Спецможливості
Технології

Ози­ма гірчи­ця: особ­ливі тех­но­логічні мо­мен­ти

16.08.2017
19908
Ози­ма  гірчи­ця: особ­ливі тех­но­логічні мо­мен­ти фото, ілюстрація

Гірчиця є добрим попередником для зернових колосових культур, тому що біологічно  активні  речовини, які вона виділяє, пригнічують розвиток кореневої гнилі та розмноження грунтових шкідників.

 

По­туж­на ко­ре­не­ва  си­с­те­ма дає змо­гу во­лозі ра­зом із вуг­ле­кис­ло­тою повітря про­ни­ка­ти в гли­бокі ша­ри  грун­ту,  пе­ре­тво­рю­ю­чи  не­до­ступні для рос­лин міне­ральні ре­чо­ви­ни в за­сво­ю­вані спо­лу­ки, за­вдя­ки чо­му підви­щується ро­дючість грун­ту, що  візу­аль­но помітно на дру­гий рік.

Ще до­не­дав­на ви­ро­щу­ва­ли яро­ву гірчи­цю, уро­жайність якої че­рез по­годні умо­ви різко різни­ла­ся за ро­ка­ми. Ози­ма гірчи­ця нарівні з ви­со­кою по­тенційною вро­жайністю  має пе­ре­ва­ги пе­ред яро­вою. Так, на­весні, ще  до висіван­ня яро­вої гірчиці, во­на  ак­тив­но  ве­ге­тує, а ко­ре­не­ва си­с­те­ма  про­ни­кає  ниж­че ор­но­го ша­ру й ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує грун­то­ву во­ло­гу та ак­тив­но  кон­ку­рує з бур’яна­ми. За­вдя­ки цьо­му до на­стан­ня ви­со­ких  літніх тем­пе­ра­тур гірчи­ця за­зви­чай всти­гає сфор­му­ва­ти вро­жай. Ра­зом з тим, ози­ма гірчи­ця мо­же повністю ре­алізу­ва­ти весь по­тенціал уро­жай­ності тільки за су­во­ро­го до­три­ман­ня всіх еле­ментів аг­ро­техніки.

Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня

Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для ози­мої  гірчиці є чор­ний пар й зер­но­бо­бові куль­ту­ри, адже во­ни да­ють мож­ливість мак­си­маль­но пе­ред посівною на­ко­пи­чи­ти во­ло­гу в грунті. А та­кож  зер­нові ко­ло­сові куль­ту­ри.

Не мож­на сіяти  гірчи­цю після хре­с­тоцвітих культур, льо­ну олійно­го та на по­лях, які ме­жу­ють із ма­си­ва­ми, де торік ви­ро­щу­ва­ли хре­с­тоцвіті куль­ту­ри.

Ос­нов­ний та пе­ред­посівний об­робітки грун­ту

Як­що ози­му гірчи­цю сіють по чор­но­му па­ру, то з бур’яна­ми у вес­ня­но-літній період бо­рють­ся з до­по­мо­гою куль­ти­вації, а за на­яв­ності ба­га­торічних ко­ре­не­вищ­них або ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів бо­роть­бу поєдну­ють із об­роб­кою гербіци­да­ми ти­пу Ра­ун­дап.

Після ранніх по­пе­ред­ників, зай­ня­то­го па­ру здійсню­ють напівпа­ро­ву підго­тов­ку грун­ту. Як­що пла­ну­ють висіва­ти гірчи­цю  після зер­но­вих куль­тур, то застосо­ву­ють по­верх­не­вий об­робіток грун­ту.  На та­ких по­лях ко­ре­не­вищні й ко­ре­не­па­ро­ст­кові бур’яни  зни­щу­ють гербіци­да­ми су­­­цільної дії. Також на по­лях, відведе­них під гірчицю, не пізніше ніж за два тижні до висіву припиняють роз­пу­шу­вання грунту.

У разі пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту здійсню­ють до­посівне при­кот­ко­ву­ван­ня його кільча­с­то-зуб­ча­с­ти­ми кот­ка­ми. Потім  куль­ти­ву­ють на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння й відра­зу сіють.

До­б­ри­ва

Гірчи­ця ду­же чут­ли­во ре­а­гує на за­без­пе­ченість по­жив­ни­ми еле­мен­та­ми. Так, для однієї тон­ни насіння потрібно 60 кг азо­ту, 30 — фо­с­фо­ру й 60 кг калію. Нор­му вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив роз­ра­хо­ву­ють  за ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих аналізів на за­пла­но­ва­ний уро­жай. Як­що не­має да­них грун­то­вих аналізів, то під гірчи­цю на чор­но­зем­них і ка­ш­та­но­вих грун­тах  вно­сять по 60 кг/га азо­ту й фо­с­фо­ру. В грун­ти,  бідні на калій, йо­го до­да­ють по 40 кг/га. На півден­них чор­но­зе­мах, з ви­со­ким вмістом калію, йо­го до­да­ють у ма­лих до­зах або вза­галі не вно­сять.

