Десикація сої: потрібно — не потрібно — можна?

 Мабуть, для кожного сільгоспвиробника знайома ситуація, коли рано чи пізно стикаєшся з дилемою вибору і задаєш собі непрості питання на кшталт: варто чи не варто? Доцільно чи недоцільно? Бо ж для аграрія, як і для лікаря, також актуальна відома Гіпократова засторога: «Не нашкодь!» 

 Наприкінці липня зустрівся із фермером на його соєвому полі розміром 35 га. Посіви сої були абсолютно чистими від бур’янів, рослини на 80% уже пожовкли (ранній сорт), решта осередками була ще зовсім зеленою. Врожайність посівів візуально можна було оцінити не більше ніж 1,8 т/га. Фермер поцікавився, чи потрібно на цьому полі проводити десикацію? Я своєю чергою запитав його, яку мету він ставить, приймаючи рішення про проведення цього агрозаходу, чого саме від нього очікує. Відповідь була такою: всі фермери в окрузі застосовують десикацію, і я щороку — теж. «Якщо маєте зайві кошти та час, то можете й проводити », — відповів я. Далі пояснив, що з огляду посіву сої на його полі особисто я не проводив би десикації, бо, по-перше, поле чисте від бур’янів, по-друге, сорт сої — ранньостиглий, а отже, рослини достигнуть природним шляхом, тим більше, що попереду ще місяць спекотної погоди. По суті, я навів йому переконливі аргументи.

…Минуло два тижні. Соя на цьому полі вже скинула близько 50% листя. Нетерплячий фермер запустив комбайна, щоб її змолотити. Проте перша спроба була невдалою: зелена маса культури, яка ще залишалася на рослинах, не давала змоги якісно проводити збирання комбайном «Дон-1500». І зрештою в господаря «терпець урвався » — пізно ввечері цього самого дня він таки провів десикацію дикватом. А наступного ранку погода зіграла з ним злий жарт — задощило на два дні. Зрозуміло, зі збиранням довелося зачекати. Врешті-решт, наприкінці серпня фермер зібрав сою з урожайністю 1,4 т/га. А питання про доцільність проведення десикації так і залишилося для нього питанням…

 Із цієї ситуації можна зробити попередній висновок: попри те, що багато фермерів хоч і мають значний практичний досвід господарювання, не завжди можуть прийняти правильне управлінське рішення щодо проведення того чи іншого агроприйому й господарюють за принципом «як усі».

Тож коли потрібно (чи не потрібно) проводити десикацію? Або коли можна, але — не обов’язково?..

Із цими запитаннями ми звернулися до спеціаліста Торгового дому «Соєвий вік» Євгенія Пастощука, керівника з розвитку Східного регіону.

 — Насамперед, щоб не виникало зайвих питань щодо десикації, — розпочав спеціаліст, — зазначу: для кожного агрорегіону потрібно обирати найпридатніші до місцевих умов вирощування сорти сої, правильно дібрані за періодом стиглості. Наприклад, на півночі Сумщини недоцільно висівати сорти сої, період вегетації яких перевищує 120–130 днів. Ті, хто все ж таки припустився такої помилки, можуть потрапити під ризик того, що соя на початок  листопада ще не достигне. І жодні десиканти тут не зарадять та не врятують ситуацію.

 Яку ціль ми ставимо перед десикацією? Підсушування посівів сої потрібне насамперед для того, щоб прискорити достигання бобів (зниження вологості зерна) та полегшити її збирання, якщо ваше поле сильно забур’ янене. В такому разі під час збирання культури ви менше втрачатимете врожаю. Буває й така ситуація, коли соя сама по собі готова до збирання, але вчасно зробити це завадили затяжні дощі. І в результаті відбувається сильне забур’ янення посіву. Або ж, наприклад, це сталося через те, що з якихось причин на полі не спрацювали гербіциди. У такому разі, ясна річ, потрібно проводити десикацію.

 Взагалі до цієї операції слід підходити зважено. У чому полягає такий підхід? Знову-таки звернемося до конкретного прикладу. Так, тогорічна осінь видалася досить вологою, що, зрозуміло, зумовило подовження періоду вегетації соєвих рослин. Водночас зерно вже було майже дозрілим, а самі рослини ще не скидали листя. Ось у такому разі десикація потрібна, аби прискорити достигання цієї культури.

 Під час вирощування ранніх сортів сої за відсутності на полі бур’янів посіви не потребують десикації. За вирощування середньостиглих сортів вона обґрунтована в разі сильного забур’ янення, а якщо посіви не засмічені, то рішення про пришвидшення достигання рослин шляхом застосування десикантів приймають на свій розсуд.

 Також за невчасного дозрівання пізніх сортів не варто проводити їхню десикацію. Адже якщо не вгадати із терміном і провести її завчасно, то зерно сої не встигне дозріти, і, як наслідок, ви отримаєте врожай із нижчою його якістю (воно буде невиповненим, плюсклим). Під час вирощування пізньостиглих сортів та в разі прохолодної дощової осені достигання насіння уповільнюється, а посіви починають заростати бур’ янами. За таких умов хімічне передзбиральне підсушування рослин є ефективним. У такому разі десикація значно прискорить процеси дозрівання насіння та полегшить пряме комбайнування посівів сої.

 Крім того, цей агроприйом зменшує ураження насіння білою та сірою гнилями, пліснявінням, південною склероціальною гниллю, аскохітозом, сім’ядольним бактеріозом та іншими хворобами.

