Сучасний стан поширення карантинних організмів в Україні

До «Переліку регульованих шкідливих організмів», виявлених в Україні, який чинний донині, на сьогодні входять: 2 види кліщів, 98 видів комах, 69 видів хвороб рослин, 12 видів нематод та 38 видів бур’янів.

А. Че­ломбітко, О. Ба­шинсь­ка,
Де­пар­та­мент фіто­санітар­ної без­пе­ки
Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни

Не­без­печні шкідливі ор­ганізми, які під­ля­га­ють ре­гу­лю­ван­ню Дер­жав­ною ве­те­ри­нар­ною та фіто­санітар­ною служ­бою Ук­раїни (далі — Держ­ветфіто­служ­ба), вклю­чені до «Пе­реліку ре­гу­ль­о­ва­них шкідли­вих ор­ганізмів», за­твер­д­же­но­го на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 29.11.2006 р. № 716 (зі зміна­ми згідно з на­ка­зом Міна­гро­політи­ки Ук­раїни від 04.08.2010 р. № 467). Цей Пе­релік скла­дається із трьох списків, а са­ме:
А-1 Ка­ран­тинні ор­ганізми, відсутні в Ук­раїні;
А-2 Ка­ран­тинні ор­ганізми, об­ме­же­но по­ши­рені в Ук­раїні;
Ре­гу­ль­о­вані не­ка­ран­тинні шкідливі ор­ганізми.
З ме­тою оцінки фіто­санітар­но­го ста­ну те­ри­торії країни дер­жавні фіто­сані­тар­ні інспек­то­ри щорічно про­во­дять моніто­ринг, який вклю­чає кон­трольні об­сте­жен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких і лі­со­вих угідь, місць зберіган­ня і пе­ре­роб­ки рос­лин та рос­лин­ної про­дукції, пунк­тів ка­ран­ти­ну рос­лин і при­лег­лої до них те­ри­торії. Дер­жавні служ­бовці об­сте­жу­ють землі сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня у гос­по­дар­ст­вах, а та­кож на при­са­диб­них ділян­ках гро­ма­дян. Вис­но­вок про фіто­санітар­ний стан об’єктів ре­гу­лю­ван­ня ви­да­ють фіто­санітарні ла­бо­ра­торії на підставі аналізу зразків, віді­бра­них дер­жав­ни­ми інспек­то­ра­ми під час про­ве­ден­ня та­ких об­сте­жень.
Дані фіто­санітар­но­го моніто­рин­гу те­ри­торії країни є підста­вою для на­кла­дан­ня чи ска­су­ван­ня ка­ран­тин­но­го ре­жи­му, а та­кож для пла­ну­ван­ня за­ходів із ло­калізації та ліквідації во­гнищ ка­ран­тин­них ор­ганізмів.
Шкідни­ки
  Аме­ри­кансь­кий білий ме­те­лик — Hyphantria cunea Drury
(Спи­сок А-2)
У 2013 р. за­галь­на підка­ран­тин­на пло­ща внаслідок за­се­лен­ня аме­ри­кансь­ким білим ме­те­ли­ком ста­но­ви­ла 65 579 га. У ре­зуль­таті ви­яв­лен­ня но­­вих і роз­ши­рен­ня ста­рих во­гнищ шкідни­ка у Вінницькій, Жи­то­мирській, Сумській, Тер­нопільській, Хмель­ни­цькій, Чер­ка­сь­кій та Чернігівській об­­л. на 108 га збільши­лась за­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном сто­сов­но цьо­го шкідни­ка.
Так, у 2013 р. упер­ше бу­ло за­про­ва­­дже­но ка­ран­тинні ре­жи­ми у Ко­зя­тинсь­ко­му р-ні Вінниць­кої обл., Бер­дичів­сь­ко­му — Жи­то­мирсь­кої, Ко­но­топсь­ко­­му — Сумсь­кої, Ла­но­вець­ко­му — Тер­нопі­ль­ської, Ізя­славсь­ко­му та Те­офіпольсь­ко­му — Хмель­ниць­кої та Ічнянсь­ко­му р-ні Чернігівської обл.
Вод­но­час, за­вдя­ки про­ве­де­ним ви­­ни­щу­валь­ним за­хо­дам, ви­кор­чо­ву­ван­ню ста­рих садів і ба­га­торічних на­са­д­жень та про­ве­де­ним ревізіям у ста­рих во­гни­щах, у де­я­ких об­ла­с­тях знач­но змен­ши­ли­ся площі за­ра­жен­ня цим шкідни­ком. У Він­ницькій, Дніпро­пе­т­ровській, До­нецькій, Одеській та Хер­сонській обл. за­ра­жені площі змен­ши­ли­ся в ціло­му на по­над 3100 га.
Шко­до­чинність і збільшен­ня по­пу­ляції ме­те­ли­ка май­же завжди за­ле­жать від по­год­них умов: підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості повітря сприяє спа­ла­хам розмно­жен­ня. То­му в 2014 р. мож­ли­ве збільшен­ня площ на­са­д­жень, за­се­ле­них аме­ри­кансь­ким білим ме­те­ли­ком (на­при­клад, у Вінницькій, Жи­то­мирській, Кіро­во­градській, Сумській, Тер­нопіль­сь­кій, Хер­сонській та Чер­каській обл.).

