Ли­ст­ко­ве піджив­лен­ня зернових мікро­е­ле­мен­та­ми

Так, со­няш­ник став ти­по­вою куль­ту­рою для Північно­го Лі­­со­­­сте­пу, а ко­ню­ши­ну мож­на за­но­си­ти до Чер­во­ної кни­ги. Та­ка тен­денція на тлі зни­жен­ня норм уне­сен­ня ор­ганічних і міне­раль­них до­б­рив по­­­­­­ст­­у­по­во при­зво­дить до різних видів де­гра­дації, зо­к­ре­ма аг­рохі­мічної. І як­що про вне­сен­ня NPK аг­­рарії дба­ють, то про інші еле­мен­ти жив­­­лен­ня не­ча­с­то зга­­­ду­ють. Сло­вом, ви­­­роб­ни­ки сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції ак­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють «безлімітні» за­па­си мікро­е­ле­ментів із ґрун­ту. Сьо­годні са­ме во­ни «дик­ту­ють» за­кон об­ме­жу­валь­них фак­торів, відповідно до яко­го про­дук­тив­ність рос­лин за­ле­жить від мінімаль­но­го вмісту пев­но­го еле­мен­та (рис. 1).

Навіть за та­ко­го нед­бай­ли­во­го став­лен­ня до ро­дю­чості ґрун­тів вміст мікро­е­ле­ментів є до­стат­нім для от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­­­жаїв куль­тур, вони виносять не­­значну кількість поживи з ґрунту. Для кож­но­го еле­­мен­та — це влас­ний набір сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. На­при­клад, для міді — це зер­нові, зер­но­бо­бові, ку­ку­руд­за та кар­топ­ля.

На до­ступність мікро­е­ле­ментів із ґрун­то­во­го роз­чи­ну мо­же впли­ва­ти низ­ка інших фак­торів. Так, не­зва­жа­ю­чи на ви­со­кий вміст міді в ґрунті для куль­тур не­ви­со­ко­го ви­не­сення, її не­­ста­ча мо­же про­яви­ти­ся за пев­них не­­спри­ят­ли­вих ґрун­то­во-кліма­тич­них умов. Се­ред них: ущільнен­ня і ви­со­кий вміст ор­ганічних ре­чо­вин у ґрунті, по­су­ш­ливі умо­ви рос­ту й роз­вит­ку рос­лин. Як наслідок, ефек­тивність ґрун­то­во­го жив­лен­ня суттєво зни­жується. У та­ких ви­пад­ках оп­тимізу­ва­ти ро­бо­ту ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту й за­­побігти про­яву стре­со­вих явищ на рос­­­ли­нах мож­на за до­по­мо­гою ли­ст­ко­во­го піджив­лен­ня.

По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми — клю­чо­вий еле­мент тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­тур для мак­си­маль­ної ре­алізації їхньо­го по­тенціа­лу та от­ри­ман­ня якісної про­дукції. Особ­­ли­во це сто­сується куль­тур із підви­ще­ною по­тре­бою пев­них мікро­е­ле­ментів, про важ­ливість яких мож­на знай­ти безліч інфор­мації. Та най­важ­ливішим є те, що во­ни бе­руть ак­тив­ну участь у фізіологічних про­це­сах рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, є ак­ти­ва­то­ра­ми фер­­­мен­та­тив­них си­с­тем та син­те­зу різ­­­них спо­лук.

Як зро­зуміти, чи є потреба в по­­­­­­­­­­­­за­­­ко­ре­не­вих піджив­лен­нях? Для ви­яв­лен­ня дефіци­ту еле­ментів жив­­­лен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­ту­р у кон­крет­ний період їх­­ньо­го рос­ту й роз­вит­ку мож­на ви­­ко­ри­с­та­ти один із видів рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки:

1. Візу­аль­на — виз­на­чен­ня по­ру­шень за зовнішнім ви­гля­дом рос­лин.

2. Хімічна — аналіз свіжих рос­лин і зрізів на вміст не­ор­ганічних спо­лук або ла­бо­ра­тор­не виз­на­чен­ня кон­цен­т­рації еле­ментів жив­лен­ня в ли­ст­ках.

3. Функціональ­на діаг­но­с­ти­ка — виз­на­чен­ня фо­тохімічної ак­тив­ності хло­ро­пластів.

