Спецможливості
Технології

Обрізу­ван­ня ви­но­град­ників

03.02.2017
21698
Обрізу­ван­ня ви­но­град­ників фото, ілюстрація
Виноградник взимку

Обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду роз­по­чи­на­ють у другій-третій де­каді лю­то­го — в дні, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра повітря не опу­с­кається ниж­че -6…8 °С. 

 

За струк­тур­ною фор­му­лою вро­жаю ви­но­гра­ду обрізу­ван­ня кущів суттєво впли­ває на роз­ви­ток па­гонів, ко­ефіцієнт пло­до­но­шен­ня та се­ред­ню ма­су гро­на. В ре­зуль­таті про­ве­ден­ня та­кої опе­рації за­да­ють пев­не на­ван­та­жен­ня кущів вічка­ми або пло­до­ви­ми стрілка­ми. Ос­нов­на ме­та — за­ли­ши­ти на ви­но­градній рос­лині оп­ти­маль­ну кількість вічок (стрілок), за якої па­го­ни з відповідною сор­то­вою про­дук­тивністю за­без­пе­чу­ва­ти­муть от­ри­ман­ня на­леж­но­го вро­жаю без по­слаб­лен­ня си­ли рос­ту кущів.

Струк­тур­на фор­му­ла вро­жаю ви­но­гра­ду відповідає та­ко­му рівнян­ню:

де Угосп. — уро­жай грон із гек­та­ра (т);

Nк. — кількість кущів на гек­тар (штук);

Nпаг. — кількість па­гонів на кущ (штук);

Kпл. — ко­ефіцієнт пло­до­но­шен­ня (відно­шен­ня кількості грон до чис­ла роз­ви­не­них па­гонів);

Мгр. — се­ред­ня ма­са гро­на (г);

0,00001 — ко­ефіцієнт для пе­ре­ра­хун­ку вро­жаю у тон­нах.

Кількість кущів ви­но­гра­ду на оди­ни­цю площі на­са­д­жень для од­но­го й то­го са­мо­го сор­ту мо­же бу­ти різною за­леж­но як від площі жив­лен­ня кущів, так і зрідже­ності на­са­д­жень. По­каз­ни­ки се­ред­ньої кількості па­гонів на ку­щах, ко­ефіцієнта пло­до­но­шен­ня сор­ту та се­ред­ньої ма­си гро­на віднос­но стабільні для ок­ре­мих сортів ви­но­гра­ду, але на їхнє зна­чен­ня силь­но впли­ва­ють ґрун­тові та по­годні умо­ви се­ре­до­ви­ща, а та­кож тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня.

Ви­хо­дя­чи з ком­по­нентів струк­тур­ної фор­му­ли вро­жаю ви­но­гра­ду, вро­жайність на­са­д­жень за­ле­жить від кількості кущів на оди­ни­цю площі та па­гонів, що роз­ви­нені на ку­щах, а та­кож про­дук­тив­ності од­но­го па­го­на, що виз­на­чається мно­жен­ням ко­ефіцієнта пло­до­но­шен­ня сор­ту ви­но­гра­ду на йо­го се­ред­ню ма­су гро­на.

Обрізування кущів винограду

На­уко­вий підхід до обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду пе­ред­ба­чає виз­на­чен­ня си­ли рос­ту кущів, по­туж­ності за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках, сту­пе­ня по­шко­д­жен­ня вічок після пе­ре­зимівлі. На ос­нові от­ри­ма­них да­них виз­на­ча­ють оп­ти­маль­не на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду вічка­ми, до­вжи­ну пло­до­вих стрілок і тип пло­до­вих ла­нок.

