Спецможливості
Технології

Хвороби кукурудзи: реальність і перспективи на 2016 рік

15.08.2016
3178
Хвороби кукурудзи: реальність і перспективи на 2016 рік фото, ілюстрація
pole molodoyi kukurudzy

В останні роки стрімке зростання посівних площ під посівами кукурудзи та перенасичення сівозмін цією культурою спричинили значне поширення хвороб кукурудзи в усіх грунтово-кліматичних зонах. Окремі із них (гельмінтоспоріоз, септоріоз, альтернаріоз, іржа, цефалоспоріоз) виявляли раніше лише спорадично на поодиноких рослинах у посівах культури в окремих районах, або вони були зовсім відсутні. 


 

 

Розвиток хвороб на рослинах є причиною їхньої низької продуктивності, суттєвого зниження якості отриманого врожаю. Тому дані ретельного аналізу фітосанітарного стану посівів кукурудзи попереднього року і прогноз ймовірного розвитку хвороб — поточного є вихідним базисним матеріалом для керівників і агрономів господарств різних форм власності для своєчасного планування та організації проведення профілактичних заходів проти хвороб у всіх ланках технології вирощування культури. 

У статті використано дані річних звітів державних обласних фітосанітарних інспекцій Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України. 

Пліснява

Пліснявіння проростаючого насіння і сходів у 2015 р. виявляли в усіх зонах кукурудзосіяння, але економічного значення хвороба не мала. 

У 2016 році пліснявіння насіння і сходів насамперед розвиватиметься на кислих грунтах за умов затяжної холодної вологої весни, значних коливань вологості і низької температури грунту, а також неякісно підготовленого до посіву насіння та грунту:

  • глибокого загортання насіння в грунт;
  • наявності на зернівках макро- і мікротравм, завданих під час обмолочування качанів;
  • різних пошкоджень, спричинених птахами, гризунами, градом;
  • використання фізіологічно ослабленого, погано інкрустованого насіння.

Шкідливість пліснявіння залежатиме від виду збудника хвороби, інфіковані рослини відставатимуть у рості, більшість їх випадатиме, спричиняючи суттєве зрідження посівів. 

Кореневі і стеблові гнилі

Кореневі і стеблові гнилі у період сходи — 2–3 пари справжніх листків кукурудзи виявляли у вигляді загнивання коренів проростків у зоні Степу (Херсонська обл.) на 0,5% обстежених площ, у Лісостепу (Черкаська обл.) — на 0,16%. Найбільший осередок — 1,3% рослин, уражених гниллю фузаріозного типу, зареєстровано в Лисянському районі. В господарствах Луганської області хвороба уразила 0,6% проростків рослин на 3,1% площі.

Поширення кореневих і стеблових гнилей спостерігалось у травні — червні за різких перепадів температури та в кінці вегетації кукурудзи, коли за тривалого утримання високих температур відбувалось прискорене дозрівання та засихання рослин. 

У 2016 р. розвиток кореневих і стеблових гнилей прогнозується за умов вирощування ранньостиглих гібридів кукурудзи у беззмінних посівах та мінімізованого обробітку грунту; у посівах, ослаблених перепадами температур нижче 9…12°С; за випадання короткочасних дощів під час утворення листків, у фазі цвітіння та перед завершенням вегетації; за наявності на рослинах механічних пошкоджень, спричинених стебловим (кукурудзяним) метеликом, нематодами, градом, робочими органами машин під час догляду за рослинами; за порушення технології вирощування культури, зокрема, внесення надмірних доз азотних добрив.

Поширення гнилей обмежуватимуть:

  • вирощування гібридів, стійких проти хвороб, шкідників та вилягання;
  • знищення рослинних решток тогорічної кукурудзи;
  • сівба якісним інкрустованим насінням в оптимальні строки;
  • внесення збалансованих доз мінеральних добрив;
  • дотримання оптимального водного режиму на зрошенні;
  • руйнування грунтової кірки в досходовий період;
  • правильне застосування страхових гербіцидів;
  • захист посівів від шкідників;
  • вчасне збирання врожаю.

