Небезпечний для плодівництва України мандрівник

Зі збільшенням імпорту овочів і фруктів до України у зимовий період почастішали випадки виявлення карантинних організмів. Зокрема, відмічено виявлення середземноморської плодової мухи, яка може нести серйозну загрозу продовольчій безпеці країни, бо є багатоїдним шкідником і пошкоджує велику кількість видів рослин із багатьох родин, в першу чергу — овочі і фрукти (яблука, абрикоси, цитрусові, томати, баклажани тощо). Всього до зони ризику потрапляє близько 200 видів рослин.

А. Челомбітко, заступник директора Департаменту фітосанітарної безпеки,  начальник управління карантину рослин,
О. Башинська, завідувач сектором
фітосанітарного контролю та аналізу ризиків управління карантину рослин,
Держветфітослужба України

Самки середземноморської плодової мухи пошкоджують плоди в період відкладання яєць. Згодом живлення личинок спричинює розвиток вторинних мікроорганізмів та загнивання м’яких тканин. Найчастіше пошкоджені плоди опадають.
Ушкоджені плоди зовні не відрізняються від здорових, але за натискання вони продавлюються. Розрізавши такі плоди, всередині можна виявити білувато-кремові личинки мухи. На шкірці персиків у місцях проколів яйцекладом з’являються краплини камеді. На апельсинах, айві, яблуках ушкоджені місця тверднуть і темнішають; частіше такі місця виявляють з нижнього боку висячих плодів. Улітку найчастіше пошкоджуються апельсини, абрикоси, персики та інші плоди, які мають жовто-помаранчеве забарвлення. На заселених плодах зазвичай можна помітити місця проколів яйцекладом (темніші основного забарвлення плоду та маслянисті плямочки). У плодів, що мають високий вміст цукру, пошкодження супроводжується витіканням солодкого соку, який склеює сусідні плоди.
Стійкість плодів до пошкодження середземноморською плодовою мухою залежить від властивостей їхньої шкірки — її щільності, наявності воскового нальоту, товщини, характеру поверхні. Такі властивості шкірки, як вміст кислот, таніну та ефірних олій, можуть несприятливо впливати на життєздатність яєць і личинок. Також на інтенсивність зараження впливає ступінь достигання плодів: зелені й тверді плоди майже не пошкоджуються мухою, стиглі та перестиглі — навпаки, пошкоджуються дуже сильно. Згідно з аналітичними довідками щодо виявлень личинок мухи в імпортних вантажах, за останні майже 20 років не було зафіксовано жодного випадку виявлення комах у партіях лимонів та інших фруктів, які мають кислий смак та жовте і зелене забарвлення шкірки (наприклад лайм). У Севастополі восени 1964 р. спостерігали дуже сильне зараження персика (муха пошкодила 100% плодів), також зараження було відмічене на абрикосі, поодиноке — на грушах.
C. capitata походить із тропічної Африки, звідки вона поширилась  Середземноморським регіоном та Центральною і Південною Америкою. На сьогодні цей шкідник розповсюджений на всіх континентах.
Самки плодової мухи відкладають від 1 до 20 яєць під шкірку дозріваючих плодів, проколюючи її яйцекладом. В один прокол можуть відкладати яйця  декілька самок. Мухи дуже плодючі. Кожна самка за період свого життя (6–8 місяців) може відкласти від 100 до 300 яєць.
Личинки, які відродились із яєць, через один-два дні проникають у м’якоть плоду. Процес живлення триває два-три тижні. При цьому пошкоджені плоди передчасно дозрівають і опадають. Личинки виходять із плодів, які опали і майже зовсім розклались, заглиблюються в грунт (до 5–7 см) і заляльковуються. Характерною властивістю личинок середземноморської плодової мухи, яка відрізняє їх від личинок інших видів мух, є їхня здатність стрибати на відстань 15–20 см. Тому пупарії (лялечки) можна виявити в різних місцях на певній відстані від опалих плодів. Тривалість фази пупарія, як і тривалість розвитку всієї генерації, варіює і залежить від погодних умов. За температури 26°С і вологості 70% розвиток від яйця до імаго відбувається за 18–20 днів, за 21°С — 40–70 днів, за температури 16°С — за 100 днів.
