Спецможливості
Агрохімія

Яблунева плодожерка на Півдні Ук­раїни

09.12.2016
10426
Яблунева плодожерка на Півдні Ук­раїни фото, ілюстрація

Яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка (Laspeyresia pomonella L.), ряд Лу­с­ко­крилі (Lepidoptera), ро­ди­на Ли­с­товійки (Tortricidae) — най­по­ши­реніший шкідник на­са­д­жень яб­луні, що має найбільше еко­номічне зна­чен­ня. По­шко­д­жує та­кож пло­ди груші, сли­ви, пер­си­ка, че­решні, ай­ви, во­лось­ко­го горіха, гра­на­та. В са­дах Півдня Ук­раїни най­сильніше шко­дить яб­лу­ні та гру­ші. Ок­ре­ми­ми ро­ка­ми рівень пошкоджених плодів мо­же ся­га­ти 90%. Такі пло­ди пе­ред­час­но опа­да­ють та за­гни­ва­ють. 

 

 

 

Най­за­т­ратнішою ча­с­ти­ною тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яб­лук є за­хист на­са­д­жень від шкідників (яблуневої плодожерки). Ви­до­вий склад шкідли­вих ор­ганізмів у са­дах ста­но­вить по­над 1000 різних пред­став­ників, але еко­номічне зна­чен­ня ма­ють близь­ко 300 із них. Ус­клад­нює фіто­санітар­ну си­ту­ацію те, що пло­дові на­са­д­жен­ня ство­рю­ють стабільне се­ре­до­ви­ще для па­то­ген­них ор­ганізмів, де відбу­вається постійне розмно­жен­ня та на­ко­пи­чен­ня видів, які трофічно зв’язані з пло­до­ви­ми де­ре­ва­ми і по­шко­д­жу­ють різні їхні ор­га­ни. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що сад — це особ­ли­ве уг­ру­по­ван­ня рос­лин та шкідли­вих ор­ганізмів, де ви­роб­ництво про­дукції на одній і тій самій площі три­ває про­тя­гом де­сятків років. То­му потрібен особ­ли­вий підхід як до тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня, так і до стра­тегії за­хи­с­ту на­са­д­жень від шкідли­вих об’єктів.

Важ­ли­ва роль у за­хисті садів від шкідників, хво­роб і бур’янів на­ле­жить хімічно­му ме­то­ду, який є скла­до­вою інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту рос­лин. За не­про­ве­ден­ня чи не­своєчас­но­го ви­ко­нан­ня за­хис­них за­ходів утра­ти вро­жаю ся­га­ють 25–35%, а по­де­ко­ли й 80–90%. У країнах ЄС, що по­ста­ча­ють на наш ри­нок свою про­дукцію, яб­луні об­при­с­ку­ють 25–30 разів, у нашій країні са­ди об­роб­ля­ють 10–12 разів. Чи­­сельність та еко­номічне зна­чен­ня ок­ре­мих видів у пло­до­вих на­са­д­жен­нях виз­на­ча­ють­ся ме­те­о­ро­логічни­ми, біотич­ни­ми та ан­т­ро­по­логічни­ми фак­то­ра­ми.

Згідно з га­лу­зе­вою про­гра­мою «Пло­ди і яго­ди Ук­раїни — 2017» Мінагрополітики Ук­раїни, пло­ща пло­до­нос­них на­са­д­жень зер­нят­ко­вих куль­тур у 2016 році ста­но­ви­ти­ме 141,6 тис. га, уро­жайність — 121,2 ц/га за ва­ло­во­го збо­ру плодів у всіх ка­те­горіях гос­по­дарств 1,7 млн т. За ста­ти­с­ти­кою, ви­роб­ництво плодів і ягід на од­ну лю­ди­ну на рік в Ук­раїні не пе­ре­ви­щує 40–50 кг, а спо­жи­ван­ня — 35–37 кг, що ста­но­вить 43–45% нор­ми, тоді як у США, Німеч­чині, Нідер­лан­дах — 100–140 кг.