   Західний ку­ку­руд­зя­ний жук —
Di­­a­­­­­­­­­­­brotica virgifera virgifera Le Conte
(Спи­сок А-2)
Як і раніше, 2013 р. спеціалісти Держ­­ветфіто­служ­би про­во­ди­ли об­сте­жен­ня на ви­яв­лен­ня західно­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка за до­по­мо­гою фе­ро­мон­них па­с­ток та візу­аль­но. У ціло­му по Ук­раїні бу­ло ви­с­тав­ле­но май­же 10 тис. па­с­ток на за­гальній площі 46,7 тис. га. Цьо­го ро­ку впер­ше жу­ка бу­ло ви­яв­ле­но в п’яти рай­о­нах Вінницькій обл., п’яти — Львів­сь­кої та од­но­му — Чернівець­кої обл. Та­кож у ре­зуль­таті об­сте­жень ви­яв­ле­но нові во­гни­ща шкідни­ка в Іва­но-Франківській та Тер­нопільській обл.
Ста­ном на 1 січня 2014 р. шкідник при­сутній у Вінницькій, За­кар­патській, Іва­но-Франківській, Львівській, Тер­но­пільській, Хмель­ницькій та Черні­вець­кій обл. на за­гальній площі 33 тис. га. У ціло­му по Ук­раїні пло­ща під ка­ран­тин­ним ре­жи­мом що­до західно­го ку­ку­ру­дзя­но­го жу­ка збільши­лась на 4940 га.
У 2014 р. про­гно­зується збільшен­ня площ за­се­лен­ня жу­ком унаслідок мож­ли­­во­го ви­яв­лен­ня но­вих во­гнищ. То­му дер­жавні фіто­санітарні інспек­то­ри на те­ри­торіях, де за­про­ва­д­же­но ка­ран­тин­ний ре­жим сто­сов­но цьо­го шкідни­ка, ре­ко­мен­ду­ють до­три­ман­ня сівозміни, в якій ку­ку­руд­зу на по­пе­реднє місце слід по­вер­та­ти не раніше ніж че­рез три ро­ки.

  Західний квітко­вий трипс — Frankliniella occidentalis Perg.
(Спи­сок А-2)

 Тю­тю­но­ва біло­к­рил­ка —
Bemisia tabaci Gen.
 (Спи­сок А-1)
У 2013 р. дер­жавні фіто­санітарні інспек­то­ри та фахівці фіто­санітар­них ла­бо­ра­торій про­во­ди­ли об­сте­жен­ня під­приємств і ор­ганізацій Ук­раїни, які зай­ма­ють­ся за­ве­зен­ням, ви­ве­зен­ням, ви­ро­щу­ван­ням і ре­алізацією куль­тур за­кри­то­го грун­ту з ме­тою вста­нов­лен­ня їхньо­го фіто­санітар­но­го ста­ну.
За­галь­на пло­ща об­сте­же­них у 2013 р. гос­по­дарств ста­но­ви­ла май­же 500 га, бу­ло пе­ревіре­но 166 гос­по­дарств.
У ре­зуль­таті про­ве­де­них об­сте­жень на те­ри­торії од­но­го гос­по­дар­ст­ва у За­кар­патській обл. на площі 0,03 га бу­ло ви­яв­ле­но но­ве во­гни­ще західно­го квіт­ко­во­го трип­са. Відра­зу бу­ло за­про­ва­д­же­но ка­ран­тин­ний ре­жим і за­сто­со­ва­но ком­плекс фіто­санітар­них за­ходів що­до ло­калізації і ліквідації во­гнищ цьо­го шкідни­ка. Та­кож у цій самій об­ласті бу­ло ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим що­до ньо­го на площі 0,07 га.
Ста­ном на 01.01.2014 р. гос­по­дар­ст­ва, у яких за­про­ва­д­же­но ка­ран­тинні ре­жи­ми сто­сов­но західно­го квітко­во­го трип­са, є в Дніпро­пе­т­ровській, До­нець­кій, За­кар­патській, Іва­но-Франківській та Тер­нопільській обл. Тут три­ва­ють фі­то­санітарні за­хо­ди зі зни­щен­ня цьо­го ка­ран­тин­но­го шкідни­ка. За­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном ста­но­вить 12,95 га, що мен­ше на 0,04 га порівня­но з по­пе­реднім ро­ком.
Пло­ща під ка­ран­тин­ним ре­жи­мом що­до тю­тю­но­вої біло­к­рил­ки ста­ном на 01.01.2014 р. за­ли­ши­лась без змін і ста­но­вить близь­ко 800 м2. Ка­ран­тинні об­ме­жен­ня вста­нов­ле­но в од­но­му із теп­лич­них гос­по­дарств Льво­ва.
Для більшості ад­вен­тив­них («чу­жих», за­не­се­них) видів шкідників за­кри­тий грунт є іде­аль­ним місцем при­сто­су­ван­ня до но­вих умов. То­му на­ступ­но­го ро­ку фахівці про­дов­жу­ва­ти­муть об­сте­жу­ва­ти теп­личні гос­по­дар­ст­ва, особ­ли­ву ува­гу приділя­ю­чи тим, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють імпорт­ний насіннєвий чи са­див­ний ма­теріал.
У 2014 р., за про­гно­за­ми фахівців, об­ся­ги площ, за­ра­же­них тю­тю­но­вою біло­к­ри­лкою, за­ли­ша­ють­ся без змін. А от що­до си­ту­ації із західним квітко­вим трип­сом, то мож­ли­ве пев­не змен­шен­ня площ за­ра­жен­ня за­вдя­ки про­ве­ден­ню ком­плек­су ло­калізаційних та ліквіда­ційних за­ходів і як наслідок — ска­су­ван­ня ка­ран­тин­них об­ме­жень.