Ультраранній сорт сої: станом на 18.08 сорт скинув 90% листя, 10% ще продовжує вегетацію. У такому разі посів уже придатний для прямого комбайнування без проведення попередньої десикації

 Десикацію рекомендують проводити за побуріння бобів на гілках нижнього й середнього ярусів рослин, вологість насіння в цей час має не перевищувати 40%. Більш ранні строки її застосування призводять до зменшення врожаю та зниження посівних якостей насіння (маси насінини, її схожості).

 Особливо ефективна десикація за відносно низької вологості повітря та теплової температури не менше як 15°С. Збирати врожай з оброблених посівів розпочинають через сім-десять діб після її проведення. За типової на час збирання погоди всі сорти сої схильні до своєчасного достигання.

Який десикант обрати?

Візьмемо для прикладу Раундап. Продукт характеризується як гербіцид системної та суцільної дії, і в чистому вигляді він не є десикантом. Проте його теж рекомендують застосовувати як десикант. Діюча речовина гербіциду Раундап — гліфосат — за способом дії на рослину належить до групи інгібіторів синтезу амінокислот і проникає в рослину через її активно вегетуючі зелені надземні частини.

 Завдяки системним властивостям гліфосату, препарат за короткий період часу потрапляє в усі життєво важливі органи рослини — як надземні, так і кореневої системи, — порушує синтез потрібних для росту й розвитку амінокислот. Це своєю чергою зумовлює швидке припинення росту, хлороз молодих листків, відмирання надземних і підземних органів.

 Але тут слід враховувати один важливий фактор. Раундап не завжди м’яко діє на саму культуру, в тому числі й на сою. Згадаймо особливості десикації кукурудзи: для цієї культури дуже важливим показником оптимального часу проведення цього заходу є наявність у зерні «чорної точки». Саме вона є ознакою того, що сама насінина завершила процес накопичення пластичних речовин (вони вже не надходять у насінину, та їхній відтік із неї не відбувається) та формування врожаю.

Ранній сорт сої (період вегетації — 95 днів): станом на 18.08 рослини скинули 80% листкового апарату. Сорт також придатний для збирання без попередньої десикації

 Якщо ж ви проводитимете десикацію для підсушування рослин сої, то, враховуючи механізм дії препарату, він накопичуватиметься в генеративних органах культури, тобто в насінні сої. Таку сою не варто залишати як насіннєвий матеріал для висівання наступного року. Інакше ви ризикуєте зменшенням урожаю через зниження схожості насіння. Тож перед тим, як висівати, заздалегідь визначте його схожість, аби потім не виникало зайвих запитань. Застосовувати продукти системної дії потрібно за 14 днів до збирання сої.

Розглянемо інший продукт для десикації — дикват. На відміну від попереднього, цей препарат має зовсім інший механізм дії. За попадання на поверхню листків ця активна речовина, що має контактний механізм дії, перетворюється на перекис водню. Під впливом останнього руйнуються мембрани клітин, що зрештою призводить до засихання сої. Сама діюча речовина, за словами виробників, швидко розкладається в рослині, тому застосування диквату безпечніше як на насінницьких посівах, так і на посівах, призначених для продовольчих цілей.

 Узагалі сучасний ринок ЗЗР пропонує досить великий асортимент хімічних речовин — десикантів, дозволених для застосування на сої (табл.). Вони різняться дозою і формою внесення препарату, а також швидкістю дії, тобто інтенсивністю підсушування рослин. Зокрема, препарати, рекомендовані до застосування за 14 днів до збирання культури, діють повільніше, м’якше, ніж ті, що рекомендовано використовувати за 10–12 та 6 днів.

Ранньостиглий сорт сої (період вегетації — 98–100 днів): станом на 18.08 20% верхньої частини рослин ще вегетують, боби перебувають у фазі повної стиглості (так само, як і в попередніх сортів). Десикація в цьому випадку також не потрібна

 Попри великий вибір десикантів, у виробництві найчастіше застосовують такі препарати, як Реглон, Везувій, Гліфоган, Скорпіон, Баста. Головне — чітке дотримання строків проведення цього агрозаходу та норми внесення препарату. Засоби для внесення препаратів можуть бути різними — як наземні обприскувачі, так і авіація (важливо лише дотримуватися вимог щодо концентрації робочого розчину і загального об’єму на 1 га посіву). За наземного обприскування об’єм робочого розчину має становити 400–500, а за застосування авіації — 50–100 л/га.

Середньостиглий сорт: рослини вже скинули близько 60–65% листя, боби вже на 90% достигли. Чи потрібно проводити десикацію цього сорту? Якщо за такого стану посіву сої ви приступите до її обмолочування, то матимете проблеми із забиванням робочих органів комбайна. Тому в такому разі, як кажуть, вибір рішення залежить від вашої фантазії. Якщо ви бажаєте прискорити збирання, то можна вдатися до десикації, яка не вплине на якість зібраного врожаю. У природних умовах за теплої сонячної погоди такий сорт буде готовий до збирання вже через два тижні

Середньостиглий сорт (період вегетації — 118–124 дні): боби перебувають у стадії наливання, листя лише починає жовтіти, тому десикація на цьому етапі не допоможе прискорити процес достигання. В такому разі потрібно зачекати — збирання сорту можна розпочати не раніше, ніж за 30 днів. А за великого бажання за десять днів до початку збирання можна провести десикацію

Середньостиглий сорт: рослини скинули 30–35% листя. Для того, аби розпочинати збирання цього сорту, слід почекати близько трьох тижнів для настання повної стиглості рослин. Тож і в цьому разі десикація буде недоцільною

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com,

журнал «Прогпозиція», №9, 2017 р.