Спецможливості
Агрохімія

Економіка протруйників на озимій пшениці

18.10.2016
5584
Економіка протруйників на озимій пшениці фото, ілюстрація
Протравители для озимой пшеницы

Важливим залишається питання підвищення ефективності виробництва зерна пшениці озимої у Північному Степу України на основі запровадження прогресивних елементів технології вирощування культури, що стосуються добору попередників, сортів, а також застосування протруйників і хелатного мікродобрива.

В умо­вах сьо­го­ден­ня пше­ни­ця ози­ма про­дов­жує посідати од­не з ліди­ру­ю­чих місць се­ред про­дуктів, які за­без­пе­чу­ють про­до­воль­чу без­пе­ку на­шої дер­жа­ви. До то­го ж це куль­ту­ра з ви­со­ким по­тенціалом дохідності, про що свідчать як дані на­уко­вих досліджень, так і до­сяг­нен­ня пе­ре­до­вих гос­по­дарств. 
Про­те, на жаль, до­нині не виріше­но про­бле­му за­без­пе­чен­ня ста­лості ва­ло­вих зборів зер­на пше­ниці, за­до­во­лен­ня за­галь­но­дер­жав­них по­треб у про­до­воль­чо­му зерні ви­со­кої якості, до­сяг­нен­ня ви­со­ко­го рівня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності га­лузі та при­бут­ко­вості ви­роб­ни­чої діяль­ності гос­по­дарств. 
Важ­ли­вим шля­хом вирішен­ня про­бле­ми стабілізації ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої на кон­ку­рен­то­с­про­мож­но­му рівні є вдо­с­ко­на­лен­ня ор­ганізаційно-тех­но­логічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва на базі до­сяг­нень на­уко­во-технічно­го про­гре­су.

Умо­ви досліджень

Інфор­маційною ба­зою еко­номічно­го аналізу бу­ли ре­зуль­та­ти ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень за 2010–2012 рр., що про­во­ди­ли­ся в ДП ДГ «Дніпро» ДУ Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН Ук­раїни. 
Сор­ти Пи­сан­ка, Скарб­ни­ця та Апо­гей Лу­гансь­кий висіва­ли по чор­но­му па­ру, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку. По­пе­ред­ник чор­ний пар ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли у дослідах як ета­лон­ний варіант, ад­же він є най­кра­щим для пше­ниці ози­мої у зоні Сте­пу, оскільки дає змо­гу мак­си­маль­но ре­алізу­ва­ти про­дук­тив­ний по­тенціал куль­ту­ри. Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня ози­ми­ни, крім досліджу­ва­них ок­ре­мих її еле­ментів, бу­ла за­галь­но­прий­ня­тою для Північно­го Сте­пу Ук­раїни. До­за міне­раль­них до­б­рив, яку вно­си­ли як фон під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, ста­но­ви­ла: по чор­но­му па­ру — N30P30K30, після го­ро­ху — N45P45K45, після со­няш­ни­ку — N60P60K60. 
Для пе­ред­посівної об­роб­ки насіннєво­го ма­теріалу схе­ма досліду пе­ред­ба­ча­ла ви­ко­ри­с­тан­ня про­труй­ників: фунгіцид­ної дії — Віта­вакс 200 ФФ (3 л/т) та інсек­то-фунгіцид­ної — Се­лест Топ 312,5 FS (1,5 л/т), а та­кож хе­лат­но­го мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком-плюс-зер­но (3 л/т). Під час про­ве­ден­ня досліджень ко­ри­с­ту­ва­ли­ся відповідни­ми ме­то­ди­ка­ми та ре­ко­мен­даціями.
Еко­номічну оцінку еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої про­во­ди­ли на ос­нові за­сто­су­ван­ня за­галь­но­прий­ня­тої ме­то­ди­ки, яка дає змо­гу оціни­ти варіант тех­но­логії за рівнем уро­жай­ності, собівар­тості ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рівнем рен­та­бель­ності. Ви­роб­ничі ви­т­ра­ти роз­ра­хо­ву­ва­ли на ос­нові тех­но­логічних карт ви­ро­щу­ван­ня та за­галь­но­прий­ня­тих ме­то­дич­них ре­ко­мен­дацій. Ціни на зер­но пше­ниці (без ура­ху­ван­ня по­дат­ку на до­да­ну вартість) бу­ли ди­фе­ренційо­вані відповідно до якості от­ри­ма­но­го зер­на. Для роз­ра­хун­ку вартісних по­каз­ників бу­ло прий­ня­то ціни на ви­роб­ничі ре­сур­си та про­дукцію, що діяли в чет­вер­то­му квар­талі 2014 р.

