Спецможливості
Технології

Ози­ма гірчи­ця: особ­ливі тех­но­логічні мо­мен­ти

16.08.2017
6460
Ози­ма  гірчи­ця: особ­ливі тех­но­логічні мо­мен­ти фото, ілюстрація

Гірчиця є добрим попередником для зернових колосових культур, тому що біологічно  активні  речовини, які вона виділяє, пригнічують розвиток кореневої гнилі та розмноження грунтових шкідників.

 

По­туж­на ко­ре­не­ва  си­с­те­ма дає змо­гу во­лозі ра­зом із вуг­ле­кис­ло­тою повітря про­ни­ка­ти в гли­бокі ша­ри  грун­ту,  пе­ре­тво­рю­ю­чи  не­до­ступні для рос­лин міне­ральні ре­чо­ви­ни в за­сво­ю­вані спо­лу­ки, за­вдя­ки чо­му підви­щується ро­дючість грун­ту, що  візу­аль­но помітно на дру­гий рік.

Ще до­не­дав­на ви­ро­щу­ва­ли яро­ву гірчи­цю, уро­жайність якої че­рез по­годні умо­ви різко різни­ла­ся за ро­ка­ми. Ози­ма гірчи­ця нарівні з ви­со­кою по­тенційною вро­жайністю  має пе­ре­ва­ги пе­ред яро­вою. Так, на­весні, ще  до висіван­ня яро­вої гірчиці, во­на  ак­тив­но  ве­ге­тує, а ко­ре­не­ва си­с­те­ма  про­ни­кає  ниж­че ор­но­го ша­ру й ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує грун­то­ву во­ло­гу та ак­тив­но  кон­ку­рує з бур’яна­ми. За­вдя­ки цьо­му до на­стан­ня ви­со­ких  літніх тем­пе­ра­тур гірчи­ця за­зви­чай всти­гає сфор­му­ва­ти вро­жай. Ра­зом з тим, ози­ма гірчи­ця мо­же повністю ре­алізу­ва­ти весь по­тенціал уро­жай­ності тільки за су­во­ро­го до­три­ман­ня всіх еле­ментів аг­ро­техніки.

Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня

Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для ози­мої  гірчиці є чор­ний пар й зер­но­бо­бові куль­ту­ри, адже во­ни да­ють мож­ливість мак­си­маль­но пе­ред посівною на­ко­пи­чи­ти во­ло­гу в грунті. А та­кож  зер­нові ко­ло­сові куль­ту­ри.

Не мож­на сіяти  гірчи­цю після хре­с­тоцвітих культур, льо­ну олійно­го та на по­лях, які ме­жу­ють із ма­си­ва­ми, де торік ви­ро­щу­ва­ли хре­с­тоцвіті куль­ту­ри.

Ос­нов­ний та пе­ред­посівний об­робітки грун­ту

Як­що ози­му гірчи­цю сіють по чор­но­му па­ру, то з бур’яна­ми у вес­ня­но-літній період бо­рють­ся з до­по­мо­гою куль­ти­вації, а за на­яв­ності ба­га­торічних ко­ре­не­вищ­них або ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів бо­роть­бу поєдну­ють із об­роб­кою гербіци­да­ми ти­пу Ра­ун­дап.

Після ранніх по­пе­ред­ників, зай­ня­то­го па­ру здійсню­ють напівпа­ро­ву підго­тов­ку грун­ту. Як­що пла­ну­ють висіва­ти гірчи­цю  після зер­но­вих куль­тур, то застосо­ву­ють по­верх­не­вий об­робіток грун­ту.  На та­ких по­лях ко­ре­не­вищні й ко­ре­не­па­ро­ст­кові бур’яни  зни­щу­ють гербіци­да­ми су­­­цільної дії. Також на по­лях, відведе­них під гірчицю, не пізніше ніж за два тижні до висіву припиняють роз­пу­шу­вання грунту.

У разі пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту здійсню­ють до­посівне при­кот­ко­ву­ван­ня його кільча­с­то-зуб­ча­с­ти­ми кот­ка­ми. Потім  куль­ти­ву­ють на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння й відра­зу сіють.

До­б­ри­ва

Гірчи­ця ду­же чут­ли­во ре­а­гує на за­без­пе­ченість по­жив­ни­ми еле­мен­та­ми. Так, для однієї тон­ни насіння потрібно 60 кг азо­ту, 30 — фо­с­фо­ру й 60 кг калію. Нор­му вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив роз­ра­хо­ву­ють  за ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих аналізів на за­пла­но­ва­ний уро­жай. Як­що не­має да­них грун­то­вих аналізів, то під гірчи­цю на чор­но­зем­них і ка­ш­та­но­вих грун­тах  вно­сять по 60 кг/га азо­ту й фо­с­фо­ру. В грун­ти,  бідні на калій, йо­го до­да­ють по 40 кг/га. На півден­них чор­но­зе­мах, з ви­со­ким вмістом калію, йо­го до­да­ють у ма­лих до­зах або вза­галі не вно­сять.

