Суміші гербіцидів: ефективний контроль бур'янів в озимині

Різноманітні грунтово-кліматичні умови на території України зумовлюють зональні відмінності у бур’яновій флорі посівів пшениці озимої. Поряд із загальнопоширеними бур’янами зустрічаються види, які притаманні певній зоні. Так, посіви пшениці озимої засмічують, в основному, бур’яни із родин айстрових (Asteraceae), амарантових (Amaranthaceae), березкових (Convolvulaceae), гречкових (Роlуgоnасеае), губоцвітих (Labiaceae), капустяних (Brassicaceae), лободових (Chenopodiaceae), маренових (Rubiaceae), фіалкових (Violaceae), шорстколистих (Воrаgіnасеае) тощо:

1.  Домінуючими у посівах в умовах Степу є такі види: ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.), волошка синя (Centaurea cyanus L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), осот рожевий (Cirsium arvense L.), сухоребрик Лезелія (Sisymbrium loeselii L.), кучерявець Софії (Descurainia sophia L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), хрінниця крупкоподібна (Lepidium (Cardaria) draba (L.) Desv.), гірчак степовий звичайний (Acroptilon repens (L.) D.C.), гірчак березкоподібний (Polygonum convolvulus L.), лобода біла (Chenopodium album L.), курай руський (Salsola ruthenica Ilgin), кривоцвіт польовий (Lycopsis arvensis L.), жовтушник розчепірений (Erysimum repandum L.), мак дикий (Papaver rhoeas L.).
2. В умовах Лісостепу основними проблемними бур’янами у посівах пшениці озимої є ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчак березкоподібний, гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench), березка польова (Convolvulus arvensis L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), зірочник середній (Stellaria media L.), мак дикий, редька дика (Raphanus raphanistrum L.), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), сокирки польові (Consolida arvensis L.).
3. У Західному Лісостепу і на Поліссі поширення мають такі бур’яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчиця польова, капуста польова (Brassica campestris L.), суріпиця звичайна, редька дика, зірочник середній, фіалка польова (Viola arvensis Murr.), гірчак березкоподібний, гірчак шорсткий, глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L.).

Шкідливість бур’янів залежить не тільки від їхньої кількості і маси, а й від чутливості до них культури на різних етапах її росту і розвитку. Такі періоди, під час яких культурні рослини найбільше потерпають від конкуренції бур’янів, називаються критичними. У цей період рослинні засмічувачі посівів справляють найбільшу негативну дію на культуру, зменшуючи її продуктивність. Тому контроль бур’янів необхідно проводити з урахуванням відповідного етапу розвитку культурних рослин, за якого вони найменш чутливі до дії препарату, та критичного періоду вегетації культури для отримання найбільшої ефективності заходу.

Найдоцільніше обмежувати чисельність бур’янів системно і, бажано, на більш ранніх етапах їхнього розвитку. У посівах пшениці озимої таким сприятливим періодом є рання весна, під час якої рослини культури проходять етап кущення і, відповідно, є найстійкішими до дії більшості гербіцидів. Рослини різних видів бур’янів — як зимуючих, так і ранніх ярих — перебувають у цей період у стадії розетки або сходів: підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, пушняк канадський, рутка лікарська, ромашка непахуча, сухоребрик Лезелія, талабан польовий та інші. Наявні у посівах бур’яни ще не затіняють рослини культури і тому не створюють умов для їхнього енергетичного (світлового) голодування, яке позбавляє їх здатності засвоювати елементи мінерального живлення і воду. Крім того, на цих стадіях рослини бур’янів ще не встигають поглинути із грунту значний обсяг мінеральних елементів живлення. Важливою ознакою цього періоду є те, що практично всі види бур’янів на таких стадіях розвитку чутливі до дії гербіцидів.

У разі проведення обприскування посівів на пізніших етапах вегетації пшениці озимої ефективність дії гербіцидів буде на істотно нижчому рівні захисту культури через появу і наростання фактора фазової резистентності до них у рослин бур’янів.

