би з яб­лу­не­вою пло­до­жер­кою важ­ли­во пра­виль­но виз­на­чи­ти стро­ки льо­ту ме­те­ликів. Най­е­фек­тивнішим, як уже за­зна­ча­лось, є фе­ро­мон­ний моніто­ринг. Фе­ро­монні па­ст­ки да­ють змо­гу не тільки кон­тро­лю­ва­ти ди­наміку льо­ту шкідни­ка яблуневої плодожерки, а й знач­но зни­зи­ти чи­сельність йо­го по­пу­ляції.

Вибір за­ходів бо­роть­би за­ле­жить від періоду ве­ге­тації яб­луні. Бо­роть­бу з пер­шим по­колінням яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки мож­на про­во­ди­ти ли­ше хімічни­ми за­со­ба­ми. У період відро­д­жен­ня гу­се­ниць дру­го­го та тре­ть­о­го по­колінь вибір та за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту до­сить про­бле­ма­тич­не, по­за­як по­тре­бує вра­ху­ван­ня фіто­санітар­ної об­ста­нов­ки, вла­с­ти­во­с­тей пре­па­ратів та низ­ки інших чин­ників. 

Об­роб­ку са­ду хімічни­ми пре­па­ра­та­ми слід про­во­ди­ти у чітко виз­на­чені терміни. У по­пе­редні ро­ки на Півдні Ук­раїни най­кра­ще за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе пе­с­ти­ци­ди, що ма­ють ові-ларвіцидні вла­с­ти­вості, а са­ме: Ко­ра­ген 20, КС, Лю­фокс® 105 ЕС, к.е., Матч® 050 ЕС, к.е., Про­клейм® 5 SG, р.г. то­що.

Ко­ра­ген® 20, КС ре­ко­мен­до­ва­ний для за­хи­с­ту яб­луні від пло­до­жер­ки та інших шкідників. Важ­ли­во, що ак­тив­ний ком­по­нент пре­па­ра­ту по­трап­ляє в ор­ганізм шкідни­ка че­рез спо­жи­ту рос­ли­ну в шлу­нок та че­рез ку­ти­ку­лу під час кон­так­ту з рос­ли­ною. Та­кий подвійний спосіб про­ник­нен­ня пре­па­ра­ту в ор­ганізм пло­до­жер­ки за­без­пе­чує прак­тич­но бли­с­ка­вич­ний па­раліч її м’язів та за­ги­бель про­тя­гом пер­ших трьох діб. Гос­по­дарсь­ку при­ваб­ливість інсек­ти­ци­ду за­без­пе­чує еко­номічність нор­ми ви­т­ра­ти, сумісність з інши­ми пре­па­ра­та­ми, три­ва­лий період за­хис­ної дії. 

Лю­фокс® 105 ЕС, к.е. — комбіно­ва­ний пре­па­рат гор­мо­наль­ної дії, інгібітор син­те­зу хіти­ну і ре­гу­ля­тор рос­ту ко­мах. Для найбільшої ефек­тив­ності йо­го ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти в пік по­яви ме­те­ликів шкідни­ка яблуневої плодожерки, за три-п’ять днів до по­чат­ку ма­со­вої яй­це­клад­ки.

Матч® 050 ЕС, к.е. — не­си­с­тем­ний ре­гу­ля­тор рос­ту ко­мах із ви­ра­же­ною шлун­ко­вою і помірною кон­такт­ною дією. Має по­туж­ну ларвіцид­ну дію і сте­ри­лянт­ний ефект на іма­го, а та­кож овіцид­ну дію на свіжу яй­це­клад­ку (до 48 го­дин). Ефек­тив­ний про­ти ко­мах, рези­с­тент­них до тра­диційних інсек­ти­цидів. Для до­сяг­нен­ня най­ви­щої ефек­тив­ності пре­па­рат ре­ко­мен­дується вно­си­ти без­по­се­ред­ньо пе­ред по­чат­ком ма­со­вої яй­це­клад­ки — у період відро­д­жен­ня ли­чи­нок. Не чи­нить фіто­ток­сич­ної дії (не ут­во­рює «сітки» навіть на пло­дах ви­со­ко­чут­ли­вих сортів) та без­печ­ний для лю­дей і ко­рис­ної ен­то­мо­фа­у­ни.

Про­клейм® 5 SG, р.г. — транс­ламінар­ний інсек­ти­цид при­род­но­го по­хо­д­жен­ня. Пре­па­рат швид­ко про­ни­кає у тка­ни­ни рос­лин (про­тя­гом 2 го­дин), але не має си­с­тем­ної дії. Там він містить­ся у ве­ликій кількості у ви­гляді мікро­ре­зер­ву­арів. За­вдя­ки швид­ко­му про­ник­нен­ню в рос­ли­ни ефек­тивність дії пре­па­ра­ту не за­ле­жить від впли­ву ви­со­ких тем­пе­ра­тур та опадів. За­хис­ний період — до двох тижнів. Дія пре­па­ра­ту (пря­ма овіцид­на) по­чи­нається із фа­зи яй­ця: за по­трап­лян­ня на яй­це­клад­ку про­ни­кає че­рез обо­лон­ку яй­ця, внаслідок чо­го ли­чин­ка ги­не. На­далі за­ги­бель ли­чи­нок спри­чи­нює жив­лен­ня шкідників на об­роб­ле­них рос­ли­нах. Цей пре­па­рат мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у поєднанні з біологічни­ми ЗЗР.
В інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту яб­лу­не­вих садів від шкідників яблуневої плодожерки за­сто­со­ву­ють й інші інсек­ти­ци­ди з «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» за чітко­го до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­них рег­ла­ментів їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Ос­таннім ча­сом пер­шу об­роб­ку ре­ко­мен­ду­ють про­во­ди­ти хімічним інсек­ти­ци­дом, а потім, як­що чи­сельність усіх шкідників кон­тро­ль­о­ва­на, — до кінця се­зо­ну бо­ро­ти­ся з яб­лу­не­вою пло­до­жер­кою мож­на тільки біологічни­ми пре­па­ра­та­ми.

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук, кон­суль­тант

Інформація для цитування

Яблунева плодожерка на Півдні України / М. Константинова // Пропозиція. — 2016. — № 11. — С. 94-98