Ре­зуль­та­ти аналізу

За ре­зуль­та­та­ми аналізу ек­с­пе­ри­мен­таль­них да­них (табл. 1–3) бу­ло вста­нов­ле­но, що пра­виль­ний добір по­пе­ред­ників до­сить істот­но впли­ває на еко­номічну ефек­тивність ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої. Раціональ­не ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го фак­то­ра зу­мов­лює не ли­ше підви­щен­ня вро­жай­ності куль­ту­ри, а й збільшен­ня окуп­ності ви­т­рат на ви­роб­ництво про­дукції.

Так, у кон­троль­них варіан­тах, де пше­ни­цю ви­ро­щу­ва­ли по чор­но­му па­ру, за вро­жай­ності 5,65–6,15 т/га бу­ло от­ри­ма­но 7,10–8,03 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на гек­тар посіву та 1,36–1,49 грн — у роз­ра­хун­ку на од­ну грив­ню за­тра­че­них коштів (табл. 1). 
Розміщен­ня пше­ниці ози­мої у сівозміні після го­ро­ху бу­ло менш ефек­тив­ним, оскільки вро­жайність досліджу­ва­них сортів зни­жу­ва­ла­ся на кон­тролі на 33,0–41,0%, що зу­мов­лю­ва­ло не­до­от­ри­ман­ня 4,03–5,41 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду з 1 га за рівня рен­та­бель­ності 58,3–74,8% (табл. 2). 
Пше­ни­ця ози­ма, яку висіва­ли після со­няш­ни­ку, не­зва­жа­ю­чи на най­ви­щий рівень на­си­чен­ня тех­но­логії міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми (N60P60K60), на кон­троль­них ділян­ках фор­му­ва­ла най­мен­шу про­дук­тивність (2,99–3,29 т/га) та най­ниж­чу якість зер­на (6-й клас), ре­алізація яко­го здат­на за­без­пе­чи­ти от­ри­ман­ня су­ми чи­с­то­го до­хо­ду вп’яте­ро-все­ме­ро ниж­чої, ніж за ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри по чор­но­му па­ру, за рівня рен­та­бель­ності 22,5–32,0% (табл. 3).
За ре­зуль­та­та­ми порівнян­ня варіантів, де насіння об­роб­ля­ли про­труй­ни­ка­ми та хе­лат­ним мікро­до­б­ри­вом, та­кож вста­нов­ле­но істотні пе­ре­ва­ги чор­но­го па­ру як по­пе­ред­ни­ка, що за­без­пе­чує фор­му­ван­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності і якості зер­на пше­ниці ози­мої, а та­кож дає змо­гу от­ри­ма­ти 1,29–1,71 грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на од­ну ви­т­ра­че­ну грив­ню. Се­ред ре­ш­ти по­пе­ред­ників до­сяг­нен­ня кра­щих еко­номічних по­каз­ників у разі про­ве­ден­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння за­без­пе­чу­вав го­рох. Тут, за­леж­но від сор­ту та варіан­та пе­ред­посівної об­роб­ки насіння, фор­му­вала­ся рен­та­бель­ність на рівні 65,9–91,2%, тоді як ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після со­няш­ни­ку за­без­пе­чу­ва­ло ли­ше 0,32–0,49 грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на од­ну грив­ню ви­роб­ни­чих ви­т­рат.    