Ступінь роз­вит­ку кущів ви­но­гра­ду виз­на­ча­ють, як пра­ви­ло, в осінній період, після за­вер­шен­ня фе­но­логічної фа­зи ви­но­гра­ду — ли­с­то­па­ду. Для цьо­го на ви­но­град­них ділян­ках ок­ре­мих сортів ог­ля­да­ють не менш як де­сять се­редніх кущів, на яких про­во­дять обліки кількості то­горічних пло­до­вих стрілок та од­норічних па­гонів, що на них роз­ви­ну­лись. За да­ни­ми І.В. Міхай­лю­ка, оп­ти­маль­ним вва­жається роз­ви­ток кущів, ко­ли на одній то­горічній пло­довій стрілці роз­ви­ну­лась та­ка кількість се­редніх па­гонів: 2 — на сор­тах із гро­на­ми ма­ло­го розміру, 2,5 — із се­редніми та 3 — ве­ли­ки­ми. Се­редніми вва­жа­ють па­го­ни за­вдовжки не менш як 100–120 см та зав­тов­шки від 6 до 10–12 мм за­леж­но від си­ли рос­ту сор­ту.

Як­що під час оціню­ван­ня вста­нов­ле­но, що роз­ви­ток па­гонів на то­горічних пло­до­вих стрілках відповідає зна­чен­ням оп­ти­маль­но­го роз­вит­ку, то на­ван­та­жен­ня кущів вста­нов­лю­ють на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. У разі як­що рівень роз­вит­ку відхи­ляється від оп­ти­маль­них зна­чень, на­ван­та­жен­ня кущів пло­до­ви­ми стрілка­ми роз­ра­хо­ву­ють за та­ким рівнян­ням:

 

де К — на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду без ура­ху­ван­ня по­шко­д­жень вічок (шт.);

N — кількість се­редніх па­гонів на кущ ви­но­гра­ду (шт.);

n — фак­тич­на кількість се­редніх па­гонів, що роз­ви­нені на то­горічній пло­довій стрілці (шт.);

p — оп­ти­маль­на кількість се­редніх па­гонів, яка має бу­ти роз­ви­не­на на то­горічних пло­до­вих стрілках у розрізі за сор­то­г­ру­па­ми, що різнять­ся розміром грон ви­но­гра­ду.

Кількість се­редніх па­гонів виз­на­ча­ють так: два слабкі од­норічні па­го­ни дорівню­ють од­но­му се­ред­нь­о­му, два сильні — двом се­реднім. За пе­ре­ра­хун­ко­ви­ми ко­ефіцієнта­ми мож­на підра­ху­ва­ти потрібну кількість се­редніх па­гонів, для при­кла­ду: як­що кущ ви­но­гра­ду із 14 се­редніми па­го­на­ми, 6 силь­ни­ми (що дорівнює 12 се­реднім) та 20 слаб­ки­ми (дорівнює 10 се­реднім) по­ви­нен ма­ти 36 се­редніх па­гонів.

Під час обрізу­ван­ня слід за­без­пе­чи­ти та­ке на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду пло­до­ви­ми стрілка­ми, щоб у на­ступ­но­му ве­ге­таційно­му періоді з них роз­ви­ну­лось чис­ло па­гонів, що відповідає се­реднім па­го­нам за си­лою рос­ту. Од­нак за ви­ко­ри­с­тан­ня в тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду ок­ре­мих до­дат­ко­вих прий­омів (вне­сен­ня до­б­рив та зро­шен­ня) на­ван­та­жен­ня кущів слід збільши­ти при­близ­но на 20%.

Довжина обрізування

Для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної до­вжи­ни обрізу­ван­ня пло­до­вих стрілок ви­но­гра­ду слід бра­ти до ува­ги рівень за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках. Цей про­цес та ди­фе­ренціація за­чатків суцвіть відбу­ва­ють­ся про­тя­гом ве­ге­тації рос­лин і при­зу­пи­ня­ють­ся в період їхньо­го спо­кою та віднов­лю­ють­ся на­весні за умо­ви три­ва­ло­го періоду со­ко­ру­ху (але не більш як 10% су­мар­ної кількості за­кла­де­них за­чатків суцвіть). Та­ким чи­ном після за­вер­шен­ня фе­но­логічної фа­зи ли­с­то­па­ду мож­на виз­на­чи­ти рівень за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках ви­но­гра­ду, на підставі да­них яко­го не­важ­ко роз­ра­ху­ва­ти по­каз­ник по­тенційно­го вро­жаю на май­бутній се­зон та потрібну до­вжи­ну обрізу­ван­ня пло­до­вих стрілок у розрізі за сор­та­ми ви­но­гра­ду.
Для виз­на­чен­ня ембріональ­ної пло­до­нос­ності вічок із ви­но­град­ної ділян­ки відби­ра­ють не менш як де­сять се­редніх чу­буків із різних кущів. Ча­с­ти­ну па­гонів над де­ся­тим вічком ви­да­ля­ють. Па­го­ни зв’язу­ють у пуч­ки, на які навішу­ють ети­кет­ки з відміткою про да­ту відбо­ру, на­зву сор­ту ви­но­гра­ду та но­мер ділян­ки. Під час ви­бо­ру кущів ви­но­гра­ду для про­ве­ден­ня об­ра­хун­ку май­бут­ньої пло­до­нос­ності вічок слід бра­ти до ува­ги рельєф ділян­ки (на­явність ба­лок, кру­тиз­ну та ек­с­по­зицію ви­но­град­ни­ка на схи­лах).