Плоди яблук, пошкоджені яблуневою плодожеркоюКлімат півден­ної зо­ни Ук­раїни, згідно з ба­га­торічни­ми по­каз­ни­ка­ми, вирізняється не­до­стат­нь­ою кількістю во­ло­ги та порівня­но ве­ли­кою кількістю теп­ла. Найс­пе­котніший місяць — ли­пень (се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря ся­гає 23,9°С). Су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур ста­но­вить 3185°С з не­ве­ли­ки­ми ко­ли­ван­ня­ми за ро­ка­ми (від 2900 до 3618°С). За рік ви­па­дає 350–500 мм опадів. Про­тя­гом ро­ку опа­ди роз­поділені до­сить нерівномірно: в червні, липні, ли­с­то­паді і грудні за­зви­чай ви­па­дає 40–50 мм, а в інші місяці — 20–30 мм. За­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту на по­чат­ку періоду ве­ге­тації ста­нов­лять близь­ко 80% по­вної во­ло­гоємності. На­прикінці періоду ве­ге­тації во­ло­гоємність цьо­го ша­ру змен­шується до 40–50%. Се­ред­ня ба­га­торічна во­логість повітря в період ве­ге­тації ста­но­вить 40–44% із відхи­лен­ням в ок­ремі дні від 30 до 95%.

Період з ус­та­нов­лен­ням плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри на рівні 10°С, за якої роз­по­чи­нається ве­ге­тація май­же всіх куль­тур, на­весні при­па­дає на 19 квітня і закінчується во­се­ни, 24 жовт­ня. Він ста­но­вить 188 днів, кількість днів із тем­пе­ра­ту­рою 15°С — 142.

Ос­новні ма­си­ви садів розміщені на півден­них чор­но­зе­мах. Ці ґрун­ти сфор­мо­вані в ос­нов­но­му на ле­сах та ле­со­подібних суг­лин­ках і є спри­ят­ли­ви­ми для роз­вит­ку садівництва за­вдя­ки своїм вод­но-фізич­ним особ­ли­во­с­тям. Тов­щи­на гу­мус­но­го го­ри­зон­ту півден­них чор­но­земів ста­но­вить 45–60 см, кількість гу­му­су верх­нь­о­го ша­ру — 3,5–4,5%, а на гли­бині 180–200 см за­зви­чай спо­с­терігається на­ко­пи­чен­ня гіпсу. Та­ким чи­ном, ви­хо­дя­чи з ха­рак­те­ри­с­ти­ки при­род­но-кліма­тич­ної зо­ни садівництва Півдня Ук­раїни, що ство­ре­на на ос­нові ба­га­торічних да­них, мож­на зро­би­ти вис­но­вок про не­до­статнє за­без­пе­чен­ня во­ло­гою, яка, в ос­нов­но­му, є ліміту­ю­чим фак­то­ром, що об­ме­жує вро­жайність пло­до­вих і якість уро­жаю. 

Як по­ка­зує прак­ти­ка, су­купність дії по­­год­них фак­торів впли­ває на ріст, роз­ви­ток і фор­му­ван­ня кінце­вої про­дукції не тільки по­точ­но­го ро­ку, як у од­норічних куль­тур, а й у на­ступні ро­ки. Так, на­при­клад, умо­ви зи­мо­во­го періоду мо­жуть виз­на­ча­ти стан садів на на­ступні ро­ки. Мо­ро­зи знач­ної інтен­сив­ності і різке зни­жен­ня мінімаль­них тем­пе­ра­тур на фоні ви­со­ких се­ред­-нь­о­до­бо­вих (що ча­с­то бу­ває на Півдні Ук­раїни) обу­мов­лю­ють по­шко­д­жен­ня не тільки кро­ни, а й ко­ріння. По­годні умо­ви ве­ге­тації 2016 ро­ку за кількістю опадів та теп­ла до­сить різни­лись від ба­га­торічних да­них, що, своєю чер­гою, впли­ну­ло на роз­ви­ток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур та шкідли­вих ор­ганізмів.