  Се­ред­зем­но­морсь­ка пло­до­ва му­ха — Ceratitis capitata Wied.
 (Спи­сок А-1)
Після пер­шо­го ви­яв­лен­ня се­ред­зем­но­морсь­кої пло­до­вої му­хи (у 2007 р. в Одеській обл.) пло­ща во­гни­ща за­ли­шається без змін і ста­но­вить 9,9 га. Від­повідно до пла­ну за­ходів із ло­калізації та ліквідації цьо­го шкідни­ка фахівці Держ­ветфіто­служ­би щорічно про­во­дять моні­то­ринг те­ри­торії країни з ме­тою ви­яв­лен­ня му­хи за до­по­мо­гою фе­ро­мон­них па­с­ток. На­сам­пе­ред фе­ро­монні па­ст­ки вста­нов­лю­ють у трикіло­ме­т­ровій зоні по­бли­зу пунктів пе­ре­ти­ну дер­жав­но­го кор­до­ну, в морсь­ких пор­тах Півдня краї­ни, в ае­ро­пор­тах, по­бли­зу місць збері­ган­ня та ре­алізації пло­до­ово­че­вої про­дук­ції.
Так, 2013 р. із ви­ко­ри­с­тан­ням фе­ро­мон­них па­с­ток бу­ло об­сте­же­но по­над 3600 га. За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них об­сте­жень шкідни­ка не ви­яв­ле­но.
На­ступ­но­го ро­ку бу­де про­дов­же­но спо­с­те­ре­жен­ня за ймовірною адап­та­цією шкідни­ка на Оде­щині.

  Кар­топ­ля­на міль —
Phthorimaea operculella Zell.
(Спи­сок А-2)
Кар­топ­ля­на міль — це один із най­не­без­печніших шкідників, який по­шко­­джує рос­ли­ни ро­ди­ни пас­ль­о­но­вих (кар­топ­лю, то­ма­ти, пе­рець, бак­ла­жа­ни, тю­тюн, фізаліс, де­ко­ра­тивні і ди­ко­рослі пас­ль­о­нові куль­ту­ри), за­вда­ю­чи шко­ди як ве­ге­ту­ю­чим рос­ли­нам, так і пло­дам, що зберіга­ють­ся. Міль здат­на повністю зни­щи­ти вро­жай од­но­го з ос­нов­них про­дуктів хар­чу­ван­ня — кар­топлі. За ви­со­кої щільності шкідни­ка вро­жай ран­ньої кар­топлі, що зберігається під на­крит­тям або в полі, мо­же бу­ти по­шко­д­же­но і зни­ще­но за два-три тижні.
Порівня­но із 2012-м, пло­ща за­ра­жен­ня кар­топ­ля­ною міллю змен­ши­лась май­же на 52 га і ста­ном на 01.01.2014 р. за­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном ста­но­вить 7711 га.
У 2013 р. у де­я­ких регіонах площі, за­ра­жені цим шкідни­ком, змен­шу­ва­лись, а в де­я­ких, на­впа­ки, збільшу­ва­лись. Два но­вих во­гни­ща молі ви­яв­ле­но в Хер­сон­сь­кій обл. Після про­ве­ден­ня за­ходів із ло­калізації та ліквідації во­гнищ та по­даль­шо­го моніто­рин­гу бу­ло повністю ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим в Із­маїль­сько­му р-ні Одесь­кої обл. на площі 70 га.
Зва­жа­ю­чи на те, що по­годні умо­ви по­­стійно зміню­ють­ся (тен­денція до по­­теп­ління) та ста­ють спри­ят­ли­ви­ми для роз­вит­ку шкідни­ка, у 2014 р. площі, за­се­лені кар­топ­ля­ною міллю, мо­жуть збільши­тись.
 