Щоб уник­ну­ти пвиля­ган­ня гірчиці, ор­ганічні до­б­ри­ва вно­сять  під куль­туру-по­пе­ред­ник.

Гірчи­ця до­б­ре ре­а­гує на ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня. Для ньо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють  8–10%-й   кар­бамід разом  із мікро­до­б­ри­ва­ми,  ви­т­ра­та ро­бо­чо­го  роз­чи­ну — 250–300  л/га. Піджив­лен­ня мож­на поєдну­ва­ти з хімічною об­роб­кою про­ти шкідників.

Підго­тов­ка насіння до висіван­ня

Для за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­го вро­жаю гірчиці сіяти її потрібно насінням  не ниж­че  пер­шої ре­про­дукції, яке за своїми посівни­ми яко­с­тя­ми відповідає стан­дар­ту. Щоб за­хи­с­ти­ти йо­го від грун­то­вих шкідників і шкідників сходів, насіння про­тру­ю­ють пре­па­ра­та­ми Круїзер 350, FS т. к. с. — 4 л/т , Ко­с­мос,  25%  т. к. с. — 8 л/т, Круїзер ОSR  322 FS, т. к. с. — 15 л/т,  які також ефективні проти фу­заріоз­ної ко­ре­не­вої гни­лі, чор­ної ніжки, аль­тер­наріозу, пе­роно­спо­ро­зу. Застосовують й інші пре­па­ра­ти, ре­ко­мен­до­ва­ні для про­тру­ю­ван­ня насіння хре­с­тоцвітих куль­тур.

За­хис­ний ефект цих  пре­па­ратів різко зро­с­тає, як­що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх ра­зом із пре­па­ра­том Еко­круз. Він ре­ко­мен­до­ва­ний для об­роб­ки  насіння хре­с­тоцвітих куль­тур.  Пре­па­рат ви­ко­ри­с­то­ву­ють і як ан­ти­дот, бо він змен­шує пригнічу­валь­ну дію про­труй­ників на насіння та схо­ди. 

Висів

Кра­щий спосіб  висіван­ня ози­мої гірчиці — вузь­ко­ряд­ний із ши­ри­ною міжрядь 15 см. А для насіннєвих посі­вів — з міжряд­дя­ми 45 см  або дво­ряд­ко­вим спо­со­бом з міжряд­дя­ми 70 см.

За суцільно­го висіву нор­ма висіван­ня схо­жо­го насіння має бу­ти 1,5 млн схо­жих насінин, а за ши­ро­ко­ряд­но­го — 1–1,2 млн. Оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня насіння — 3 см.  У разі  пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру гли­би­ну  висіву збільшу­ють до 4–5 см. При цьо­му нор­му висіван­ня  підвищу­ють на 10–15%.

За по­тре­би здійсню­ють пе­ред­посівну куль­ти­вацію, а як­що в грунті  об­маль во­ло­ги, тоді йо­го кот­ку­ють кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми. Відра­зу ж після пе­ред­посівної об­роб­ки по­ля висіва­ють насіння гірчиці. Пе­ре­рва між про­це­са­ми має три­ва­ти не більше 2–3 го­д.

Щоб ма­ти дружні схо­ди, після висіву грунт потрібно при­кот­ку­ва­ти кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми котками.

Оп­ти­маль­ною фа­зою роз­вит­ку більшості хре­с­тоцвітих куль­тур під час вхо­д­жен­ня в зи­му є  ро­зет­ка з 6–8 ли­ст­ка­ми. Сла­бороз­ви­нені рос­ли­ни, навіть за успішної пе­ре­зимівлі, вже не мо­жуть ре­алізу­ва­ти весь по­тенціал уро­жай­ності. Ду­же пе­ре­рослі посіви,  особ­ли­во за­гу­щені, теж не за­без­пе­чу­ють мак­си­маль­но­го  вро­жаю. В ози­мої гірчиці ко­рот­кий період яро­ви­зації, то­му оп­ти­мальні стро­ки її висіван­ня пізніші, ніж для ріпа­ку. За­леж­но від грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни та склад­них по­год­них умов, гірчи­цю сіють при­близ­но 5–15  ве­рес­ня.