Ос­танніми ро­ка­ми відбу­ва­ють­ся зміни се­ред­нь­орічної тем­пе­ра­ту­ри повітря, кількості та три­ва­лості опадів, що, зро­зуміло, відповідним чи­ном впли­ває на ство­рен­ня оп­ти­му­му еко­ло­го-ге­о­графічних умов роз­вит­ку різних видів шкідників та зу­мов­лює пе­ре­бу­до­ву ви­до­вої струк­ту­ри низ­ки ен­то­мо­комп­лексів. Згідно з да­ни­ми щомісяч­них Довідок про фіто­санітар­ний стан ви­но­град­них на­са­д­жень, на­да­них ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва», на Півдні Ук­раїни в умо­вах 2016 ро­ку скла­лись до­сить стро­каті по­годні умо­ви.

Зо­к­ре­ма, в зи­мові місяці спо­с­теріга­ли значні ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­тур, що спро­во­ку­ва­ло по­шко­д­жен­ня бру­нь­ок пло­до­вих де­рев, од­нак аб­со­лют­но не впли­ну­ло на стан зи­му­ю­чих стадій шкідників. Вес­на бу­ла теп­лою та до­що­вою: су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур та кількість опадів пе­ре­ви­щу­ва­ли се­редні ба­га­торічні по­каз­ни­ки. 

Чер­вень і сер­пень відзна­ча­ли­ся спе­кот­ною зі зли­во­ви­ми до­ща­ми по­го­дою, а в липні бу­ло жар­ко й су­хо. Су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур про­дов­жу­ва­ла ви­пе­ре­д­жа­ти се­редні ба­га­торічні по­каз­ни­ки.

У ве­ресні се­ред­нь­омісячні тем­пе­ра­ту­ри та­кож пе­ре­ви­щу­ва­ли зна­чен­ня се­редніх ба­га­торічних. Во­се­ни (ве­ре­сень — жов­тень) ви­па­ла ре­корд­на (з 1887 ро­ку) кількість опадів — за один день, 20 ве­рес­ня, бу­ло зафіксо­ва­но аж 85,3 мм, а 12–13 жовт­ня в Одесі — 106 мм (!), що ста­но­вить 403% місяч­ної нор­ми (для жовт­ня — це 26 мм). Цілком оче­вид­но, що цей фак­тор впли­не на стан збуд­ників хво­роб та шкідників під час пе­ре­зимівлі.Яблунева плодожерка

Яб­лу­не­ва пло­до­жер­ка (Laspeyresia pomonella L.), ряд Лу­с­ко­крилі (Lepidoptera), ро­ди­на Ли­с­товійки (Tortricidae) — най­по­ши­реніший шкідник на­са­д­жень яб­луні, що має найбільше еко­номічне зна­чен­ня. По­шко­д­жує та­кож пло­ди груші, сли­ви, пер­си­ка, че­решні, ай­ви, во­лось­ко­го горіха, гра­на­та. В са­дах Півдня Ук­раїни най­сильніше шко­дить яб­лу­ні та гру­ші. Ок­ре­ми­ми ро­ка­ми, особ­ли­во за по­ру­шен­ня тех­но­логії за­хис­ту, рівень пошкоджених плодів  яблуневою плождожеркою мо­же ся­га­ти 90%. Такі пло­ди пе­ред­час­но опа­да­ють та за­гни­ва­ють. Особ­ли­во не­без­печні по­шко­д­жен­ня, за­вдані гу­се­ни­ця­ми дру­го­го-тре­ть­о­го по­колінь.

