Плямистокрилі дрозофіли - злісний шкідник плодово-ягідних культур

Drozophila suzukii, або плямистокрила дрозофіла — шкідник плодово-ягідних культур, таких як черешня, лохина, малина, ожина, суниця, жимолость, персик, нектарин, абрикос, виноград, слива, груша.

Як уточнюють науковці американського Університету Корнелла, високий ризик ушкодження цією мухою мають малина, ожина і лохина. Вчені Університету шт. Каліфорнія додають, що найбільше уражується шкідником малина. Ожина і суниця так само уразливі там, де спостерігається висока вологість повітря, а вибірки робляться не так часто. Лохина більше уражується в зонах з вологим кліматом і менше — в зонах з сухим кліматом і високими температурами.

При цьому пізньо- і середньостиглі сорти мають вищий ризик ушкодження, ніж ранні. Так само можуть уникнути ушкодження ранні сорти суниці, на відміну від пізніх і ремонтантних. Шкідник також ушкоджує черешні бузину і персик. Загрожує шкідник і винограду, більшою мірою ягодам з тонкою шкіркою, механічними пошкодженнями або тріснутим. Масиви дикорослих вищезгаданих ягід (наприклад, малини, чорниці, бузини, ожини) та ціла низка інших дикорослих видів можуть виступати осередками розмноження мухи. На відміну від більшості видів дрозофіли, які уражують плоди, що гниють або бродять, або ж перестиглі, Drozophila suzukii завдяки специфічній формі яйцеклада - зубчастій, мов пилка, - запросто уражує якісні плоди, відкладаючи в кожне заглиблення по 1–3 яйця. Як уточнюють науковці Університету шт. Кентуккі, це відбувається, коли плоди розм’якають і набирають забарвлення при дозріванні, зазвичай за 7–10 днів до збирання.

Через кілька днів після відкладання яєць під шкірку плодів останні зморщуються або ж укриваються ямочками. А коли в плоді починають харчуватися личинки, плоди розм’якають, а їх шкірка набуває коричневого забарвлення. Механічні пошкодження можуть виступати шляхами для ураження грибними та бактеріальними хворобами. Уражені плоди, які можуть здаватися здоровими під час збирання, виявляють ознаки ураження протягом 1–2 днів. Без заходів з контролю шкідник ушкоджує до 80% урожаю пізніх сортів малини, ожини і лохини.

Батьківщина виду — Східна Азія (Японія, Корея, Китай). У 2008 р. вперше була зафіксована у США (на Західному узбережжі) і за кілька років поширилася аж до Східного узбережжя. Станом на 2019 р. зафіксована в більшості країн ЄС, в т. ч. в усіх наших західних сусідів, крім Молдови. Тож проникнення Drozophila suzukii в Україну — скоріше за все, питання часу, причому найближчого.

Величина дорослих комах — 1,5–3 мм. Найбільш характерна риса комах — чорні цятки на крилах біля кінчиків у самців. У стадії яйця перебуває від 12 годин до 6 діб, у стадії личинки — від 3 до 13 днів, у стадії лялечки — від 3 до 15 днів. Доросла комаха живе 2–3 тижні. Усього життєвий цикл комахи становить близько 2 місяців. За температури 25°С нове покоління з’являється кожні 8–10 днів. Самка за життя відкладає 300–350 яєць.

Найбільш активні дорослі комахи за температури 20°С. Взагалі діапазон активності дорослих комах, за даними Університету шт. Каліфорнія, знаходиться між 15 і 27°С. За температури вище 30°С активність різко знижується, а за температур нижче -2°С і вище 33°С 75% популяції гине протягом доби.

Складність боротьби зі шкідником зумовлена широким набором видів, на яких може жити муха, швидкою зміною поколінь (до 10 за рік), відкладанням яєць углиб плода та життям личинок усередині плода.

Моніторинг

Виявити ушкодження плодів личинками плямистокрилої дрозофіли можна візуально або за допомогою розсолу, тоді як моніторинг дорослих особин виконується за допомогою пасток. Візуальний моніторинг дасть змогу прийняти рішення про обприскування культури або збирання плодів.