Щоб уник­ну­ти пвиля­ган­ня гірчиці, ор­ганічні до­б­ри­ва вно­сять  під куль­туру-по­пе­ред­ник.

Гірчи­ця до­б­ре ре­а­гує на ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня. Для ньо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють  8–10%-й   кар­бамід разом  із мікро­до­б­ри­ва­ми,  ви­т­ра­та ро­бо­чо­го  роз­чи­ну — 250–300  л/га. Піджив­лен­ня мож­на поєдну­ва­ти з хімічною об­роб­кою про­ти шкідників.

Підго­тов­ка насіння до висіван­ня

Для за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­го вро­жаю гірчиці сіяти її потрібно насінням  не ниж­че  пер­шої ре­про­дукції, яке за своїми посівни­ми яко­с­тя­ми відповідає стан­дар­ту. Щоб за­хи­с­ти­ти йо­го від грун­то­вих шкідників і шкідників сходів, насіння про­тру­ю­ють пре­па­ра­та­ми Круїзер 350, FS т. к. с. — 4 л/т , Ко­с­мос,  25%  т. к. с. — 8 л/т, Круїзер ОSR  322 FS, т. к. с. — 15 л/т,  які також ефективні проти фу­заріоз­ної ко­ре­не­вої гни­лі, чор­ної ніжки, аль­тер­наріозу, пе­роно­спо­ро­зу. Застосовують й інші пре­па­ра­ти, ре­ко­мен­до­ва­ні для про­тру­ю­ван­ня насіння хре­с­тоцвітих куль­тур.

За­хис­ний ефект цих  пре­па­ратів різко зро­с­тає, як­що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх ра­зом із пре­па­ра­том Еко­круз. Він ре­ко­мен­до­ва­ний для об­роб­ки  насіння хре­с­тоцвітих куль­тур.  Пре­па­рат ви­ко­ри­с­то­ву­ють і як ан­ти­дот, бо він змен­шує пригнічу­валь­ну дію про­труй­ників на насіння та схо­ди. 

Висів

Кра­щий спосіб  висіван­ня ози­мої гірчиці — вузь­ко­ряд­ний із ши­ри­ною міжрядь 15 см. А для насіннєвих посі­вів — з міжряд­дя­ми 45 см  або дво­ряд­ко­вим спо­со­бом з міжряд­дя­ми 70 см.

За суцільно­го висіву нор­ма висіван­ня схо­жо­го насіння має бу­ти 1,5 млн схо­жих насінин, а за ши­ро­ко­ряд­но­го — 1–1,2 млн. Оп­ти­маль­на гли­би­на за­гор­тан­ня насіння — 3 см.  У разі  пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру гли­би­ну  висіву збільшу­ють до 4–5 см. При цьо­му нор­му висіван­ня  підвищу­ють на 10–15%.

За по­тре­би здійсню­ють пе­ред­посівну куль­ти­вацію, а як­що в грунті  об­маль во­ло­ги, тоді йо­го кот­ку­ють кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми. Відра­зу ж після пе­ред­посівної об­роб­ки по­ля висіва­ють насіння гірчиці. Пе­ре­рва між про­це­са­ми має три­ва­ти не більше 2–3 го­д.

Щоб ма­ти дружні схо­ди, після висіву грунт потрібно при­кот­ку­ва­ти кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми котками.

Оп­ти­маль­ною фа­зою роз­вит­ку більшості хре­с­тоцвітих куль­тур під час вхо­д­жен­ня в зи­му є  ро­зет­ка з 6–8 ли­ст­ка­ми. Сла­бороз­ви­нені рос­ли­ни, навіть за успішної пе­ре­зимівлі, вже не мо­жуть ре­алізу­ва­ти весь по­тенціал уро­жай­ності. Ду­же пе­ре­рослі посіви,  особ­ли­во за­гу­щені, теж не за­без­пе­чу­ють мак­си­маль­но­го  вро­жаю. В ози­мої гірчиці ко­рот­кий період яро­ви­зації, то­му оп­ти­мальні стро­ки її висіван­ня пізніші, ніж для ріпа­ку. За­леж­но від грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни та склад­них по­год­них умов, гірчи­цю сіють при­близ­но 5–15  ве­рес­ня.