Ме­те­лик яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру, роз­мах крил — 18–20 мм, до­вжи­на тіла — 10 мм. Гусениця яблуневої плодожерки та закритий павутиною вхідний отвір у пошкоджений плід

Пе­редні кри­ла та­кож тем­но-сіро­го ко­-ль­о­ру з тем­ни­ми по­пе­реч­ни­ми сму­га­ми та оваль­ною пля­мою жов­то-ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру із зо­ло­ти­с­то-брон­зо­вим від­бли­с­ком на верхівці кри­ла. Задні кри­ла яблуневої плодожерки світло-бу­ро­го за­барв­лен­ня із сіру­ва­тою ба­хро­мою по краю. В спокійно­му стані кри­ла скла­да­ють­ся да­хо­подібно. Яй­це яблуневої плодожерки в діаметрі 0,9–1 мм, ок­руг­ле, сплю­ще­не, мо­лоч­но-біле, напівпро­зо­ре, на зе­ле­но­му фоні плодів або ли­с­тя здається зе­ле­ну­ва­тим. Гу­се­ни­ця за­вдовжки 17–19 мм, звер­ху блідо-ро­же­ва, з боків і зни­зу світло-жов­та, з блідо-бу­рою го­ло­вою. По тілу роз­ки­дані сірі бляш­ки, що містять по од­но­му во­ло­с­ку. Ля­леч­ка яблуневої плодожерки за­вдовжки 9–12 мм, світло-ко­рич­не­ва з зо­ло­ти­с­тим відтінком.

Зи­му­ють гу­се­ниці яблуневої плодожерки, які закінчи­ли жив­лен­ня, у щільних па­ву­тин­них ко­ко­нах під відста­лою ко­рою, у щіли­нах ко­ри де­рев, в тріщи­нах опор, у пло­до­с­хо­ви­щах, рос­лин­них решт­ках, верх­нь­о­му шарі ґрун­ту біля ко­ре­не­вої ший­ки де­рев.

Про­тя­гом ос­танніх 30–40 років пло­до­жер­ка є од­ним із ос­нов­них шкідників са­ду. Ос­танніми ро­ка­ми її біое­ко­логічні особ­ли­вості до­сить зміни­ли­ся, що вно­сить суттєві ко­рек­ти­ви в стра­тегію за­хи­с­ту на­са­д­жень. Вста­нов­ле­но, що щільність по­пу­ляції шкідни­ка яблуневої плодожерки пев­ною мірою за­ле­жить від віку на­са­д­жень.

От­ри­ман­ня до­стовірної інфор­мації про стан по­пу­ляції яблуневої пло­до­жер­ки та роз­роб­ки си­с­те­ми за­хис­них за­ходів спеціаліста­ми мож­ли­ве ли­ше після про­ве­ден­ня моніто­рин­гу фіто­санітар­но­го ста­ну на­са­д­жень, на ос­нові да­них яко­го мож­на зро­би­ти про­гноз роз­вит­ку шкідни­ка. На прак­тиці ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні ви­ди моніто­рин­гу: візу­аль­ний — без­по­се­реднє об­сте­жен­ня на­са­д­жень, інстру­мен­таль­ний — ви­ко­ри­с­тан­ня клей­о­вих, хар­чо­вих па­с­ток, ло­виль­них по­ясів, різно­манітних мо­дифіко­ва­них ме­те­о­при­ладів, за до­по­мо­гою яких ство­рю­ють ал­го­ритм біотич­них чин­ників роз­вит­ку шкідни­ка. Ос­таннім ча­сом особ­ли­ве місце посідає фе­ро­мон­ний моніто­ринг, який про­во­дять за до­по­мо­гою фе­ро­мон­них па­с­ток. 

Для спо­с­те­ре­жен­ня за роз­вит­ком по­пу­ляції яблуневої пло­до­жер­ки та доцільності про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів на по­чат­ку цвітіння пізніх сортів яб­луні для відлов­лен­ня самців ме­те­ликів вивішу­ють фе­ро­монні па­ст­ки в кроні де­рев на ви­соті близь­ко 170 см із роз­ра­хун­ку од­на па­ст­ка на 5 га са­ду. Обліки про­во­дять що­ден­но, за по­тре­би че­рез 30 днів після вивішу­ван­ня заміню­ють клей­ові встав­ки. Еко­номічний поріг шкідли­вості ста­но­вить 7 екз./па­ст­ку за тиж­день спо­с­те­ре­жень — для пер­шо­го по­коління шкідни­ка та 3–5 екз./па­ст­ку ме­те­ликів за цей са­мий період — для дру­го­го-тре­ть­о­го.