За три­ва­ло­го теп­ло­го після­посівно­го періоду, щоб уне­мож­ли­ви­ти пе­ре­ро­с­тан­ня ози­мої гірчиці, посіви об­роб­ля­ють ре­тар­дан­та­ми в тих са­мих до­зах, що й на ріпа­ку. Нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту виз­на­ча­ють за­леж­но від фа­зи роз­вит­ку рос­ли­ни.

Як і ба­га­то інших рос­то­вих ре­чо­вин, ре­тар­дан­ти ефек­тив­но діють під час ак­тив­ної ве­ге­тації рос­лин, то­му об­роб­ку цими препаратами потрібно здійсню­ва­ти  в теп­лу без­до­що­ву по­го­ду.

До­гляд за посіва­ми

У разі ут­во­рен­ня на посівах гірчиці грун­то­вої кірки про­во­дять до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня лег­ки­ми бо­ро­на­ми за швид­кості ру­ху аг­ре­га­ту 5–6 км/год.

За по­тре­би  на ши­ро­ко­ряд­них  посівах,  по­чи­на­ю­чи  з фа­зи справжніх листків, здійсню­ють міжрядні об­роб­ітки  од­нобічни­ми пло­с­коріза­ль­ни­ми ла­па­ми.

Зни­щи­ти бур’яни на посівах гірчиці мож­на за до­по­мо­гою гербіцидів, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­леж­но від ви­ду бур’янів. Особ­ли­во не­без­печ­на в цей період па­да­ли­ця злаків. За на­яв­ності во­ло­ги во­на ду­же швид­ко  роз­ви­ває по­туж­ну моч­ку­ва­ту ко­ре­не­ву си­с­те­му, по­гли­на­ю­чи до­ступні  по­живні еле­мен­ти у верх­нь­о­му  шарі грун­ту, що пригнічує ріст і розвиток рослин культури. Слід пам’ята­ти, що гербіци­ди ефек­тив­но діють на бур’яни за ак­тив­но­го їхньо­го рос­ту. За низьких тем­пе­ра­ту­р спостерігають зниження їхнього  впливу.

За­хист гірчиці від шкідників

Як­що з яки­хось при­чин насіння не об­ро­би­ли інсек­ти­ци­да­ми, то відра­зу ж після сходів по кра­ях по­ля роз­став­ля­ють жовті па­ст­ки для виз­на­чен­ня по­чат­ку за­се­лен­ня посівів шкідни­ка­ми або ж  про­во­дять що­ден­ний  окомірний ог­ляд о 10–11-й год під час   ак­тив­ного пе­ре­су­ва­ння ко­ма­х. На по­чат­ку за­се­лен­ня здійсню­ють та­кож край­ові об­роб­ки посівів згідно з Перелі­ком доз­во­ле­них пре­па­ратів. Як­що спо­с­теріга­ється суцільне  за­се­лен­ня шкідни­ка­ми, що перевищує економічний поріг шко­до­чин­ності, то об­роб­ля­ють усе по­ле.

На­прикінці бу­тонізації слід звер­ну­ти ува­гу на наявність при­хо­ва­нохо­бот­ника, квіткоїда, пиль­щи­ка й не про­пу­с­ти­ти строків хімічної об­роб­ки.

Зби­ран­ня

Чисті від бур’янів посіви гірчиці, за во­ло­гості 12%, зби­ра­ють пря­мим ком­бай­ну­ван­ням. У разі силь­но­го за­бу­­р’я­нен­ня посіви попередньо об­роб­ля­ють де­си­кан­та­ми й зби­ра­ють після підсу­шу­ван­ня, за до­сяг­нен­ня во­ло­гості 12%.

Засмічені посіви мож­на зби­ра­ти дво­фа­зо­во: за во­ло­гості насіння 25–30% гірчи­цю спер­шу ско­си­ти  у вал­ки з ви­со­тою зрізу 20–30 см. Ко­ли насіння до­сяг­не во­ло­гості 10–12%, гірчи­цю мож­на зби­ра­ти. Ро­би­ти це кра­ще у вечірні го­ди­ни або ра­но вранці, ко­ли в струч­ках бу­де не­ба­га­то во­ло­ги й во­ни не  розтріску­ва­ти­муть­ся. Жни­вар­ки ма­ють бу­ти обов’яз­ко­во об­лад­нані ріпа­ко­ви­ми сто­ла­ми.

Зібра­не насіння гірчиці відво­зять на то­ко­ви­ще й од­ра­зу здійсню­ють пер­вин­не очи­щен­ня. За підви­ще­ної во­ло­гості насіння су­шать ак­тив­ним вен­ти­лю­ван­ням або пе­ре­ки­дан­ням вруч­ну  чи ма­ши­на­ми.  Під час до­ве­ден­ня насіння до во­ло­гості 10% йо­го ос­та­точ­но очи­щу­ють.  Для три­ва­ло­го зберіган­ня во­логість насіння до­во­дять до 8%.