У посівах пшениці поширені як широколисті, так і злакові бур’яни. Застосування гербіциду вибіркової дії в окремих випадках може не забезпечувати повної його ефективності щодо контролю окремих видів смітної рослинності. У результаті окремі види шкідливих бур’янів стають найбільш значимими у популяції. За таких умов для розширення спектра дії гербіцидів і запобігання утворенню бур’янами резистентних форм рекомендовано застосовувати бакові суміші гербіцидів.

Посилення ефективності гербіцидної дії можна досягти шляхом комплексного застосування кількох діючих речовин, які доповнюють одна одну за спектром впливу на бур’яни. Провідні вітчизняні науковці вивчили ефективність взаємодії гербіцидів при поєднанні різних механізмів їхньої дії, що дало змогу встановити основні закономірності зміни вибіркової фітотоксичності.

Дослідженнями доведено, що вибіркова фітотоксичність кожного компонента гербіцидів може змінюватися незалежно від зміни активності другого компонента. Виходячи з цього, з урахуванням чутливості певних видів бур’янів, що засмічують посів, і стійкості рослин культури стало можливим спрямовано корегувати фітотоксичну дію гербіцидів. Якщо рослини культури недостатньо стійкі до дії гербіциду, то слід обирати препарат зі складом діючих речовин, яким властиво антагоністично зменшувати дію компонентів основного гербіциду. Так, вірогідність пошкодження кукурудзи гербіцидами на основі похідних хлорацетаніліду зменшується у результаті застосування їх у баковій суміші, в якій хлорацетанілід поєднується із похідними сим-триазину (група симетричних триазинів).

Аналогічний результат буде від внесення суміші трефлану із прометрином на посівах сої, яка за деяких умов може пошкоджуватися від дії прометрину. Антагоністичне зменшення фітотоксичності гербіцидів — похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти (АОФПК) у сумішах із похідними сульфонілсечовини зменшує вірогідність пошкодження грамініцидами посівів зернових колосових. Водночас у жодному із зазначених вище варіантів комплексного застосування гербіцидів ефективність контролю бур’янів не зменшувалася. Антагоністичні властивості такого поєднання проявлялися лише щодо середньостійких або стійких рослин культури, а щодо середньочутливих або чутливих рослин, до яких належить переважна більшість видів бур’янів, взаємодія компонентів у цих сумішах була або адитивною, або навіть синергічною.

У разі, коли стійкість культури до певних гербіцидів не є лімітуючим фактором, збільшити їхню фітотоксичну дію можна шляхом синергічної взаємодії. Так, гербіциди — похідні АОФПК, які діють тільки на злакові види рослин, посилюють фітотоксичну дію гербіцидів — інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС) і суттєво підвищують дію гербіцидів — інгібіторів транспорту електронів (ІТЕ) під час їхнього внесення для контролю дводольних видів бур’янів.

Останніми роками у посівах культур переважає змішана забур’яненість, а тому забезпечити ефективний контроль усього спектра цих бур’янів використанням одного гербіциду неможливо.

У такому разі рекомендовано застосовувати комплекс препаратів (або суміш гербіцидів) із різними діючими речовинами, які доповнюють один одного за спектром дії. Водночас, у разі поєднання різних гербіцидів, слід враховувати можливість зміни їхньої фітотоксичності за їхньої небажаної взаємодії (у разі сумніву важливо перевіряти таку ймовірність шляхом пробного приготування суміші).  

Встановлено, що для обмеження чисельності змішаної забур’яненості злаковими та дводольними у посівах зернових колосових ефективність заходу суттєво зростала за застосування сумішей грамініцидів (наприклад, Пума Супер, Аксіал) із гербіцидами — інгібіторами АЛС (наприклад, Гранстар, Дербі). Характерною властивістю такої суміші є те, що дія інгібіторів АЛС під час контролю дводольних бур’янів прискорюється, а дія грамініциду для контролю злакових бур’янів не змінюється, разом з тим, вірогідність негативного впливу на культуру зменшується.

Застосування сумішей гербіцидів у посівах зернових колосових може бути необхідним не тільки за змішаної забур’яненості, але й для посилення дії гербіцидів — інгібіторів АЛС на окремі види дводольних бур’янів. Для ефективного контролю багаторічних дводольних бур’янів, зокрема осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.) й осоту жовтого (Sonchus arvensis L.), ефективним є внесення суміші Гроділу (амідосульфурон) із Дикамбою, а для контролю підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) і березки польової (Convolvulus arvensis L.) — суміші Гранстару зі Старане.