   Півден­но­а­ме­ри­кансь­ка
то­мат­на міль — Tuta absoluta Meyr.
(Спи­сок А-1)
У 2013 р. об­сте­жен­ня пас­ль­о­но­вих про­во­ди­ли із ви­ко­ри­с­тан­ням фе­ро­мон­них па­с­ток. Бу­ло об­сте­же­но по­над 6000 га на­са­д­жень пас­ль­о­но­вих куль­тур як у фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах (а та­кож ін­ших типів гос­по­да­рю­ван­ня), так і на при­са­диб­них ділян­ках гро­ма­дян (бу­ло ви­ко­ри­с­та­но близь­ко 2000 фе­ро­мон­них па­с­ток).
Упер­ше у цьо­му році бу­ло ви­яв­ле­но во­гни­ща півден­но­а­ме­ри­кансь­кої то­­мат­ної молі у Ми­ко­лаївсько­му р-ні Ми­ко­лаївської обл., де на­разі ка­ран­тин­ний ре­жим за­про­ва­д­же­но на площі близь­ко 100 га.
Ста­ном на 1 січня 2014 р. шкідник по­ши­рив­ся в АР Крим, Ми­ко­лаївську, Одесь­ку та Хер­сонсь­ку обл., йо­го ви­яв­ле­но на за­гальній площі 191 га. У ціло­му пло­ща за­ра­жен­ня по Ук­раїні збільши­лись на 93 га.
За про­гно­за­ми фахівців, на­ступ­но­го ро­ку мож­ли­ве збільшен­ня площ під ка­ран­ти­ном що­до цьо­го шкідни­ка вна­слі­док ви­яв­лен­ня но­вих во­гнищ.
Хво­ро­би і не­ма­то­ди
  Рак кар­топлі — Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival
(Спи­сок А-2)
Збуд­ни­ком за­хво­рю­ван­ня є гриб, який ура­жує з куль­тур­них рос­лин тільки кар­топ­лю. Ха­рак­тер­на оз­на­ка за­хво­рю­ван­ня — ут­во­рен­ня на­ростів на буль­бах, сто­ло­нах, ко­ре­невій шийці, рідше на стеблі, ли­ст­ках і квітках. Ко­рені ніко­ли не ура­жу­ють­ся. За по­трап­лян­ня у грунт гриб швид­ко на­ко­пи­чується й че­рез два-три ро­ки ура­жує ве­ли­ку кількість рос­лин кар­топлі. Особ­ли­во шко­до­чин­ний рак на при­са­диб­них ділян­ках, де за беззмінної куль­ту­ри кар­топлі й ви­ро­щу­ван­ня спри­ят­ли­вих сортів він при­зво­дить до по­вної втра­ти вро­жаю. У разі ви­яв­лен­ня хво­ро­би на полі увесь уро­жай мо­же бу­ти виз­на­но не­при­дат­ним для про­да­жу. До то­го ж гриб настільки стійкий, що кар­топ­лю не мож­на бу­де ви­ро­щу­ва­ти на цьо­му місці ще про­тя­гом ба­га­ть­ох років (збуд­ник зберігається в грунті впро­довж 10–12 років).
На сьо­годні не­ве­ликі во­гни­ща ра­ку кар­топлі є у Вінницькій, До­нецькій, Жи­то­мирській, За­кар­патській, Іва­но-Фран­ківській, Львівській та Черні­вецькій обл. За­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном внаслі­док ви­ник­нен­ня цьо­го за­хво­рю­ван­ня ста­но­вить 2942 га.
Після здійснен­ня ком­плек­су вста­нов­ле­них ка­ран­тин­них за­ходів та про­ве­де­но­го моніто­рин­гу у 2013 р. бу­ло ска­со­ва­но ка­ран­тинні об­ме­жен­ня в од­но­му рай­оні Іва­но-Франківської обл. та чо­ти­рь­ох — Львівської.
У ціло­му по Ук­раїні пло­ща під ка­ран­тин­ним ре­жи­мом що­до ра­ку кар­топлі змен­ши­лась на по­над 40 га.
У по­точ­но­му році мож­ли­ве змен­шен­ня площ за­ра­жен­ня збуд­ни­ком хво­ро­би за умо­ви ши­ро­ко­го впро­ва­д­жен­ня ра­ко­стійких сортів кар­топлі у во­гни­щах за­ра­жен­ня та до­три­ман­ня сівозміни.
   Бак­теріаль­ний опік пло­до­вих — Erwinia amylovora (Burrill)
(Спи­сок А-2)
Ка­ран­тин­на хво­ро­ба пло­до­вих — бак­теріаль­ний опік за спри­ят­ли­вих по­год­них умов під час цвітіння мо­же спри­чи­ни­ти знач­не зни­жен­ня вро­жаю, а інко­ли й по­вне йо­го зни­щен­ня. Крім то­го, відми­ран­ня па­гонів і гілок при­зво­дить до втрат уро­жаю на­ступ­но­го ро­ку.
Пе­ребіг роз­вит­ку інфекції настільки швид­­кий, що навіть за­сто­су­ван­ня не­гай­них за­ходів після пер­шо­го ви­яв­лен­ня симп­томів не мо­же збе­рег­ти де­ре­ва — во­ни ги­нуть. Еко­номічні втра­ти внаслі­док цьо­го мо­жуть бу­ти над­зви­чай­но ве­ли­ки­ми. Як пра­ви­ло, ура­жен­ня пло­до­вих на­са­д­жень до­ся­гає 20–50%, як наслі­док — від 10 до 20% хво­рих де­рев ги­не.
У 2013 р. упер­ше під час про­ве­ден­ня об­сте­жень пло­до­вих на­са­д­жень ви­яв­ле­но бак­теріаль­ний опік пло­до­вих у Кіро­во­градській обл. — на те­ри­торії яб­лу­не­вих садів Світло­водсь­ко­го та Кіро­во­градсь­ко­го р-нів на за­гальній площі 33 га.
В Ук­раїні за­галь­на пло­ща за­ра­жен­ня бак­теріаль­ним опіком пло­до­вих ста­ном на 1 січня 2014 р. ста­но­вить 94 га. Об­ме­жені во­гни­ща опіку зафіксо­вано у Він­ницькій, Іва­но-Франківській, Кіро­во­градській, Львівській та Рівненській обл.
Як­що у ре­зуль­таті про­ве­де­них у 2014 р. об­сте­жень фахівці не ви­яв­лять за­хво­рю­ван­ня у ста­рих во­гни­щах, мож­на бу­де ска­су­ва­ти ка­ран­тин­ний ре­жим у де­я­ких об­ла­с­тях (на­при­клад, Рівнен­сь­кій).