Пухирчаста сажка.

За матеріалами обстежень, проведених спеціалістами державних обласних фітосанітарних інспекцій і лабораторій у 2015 р., перші ознаки хвороби виявлено в першій половині липня на окремих листках і стеблах рослин, масового розвитку вона не набула у зв’язку з жаркою посушливою погодою та низькою відносною вологістю повітря в липні — серпні. Хворобу виявлено на 29 830 га, або 15,4% обстежених посівів кукурудзи. 

За наявного запасу інфекції на кукурудзяних полях, рослинних рештках і насінні у 2016 р. інтенсивний розвиток хвороби, найвірогідніше, відбуватиметься повсюдно за умов коливання помірних температур повітря та короткочасних опадів, загальної посухи в кінці фази листоутворення та цвітіння культури; вирощування сприятливих гібридів; низької якості інкрустації насіння; наявності механічних пошкоджень на рослинах, нанесених стебловим (кукурудзяним) метеликом, шведською мухою, градом, робочими органами машин під час догляду за рослинами, обриванням волотей на насіннєвих ділянках, страховими гербіцидами; на загущених посівах; на полях пізніх строків сівби; за випадання рясних опадів під час розвитку хвороби, а також за внесення великих доз азотних добрив. Інтенсивне зараження рослин відбувається внаслідок суттєвого зниження тургору. Епіфітотійного розвитку хвороба набуде, якщо вищезазначені чинники збігатимуться з фазами найбільшої сприйнятливості рослин до захворювання (період викидання волоті — настання молочної стиглості).

Обмежуватимуть розвиток пухирчастої сажки:

  • дотримання агротехнічних вимог вирощування культури,
  • уникнення повторних посівів кукурудзи,
  • використання стійких проти хвороби гібридів,
  • дотримання регламентів застосування страхових гербіцидів,
  • захист посівів від шведської мухи, стеблового (кукурудзяного) метелика та інших шкідників.

Летюча сажка

Летючу сажку виявлено на 15 310 га, або 8,65% посівів кукурудзи. Перші ознаки хвороби з’явилися у фазі цвітіння рослин. Осередки найбільшого її поширення виявлено в Полтавській (на 66,7% площ), Сумській (30,1), Кіровоградській (29), Черкаській (22,5), Хмельницькій (16,7%) областях, де було уражено 0,9–2,0% рослин та 1,0% качанів.  Не виявлено летючої сажки у Львівській, Рівненській, Волинській, Чернігівській, Запорізькій та Миколаївській областях.

У 2016 році поширення і розвиток летючої сажки інтенсивно зростатиме за умов теплої весни, підвищеної температури і помірної вологості грунту під час проростання насіння, посушливого спекотного літа в період вегетації рослин; на полях повторних посівів культури, де в грунті інфекційне навантаження на рослину зростає в десятки разів; за сівби непротруєним насінням, одержаним із тогорічних уражених ділянок; на полях зі значним ущільненням грунту, на посівах пізніх строків сівби.

Для запобігання поширенню хвороби слід дотримуватись наступних порад:

  • вирощувати стійкі гібриди,
  • відмовитися від повторних посівів культури,
  • для обробки насіння використовувати лише протруйники системної дії.

Бура плямистість

Буру плямистість (північний гельмінтоспоріоз) у 2015 році виявляли в усіх зонах кукурудзосіяння (хворобу не було виявлено лише в Одеській, Запорізькій і Луганській областях).

У 2016 р., враховуючи значний запас інфекції в грунті, на рослинних рештках і насінні, високу стійкість конідій збудника хвороби до дії як низьких, так і високих температур, прогнозується значне поширення й інтенсивний розвиток гельмінтоспоріозу в посівах кукурудзи за недотримання сівозміни, за умов теплої погоди (23…30°С), достатнього зволоження грунту, високої вологості повітря (понад 90%) насамперед у фази інтенсивного листоутворення — формування качанів, на полях пізніх строків сівби. 