В умо­вах 2016 ро­ку, як уже за­зна­ча­лось, пе­рехід по­зи­тив­них тем­пе­ра­тур че­рез 10°С, що умов­но вва­жається по­чат­ком ак­тив­но­го роз­вит­ку жи­вих ор­ганізмів, відбув­ся 7 квітня, — май­же на два тижні раніше від да­ти се­редніх ба­га­торічних зна­чень (19 квітня). З пе­ре­ви­щен­ням се­редніх тем­пе­ра­тур­них по­каз­ників відбу­ва­ло­ся на­ко­пи­чен­ня се­ред­нь­омісяч­них тем­пе­ра­тур (у зи­мові місяці — на 2…3, у квітні — на 90, у травні — на 154°С). Відповідно, раніше роз­по­чав­ся й роз­ви­ток шкідників. Гу­се­ниці яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки, що пе­ре­зи­му­ва­ли в ко­ко­нах, за­ляль­ку­ва­ли­ся, а ля­леч­ки закінчи­ли свій роз­ви­ток до по­чат­ку дру­гої де­ка­ди трав­ня. В цей са­мий період закінчу­ва­лось цвітіння пізніх сортів яб­луні (тривало з 15–17 квітня), а 10–11 трав­ня роз­по­чав­ся виліт пер­ших ме­те­ликів.

Ме­те­ли­ки яблуневої плодожерки ак­тивні в сутінках, са­миці здатні відкла­с­ти 55–120 яєць. По­оди­но­ко відкла­дені на пло­ди, ли­с­тя та па­го­ни яй­ця про­хо­ди­ли ембріональ­ний роз­ви­ток про­тя­гом се­ми-дев’яти днів. Відо­мо, що відро­д­жен­ня гу­се­ниць яблуневої плодожерки пер­шої ге­не­рації відбу­вається за су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур 230°С і при­близ­но че­рез 17 днів після закінчен­ня цвітіння пізніх сортів яб­луні. В умо­вах 2016 ро­ку відро­д­жен­ня гу­се­ниць роз­по­ча­ло­ся 24 трав­ня. Як пра­ви­ло, відро­д­жені гу­се­ниці яблуневої плодожерки зна­хо­дять пло­ди, вгри­за­ють­ся в них, а вхідні от­во­ри за­кри­ва­ють па­ву­тин­кою або ви­г­ри­зе­ни­ми ча­с­точ­ка­ми пло­ду. Гу­се­ни­ця все­ре­дині пло­ду пе­ре­бу­ває близь­ко трьох тижнів, жи­вить­ся йо­го вмістом і за цей час тричі ли­няє. За до­сяг­нен­ня чет­вер­то­го віку гу­се­ни­ця яблуневої плодожерки мо­же пе­рей­ти до на­ступ­но­го пло­ду. За­зви­чай од­на гу­се­ни­ця по­шко­д­жує два-три пло­ди, які пе­ред­час­но опа­да­ють. Після закінчен­ня жив­лен­ня гу­се­ниці ви­хо­дять із плодів, ча­с­ти­на з них за­ляль­ко­вується в подвійно­му па­ву­тин­но­му ко­коні, ча­с­ти­на — впа­дає в діапа­у­зу і за­ляль­ко­вується ли­ше на­весні на­ступ­но­го ро­ку. Це яви­ще до­сить важ­ли­ве, оскільки має зна­чен­ня для збе­ре­жен­ня по­пу­ляції у разі не­спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку цьо­го ви­ду. Відо­мо, що у При­кар­патті та на Поліссі у зи­мо­ву діапа­у­зу впа­дає 85% по­пу­ляції літньої ге­не­рації, а на Півдні Ук­раїни та в Кри­му  — 30–50%.