Порівняль­ний еко­номічний аналіз по­ка­зав, що по чор­но­му па­ру ліде­ром у всіх варіан­тах досліду був сорт Скарб­ни­ця, який фор­му­вав про­дук­тивність на 4,3–8,8% ви­щу порівня­но з ре­ш­тою сортів. Про­те на біднішо­му аг­ро­фоні пла­с­тичнішим ви­я­вив­ся сорт Пи­сан­ка, вро­жайність яко­го після го­ро­ху пе­ре­ви­щу­ва­ла інші досліджу­вані сор­ти на 6,7–13,3, а після со­няш­ни­ку — на 5,6–10,9%. Сорт Апо­гей Лу­гансь­кий ви­я­вив­ся най­менш уро­жай­ним за йо­го ви­ро­щу­ван­ня після всіх досліджу­ва­них по­пе­ред­ників, що відповідним чи­ном по­зна­ча­ло­ся на по­каз­ни­ках ефек­тив­ності (табл. 1–3).
За ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої сор­ту Скарб­ни­ця по чор­но­му па­ру ви­роб­ни­ча собівартість зер­на фор­му­ва­ла­ся на рівні 848–900 грн/т, тоді як що­до сор­ту Пи­сан­ка та Апо­гей Лу­гансь­кий по­каз­ни­ки собівар­тості ста­но­ви­ли відповідно 873–931 і 893–950 грн/т. Ефек­тивність ре­алізації одер­жа­но­го зер­на та­кож бу­ла най­ви­ща у сор­ту Скарб­ни­ця: чи­с­тий дохід із 1 га — 8,03–9,58 тис. грн; рівень рен­та­бель­ності — 149,4–171,1%. У ча­с­тині варіантів най­менш уро­жай­ний сорт Апо­гей Лу­гансь­кий сфор­му­вав зер­но із ниж­чи­ми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми порівня­но з інши­ми сор­та­ми, а то­му за рівнем рен­та­бель­ності він по­сту­пав­ся сор­ту Скарб­ни­ця на 12,1–26,9% (табл. 1). 
Ви­роб­ництво 1 т зер­на най­у­ро­жайнішо­го сор­ту Пи­сан­ка, ви­ро­щу­ва­но­го після го­ро­ху, по­тре­бу­ва­ло 1140–1205 грн ма­теріаль­но-гро­шо­вих ви­т­рат (за­леж­но від варіан­та об­роб­ки насіння) і бу­ло на 4,7–8,8% де­шев­шим порівня­но із собівартістю про­дукції інших двох сортів. Дохідність гек­та­ра посіву бу­ла тут суттєво ниж­чою, ніж у разі ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці по чор­но­му па­ру, і по сор­ту Пи­сан­ка ста­но­ви­ла 3,43–4,56 тис. грн/га. Вод­но­час із площі, на якій ви­ро­щу­ва­ли сор­ти Скарб­ни­ця і Апо­гей Лу­гансь­кий, бу­ло от­ри­ма­но чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на гек­тар на 482–928 грн мен­ше, ніж сор­ту Пи­сан­ка. То­му, як­що най­кра­щий сорт за­без­пе­чу­вав за ви­ро­щу­ван­ня після го­ро­ху 74,8–91,2% рен­та­бель­ності, то що­до сор­ту Скарб­ни­ця цей по­каз­ник фор­му­вав­ся у ме­жах 58,3–81,3%, а що­до сор­ту Апо­гей Лу­гансь­кий — ли­ше 59,4–75,0% за­леж­но від варіан­та пе­ред­посівної об­роб­ки насіння (табл. 2).  
Со­няш­ник як по­пе­ред­ник за­без­пе­чу­вав най­ниж­чий рівень віддачі гек­та­ра землі, то­му навіть за вро­жай­ності най­кра­що­го сор­ту Пи­сан­ка на рівні 3,29–3,74 т/га рівень собівар­тості ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції підви­щу­вав­ся до 1373–1435 грн/т, су­ма чи­с­то­го до­хо­ду з 1 га зни­жу­ва­ла­ся до 1,50–2,50 тис. грн, а рівень рен­та­бель­ності — до 32,0–49,3% за­леж­но від варіан­та об­роб­ки насіння. По­каз­ни­ки рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці ози­мої сор­ту Скарб­ни­ця бу­ли ниж­чи­ми на 5,9–7,4, а сор­ту Апо­гей Лу­гансь­кий — на 8,8–11,4% (табл. 3).