На півночі Франції для розвитку однієї повної генерації необхідно 40 днів. На Гавайських островах шкідник розмножується безперервно і дає 15–16 генерацій на рік, на Кіпрі і в Бразилії — 8–9, в Лівані та Ізраїлі — 8, Італії — 6–7 генерацій. Можна припустити, що за сприятливих умов та відсутності заходів боротьби на Чорноморському узбережжі муха може дати не менше 3–4 поколінь.
Середземноморська плодова муха належить до родини строкатокрилок (Tephritidae). На стадії імаго (доросла комаха) вона за розмірами дещо менша, ніж звичайна домашня муха (завдовжки 4,5–5 мм), має специфічне забарвлення. Голова білувато-сіра, з темною смугою на хоботку. Очі винно-червоні із зеленим відблиском (лише в живих комах). Груди блискучо- чорні, з жовто-білими плямами, плечі з характерними білими кільцями, крила з переривчастими широкими поперечними смугами попелясто-сірого кольору з жовтуватим відтінком. Основа та передній край крила затемнені.
Яйце 0,5–0,9 мм завдовжки, загострене з обох кінців, кремово-біле, з помітною під мікроскопом сітчастою структурою оболонки.
Личинка напівпрозора, білувато-жовта або рожева, безнога, конусоподібна, 7–10 мм завдовжки, складається з 12 сегментів. Передній кінець тіла загострений, на ньому розміщений ротовий апарат та передні дихальця. Задній кінець тупий, на ньому є задні дихальця з трьома дихальними щілинами та анальний виступ.
Пупарій овальний, видовжений, завдовжки 4–5 мм, від жовтого до темно-коричневого кольору, з помітною сегментацією і задніми дихальцями.
Основним джерелом розповсюдження C. сapitata є заселена шкідником рослинна продукція. В основному це заселені плоди кормових рослин. Дорослі комахи за допомогою вітру можуть пасивно переноситись на значні відстані (до 20 км). Шкідник також розповсюджується з плодами (яйця, імаго, личинки) та садивним матеріалом рослин-живителів (пупарії на коренях рослин з грунтом) з регіонів поширення.
Найчастіше фахівці фітосанітарних лабораторій виявляють середземноморську плодову муху у вантажах з Туреччини, Єгипту, Італії та Пакистану. У зимовий період, коли серед українців збільшується споживання імпортованих фруктів, у тому числі і цитрусових, фахівці виявляють середземноморську плодову муху саме в цій продукції.
Задля запобігання проникненню середземноморської плодової мухи з країн, де зафіксовано появу цього шкідника, овочі та фрукти ретельно перевіряють у фітосанітарних лабораторіях.
Після отримання висновку фітосанітарної експертизи, який підтверджує виявлення карантинного шкідника,  проводять знезараження партії вантажу шляхом рефрижерації. У крайньому разі, заражений вантаж може бути знищений або повернений до країни-імпортера.
Разом із іншими об’єктами регулювання державні фітосанітарні інспектори контролюють вантажі з різноманітними імпортними овочами і фруктами. Цитрусові займають досить велику частку в загальній кількості імпортованих плодів: тільки за 11 місяців 2013 р. їх було  імпортовано до України понад 330 тис. т.
Вантажі імпортних плодів дозволено завозити до України за наявності фітосанітарного сертифікату країни-імпортера та карантинного дозволу на імпорт (КДІ), який видається Держветфітослужбою України. В КДІ вказують визначені фітосанітарні вимоги до даного вантажу, головною з яких є відсутність карантинних організмів, зокрема  середземноморської плодової мухи. На жаль, дану вимогу іноземні відправники плодів іноді порушують.
Так, за 11 місяців 2013 р. під час проведення фітосанітарної експертизи імпортних фруктів було зафіксовано шість випадків виявлення середземноморської плодової мухи. У п’яти випадках були заражені мандарини і в одному — абрикоси. Як і в попередні роки, найбільше виявлень зафіксовано у вантажах цитрусових із Туреччини.