Пуч­ки з відібра­ни­ми па­го­на­ми (чу­бу­ка­ми) ви­т­ри­му­ють до­бу в підваль­но­му приміщенні за тем­пе­ра­ту­ри 0…3°С, після чо­го на од­ну-дві до­би поміща­ють нижніми кінця­ми у во­ду. Вічка ви­но­гра­ду вздовж па­го­на ог­ля­да­ють че­рез біно­ку­ляр­ний мікро­скоп під відби­тим світлом. Під час пре­па­ру­ван­ня виз­на­ча­ють на­явність або відсутність ембріональ­них суцвіть, розміще­них, як пра­ви­ло, у верхній ча­с­тині за­чат­ку па­го­на (во­ни помітні у ви­гляді пу­хир­ча­с­то­го ут­во­рен­ня поз­довжньої фор­ми, зміще­но­го вбік від за­род­ко­во­го стеб­ла — рис. 1).

Про­тя­гом зи­мо­во­го періоду потрібно ве­с­ти спо­с­те­ре­жен­ня за зна­чен­ня­ми мінімаль­ної тем­пе­ра­ту­ри, які в умо­вах північної межі про­мис­ло­во­го ви­но­гра­дар­ст­ва нерідко ся­га­ють кри­тич­них по­зна­чок для ок­ре­мих ор­ганів ви­но­гра­ду. Так, за зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри до -18°С у сортів ви­но­гра­ду Vitis vinifera L. відбу­вається ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них, а до -22°С — замісних бру­нь­ок. По­вну за­ги­бель вічок та ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня од­норічних па­гонів ви­но­гра­ду спо­с­теріга­ють за зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри до -24°С, а за -26…30°С на­стає по­вна за­ги­бель од­норічних па­гонів і ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня ба­га­торічних ор­ганів (ріжків, ру­кавів та штамбів).

Од­нак ба­га­торічні спо­с­те­ре­жен­ня по­ка­зу­ють, що зна­чен­ня тем­пе­ра­тур не завжди виз­на­ча­ють ступінь по­шко­д­жен­ня ок­ре­мих ор­ганів ви­но­гра­ду. Не­га­тив­ний вплив зи­мо­во­го періоду виз­на­чає ком­плекс фак­торів: три­валість тем­пе­ра­тур­но­го впли­ву, зна­чен­ня ампліту­ди ко­ли­вань тем­пе­ра­тур, на­явність вітру та ін.

Після то­го як ми­не за­гро­за зни­жен­ня тем­пе­ра­тур до кри­тич­них для ви­но­гра­ду зна­чень (ду­га-тре­тя де­ка­да лю­то­го), слід об­сте­жи­ти всі ділян­ки та вста­но­ви­ти ха­рак­тер пе­ре­зимівлі кущів ви­но­гра­ду. Для цьо­го на ви­но­град­ни­ках відби­ра­ють се­ред­ню про­бу па­гонів у кількості 20–30 шт. Зраз­ки відбо­ру на дві-три до­би за­ну­рю­ють нижніми кінця­ми у во­ду в помірно теп­ло­му приміщенні. Вічка за до­по­мо­гою гос­тро­го ле­за розріза­ють так, щоб бу­ло до­б­ре вид­но цен­т­раль­ну та замісні брунь­ки. Стан бру­нь­ок зи­му­ю­чо­го вічка ви­но­гра­ду оціню­ють за ко­ль­о­ром тка­нин. По­шко­д­же­на брунь­ка має тем­но-ко­рич­не­вий колір, а жи­ва — світло-зе­ле­ний (рис. 2).