На сьо­годні че­рез склад­не еко­номічне ста­но­ви­ще в країні  ва­ло­вий дохід і  рівень рен­та­бель­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва ма­ють пер­шо­ряд­не зна­чен­ня. Вод­но­час ба­га­то хто ро­зуміє: без до­три­ман­ня сівозмін і оп­ти­маль­но­го  співвідно­шен­ня куль­тур у них підня­ти­ся на но­вий  рівень ро­зум­но­го гос­по­да­рю­ван­ня й підви­щи­ти вро­жайність не­мож­ли­во.

Ос­таннім ча­сом, щоб змен­ши­ти в сівозміні посівні площі під со­няш­ни­ком, по­ча­ли інтен­сив­но вво­ди­ти ріпак. Він нині домінує се­ред хре­с­тоцвітих куль­тур, і вже є ви­пад­ки, ко­ли й під ним потрібно ско­ро­чу­ва­ти посівні площі. А от  уро­жайність  яро­вої гірчиці й ва­ло­вий збір, на жаль,  ду­же відста­ють від по­треб у ній.

У чо­му ж при­чи­на за­мк­ну­то­го ко­ла? Річ у  то­му, що яро­ва гірчи­ця вод­но­час із ви­со­ким рівнем по­тенційної вро­жай­ності, на відміну від ре­ш­ти хре­с­тоцвітих  куль­тур, по­тре­бує ду­же скру­пу­ль­оз­но­го до­три­ман­ня тех­но­логії  об­робітку. Нині спо­со­бом міжви­до­вої  гібри­ди­зації гірчиці си­зої з інши­ми ви­да­ми ози­мих  хре­с­тоцвітих куль­тур ви­ве­де­но й рай­о­но­ва­но три сор­ти ози­мої гірчиці: Но­вин­ка,  Ан­нуш­ка й  Ве­не­ра. Сорт Но­вин­ка уже  запроваджу­ють у ви­роб­ництво  на ве­ли­ких пло­щах, а сор­ти  Ан­нуш­ка й Ве­не­ра ще  розмно­жу­ють і най­б­лиж­чим ча­сом їх теж пе­ре­да­дуть для ви­ро­щу­ван­ня у ви­роб­ництві.

Внаслідок спри­ят­ливих для пе­ре­зимівлі по­годних умо­в (наприклад 2013 р.), сходи па­да­ли­ці пше­ниці й бур’янів, що  зійшли після висіву гірчиці, ма­ють ви­со­ку кон­ку­рент­ну спро­можність і ду­же її пригнічу­ють че­рез дефіцит по­жив­них еле­ментів.

То­му за спри­ят­ли­вих умов строк висіван­ня гірчиці, за­леж­но від ге­о­графічної ши­ро­ти,  ко­ли­вається в та­ких ме­жах: по­ча­ток — се­ре­ди­на  ве­рес­ня,  в Півден­них рай­о­нах — від 10 до 15 ве­рес­ня. Висіван­ня гірчиці в ранні стро­ки, особ­ли­во в за­гу­ще­них посівах, про­во­кує стеб­лу­ван­ня, на яке потім швид­ко ви­т­ра­ча­ють­ся поживні ре­чо­ви­ни.

За пізніх строків висіву рос­ли­ни не всти­га­ють да­ти ро­зет­ку в 6–8 листків і на­ко­пи­чи­ти  до­стат­ню кількість пожив­них ре­чо­вин, що в обох ви­пад­ках при­зво­дить  до зни­жен­ня зи­мостійкості гірчиці. За пер­ших оз­нак стеб­лу­ван­ня посіви об­роб­ля­ють ре­тар­дан­та­ми. Нор­ма вне­сен­ня за­ле­жить від пре­па­ра­ту й фа­зи роз­вит­ку культури. Ре­тар­дан­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють  ті самі, що й для ріпа­ку, бо че­рез малі площі гірчиці в Ук­раїні їх не ви­о­крем­ле­но в Переліку пре­па­ратів, доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня на гірчиці, хо­ча во­ни пра­цю­ють на цій куль­турі так са­мо ефек­тив­но, як і на ріпа­ку.

В. Рож­ко­ван, канд. біол. наук,

А. Бу­дил­ка, завлабораторії селекції гірчиці,

Інсти­тут олійних куль­тур НААН
 

Інтерв'ю
Вкрай важливо не лише готуватися до придбання землі, але й не втратити земельні ділянки, що є в користуванні агропідприємств уже сьогодні. В цьому контексті вкрай важливо розуміти, на які умови договору оренди, емфітевзису слід звертати... Подробнее
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0