4. Дис­танційна — діаг­но­с­ти­ка за до­по­мо­гою су­пут­ни­ко­вих си­с­тем і ре­­зуль­татів ае­ро­фо­тозй­ом­ки.

Роз­поч­не­мо з візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки. Надмірне чи не­до­статнє жив­лен­ня рос­лин ма­к­ро- й мікро­е­ле­мен­та­ми впли­­­ває на мор­фо­логічну бу­до­ву, струк­ту­ру, кількість листків, а в по­даль­шо­му — й на інші ор­га­ни. Вод­но­час помітно змінюються за­барв­лен­ня листків, їхня фор­ма, розміри, струк­ту­ра ли­ст­ко­вої по­верхні, ха­рак­тер розміщен­ня на стеблі, втра­та тур­го­ру то­що (фото 1).

Є декілька варіантів візу­аль­но­го виз­на­чен­ня «про­блем­но­го» еле­мен­та жив­лен­ня. Це мож­на зро­би­ти за опи­сом мож­ли­вих змін у рос­лині внаслідок не­стачі мікро­е­ле­мен­та чи порів­нян­ням ви­яв­ле­ної про­бле­ми з фо­то кон­крет­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри з йо­го дефіци­том. Для зву­жен­ня ко­ла по­шу­ку доцільно ко­ри­с­ту­ва­ти­ся таб­лич­ни­ми ви­з­нач­ни­ка­ми (табл. 1).

Таб­лиці й фо­то, що є не­обхідни­ми для візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки, не завжди зруч­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в по­льо­вих умо­вах. То­му для спро­щен­ня візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки застосову­ють Android-до­дат­ки для смарт­фонів, за до­по­мо­гою яких виз­на­ча­ють дефіцит еле­ментів жив­лен­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­ту­рах. Ці про­гра­ми та­кож пра­цю­ють із фо­то й опи­са­ми мож­ли­вих змін рос­лин під уп­ли­вом не­стачі еле­ментів. Вар­то за­зна­чи­ти, що Helping Plants A та Yara CheckIT — без­ко­ш­товні і пра­цю­ють в оф­лайн-ре­жимі, а ко­ри­с­ту­ван­ня од­ним із до­датків про­грам­но­го ря­ду Dinut (для різних куль­тур) ко­ш­тує 300 грн. Сво­єю чер­гою, Yara CheckIT про­по­нує ви­­роб­ни­кам асор­ти­мент міне­раль­них до­б­рив для вирішен­ня ви­яв­ле­них про­блем у про­цесі жив­лен­ня кон­крет­ної куль­ту­ри.

Візу­альні про­яви не­стачі еле­ментів жив­лен­ня про­яв­ля­ють­ся з різною інтен­сивністю на різних сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­ту­рах. Про­те є рос­ли­ни-інди­ка­то­ри, на яких дефіцит по­жив­них ре­чо­вин чітко ви­ра­же­ний і йо­го лег­ко ви­я­ви­ти. Се­ред по­льо­вих куль­тур є певні рос­ли­ни-інди­ка­то­ри, що ре­а­гу­ють на не­ста­чу та­ких мікро­е­ле­ментів:

— залізо — ка­пу­с­та, кар­топ­ля;

— мар­га­нець — ка­пу­с­та, бу­ряки, кар­топ­ля, овес;

— мідь — пше­ни­ця, ячмінь, овес;

— цинк — ку­ку­руд­за, соя, ква­со­ля;

— молібден — ка­пу­с­та, са­лат, бо­бові тра­ви.

Візу­аль­на діаг­но­с­ти­ка — без­кош­тов­на і швид­ка. Про­те на кон­крет­ну нор­му еле­мен­та жив­лен­ня цей ме­тод не вка­же, а точність ре­­зуль­­­татів за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го. Це зу­мов­ле­но та­ки­ми при­чи­на­ми:

— дефіцит еле­ментів жив­лен­ня мо­же ма­ти од­на­ко­вий ви­гляд або бу­ти схо­жим на оз­на­ки по­шко­д­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми або шкідни­ка­ми;

— для виз­на­чен­ня слід ма­ти рос­ли­ну аб­со­лют­но нор­маль­но­го ви­гля­ду для порівнян­ня;

— дефіцит од­но­го еле­мен­та жив­лен­ня мо­же зу­мо­ви­ти не­ста­чу іншо­го (на­при­клад, молібден потрібен бо­­бо­­­ви­ми для фіксації азо­ту);

— не­спри­ят­ливі ґрун­то­во-кліма­тичні умо­ви (рН ґрун­ту, по­су­ш­ливі умо­ви) впли­ва­ють на візу­аль­ний стан ор­ганів рос­лин.