Як пишуть науковці Університету шт. Каліфорнія, особливо важливо обстежувати на предмет ушкоджень плоди черешні і лохини під час дозрівання, починаючи відтоді, як ягоди почнуть набирати забарвлення. Проколи в шкірочці плодів, які завдає ця муха, дуже тонкі, тому їх можна побачити тільки в лупу. Про наявність отворів, зроблених плямистокрилою  дрозофілою, також може свідчити виділення соку при стисканні плоду. Підозрілі плоди слід розламати і оглянути на наявність личинок.

На малині, ожині і суниці подібні проколи невидимі, тому на цих культурах складно виявити ушкодження на ранніх його стадіях. На малині ознаками ушкодження можуть бути плями соку на квітколожі або на листі. Також про ушкодження може свідчити сплющеність або зморщеність плодів.

Моніторинг личинок також може відбуватися шляхом занурення плодів у розчин солі (1 столова ложка на стакан води). Тоді личинки вийдуть з плоду.

Моніторинг дорослих комах здійснюється за допомогою пасток. Такі пастки можна виготовити самостійно, що й роблять багато американських фермерів. Для пасток вони використовують півлітрові або літрові пластикові стакани. Інструкція Університету Корнелла радить зробити в стакані по кругу 40 отворів діаметром 2–3 мм. Інструкція Університету шт. Каліфорнія радить робити 10–12 отворів такого діаметру на відстані 5 см від кришки.

Інструкція Університету Корнелла наводить наступний рецепт приманки, яку наливають на дно стакана: 1 столова ложка сухих дріжджів, 4 столових ложки цукру і 1,5 стакани води. Інструкція Університету шт. Каліфорнія пропонує інший рецепт: 2 г цукру, 325 мг сухих хлібопекарських дріжджів, 17,25 г борошна, 1 г яблучного оцту і 25 г води.

Вчені Університету шт. Кентуккі радять встановлювати пастки за 2–3 тижні до початку збирання врожаю в густому затінку, оскільки в таких місцях самиці мухи люблять відпочивати вдень. Перевіряти пастки і міняти приманку американські вчені радять щотижня. Таких пасток на плантації має бути декілька. Якщо плантація розташована неподалік лісу або берегів річок, слід обов’язково встановити пастки на найближчій до лісу або берегу річки ділянці плантації: там плямистокрила дрозофіла з’являється в першу чергу.

Контроль

Превентивний контроль

Вибір сортів. Популяція плямистокрилої дрозофіли на початку сезону менша. Тому вибір районованих ранньостиглих сортів лохини дасть змогу суттєво знизити ризик ушкодження. Деякі виробники малини у США через дрозофілу змушені були повністю відмовитися від ремонтантних сортів на користь літніх. Також вчені Університету шт. Каліфорнія радять обирати сорти з товщою шкіркою плоду: шкіднику важче її пробивати.

Обрізка і мульчування. Плямистокрила дрозофіла дуже чутлива до десикації і почувається пригнічено за високих температур і низької вологості. Тоді вона концентрується в тіні рослин і близько до землі, де прохолодніше і вологіше. Відтак інтенсивна обрізка, яка зменшує об’єм крони і посилює проникнення світла, сприяє зменшенню заселення плантації плямистокрилою дрозофілою. В деяких випадках, як показали дослідження Університету шт. Каліфорнія, інтенсивна обрізка крони мала наслідком нижче виживання шкідника і менший ступінь ушкодження плодів. Також інтенсивна обрізка призводила до збільшення розміру і прискорення дозрівання ягід, а останнє теж сприяло зниженню ушкодження врожаю плямистокрилою дрозофілою. Крім того, інтенсивна обрізка підвищує ефективність обприскування дерев і кущів. А взагалі вчені Університету шт. Каліфорнія радять поекспериментувати з різними варіантами обрізки, щоб обрати оптимальний для умов конкретної плантації.