За три­ва­ло­го теп­ло­го після­посівно­го періоду, щоб уне­мож­ли­ви­ти пе­ре­ро­с­тан­ня ози­мої гірчиці, посіви об­роб­ля­ють ре­тар­дан­та­ми в тих са­мих до­зах, що й на ріпа­ку. Нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту виз­на­ча­ють за­леж­но від фа­зи роз­вит­ку рос­ли­ни.

Як і ба­га­то інших рос­то­вих ре­чо­вин, ре­тар­дан­ти ефек­тив­но діють під час ак­тив­ної ве­ге­тації рос­лин, то­му об­роб­ку цими препаратами потрібно здійсню­ва­ти  в теп­лу без­до­що­ву по­го­ду.

До­гляд за посіва­ми

У разі ут­во­рен­ня на посівах гірчиці грун­то­вої кірки про­во­дять до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня лег­ки­ми бо­ро­на­ми за швид­кості ру­ху аг­ре­га­ту 5–6 км/год.

За по­тре­би  на ши­ро­ко­ряд­них  посівах,  по­чи­на­ю­чи  з фа­зи справжніх листків, здійсню­ють міжрядні об­роб­ітки  од­нобічни­ми пло­с­коріза­ль­ни­ми ла­па­ми.

Зни­щи­ти бур’яни на посівах гірчиці мож­на за до­по­мо­гою гербіцидів, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­леж­но від ви­ду бур’янів. Особ­ли­во не­без­печ­на в цей період па­да­ли­ця злаків. За на­яв­ності во­ло­ги во­на ду­же швид­ко  роз­ви­ває по­туж­ну моч­ку­ва­ту ко­ре­не­ву си­с­те­му, по­гли­на­ю­чи до­ступні  по­живні еле­мен­ти у верх­нь­о­му  шарі грун­ту, що пригнічує ріст і розвиток рослин культури. Слід пам’ята­ти, що гербіци­ди ефек­тив­но діють на бур’яни за ак­тив­но­го їхньо­го рос­ту. За низьких тем­пе­ра­ту­р спостерігають зниження їхнього  впливу.

За­хист гірчиці від шкідників

Як­що з яки­хось при­чин насіння не об­ро­би­ли інсек­ти­ци­да­ми, то відра­зу ж після сходів по кра­ях по­ля роз­став­ля­ють жовті па­ст­ки для виз­на­чен­ня по­чат­ку за­се­лен­ня посівів шкідни­ка­ми або ж  про­во­дять що­ден­ний  окомірний ог­ляд о 10–11-й год під час   ак­тив­ного пе­ре­су­ва­ння ко­ма­х. На по­чат­ку за­се­лен­ня здійсню­ють та­кож край­ові об­роб­ки посівів згідно з Перелі­ком доз­во­ле­них пре­па­ратів. Як­що спо­с­теріга­ється суцільне  за­се­лен­ня шкідни­ка­ми, що перевищує економічний поріг шко­до­чин­ності, то об­роб­ля­ють усе по­ле.

На­прикінці бу­тонізації слід звер­ну­ти ува­гу на наявність при­хо­ва­нохо­бот­ника, квіткоїда, пиль­щи­ка й не про­пу­с­ти­ти строків хімічної об­роб­ки.

Зби­ран­ня

Чисті від бур’янів посіви гірчиці, за во­ло­гості 12%, зби­ра­ють пря­мим ком­бай­ну­ван­ням. У разі силь­но­го за­бу­­р’я­нен­ня посіви попередньо об­роб­ля­ють де­си­кан­та­ми й зби­ра­ють після підсу­шу­ван­ня, за до­сяг­нен­ня во­ло­гості 12%.

Засмічені посіви мож­на зби­ра­ти дво­фа­зо­во: за во­ло­гості насіння 25–30% гірчи­цю спер­шу ско­си­ти  у вал­ки з ви­со­тою зрізу 20–30 см. Ко­ли насіння до­сяг­не во­ло­гості 10–12%, гірчи­цю мож­на зби­ра­ти. Ро­би­ти це кра­ще у вечірні го­ди­ни або ра­но вранці, ко­ли в струч­ках бу­де не­ба­га­то во­ло­ги й во­ни не  розтріску­ва­ти­муть­ся. Жни­вар­ки ма­ють бу­ти обов’яз­ко­во об­лад­нані ріпа­ко­ви­ми сто­ла­ми.

Зібра­не насіння гірчиці відво­зять на то­ко­ви­ще й од­ра­зу здійсню­ють пер­вин­не очи­щен­ня. За підви­ще­ної во­ло­гості насіння су­шать ак­тив­ним вен­ти­лю­ван­ням або пе­ре­ки­дан­ням вруч­ну  чи ма­ши­на­ми.  Під час до­ве­ден­ня насіння до во­ло­гості 10% йо­го ос­та­точ­но очи­щу­ють.  Для три­ва­ло­го зберіган­ня во­логість насіння до­во­дять до 8%.