Розвиток хвороби можуть обмежити:

  • своєчасне подрібнення і ретельне загортання в грунт післязбиральних решток кукурудзи,
  • уникнення повторних посівів,
  • вирощування стійких гібридів,
  • знищення бур’янів,
  • сівба в оптимальні строки протруєним насінням,
  • збалансоване живлення рослин,
  • за необхідності — обприскування посівів фунгіцидами.

Іржа

Іржа у 2015 р. переважно через посушливу спекотну погоду інтенсивного розвитку не мала. Хворобу виявлено в п’яти областях (Тернопільська, Київська, Чернігівська, Кировоградська та Херсонська) різних грунтово-кліматичних зон.  

За наявного запасу інфекції на кукурудзяних полях (рослинні рештки і насіння) у 2016 році поширення й інтенсивний розвиток хвороби прогнозується насамперед у господарствах, де було виявлено захворювання, за умов вологої погоди (урединіоспори гриба Puccinia sorghi Schw. проростають за наявності краплинної вологи), помірної температури (оптимум 17…18°С) у фази листоутворення — молочної стиглості, наявності в посівах кукурудзи бур’янів — різних видів квасенцевих (Oxalis sp.), на полях повторних посівів культури

Поширення і розвиток хвороби обмежуватиме:

  • вирощування стійких гібридів,
  • дотримання сівозміни,
  • своєчасне знищення бур’янів,
  • за обгрунтованої доцільності — обприскування насіннєвих посівів фунгіцидами,
  • ретельне загортання в грунт післяжнивних решток.

Септоріоз

Септоріоз зафіксовано у восьми областях (Київська, Житомирська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська, Харківська, Миколаївська та Херсонська). Обмеженість поширення хвороби зумовлена посушливими та спекотними умовами періоду вегетації культури. 

У 2016 році поширення і розвиток хвороби ймовірний за умов високої вологості повітря, частих і рясних опадів у вигляді дощу, тривалого періоду густих туманів, випадання сильних рос і помірної температури повітря (оптимум — 20…23°С) у фази листоутворення — молочної стиглості.

Обмежуватиме як поширення, так і розвиток септоріозу:

  • використання стійких проти хвороби гібридів,
  • дотримання технології вирощування культури,
  • збалансоване живлення рослин,
  • ретельне загортання рослинних решток у грунт.

Альтернаріоз

Альтернаріоз у 2015 році був поширеним у посівах кукурудзи у Тернопільській області, на Київщині та Чернігівщині. Хворобу виявляли на листках рослин спочатку у вигляді жовтих штрихів, які згодом підсихали, набували соломистого або світло-бурого забарвлення. На сухих тканинах у центрі плям за високої вологості утворювався чорний або оливково-чорний наліт конідіального спороношення гриба Alternaria alternata (Fr.:Fr.) Keissl. Підвищені температури повітря та тривалі періоди із рясними росами протягом вегетації кукурудзи і під час достигання сприяли розвитку та поширенню хвороби.  

У 2016 році, враховуючи наявний запас інфекції на рослинних рештках і насінні, за вітряної дощової погоди у фазі листоутворення, пошкоджень рослин шведською мухою, бавовниковою совкою, знаряддями догляду за рослинами, підвищеної температури повітря (оптимум — 24…26°С) та достатньої кількості вологи (тривалий період випадання рясних рос) у фази цвітіння — воскова стиглість прогнозується значне поширення альтернаріозу з ураженням як листків, так і качанів кукурудзи.

Цефалоспоріоз

Цефалоспоріоз (почорніння судинних пучків) виявлений у посівах кукурудзи в північних областях (Житомирська, Чернігівська). Хвороба проявлялася на поодиноких рослинах у фазі молочної стиглості зерна, спочатку на верхніх, а згодом і на листках середнього і нижнього ярусів. Листкові піхви набували червоно-бурого забарвлення спочатку вздовж центральної жилки, а згодом воно поширювалось на інші частини листкової пластинки. Найтиповішою ознакою хвороби було почорніння судинних пучків, що було чітко видно на навкісному зрізі ураженого стебла. Хвороба частіше виявлялася на рослинах, пошкоджених стебловим (кукурудзяним) метеликом.