Під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої по чор­но­му па­ру об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми та мікро­до­б­ри­вом спри­я­ла не ли­ше рос­ту про­дук­тив­ності її сортів до 5,79–6,69 т/га, а й підви­щен­ню якісних по­каз­ників зер­на від 4-го до 3-го кла­су. За ви­щої окуп­ності ви­т­рат по більшості варіантів відбу­ва­ло­ся зде­шев­лен­ня ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції та підви­щен­ня дохідності гек­та­ра землі на 117–1549 грн/га.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що най­ви­ща вро­жайність (6,14–6,69 т/га) фор­му­ва­лась у варіан­тах, де за­сто­со­ву­ва­ли мікро­до­б­ри­во Ре­а­ком-плюс-зер­но в комбінації із про­труй­ни­ком Се­лест Топ 312,5 FS у різних співвідно­шен­нях. Щодо по­каз­ників окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра землі най­е­фек­тивнішою ви­я­ви­лась об­роб­ка насіння сумішшю Віта­вак­су та мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком у співвідно­шенні 1:1 (в дозі 3 л/т). Хо­ча от­ри­ма­на вро­жайність тут бу­ла на 0,01–0,12 т/га ниж­чою, про­те рівень рен­та­бель­ності до­ся­гав мак­си­маль­них зна­чень і ста­но­вив 157,5–171,1%, за­без­пе­чу­ю­чи от­ри­ман­ня із 1 га 8,55–9,58 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду.
Близь­ки­ми за зна­чен­ня­ми вро­жай­ності, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рен­та­бель­ності бу­ли та­кож два та­ких варіан­ти: пер­ший — інкру­с­тація насіння мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но в дозі 3 л/т; дру­гий — об­роб­ка насіння Ре­а­ко­мом (3 л/т) у комбінації з Віта­вак­сом, який вно­си­ли у дозі 70% ре­ко­мен­до­ва­ної. За ви­ро­щу­ван­ня кра­щих сортів у та­ко­му разі в роз­ра­хун­ку на 1 га бу­ло от­ри­ма­но відповідно 6,18–6,47 і 6,21–6,52 т/га зер­на та 8,81–9,38 і 8,83–9,44 тис. грн/га чи­с­то­го до­хо­ду за рівня рен­та­бель­ності 162,9–170,6 і 161,8–169,9% (табл. 1).
Після го­ро­ху та со­няш­ни­ку фор­му­ван­ня най­ви­щої про­дук­тив­ності зер­на та­кож за­без­пе­чу­ва­ли варіан­ти, де для об­роб­ки насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли суміш мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком та про­труй­ни­ка Се­лест Топ. Слід за­зна­чи­ти, що на ділян­ках, де вив­ча­ли дію Віта­вак­су та Ре­а­ко­му, ви­ни­ка­ла по­тре­ба в до­дат­ко­во­му за­сто­су­ванні інсек­ти­ци­ду Ну­рел Д (1 л/га). Вод­но­час, зва­жа­ю­чи на інсек­то-фунгіцид­ну дію про­труй­ни­ка Се­лест Топ, ділян­ки, де йо­го за­сто­со­ву­ва­ли, пре­па­ра­том Ну­рел не об­роб­ля­ли. Та­ким чи­ном, це да­ло змо­гу підви­щи­ти окупність ви­т­рат і до­сяг­ти най­кра­щих по­каз­ників еко­номічної ефек­тив­ності (табл. 2–3).
У разі ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після го­ро­ху мак­си­мальні по­каз­ни­ки вро­жай­ності та при­бут­ко­вості гек­та­ра землі бу­ло от­ри­ма­но у варіанті, де насіння об­роб­ля­ли сумішшю Се­лест То­пу (1,5 л/т) та Ре­а­ко­му (3 л/т). Що­до сор­ту Пи­сан­ка во­ни ста­но­ви­ли відповідно 4,43 т/га та 4,56 тис. грн/га. Вод­но­час че­рез ниж­чу окупність ви­т­рат тут фор­му­вав­ся рівень рен­та­бель­ності 89,4 про­ти 91,2% у варіанті, де нор­му за­сто­су­ван­ня про­труй­ни­ка Се­лест Топ у суміші змен­шу­ва­ли до 1,05 л/т (табл. 2).