Крім розширення спектра контролю бур’янів, застосування гербіцидів у сумішах позитивно впливає на пролонгацію захисної дії заходу. Було виявлено, що використання у посівах пшениці озимої суміші Гранстару із Лонтрелом (АПГ) підвищувало ефективність обмеження багаторічних дводольних бур’янів і пролонгувало захисну дію, завдяки чому відпадала потреба повторного внесення гербіцидів для контролю другої хвилі бур’янів.

В окремих випадках поєднання гербіцидів із різними діючими речовинами зменшувало вірогідність накопичення залишків персистентних гербіцидів і запобігало їхньому негативному впливу на наступні у сівозміні культури. Встановлено, що зменшує вірогідність накопичення у грунті залишків метсульфурону внесення суміші гербіцидів Ларену (5 г/га) із Гранстаром (10 г/га) замість використання одного лише гербіциду Ларен або його аналогів.

Застосування бакових сумішей, до складу яких входять два, три і більше компонентів, рекомендовано також для зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище. Проведення заходів із внесенням сумішей гербіцидів має низку переваг також порівняно з однокомпонентними препаратами:

• суміш гербіцидів із різними діючими речовинами забезпечує ширший спектр дії,
• запобігає негативній післядії за використання оптимальної норми витрати,
• зменшує кількість обробок та енерговитрати,
• підвищує економічну ефективність .

У 90-х роках ХХ ст. фахівці фірми «Монсанто» синтезували гербіцид вузької вибіркової дії Монітор 750, 75% в. г. із групи сульфонілсечовини, діючою речовиною якого є сульфосульфурон, який ефективно забезпечує контроль пирію повзучого, однорічних злакових видів і деяких двосім’ядольних бур’янів у посівах пшениці озимої. Препарат виявив високу ефективність під час ранньовесняного застосування по вегетуючих бур’янах до етапу органогенезу культури — вихід у трубку. Спеціалісти фірми провели численні досліди у Чехії, Польщі, Україні, в результаті яких встановлено високу сумісність Монітору з іншими препаратами. Це означає, що не було виявлено жодної суттєвої втрати технічної ефективності гербіцидів під час обприскування бур’янів у посівах пшениці озимої. Препарат Монітор 750 застосовували у сумішах гербіцидів для контролю основних бур’янів, таких як метлюг звичайний, зірочник середній, ромашка непахуча, фіалка польова, сокирки польові й інші.

Ефективність контролю злакових бур’янів буває недостатньою через те, що робочий розчин гербіциду не затримується на вузьких вертикальних листкових пластинках, а швидко стікає із них донизу. Це свідчить про те, що за внесення водорозчинної формуляції одного лише Монітору краплі під час обприскування вільно стікатимуть із листків, і технічна ефективність препарату буде низькою. Тому для запобігання зниженню технічної ефективності рекомендовано використовувати поверхнево-активні речовини, які забезпечують прилипання крапель робочого розчину до листкової поверхні. Крім того, сурфактант також можна застосовувати для підвищення впливу препаратів під час контролю дводольних бур’янів, поверхня листка яких вкрита восковим нальотом, ворсинками або має товсту кутикулу.

Окрім справжніх сурфактантів, також є різні види ад’ювантів, зокрема препарати, які знижують ефект жорсткої води або створюють умови, за яких пришвидшується поглинання активнодіючих речовин, а також їхня транслокація рослиною.

Вітчизняні дослідники встановили доцільність застосування бакової суміші Монітору у поєднанні із Діаленом (20 г/га + 2,0 л/га), що забезпечувало обмеження чисельності бур’янів до рівня 85%, а також зменшення їхньої маси  на 87%. Під час весняного кущення пшениці озимої до етапу виходу її в трубку забезпечувати контроль бур’янів у її посівах доцільно внесенням суміші гербіцидів Гроділ Супер і Пуми Супер, ефективність якої підтверджено дослідами.