Плямистокрила дрозофіла часто виходить з плоду для заляльковування в відповідним чином захищеному місці. Личинки перед заляльковуванням падають на землі, щоб залялькуватися неподалік від поверхні. Вчені Університету шт. Каліфорнія вважають, що коли личинки падатимуть на чорну мульчувальну плівку, яка й так застосовується в садах та на ягідниках (наприклад, для перешкоджання проростання бур’янів), то це стримуватиме розвиток плямистокрилої дрозофіли.

Сітка. Дуже ефективним, на думку вчених цього університету, є влаштування тунелів, укритих сіткою, що не дає проникнути плямистокрилій дрозофілі. Для цього потрібна сітка щільністю не менше 80 г/м² з розміром отворів не більше 0,98 мм. Фахівці Університету шт. Каліфорнія відзначають, що хоча це й витратне рішення, але воно окуповується на відносно дорогих культурах. Встановлювати сітку слід заздалегідь, до появи на плантації шкідника, інакше вона не дасть ефекту. Може бути так, що в закритому тунелі під сіткою все одно заведеться дрозофіла. Але внесення інсектицидів у таких тунелях буде особливо ефективним. Крім того, сітка може захистити від інших комах і птахів. В спекотному кліматі під сіткою рослини можуть перегріватися, тому в таких випадках потрібна вентиляція тунелів.

Прибирання. На багатьох американських фермах, як пишуть науковці Університету шт. Каліфорнія, збирачі мають дві ємності: одна — для товарних плодів, інша — для уражених плодів, які вчені рекомендують негайно прибирати з плантації. Уражені плоди радять збирати в прозорі пластикові мішки, які після наповнення слід закривати і залишати на сонці на 48 годин, щоб загинули личинки. Якщо уражені плоди просто викидати на гній чи компостувати, то яйця й личинки, що містяться в них, виживуть.

Біологічний захист. Вчені Університету шт. Каліфорнія зізнаються, що наразі наука має небагато інформації про природних ворогів плямистокрилої дрозофіли. Хоча зафіксовані факти поїдання дрозофіли місцевими видами ос, хижих комах і павуків, попередні дослідження показали низьку ефективність хижих комах і паразитів.

Післязбиральне охолодження. Охолодження зібраних плодів до +2…+4°С зупиняє розвиток плямистокрилої дрозофіли і зберігає якість продукції. А охолодження до цього рівня протягом 3 днів убиває личинки шкідника.

Хімічний захист

Інсектицидні обробки проти плямистокрилої дрозофіли вчені Університету Корнелла радять проводити з інтервалом не більше тижня і повторювати в разі дощу. Фахівці Університету шт. Кентуккі додають, що зі зміною поколінь шкідника потрібно змінювати і групу інсектицидів. Починати обробки науковці Університету шт. Каліфорнія рекомендують, щойно плоди почнуть набирати забарвлення, характерного для фази стиглості, за 2–3 тижні до збирання.

Найефективнішими проти плямистокрилої дрозофіли вчені Університету шт. Кентуккі вважають препарати (жоден з них не зареєстрований в Україні) на основі зета-циперметрину, біфентрину (на ягодах), поєднання цих двох д. р., а також фенпропатрину, бета-цифлутрину (на фруктах і винограді), перметрину, фосмету і спінетораму. До ефективних ці вчені відносять фосфорорганічну д. р. малатіон, яка, втім, є шкідливою для бджіл та природних ворогів комах-фітофагів. Середню ефективність, за їхніми даними, мають препарати на основі карбарилу і ацетаміприду.

В шт. Нью-Йорк, за даними Університету Корнелла, застосовують, крім вищезгаданих, також такі відомі в Україні препарати, як Ексірель і Ланнат, та препарати на основі цикланіліпролу, ціантаніліпролу і абамектину, а на фруктах і винограді — есфенвалерату та лямбда-цигалотрину.

З-поміж препаратів, дозволених в органічному землеробстві, вчені Університету шт. Кентуккі серед середньоефективних згадують препарат на основі спіносаду, а серед помірно ефективних — препарат на основі піретрину. Вчені Університету шт. Каліфорнія серед помірно ефективних згадують також препарати на основі азадірахтину і піретринів та препарати на основі бактерій Chromobacterium subtsugae і роду Burkholderia.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com