Со­няш­ник як по­пе­ред­ник за­без­пе­чу­вав най­ниж­чий рівень віддачі гек­та­ра землі
У варіан­тах, де пше­ни­цю ози­му висіва­ли після со­няш­ни­ку, най­ви­щу вро­жайність та­кож бу­ло от­ри­ма­но за об­роб­ки насіння про­труй­ни­ком Се­лест Топ (1,5 л/га) у комбінації з мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком (3 л/га) — 3,42–3,74 т/га. Про­те вищі по­каз­ни­ки окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра за­без­пе­чу­вав варіант, де Се­лест Топ за­сто­со­ву­ва­ли у змен­шеній дозі (1,05 л/га). Так, за вро­жай­ності 3,37–3,69 т/га бу­ло до­дат­ко­во от­ри­ма­но чи­с­то­го до­хо­ду: в роз­ра­хун­ку на 1 га — 10–27 грн, у роз­ра­хун­ку на 1 грн ви­роб­ни­чих ви­т­рат — 0,010–0,014 грн за рівня рен­та­бель­ності 39,2–49,3% (табл. 3).
За розміщен­ня пше­ниці ози­мої у сівозміні після го­ро­ху та со­няш­ни­ку до­сить ви­сокі ре­зуль­та­тивні по­каз­ни­ки бу­ли та­кож от­ри­ма­ні у варіан­тах, де для об­роб­ки насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли суміш пре­па­ратів Віта­вакс та Ре­а­ком у повній дозі (3 л/т). На­при­клад, по най­кра­що­му сор­ту Пи­сан­ка бу­ло от­ри­ма­но: у разі ви­ро­щу­ван­ня після го­ро­ху — 4,31 т/га зер­на за 88,1% рен­та­бель­ності; після со­няш­ни­ку — 3,65 т/га зер­на за 47,2% рен­та­бель­ності.
За­слу­го­ву­ють на ува­гу та­кож варіан­ти, де насіння об­роб­ля­ли мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком у дозі 3 л/т ок­ре­мо та в суміші із Віта­вак­сом (2,1 л/т), що за­без­пе­чи­ло одер­жан­ня вро­жаю зер­на ози­мої пше­ниці сор­ту Пи­сан­ка, ви­ро­ще­но­го після го­ро­ху, на рівні 4,23–4,28 т/га зер­на за 87,8–87,9% рен­та­бель­ності. Після по­пе­ред­ни­ка со­няш­ник ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли відповідно 3,57–3,60 т/га та 46,1–46,5%.

За ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після го­ро­ху були отримані мак­си­мальні по­каз­ни­ки вро­жай­ності та при­бут­ко­вості з гек­та­ра земліЯк по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти досліджень, ок­ре­ме за­сто­су­ван­ня про­труй­ників Віта­вакс та Се­лест Топ бу­ло най­менш ефек­тив­ним як че­рез не­до­стат­ню при­бав­ку вро­жай­ності, так і че­рез ви­со­ку вартість пре­па­ра­ту Се­лест Топ (табл. 2–3).
Вста­нов­ле­но та­кож, що, порівня­но з кон­тро­лем, про­ве­ден­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння завжди по­зи­тив­но по­зна­ча­ло­ся на якісних по­каз­ни­ках зер­на.

Вис­нов­ки

1. Ре­зуль­та­ти еко­номічно­го та енер­ге­тич­но­го аналізів підтвер­ди­ли той факт, що для умов Північно­го Сте­пу Ук­раїни ак­ту­аль­ним за­ли­шається збе­ре­жен­ня чор­но­го па­ру як най­кра­що­го по­пе­ред­ни­ка пше­ниці ози­мої. Добрі еко­номічні ре­зуль­та­ти за­без­пе­чує розміщен­ня куль­ту­ри після го­ро­ху. Ви­ко­ри­с­тан­ня в якості по­пе­ред­ни­ка со­няш­ни­ку є най­менш ба­жа­ним, про­те до­пу­с­ти­мим, оскільки за­без­пе­чує фор­му­ван­ня рівня рен­та­бель­ності від 22,5–32,0% на кон­тролі до 39,2–49,3 — у решті варіантів досліду.
2. Най­кра­щу ре­акцію що­до вда­ло­го до­бо­ру по­пе­ред­ників та пе­ред­посівну об­роб­ку насіння ви­я­ви­ли: за ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру — сорт Скарб­ни­ця, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — сорт Пи­сан­ка. Ви­ро­щу­ван­ня цих сортів за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня най­кра­щих по­каз­ників еко­номічної та енер­ге­тич­ної ефек­тив­ності. Най­менш кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним ви­я­вив­ся сорт Апо­гей Лу­гансь­кий.
3. За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що най­ви­ща вро­жайність після всіх по­пе­ред­ників фор­му­ва­лась у варіан­тах, де за­сто­со­ву­ва­ли мікро­до­б­ри­во Ре­а­ком-плюс-зер­но (3 л/т) у комбінації із про­труй­ни­ком Се­лест Топ 312,5 FS у дозі 1,5 та 1,05 л/т. Ці варіан­ти ви­я­ви­ли­ся та­кож най­е­фек­тивніши­ми з точ­ки зо­ру енер­гоємності ви­роб­ництва 1 т зер­на та ко­ефіцієнта енер­ге­тич­ної ефек­тив­ності. 
Еко­номічні по­каз­ни­ки за­сто­су­ван­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння фор­му­ва­ли­ся за­леж­но від рівня окуп­ності до­дат­ко­вих ма­теріаль­но-гро­шо­вих ви­т­рат. Так, по чор­но­му па­ру най­кращі по­каз­ни­ки при­бут­ко­вості гек­та­ра землі та рен­та­бель­ності бу­ло от­ри­ма­но у варіан­тах, де насіння об­роб­ля­ли сумішшю Віта­вак­су та мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком. Близь­ки­ми за зна­чен­ня­ми вро­жай­ності, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рен­та­бель­ності бу­ли та­кож два такі варіан­ти: пер­ший — інкру­с­тація насіння мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но в дозі 3 л/т; дру­гий — об­роб­ка насіння Ре­а­ко­мом (3 л/т) у комбінації із Віта­вак­сом, який вно­си­ли в дозі 70% ре­ко­мен­до­ва­ної.
Після го­ро­ху та со­няш­ни­ку об­роб­ка насіння пре­па­ра­том Се­лест Топ 312,5 FS (у дозі 1,05 або 1,5 л/т) у комбінації з мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но за­без­пе­чу­ва­ла одер­жан­ня най­ви­щих по­каз­ників при­бав­ки вро­жай­ності, а та­кож окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра. 

В. Ком­панієць, канд. екон. на­ук,
О. Же­ляз­ков, канд. с.-г. на­ук,
А. Ку­лик, О. Ко­зельсь­кий
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН Ук­раїни

 

Ключові слова: Зернові колосові

Інтерв'ю
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0