Обприскування посівів пшениці озимої баковими сумішами препаратів також доцільно на пізніших етапах органогенезу культури, що сприятиме максимально ефективному контролю бур’янів. Наприклад, сумішшю двох гербіцидів — Пік у поєднанні із Логран 75 WG, ефективність застосування яких відмічено у багатьох регіонах України. Незважаючи на те, що обидва препарати належать до класу сульфонілсечовин, вони мають деякі суттєві відмінності як за спектром контролю бур’янів, так і за способом дії. Препарати у суміші забезпечують контроль основних однорічних і багаторічних дводольних бур’янів, у тому числі пригнічують розвиток осотів, березки польової, підмаренника чіпкого, лободи білої, редьки дикої й інших.

Поєднання препаратів із різними діючими речовинами розширює спектр дії суміші. Діюча речовина препарату Логран, триасульфурон, впливає на точку росту, в результаті припиняється ріст рослин. Ця речовина активна вже за мінімальної теплової температури 5°С. Діюча речовина гербіциду Пік, просульфурон, досить активно впливає на листковий апарат рослин. Завдяки системній дії ці препарати можуть проникати у рослину через листки і корені, що забезпечує значну грунтову дію. Зазначені гербіциди здатні контролювати широкий видовий спектр бур’янів, хоча і мають деякі відмінності:

• Логран пригнічує підмаренник чіпкий, краще контролює кучерявець Софії або жабрій звичайний.
• Пік обмежує шкідливість лободи білої, яка не піддається контролю більшістю препаратів на основі д.р. сульфонілсечовина, а також осотів.

Вносячи окремо ці препарати, забезпечується контроль цілої групи видів бур’янів на рівні 75–90%, водночас якщо їх застосовують у суміші — показник технічної ефективності становить майже 100%. Високу технічну ефективність цієї суміші відмічають і щодо контролю проростання падалиці соняшнику і ріпаку впродовж усього вегетаційного періоду вирощування пшениці озимої.

Норма витрати препаратів у баковій суміші залежить від фази розвитку бур’янів: відповідно, що пізніші строки обробки, то вища має бути норма витрати. Крім того, якщо у посіві спостерігається велика щільність бур’янів із підвищеною стійкістю до дії гербіцидів, слід також використовувати максимальні норми витрати. Так, норма витрати Лограну згідно із рекомендаціями має становити 5–10 г/га, а Піку — 10 г/га. Зауважуємо, що додавання препарату Пік із нормою витрати від 0,005 до 0,01 кг/га до будь-якого гербіциду забезпечує контроль падалиці соняшнику й ріпаку. Також його використання у суміші підсилює технічну ефективність другого препарату під час обробки для обмеження шкідливості осотів. Так, поєднання Піку (0,01 кг/га) з Банвелом (0,2 л/га) забезпечує високу технічну ефективність контролю осотів та березки. Ще одним прикладом може бути суміш Дербі (0,07 л/га) з Аксіалом (1,0 л/га), високу технічну ефективність якої відмічено під час контролю не тільки дводольних, а й злакових видів бур’янів.

Захист посівів пшениці озимої від бур’янів є важливим виробничим завданням і водночас значною господарською проблемою для аграріїв більшості країн світу, незалежно від рівня розвитку сільськогосподарського виробництва.

Наприклад, у штаті Небраска (США) у грошовому еквіваленті втрати врожаю пшениці озимої від шкодочинності бур’янів становлять приблизно 35 млн дол. на рік. Тому для запобігання втратам урожаю культури у цьому штаті для контролю злакових і широколистих бур’янів у посівах пшениці озимої застосовують гербіциди та їхні композиції (для розширення спектра їхнього впливу) на основі таких діючих речовин: тифенсульфурон у поєднанні з трибенуроном; дикамбу — із тифенсульфуроном, трибенуроном та з метсульфуроном; метсульфурон — із тифенсульфуроном та із трибенуроном; клопіралід — із 2,4-Д; метсульфурон — із хлорсульфуроном; тифенсульфурон — із трибенуроном; пірасольфотол — із бромоксинілом; триасульфурон — із дикамбою; флуроксипір — із бромоксинілом, а також із клопіралідом. Комбінації зазначених вище гербіцидів також рекомендують для управління стійкістю бур’янів до гербіцидів.