По­ча­ток відро­д­жен­ня ме­те­ликів яблуневої плодожерки дру­го­го по­коління цьо­го ро­ку відбув­ся 25 черв­ня. Літ ме­те­ликів цієї ге­не­рації був до­сить роз­тяг­ну­тий і три­вав до осені. В цей період про­дов­жу­вав­ся літ ме­те­ликів пер­шо­го по­коління, тоб­то в аг­ро­це­но­зах пло­до­вих на­са­д­жень мож­на бу­ло спо­с­теріга­ти всі стадії шкідни­ка яблуневої плодожерки. В се­ре­дині пер­шої де­ка­ди лип­ня по­ча­лось відро­д­жен­ня гу­се­ниць дру­го­го по­коління. Ви­сокі се­ред­нь­о­до­бові тем­пе­ра­ту­ри цьо­го періоду спри­я­ли їхньо­му стрімко­му роз­вит­ку. По­шко­див­ши зи­мові яб­лу­ка та груші, ча­с­ти­на гу­се­ниць яблуневої плодожерки за­ляль­ку­ва­лась, а ча­с­ти­на впа­ла в зи­мо­ву діапа­у­зу.

Ме­те­ли­ки тре­ть­о­го по­коління яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки по­ча­ли відро­д­жу­ва­тись 10–15 серп­ня. Ви­хо­дя­чи з то­го, що їхній літ три­вав май­же до кінця ве­рес­ня, тре­тя ге­не­рація шкідни­ка встиг­ла закінчи­ти свій роз­ви­ток. Опа­ди зли­во­во­го ха­рак­те­ру, які ви­па­ли у ве­ресні та жовтні на Півдні Ук­раїни, зо­к­ре­ма на Оде­щині, ймовірно впли­нуть на стан діапа­у­зу­ю­чих гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки. Опа­ди та во­логість впли­ва­ють на тем­пи смерт­ності, пло­до­витість, стро­ки он­то­ге­не­зу ко­мах, роз­поділен­ня їх у біото­пах, ге­о­графічне по­ши­рен­ня, а та­кож на роз­ви­ток гриб­них та бак­теріаль­них за­хво­рю­вань ко­мах, що знач­но об­ме­жує їхню чи­сельність.Зимуючий кокон яблуневої плодожерки під корою дерева
 
У низці гос­по­дарств че­рез по­годні умо­ви по­точ­но­го се­зо­ну за­хисні об­роб­ки про­ти гу­се­ниць яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки бу­ли про­ве­дені із запізнен­ням, що впли­ну­ло як на ефек­тивність об­при­с­ку­вань, так і на збе­ре­жен­ня чи­сель­ності шкідни­ка. Рівень по­шко­д­жен­ня плодів у де­я­ких гос­по­дар­ст­вах ста­но­вив від 10–13 до 40%. У зв’яз­ку з цим вар­то на­га­да­ти про прості аг­ро­технічні за­хо­ди, про­ве­ден­ня яких знач­но зни­жує чи­сельність шкідни­ка яблуневої плодожерки, особ­ли­во у неве­ли­ких садах.