  Віспа (шар­ка) слив —
Plum pox potyvirus
(Спи­сок А-2)
Віспа (шар­ка) слив є однією із най­­шко­до­чинніших хво­роб сли­ви, аб­ри­ко­са, пер­си­ка. За­хво­рю­ван­ня при­зво­дить до погіршен­ня якості і змен­шен­ня кількості плодів, пе­ред­час­но­го оси­пан­ня і як наслі­док — ви­му­ше­ної по­тре­би зни­щен­ня за­ра­же­них де­рев. Втра­ти за­леж­но від кліма­тич­них умов, сор­ту рос­лин та шта­му віру­су ста­нов­лять від 5 до 100%.
Ста­ном на 1 січня 2014 р. пло­ща під ка­ран­тин­ним ре­жи­мом що­до віспи слив ста­но­вить 4012 га. Хво­ро­ба об­ме­же­но по­ши­ре­на в До­нецькій, За­кар­патській, Львівській, Одеській та Тер­нопільській обл. країни.
У 2013 р. після здійснен­ня ком­плек­су ка­ран­тин­них за­ходів та про­ве­де­но­го моніто­рин­гу ча­ст­ко­во ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим у двох районах Львівської обл. на площі 1 га.
2014 р. к де­я­ких об­ла­с­тях країни після про­ве­ден­ня моніто­рин­гу мож­ли­ве ска­су­ван­ня ка­ран­тин­них ре­жимів по цій хво­робі (на­при­клад, у Львівській).