Як­що по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них бру­нь­ок ви­но­гра­ду не пе­ре­ви­щує 30% на технічних та 40% — на сто­ло­вих сор­тах, то на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми не зміню­ють. У разі як­що рівень по­шкод­ження бру­нь­ок пе­ре­ви­щує вка­зані ви­ще зна­чен­ня, ос­та­точ­не на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду пло­до­ви­ми стрілка­ми з ура­ху­ван­ням за­ги­белі цен­т­раль­них бру­нь­ок роз­ра­хо­ву­ють за та­ким рівнян­ням:

 
де К1 — ос­та­точ­не на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду(шт.);

К — на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду без ура­ху­ван­ня по­шко­д­жень вічок (шт.);

А — відсо­ток по­шко­д­же­них цен­т­раль­них вічок;

30(40) — відсо­ток до­пу­с­ти­мо­го по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них бру­нь­ок для технічних (сто­ло­вих) сортів ви­но­гра­ду.

У разі як­що по­шко­д­жен­ня вічок пе­ре­ви­щує 80%, роз­ра­ху­нок на­ван­та­жен­ня не ви­ко­ну­ють — на ви­но­град­ни­ках за­сто­со­ву­ють спеціальні ви­ди обрізу­ван­ня кущів.

Як обрізувати виноград?

Під час фор­му­ван­ня кущів за ти­пом го­ри­зон­таль­них кор­донів на ріжках фор­му­ють пло­дові лан­ки: зви­чайні (су­чок на два-три вічка та пло­до­ва стрілка — на чо­ти­ри-вісім вічок) або по­си­лені (су­чок на два-три вічка та дві стрілки — на чо­ти­ри-шість та шість-вісім вічок), вибір яких за­ле­жить від кількості ріжків на ру­ка­вах та ре­зуль­татів виз­на­чен­ня оп­ти­маль­но­го на­ван­та­жен­ня (рис. 3).

Обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду на пло­до­ву лан­ку дає змо­гу ре­алізу­ва­ти прин­цип щорічно­го віднов­лен­ня. Пло­до­ва стрілка за­без­пе­чує от­ри­ман­ня вро­жаю ви­но­гра­ду, а су­чок — ут­во­рен­ня до­б­ре роз­ви­ну­тих па­гонів, із яких на­ступ­но­го ро­ку бу­де сфор­мо­ва­но по­вноцінну пло­до­ву лан­ку. Од­нак ко­жен ок­ре­мий кущ ви­но­гра­ду вирізняється ха­рак­те­ром роз­вит­ку од­норічних па­гонів. То­му на прак­тиці мож­ли­ве й пев­не відхи­лен­ня від зви­чай­но­го обрізу­ван­ня на пло­до­ву лан­ку. 

На рис. 4 по­ка­зані ос­новні прий­о­ми обрізу­ван­ня на пло­до­ву лан­ку за відхи­лень роз­вит­ку од­норічних па­гонів ви­но­гра­ду.

Варіант 1 — на суч­ках ви­но­гра­ду роз­ви­ну­тий ли­ше один пагін, на стрілці — нор­маль­ний роз­ви­ток па­гонів: у та­ко­му разі од­норічний пагін на суч­ках обрізу­ють на но­вий су­чок, а нижній пагін то­горічної стрілки — на пло­до­ву стрілку.

Варіант 2 — на суч­ках ви­но­гра­ду па­гонів не­має, на стрілці роз­ви­ток па­гонів нор­маль­ний: су­чок ви­да­ля­ють, нижній од­норічний пагін стрілки обрізу­ють на су­чок, а розміще­ний ви­ще пагін — на пло­до­ву стрілку.