Во­се­ни, після зби­ран­ня вро­жаю, сад потрібно очи­с­ти­ти від па­да­лиці, муміфіко­ва­них плодів як дже­ре­ла хво­роб та зни­щи­ти ре­зер­вації зи­му­ю­чих гу­се­ниць у ко­ко­нах. Вра­хо­ву­ю­чи, що ча­с­ти­на гу­се­ниць вла­ш­то­вується на зимівлю під відста­лою ко­рою та в її тріщи­нах, — про­ве­с­ти очи­щен­ня стов­бурів де­рев від су­хих відмер­лих ча­с­ток та спа­ли­ти їх. У мо­ло­дих са­дах, де ко­ра гла­день­ка й не­при­дат­на для за­ляль­ко­ву­ван­ня, гу­се­ниці зи­му­ють у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту, пе­ре­важ­но біля ко­ре­не­вої ший­ки. Для зни­щен­ня шкідни­ка яблуневої плодожерки ре­ко­мен­дується про­ве­с­ти осінню оран­ку міжрядь та пе­ре­ко­па­ти ґрунт у при­стов­бур­них ко­лах (по­бли­зу штамбів де­рев ґрунт пе­ре­ко­пу­ють на 10–12, а далі від штамбів — на 20 см і більше). До речі, це сприяє на­ко­пи­чен­ню во­ло­ги в осінньо-зи­мо­вий період та, крім то­го, є од­ним із за­ходів бо­роть­би з ми­шо­подібни­ми гри­зу­на­ми. Од­нак під час пе­ре­ко­пу­ван­ня при­штам­бо­вих кіл слід пам’ята­ти, що по­шко­д­жен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми по­слаб­лює де­ре­ва та зни­жує їхню зи­мостійкість, то­му об­роб­ля­ти ґрунт слід ду­же обе­реж­но. В разі, як­що про­ве­ден­ня хімічних за­ходів не­мож­ли­ве чи не­ба­жа­не (в не­ве­ли­ких са­дах або розміще­них на те­ри­торіях ди­тя­чих та ліку­валь­них ус­та­нов, са­на­торіїв, у на­се­ле­них пунк­тах, біля во­дойм або на ко­со­го­рах у гірських рай­о­нах), на­прикінці трав­ня — на по­чат­ку черв­ня на штам­би де­рев на­кла­да­ють ло­вильні по­яси. Ця про­це­ду­ра тру­домістка, але до­сить ефек­тив­на. Про­тя­гом се­зо­ну та­кож потрібно зби­ра­ти та ви­да­ля­ти із са­ду пло­до­ву па­да­ли­цю.

Для бо­роть­би з яб­лу­не­вою пло­до­жер­кою важ­ли­во пра­виль­но виз­на­чи­ти стро­ки льо­ту ме­те­ликів. Най­е­фек­тивнішим, як уже за­зна­ча­лось, є фе­ро­мон­ний моніто­ринг. Фе­ро­монні па­ст­ки да­ють змо­гу не тільки кон­тро­лю­ва­ти ди­наміку льо­ту шкідни­ка яблуневої плодожерки, а й знач­но зни­зи­ти чи­сельність йо­го по­пу­ляції.

Вибір за­ходів бо­роть­би за­ле­жить від періоду ве­ге­тації яб­луні. Бо­роть­бу з пер­шим по­колінням яб­лу­не­вої пло­до­жер­ки мож­на про­во­ди­ти ли­ше хімічни­ми за­со­ба­ми. У період відро­д­жен­ня гу­се­ниць дру­го­го та тре­ть­о­го по­колінь вибір та за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту до­сить про­бле­ма­тич­не, по­за­як по­тре­бує вра­ху­ван­ня фіто­санітар­ної об­ста­нов­ки, вла­с­ти­во­с­тей пре­па­ратів та низ­ки інших чин­ників. 

Об­роб­ку са­ду хімічни­ми пре­па­ра­та­ми слід про­во­ди­ти у чітко виз­на­чені терміни. У по­пе­редні ро­ки на Півдні Ук­раїни най­кра­ще за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе пе­с­ти­ци­ди, що ма­ють ові-ларвіцидні вла­с­ти­вості, а са­ме: Ко­ра­ген 20, КС, Лю­фокс® 105 ЕС, к.е., Матч® 050 ЕС, к.е., Про­клейм® 5 SG, р.г. то­що.

Ко­ра­ген® 20, КС ре­ко­мен­до­ва­ний для за­хи­с­ту яб­луні від пло­до­жер­ки та інших шкідників. Важ­ли­во, що ак­тив­ний ком­по­нент пре­па­ра­ту по­трап­ляє в ор­ганізм шкідни­ка че­рез спо­жи­ту рос­ли­ну в шлу­нок та че­рез ку­ти­ку­лу під час кон­так­ту з рос­ли­ною. Та­кий подвійний спосіб про­ник­нен­ня пре­па­ра­ту в ор­ганізм пло­до­жер­ки за­без­пе­чує прак­тич­но бли­с­ка­вич­ний па­раліч її м’язів та за­ги­бель про­тя­гом пер­ших трьох діб. Гос­по­дарсь­ку при­ваб­ливість інсек­ти­ци­ду за­без­пе­чує еко­номічність нор­ми ви­т­ра­ти, сумісність з інши­ми пре­па­ра­та­ми, три­ва­лий період за­хис­ної дії. 