  Ри­зо­манія бу­ряків —
Beet necrotic yellow vein Furovirus
(Спи­сок А-2)
Ри­зо­манія — од­на з най­не­без­печні­ших хво­роб цу­к­ро­вих бу­ряків. Збуд­ник цьо­го за­хво­рю­ван­ня спри­чи­нює по­ру­шен­ня обміну ре­чо­вин, уповільнен­ня рос­­ту і роз­вит­ку рос­ли­ни, а та­кож при­гнічує про­цес цу­к­ро­у­тво­рен­ня, внаслі­док чо­го зни­жу­ють­ся вро­жайність ко­ре­неп­лодів — на 50–80% і цу­к­ристість — на по­над 3–5%. Ура­жені ко­ре­неп­ло­ди ста­ють де­рев’яни­с­ти­ми, ча­с­то за­гни­ва­ють у хво­с­товій ча­с­тині.
Порівня­но з 2012 р., пло­ща за­ра­жен­ня хво­ро­бою у 2013-му змен­ши­лась на по­над 70 га і на по­ча­ток 2014 р. тро­хи пе­ре­ви­щує 2000 га. Так, бу­ло повністю ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим на Рівнен­щині і ча­ст­ко­во — у двох рай­о­нах Львів­сь­кої обл.
За про­гно­за­ми фахівців, площі за­ра­жен­ня ри­зо­манією бу­ряків мо­жуть збіль­ши­тись за зро­с­тан­ня посівних площ цу­к­ро­вих бу­ряків, розміще­них на не пе­­ревіре­них що­до ри­зо­манії зем­лях.
Ре­зер­ва­то­ром і пе­ре­нос­ни­ком віру­су є грун­то­вий гриб Polymyxa betae К., який до­сить по­ши­ре­ний у країні і сам по собі не має па­то­ген­но­го впли­ву на бу­ря­кові рос­ли­ни. За­хво­рю­ван­ня по­ши­рюється інфіко­ва­ним грун­том із во­дою, рос­лин­ни­ми решт­ка­ми, інвен­та­рем, під час транс­пор­ту­ван­ня ко­ре­неп­лодів. Для за­побіган­ня по­ши­рен­ню хво­ро­би слід до­три­му­ва­тись ка­ран­тин­них за­ходів під час вве­зен­ня, ви­ве­зен­ня, пе­ре­ве­зен­ня, зберіган­ня ко­ре­неп­лодів бу­ря­ків і са­див­но­го ма­теріалу з грун­том та впро­ва­д­жу­ва­ти стійкі до ри­зо­манії гіб­ри­ди цу­к­ро­вих бу­ряків.

  Зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на не­ма­то­да — Globodera rostochiensis Behrens
(Спи­сок А-2)
На по­ча­ток 2014 р. пло­ща під зо­ло­ти­с­тою кар­топ­ля­ною не­ма­то­дою ста­но­вить 4806 га, що, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, мен­ше на по­над 210 га. У 2013 р. змен­шен­ня площ під ка­ран­ти­ном спо­с­те­ріга­ли у Во­линській, Іва­но-Франків­сь­кій, Львівській, Рівненській, Сумській, Чернігівській обл. Найбільші площі, де бу­ло ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим, зафіксо­ва­но у Львівській (106 га) та Во­линській (87 га) обл.
На­разі зо­ло­ти­с­та кар­топ­ля­на не­ма­то­да по­ши­ре­на у 1043 на­се­ле­них пунк­тах, 125 рай­о­нах 17 об­ла­с­тей Ук­раїни, здебільшо­го — на при­са­диб­них ділян­ках.
Ви­ро­щу­ван­ня не­ма­то­достійких сор­тів кар­топлі, та­ких як: Повінь, Во­до­грай, Обрій, Фан­тазія, За­гад­ка, Дніпрян­ка, Сан­те, Ти­рас, Слов’ян­ка, Лілея, — сприяє змен­шен­ню ри­зи­ку по­ши­рен­ня зо­ло­ти­с­тої кар­топ­ля­ної не­ма­то­ди.
На­ступ­но­го ро­ку, за про­гно­за­ми фа­хівців, очікується змен­шен­ня площ під ка­ран­ти­ном у Во­линській, Жи­то­мирсь­кій, Львівській та Сумській обл. Крім то­го, не ви­клю­че­не ви­яв­лен­ня но­вих во­гнищ та роз­ши­рен­ня ста­рих у Київській і Тер­нопільській обл.

Бур’яни
  Ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та —
Ambrosia artemisiifolia L.
(Спи­сок А-2)
Ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та об­ме­же­но по­ши­ре­на на те­ри­торії всіх об­ла­с­тей Ук­раїни та АР Крим.
У 2013 р. у ре­зуль­таті про­ве­ден­ня аг­ро­технічних та хімічних за­ходів бо­роть­би в де­я­ких регіонах до­сяг­ли змен­шен­ня засміче­них бур’яном площ. Най­кращі ре­зуль­та­ти — у До­нецькій, Кіро­во­град­сь­кій та Хер­сонській обл.
За­га­лом, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, у 2013 р. в Ук­раїні за­галь­на пло­ща засмічен­ня ам­б­розією по­ли­но­ли­с­тою змен­ши­лась на 62 тис. га і ста­ном на 1 січ­ня 2014 р. ста­но­вить 3 млн 461 тис. га.
Фахівці Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни приділя­ють цьо­му бур’яну особ­ли­ву ува­гу: про­во­дять аг­ро­технічні та хімічні за­хо­ди бо­роть­би у во­гни­щах, моніто­ринг те­ри­торій, роз’яс­нен­ня се­ред на­се­лен­ня то­що. Тож за­вдя­ки цим та іншим за­хо­дам на­ступ­но­го ро­ку мож­ли­ве змен­шен­ня площ під ка­ран­ти­ном що­до цьо­го бур’яну.