Варіант 3 — на суч­ках ви­но­гра­ду роз­ви­ну­тий ли­ше один пагін, на стрілці па­го­ни сла­бо­роз­ви­нені: од­норічний пагін на суч­ках обрізу­ють на но­вий су­чок, а стрілку ви­да­ля­ють.
Варіант 4 — на суч­ках і стрілці па­го­ни сла­бо­роз­ви­нені, на ру­ка­вах — роз­ви­нені зі «спля­чих» бру­нь­ок па­го­ни: ріжок із пло­до­вою лан­кою ви­да­ля­ють, од­но­річний пагін зі «спля­чої» брунь­ки обрізу­ють на су­чок.

Спеціальні ви­ди обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ви­ко­ри­с­то­ву­ють у разі силь­них по­шко­д­жень у зимній період та віднов­лен­ня фор­му­ван­ня. До ви­ко­нан­ня та­ких видів обрізу­ван­ня підхо­дять ди­фе­ренційо­ва­но.

Виноградник взимку. Небезпечний варіант розташуванняЗа силь­них по­шко­д­жень вічок, що пе­ре­ви­щу­ють 80–90%, усі нор­маль­но роз­ви­нені па­го­ни пло­до­вих ла­нок обрізу­ють на суч­ки, до­вжи­на яких закінчується над дру­гим-третім вічком.

За по­вної за­ги­белі вічок та па­гонів ви­но­гра­ду, але за на­яв­ності не­по­шко­д­же­них ба­га­торічних ор­ганів (штамбів, ру­кавів та ріжків) ви­ко­ну­ють по­вне ви­да­лен­ня од­норічно­го при­ро­с­ту. Пло­дові лан­ки віднов­лю­ють па­го­на­ми, що зго­дом роз­ви­нуть­ся зі «спля­чих» бру­нь­ок.

У разі по­вної за­ги­белі од­норічно­го й ба­га­торічно­го при­ро­с­ту ви­да­ля­ють усю над­зем­ну ча­с­ти­ну кущів ви­но­гра­ду; зріз ви­ко­ну­ють «на пе­нь­ок» на ви­соті 10–15 см від рівня ґрун­ту або на «чор­ну го­ло­ву». Кущі віднов­лю­ють па­го­на­ми зі «спля­чих» бру­нь­ок.

Фіто­санітар­не обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ви­ко­ну­ють у разі, як­що на ок­ре­мих ріжках або ру­ка­вах спо­с­теріга­ють сла­бий роз­ви­ток при­ро­с­ту, що су­про­во­д­жується, як пра­ви­ло, рос­том па­гонів зі «спля­чих» бру­нь­ок. По­слаб­ле­ний приріст зу­мов­ле­ний по­шко­д­жен­ням су­дин­ної си­с­те­ми ба­га­торічних ор­ганів та роз­вит­ком фіто­па­то­ген­них ор­ганізмів. У та­ко­му разі слаб­кий ор­ган кущів ви­но­гра­ду ви­да­ля­ють, а но­вий ут­во­рюється із па­гонів, роз­ви­не­них зі «спля­чих» бру­нь­ок. Та­кий вид обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ефек­тив­ний у бо­ротьбі з хво­ро­ба­ми де­ре­ви­ни: ес­кою, еу­ти­по­зом, чор­ним відми­ран­ням ру­кавів то­що. 

Обрізу­ван­ня ви­но­град­них на­са­д­жень, що ґрун­тується на за­сто­су­ванні на­уко­вих підходів, дасть змо­гу ви­ро­с­ти­ти хо­ро­ший уро­жай кон­диційно­го ви­но­гра­ду, що, своєю чер­гою, підви­щить еко­номічну ефек­тивність га­лузі ви­но­гра­дар­ст­ва.

А. Штірбу, канд. біол. на­ук,

завіду­вач відділу ви­но­гра­дар­ст­ва, Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва ім. В.Є. Таїро­ва»

Інформація для цитування

Науковий варіант до обрізування виноградників / А. Штрібу // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 138-141

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
Всі ми неодноразово чули, що збільшення продуктивності зернозбиральних комбайнів можливе лише завдяки впровадженню сучасних рішень автоматизації робочого процесу. Адже розширення каналу проходження маси в комбайнах дедалі більше... Подробнее

1
0