Лю­фокс® 105 ЕС, к.е. — комбіно­ва­ний пре­па­рат гор­мо­наль­ної дії, інгібітор син­те­зу хіти­ну і ре­гу­ля­тор рос­ту ко­мах. Для найбільшої ефек­тив­ності йо­го ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти в пік по­яви ме­те­ликів шкідни­ка яблуневої плодожерки, за три-п’ять днів до по­чат­ку ма­со­вої яй­це­клад­ки.

Матч® 050 ЕС, к.е. — не­си­с­тем­ний ре­гу­ля­тор рос­ту ко­мах із ви­ра­же­ною шлун­ко­вою і помірною кон­такт­ною дією. Має по­туж­ну ларвіцид­ну дію і сте­ри­лянт­ний ефект на іма­го, а та­кож овіцид­ну дію на свіжу яй­це­клад­ку (до 48 го­дин). Ефек­тив­ний про­ти ко­мах, рези­с­тент­них до тра­диційних інсек­ти­цидів. Для до­сяг­нен­ня най­ви­щої ефек­тив­ності пре­па­рат ре­ко­мен­дується вно­си­ти без­по­се­ред­ньо пе­ред по­чат­ком ма­со­вої яй­це­клад­ки — у період відро­д­жен­ня ли­чи­нок. Не чи­нить фіто­ток­сич­ної дії (не ут­во­рює «сітки» навіть на пло­дах ви­со­ко­чут­ли­вих сортів) та без­печ­ний для лю­дей і ко­рис­ної ен­то­мо­фа­у­ни.

Про­клейм® 5 SG, р.г. — транс­ламінар­ний інсек­ти­цид при­род­но­го по­хо­д­жен­ня. Пре­па­рат швид­ко про­ни­кає у тка­ни­ни рос­лин (про­тя­гом 2 го­дин), але не має си­с­тем­ної дії. Там він містить­ся у ве­ликій кількості у ви­гляді мікро­ре­зер­ву­арів. За­вдя­ки швид­ко­му про­ник­нен­ню в рос­ли­ни ефек­тивність дії пре­па­ра­ту не за­ле­жить від впли­ву ви­со­ких тем­пе­ра­тур та опадів. За­хис­ний період — до двох тижнів. Дія пре­па­ра­ту (пря­ма овіцид­на) по­чи­нається із фа­зи яй­ця: за по­трап­лян­ня на яй­це­клад­ку про­ни­кає че­рез обо­лон­ку яй­ця, внаслідок чо­го ли­чин­ка ги­не. На­далі за­ги­бель ли­чи­нок спри­чи­нює жив­лен­ня шкідників на об­роб­ле­них рос­ли­нах. Цей пре­па­рат мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у поєднанні з біологічни­ми ЗЗР.
В інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту яб­лу­не­вих садів від шкідників яблуневої плодожерки за­сто­со­ву­ють й інші інсек­ти­ци­ди з «Пе­реліку пе­с­ти­цидів та аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» за чітко­го до­три­ман­ня ре­ко­мен­до­ва­них рег­ла­ментів їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Ос­таннім ча­сом пер­шу об­роб­ку ре­ко­мен­ду­ють про­во­ди­ти хімічним інсек­ти­ци­дом, а потім, як­що чи­сельність усіх шкідників кон­тро­ль­о­ва­на, — до кінця се­зо­ну бо­ро­ти­ся з яб­лу­не­вою пло­до­жер­кою мож­на тільки біологічни­ми пре­па­ра­та­ми.

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук, кон­суль­тант

Інформація для цитування

Яблунева плодожерка на Півдні України / М. Константинова // Пропозиція. — 2016. — № 11. — С. 94-98

 

 

 

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0