  Гірчак ро­же­вий (по­взу­чий) — Acroptilon repens L.
(Спи­сок А-2)
Гірчак по­взу­чий над­зви­чай­но шко­до­чин­ний, йо­го при­сутність знач­но зни­жує вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, засмічує й зни­жує якість кор­мів, погіршує про­дук­тивність па­со­вищ.
За­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном ста­но­вить по­над 300 тис. га. Гірчак ро­же­вий по­ши­ре­ний ок­ре­ми­ми во­гни­ща­ми в АР Крим та ше­с­ти об­ла­с­тях Півдня і Схо­ду Ук­раїни.
У 2013 р. за­вдя­ки про­ве­ден­ню ком­плек­су ка­ран­тин­них за­ходів із ло­калі­за­ції та ліквідації во­гнищ ка­ран­тин­но­го бур’яну у чо­ти­рь­ох рай­о­нах Хер­сонсь­кої обл. бу­ло ска­со­ва­но ка­ран­тинні ре­жи­ми на площі по­над 1800 га.
На­ступ­но­го ро­ку, за про­гно­за­ми фа­хівців, очікується знят­тя ка­ран­тин­них об­ме­жень за ре­зуль­та­та­ми ревізій у ста­рих во­гни­щах в АР Крим та За­порізькій об­л.

   Паслін ко­лю­чий —
Solanum rostratum Dunal.
(Спи­сок А-2)
Сільсько­го­с­по­дарські та інші тва­ри­ни не поїда­ють рос­ли­ни пас­ль­о­ну ко­лю­чо­го, че­рез що про­дук­тивність па­со­вищ зни­жується. Со­ло­ма ярих куль­тур, зібра­на із засміче­них бур’яном полів, стає не­при­дат­ною ні для зго­до­ву­ван­ня тва­ри­нам, ні для підстил­ки. Ко­люч­ки бур’яну чіпля­ють­ся до шкіри й во­вни свійських тва­рин, ра­нять сли­зо­ву обо­лон­ку ро­та. Паслін не­без­печ­ний і тим, що є рос­ли­ною-жи­ви­те­лем для шкідників і хво­роб пас­ль­о­но­вих куль­тур (ко­ло­радсь­ко­го жу­ка, кар­топ­ля­ної молі, вірусів то­матів та ін.).
У 2013 р. пло­ща за­бур’яне­ності пас­ль­о­ном ко­лю­чим не зміни­лась і ста­но­вить 134 га. Ка­ран­тинні об­ме­жен­ня що­до пас­ль­о­ну ко­лю­чо­го вста­нов­лені ли­ше в од­но­му гос­по­дарстві Хер­сонсь­кої обл. За про­гно­за­ми фахівців, у 2014 р. об­сяг площ під пас­ль­о­ном ко­лю­чим за­ли­шить­ся без змін.

   По­ви­ти­ця по­льо­ва —
Cuscuta сampestris Yunck.
(Спи­сок А-2)
Бур’ян по­ши­ре­ний ок­ре­ми­ми во­гни­ща­ми май­же в усіх об­ла­с­тях Ук­раїни, за ви­нят­ком Іва­но-Фран­ківської, Рів­не­н­сь­кої, Тер­нопільської та Чер­кась­кої обл.
Площі, що пе­ре­бу­ва­ють під ка­ран­ти­ном, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, змен­ши­лись на по­над 60 га і ста­ном на 1 січня 2014 р. ста­нов­лять 31,5 тис. га. Змен­шен­ня площ, засміче­них по­ви­ти­цею, зафік­со­ва­но у Дніпро­пе­т­ровській та Одеській обл.
У 2014 р. очікується змен­шен­ня аре­а­лу по­ви­тиці по­льо­вої. Це мож­ли­во, на­сам­пе­ред, за­вдя­ки відве­ден­ню зе­мель с.-г. при­зна­чен­ня під за­бу­до­ву, про­ве­ден­ню ревізії ста­рих во­гнищ та змен­шен­ню площ під ба­га­торічни­ми тра­ва­ми й ово­че­ви­ми куль­ту­ра­ми.

 По­ви­ти­ця Ле­ма­на — Cuscuta Lehmanniana Bge.;

 По­ви­ти­ця од­но­стовпчи­ко­ва — Cuscuta monogyna Vahl.;