Поширення і розвиток цефалоспоріозу у 2016 році ймовірні на полях повторних посівів культури, де накопичений достатній запас інфекції на рослинних рештках, за надмірного зволоження грунту в період проростання насіння, посушливих умов вегетаційного періоду, значної кількості шкідників, які пошкоджують стебла рослин, дефіциту фосфору в грунті. 

Обмежуватиме поширення хвороби:

  • дотримання сівозмін,
  • використання якісного протруєного насіннєвого матеріалу, зібраного з незаражених насінницьких посівів,
  • збалансоване живлення рослин,
  • захист посівів від шкідників,
  • глибоке загортання рослинних решток.

Хвороби качанів

Найпоширенішою хворобою качанів був фузаріоз, проте значного розвитку він не набув у зв’язку з тривалою посухою під час достигання кукурудзи і коротким терміном збирання. Захворювання переважно проявлялося на качанах, пошкоджених бавовниковою совкою та стебловим (кукурудзяним) метеликом. 

За наявного запасу інфекції у 2016 році прогнозується інтенсивне поширення на качанах фузаріозної гнилі за умов випадання великої кількості опадів, тривалого утримання краплинної вологи на рослинах, високої вологості повітря у фазі молочно-воскової стиглості, пошкодження рослин стебловим (кукурудзяним) метеликом, бавовниковою совкою. За наявності вищезазначених чинників слід очікувати зростання ураження качанів пліснявінням, сірою гниллю та іншими хворобами. Різкі зміни вологості грунту під час дозрівання спричинять прояв біллі.

Обмежуватимуть поширення і розвиток хвороб качанів:

  • ретельне загортання рослинних решток у грунт, що суттєво знижує джерело інфекції численних хвороб,
  • своєчасний захист посівів від стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової совки та інших шкідників,
  • дотримання технології вирощування культури,
  • недопущення на зрошувальних ділянках різких змін вологості грунту під час формування і дозрівання зернівок,
  • вчасне і в стислі строки збирання врожаю,
  • очищення зерна на зерноочисних агрегатах або на площадках активного вентилювання і доведення його вологості до14%. 

Висновки

Збирати врожай кукурудзи в качанах слід починати на початку повної стиглості зерна за його вологості 35–37%. Збирання проводять у стислі строки. Зібране зерно висушують на зерноочисних агрегатах або на площадках активного вентилювання і доводять до вологості 14%, що дає змогу зберігати його тривалий час і уникнути розвитку хвороб. Запізнення зі збиранням урожаю посилює на качанах розвиток нігроспорозу, фузаріозу, білої гнилі та ін. Не можна допускати завчасного збирання, особливо насіннєвих посівів, оскільки недорозвинені зернівки в період зберігання сильніше уражуються пліснявими грибами і втрачають схожість.

Післязбиральні рослинні рештки є резерваторами збудників багатьох хвороб кукурудзи. Тому видалення їх з поля і знищення — обов’язковий захід щодо оздоровлення грунту. 

Для оздоровлення грунту, обмеження джерел інфекції багатьох хвороб, підвищення врожайності рослин, нормалізації мікрофлори та прискорення розкладання пожнивних решток у грунті останні обробляють перед дискуванням, лущенням, оранкою поля одним із біопрепаратів: ДЦ (деструктор целюлози), п., 1,0 кг/га; Біокомплекс-БТУ (1,0–5,0 л/га), Біодеструктор — БТУ (2,0–3,0 л/га), Біодеструктор Екостерн (1,0–2,0 л), Органік-баланс (0,25–1,5 л/га) та ін. Норма витрати робочого розчину — 250–300 л. Задля підвищення ефективності Біодеструктора стерні використовують бакову суміш робочого розчину, який складається з селітри або сечовини (3–30 кг) або добрива КАС (30–60 л/га) і одного із препаратів. 

 

І. Марков, канд. біол. наук, професор, НУБіП України 

Інтерв'ю
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид... Подробнее

1
0