На сьо­годні че­рез склад­не еко­номічне ста­но­ви­ще в країні  ва­ло­вий дохід і  рівень рен­та­бель­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва ма­ють пер­шо­ряд­не зна­чен­ня. Вод­но­час ба­га­то хто ро­зуміє: без до­три­ман­ня сівозмін і оп­ти­маль­но­го  співвідно­шен­ня куль­тур у них підня­ти­ся на но­вий  рівень ро­зум­но­го гос­по­да­рю­ван­ня й підви­щи­ти вро­жайність не­мож­ли­во.

Ос­таннім ча­сом, щоб змен­ши­ти в сівозміні посівні площі під со­няш­ни­ком, по­ча­ли інтен­сив­но вво­ди­ти ріпак. Він нині домінує се­ред хре­с­тоцвітих куль­тур, і вже є ви­пад­ки, ко­ли й під ним потрібно ско­ро­чу­ва­ти посівні площі. А от  уро­жайність  яро­вої гірчиці й ва­ло­вий збір, на жаль,  ду­же відста­ють від по­треб у ній.

У чо­му ж при­чи­на за­мк­ну­то­го ко­ла? Річ у  то­му, що яро­ва гірчи­ця вод­но­час із ви­со­ким рівнем по­тенційної вро­жай­ності, на відміну від ре­ш­ти хре­с­тоцвітих  куль­тур, по­тре­бує ду­же скру­пу­ль­оз­но­го до­три­ман­ня тех­но­логії  об­робітку. Нині спо­со­бом міжви­до­вої  гібри­ди­зації гірчиці си­зої з інши­ми ви­да­ми ози­мих  хре­с­тоцвітих куль­тур ви­ве­де­но й рай­о­но­ва­но три сор­ти ози­мої гірчиці: Но­вин­ка,  Ан­нуш­ка й  Ве­не­ра. Сорт Но­вин­ка уже  запроваджу­ють у ви­роб­ництво  на ве­ли­ких пло­щах, а сор­ти  Ан­нуш­ка й Ве­не­ра ще  розмно­жу­ють і най­б­лиж­чим ча­сом їх теж пе­ре­да­дуть для ви­ро­щу­ван­ня у ви­роб­ництві.

Внаслідок спри­ят­ливих для пе­ре­зимівлі по­годних умо­в (наприклад 2013 р.), сходи па­да­ли­ці пше­ниці й бур’янів, що  зійшли після висіву гірчиці, ма­ють ви­со­ку кон­ку­рент­ну спро­можність і ду­же її пригнічу­ють че­рез дефіцит по­жив­них еле­ментів.

То­му за спри­ят­ли­вих умов строк висіван­ня гірчиці, за­леж­но від ге­о­графічної ши­ро­ти,  ко­ли­вається в та­ких ме­жах: по­ча­ток — се­ре­ди­на  ве­рес­ня,  в Півден­них рай­о­нах — від 10 до 15 ве­рес­ня. Висіван­ня гірчиці в ранні стро­ки, особ­ли­во в за­гу­ще­них посівах, про­во­кує стеб­лу­ван­ня, на яке потім швид­ко ви­т­ра­ча­ють­ся поживні ре­чо­ви­ни.

За пізніх строків висіву рос­ли­ни не всти­га­ють да­ти ро­зет­ку в 6–8 листків і на­ко­пи­чи­ти  до­стат­ню кількість пожив­них ре­чо­вин, що в обох ви­пад­ках при­зво­дить  до зни­жен­ня зи­мостійкості гірчиці. За пер­ших оз­нак стеб­лу­ван­ня посіви об­роб­ля­ють ре­тар­дан­та­ми. Нор­ма вне­сен­ня за­ле­жить від пре­па­ра­ту й фа­зи роз­вит­ку культури. Ре­тар­дан­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють  ті самі, що й для ріпа­ку, бо че­рез малі площі гірчиці в Ук­раїні їх не ви­о­крем­ле­но в Переліку пре­па­ратів, доз­во­ле­них для ви­ко­ри­с­тан­ня на гірчиці, хо­ча во­ни пра­цю­ють на цій куль­турі так са­мо ефек­тив­но, як і на ріпа­ку.

В. Рож­ко­ван, канд. біол. наук,

А. Бу­дил­ка, завлабораторії селекції гірчиці,

Інсти­тут олійних куль­тур НААН
 

Інтерв'ю
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0