 По­ви­ти­ця євро­пейсь­ка — Cuscuta europaea L.
(Спи­сок А-2)
По­ви­ти­ця Ле­ма­на по­ши­ре­на в АР Крим, Дніпро­пе­т­ровській та Лу­­ган­ській обл.
В Ук­раїні по­ви­ти­цю Ле­ма­на впер­ше бу­ло ви­яв­ле­но у 1999 р. в АР Крим на площі 0,5 га на жи­мо­лості японській, буз­ку та інших де­ко­ра­тив­них на­са­д­жен­нях. На сьо­годні за­галь­на пло­ща під ка­ран­ти­ном що­до цьо­го ви­ду по­ви­тиці на те­ри­торії Ук­раїни тро­хи пе­ре­ви­щує 4 га.
По­ви­ти­ця од­но­стовпчи­ко­ва — це один із видів по­ви­тиці, що зро­с­тає в при­род­них умо­вах Ук­раїни і па­ра­зи­тує пе­ре­важ­но на де­ре­вах і ча­гар­ни­ках: куль­тур­них, де­ко­ра­тив­них і лісо­вих. Із трав’яни­с­тих рос­лин па­ра­зи­тує на со­няш­ни­ку, по­ли­ну, кро­пиві, де­я­ких зон­ти­ко­вих.
По­ви­ти­ця од­но­стовпчи­ко­ва об­ме­же­но по­ши­ре­на у За­порізькій, Лу­­ганській та Харківській обл. Ук­раїни на площі 3,9 га.
У 2013 р. си­ту­ація що­до по­ви­тиці од­но­стовпчи­ко­вої не зміни­лась.
По­ви­ти­ця євро­пейсь­ка — од­норічна па­ра­зит­на рос­ли­на. У 2013 р. пло­ща під по­ви­ти­цею євро­пейсь­кою за­ли­ша­лась без змін і ста­ном на 1 січня 2014 р. ста­но­вить 0,001 га (Лу­гансь­ка обл.).
На­ступ­но­го ро­ку, за про­гно­за­ми фа­хів­ців, площі під ка­ран­ти­ном що­до цих видів по­ви­тиць за­ли­шать­ся бе­з змін.

 Цен­х­рус дов­го­гол­ко­вий — Cеnchrus longispinus Fernald.
(Спи­сок А-2)
Об­ме­жені во­гни­ща бур’яну по­ши­рені в АР Крим, Дніпро­пе­т­ровській, Лу­гансь­кій, Ми­ко­лаївській, Одеській, Харків­сь­кій та Хер­сонській обл. За­галь­на пло­ща зе­мель під ка­ран­ти­ном тро­хи пе­ре­ви­щує 23 тис. га.
У 2013 р. бу­ло ска­со­ва­но ка­ран­тин­ний ре­жим що­до цен­х­ру­су дов­го­гол­ко­во­го у Хер­сонській обл. на площі 2113 га.
Для ло­калізації во­гнищ бур’яну слід до­три­му­ва­тись ка­ран­тин­них об­ме­жень, обов’яз­ко­во ско­шу­ва­ти в період по­яви во­лоті або ви­по­лю­ва­ти та не­гай­но зни­щу­ва­ти до ут­во­рен­ня насіння, не до­пу­с­ка­ю­чи роз­сію­ван­ня бур’яну.
У 2014 р., за про­гно­за­ми фа­­хівців, мож­ли­ве зме­н­­­­шен­ня площ під ним у Лу­ганській та Харківській обл.

 Сор­го алеп­сь­ке, або гу­май —
Sor­ghum halepense (L.) Pers.
(Спи­сок А-2)
У 2013 р. під час про­ве­ден­ня пла­но­вих об­сте­жень бу­ло ви­яв­ле­но но­ве во­г­ни­ще, а та­кож роз­ши­рен­ня меж ста­ро­го во­гни­ща сор­га алепсь­ко­го на те­ри­торії Кіровсь­ко­го р-ну АР Крим. Пло­ща, за­смі­че­на цим бур’яном, збільши­лась на 1,5 га.
Ста­ном на 1 січня 2014 р. сор­го алепсь­ке по­ши­ре­не ок­ре­ми­ми во­гни­ща­ми в Одеській обл. та АР Крим на площі близь­ко 950 га.
Сор­го алепсь­ке, або гу­май — ба­га­то­річний ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий бур’ян. Засмічує по­льові та ово­чеві куль­ту­ри, са­ди, ви­но­град­ни­ки. В Ук­раїні ка­ран­тин що­до цьо­го бур’яну впер­ше бу­ло вве­де­но у 2003 р. в Одеській обл.
На­ступ­но­го ро­ку суттєвих змін що­до по­ши­рен­ня гу­маю в Ук­раїні не очі­кується. 
Де­тальніше про по­ши­рен­ня ка­ран­тин­них ор­ганізмів в Ук­раїні мож­на ді­зна­тись на офіційно­му сайті Держ­вет­фі­то­­служ­би Ук­раїни в розділі «Ді­­яльність служ­би», пе­рей­шов­ши за по­си­лан­ням: Де­пар­та­мент фіто­са­нітар­ної без­пе­ки? Ог­ляд по­ши­рен­ня ка­ран­тин­них ор­ганіз­мів в Ук­раїні ста­ном на 01.01.14 (http://vet.gov.ua/taxonomy/term/54)