Крім то­го, зміна за­барв­лен­ня ли­ст­ко­вої по­верхні мо­же оз­на­ча­ти не ли­ше не­ста­чу еле­мен­та жив­лен­ня, а й йо­го над­ли­шок. Так, за підви­ще­ної кис­лот­ності (рН<4,5) мо­же про­яв­ля­ти­ся ток­сич­на дія алюмінію та мар­ган­цю на рос­­­ли­ну. Зовнішні оз­на­ки цих про­блем поєдну­ва­ти­муть­ся з дефіци­том фо­с­фо­ру (для Al) або кальцію й магнію (для Mn). У та­ких ви­пад­ках про­во­дять вап­ну­ван­ня 
ґрунтів.

Відо­мо, що для бо­ру ха­рак­тер­на тон­­ка ме­жа між кількістю, яка зу­мов­лює дефіцит, і йо­го над­лиш­ком, що спри­чи­нює ток­сичність. Вва­жа­ють, що са­ме цей мікро­е­ле­мент є од­ним із виз­на­чаль­них для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин кар­топлі. Про­те ця куль­ту­ра — най­чут­ливіша до над­лиш­ко­вої кількості бо­ру в ґрунті. Візу­аль­но ця про­бле­ма про­яв­ляється у ви­гляді по­жов­тіння країв ли­ст­ка і їхнього за­кру­чу­ван­ня до­гори. Потім ура­же­не ли­с­тя на­бу­ває бу­ро­го за­барв­лен­ня й відми­рає. Оз­на­ки над­лиш­ку бо­ру про­яв­ля­ють­ся від листків ниж­нь­о­го яру­су до верх­нь­о­го. Для усу­нен­ня не­га­тив­ної дії бо­ру на рос­ли­ни до­стат­ньо про­ве­с­ти ряс­ний по­лив, за яко­го спо­лу­ки цьо­го еле­мен­та зми­ва­ють­ся у нижні ша­ри.

Такі комбінації надмірно­го й не­до­стат­нь­о­го вмісту еле­ментів жив­лен­ня знач­но збільшу­ють мож­ли­вий діапа­зон візу­аль­них змін рос­лин, а от­же, пе­ре­тво­рю­ють візу­аль­ну діаг­но­с­ти­ку на не­точ­ний інстру­мент ко­ри­гу­ван­ня жив­лен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­­тур у про­цесі їхньої ве­ге­тації.

Ось чо­му на ос­нові ре­зуль­татів візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки неба­жа­но про­во­ди­ти по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми. Навіть як­що вда­ти­ся до та­кої тех­но­логічної опе­рації, це не до­по­мо­же сільсько­го­с­по­дарсь­ким куль­ту­рам ре­алізу­ва­ти свій ге­не­тич­ний по­тенціал. Візу­альні зміни на рос­ли­нах вка­зу­ють на їхню невідво­ротність у фізіологічних про­це­сах. То­му на ос­нові цієї діаг­но­с­ти­ки мож­на ли­ше зро­би­ти вис­нов­ки про не­обхідність аг­рохімічно­го досліджен­ня ґрун­ту.

Хімічна діаг­но­с­ти­ка точніша за візу­аль­ну. Суть її по­ля­гає у відборі пев­ної ча­с­ти­ни рос­лин і по­даль­шому хі­­мічному аналізі, на ос­нові яко­го вста­нов­лю­ють доцільність уне­сен­ня мікро­до­б­рив. Є ек­с­прес-ла­бо­ра­торії для ви­­зна­чен­ня ос­нов­них еле­ментів жив­лен­ня на свіжих зрізах (фото 2). Ос­но­ва їх­ня пе­ре­ва­га — швидкість про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки. Про­те во­ни да­ють ли­ше орієнтов­ний ступінь за­без­пе­че­ності еле­ментів жив­лен­ня, за яким важ­ко вста­но­ви­ти кон­крет­ну по­тре­бу в до­б­ри­вах.

Хімічний аналіз ор­ганів рос­ли­ни — найточ­ніший для виз­на­чен­ня кон­цен­т­рації еле­ментів жив­лен­ня. На­при­клад: під час діаг­но­с­ти­ки за В.В. Церлінг для виз­на­чен­ня сту­пе­ня їхньої за­без­пе­че­ності відби­ра­ють кон­крет­но вка­за­ний ор­ган рослини в пев­ній фа­зі її роз­вит­ку. Потім про­во­дять ла­бо­ра­тор­ний ана­ліз відповідно до аг­рохімічних ме­­то­дик і за таб­ли­цею виз­на­ча­ють рівень за­без­пе­че­ності тим чи іншим еле­мен­том. За ци­ми ре­зуль­та­та­ми мож­на ко­­ри­­гу­ва­ти нор­му мікро­до­б­рив для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня. На­при­клад, у кукурудзи у фа­зі ви­ки­дан­ня во­лоті вміст цин­ку в ли­ст­ку біля ка­ча­на ста­но­вив 71 мг/кг. От­же, рівень за­без­пе­че­ності є оп­ти­маль­ним, під куль­ту­ру мож­на вно­си­ти ре­ко­мен­до­вані нор­ми до­б­рив (табл. 2).

По­при ви­со­ку точність результатів під час про­ве­ден­ня досліджень, хімічна діаг­но­с­ти­ка по­тре­бує знач­них за­­трат ча­су: від відбо­ру зразків до прий­нят­тя кон­крет­них рішень — 5–15 днів за­леж­но від на­бо­ру не­обхідних по­каз­ників. Тоб­то про опе­ра­тивність вне­сен­ня до­б­рив не йдеть­ся. Крім то­го, ре­ко­мен­дації роз­роб­лені під кон­крет­ну сільсько­го­с­по­дарсь­ку куль­ту­ру, але без ура­ху­ва­ння гібрида (для ку­ку­ру­­дзи — близь­ко 1000) або сорту, ґрун­тових і по­годних умо­в ви­ро­щу­ван­ня та ін. Ще од­ним «міну­сом» цьо­го ви­ду діаг­но­с­ти­ки є ви­со­ка вартість хімічних аналізів. То­му хімічний аналіз ор­ганів рос­ли­ни доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти з на­уко­вою, а не ви­роб­ни­чою ме­тою.

Однією з найоб'єктив­ніших діаг­но­с­тик є функціональ­на ли­ст­ко­ва. Во­на ґрунтується на зміні фо­тохімічної ак­­тив­ності хло­ро­пластів се­ред­ньої про­би листків діаг­но­с­то­ва­них рос­лин без до­да­ван­ня еле­мен­та, а потім із йо­го до­да­ван­ням. Для ви­ко­нан­ня та­ко­го ви­ду діаг­но­с­ти­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ють пор­та­тивні ла­бо­ра­торії. Роз­г­ля­не­мо прин­цип ро­бо­ти на при­кладі «Аг­ро­век­тор ПФ-014».

Лабораторно-функціональ­на ли­ст­ко­ва діаг­но­с­ти­ка «Аг­ро­век­тор ПФ-014» дає змо­гу виз­на­чи­ти по­тре­бу рос­ли­ни в 14-ти еле­мен­тах жив­лен­ня. Ре­зуль­та­том про­ве­ден­ня є графік і таб­лич­ний ма­теріал. На графіку по осі ор­ди­нат вка­­­за­но по­каз­ник фо­то­син­те­тич­ної ак­тив­ності хло­ро­пластів; по осі аб­сцис — ма­к­ро- й мікро­е­ле­мен­ти, за­без­пе­ченість яки­ми виз­на­чають. Чер­во­на лінія вка­зує на рівень ак­тив­ності хло­ро­пластів на кон­тролі. Рівень, що перевищує чер­во­ну лінію, вказує на по­тре­бу у вне­сенні по­жив­но­го еле­мен­та, ниж­че неї — ні (рис. 2, 3).

Під графіком по­да­но таб­ли­цю, у ряд­ку «ДВ» якої вка­за­на кількість діючої ре­чо­ви­ни, яку слід уне­с­ти: для ма­к­ро­еле­ментів — кг/га, мікро­е­ле­ментів — г/га. На кон­крет­но­му при­кладі ба­чи­мо, що ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню на по­живній суміші без міді зу­мо­ви­ло по­тре­бу в цьо­му еле­менті на рівні 196,3 г/га (рис. 2).

Пе­ре­ва­гою функціональ­ної діаг­но­с­ти­ки є швидкість от­ри­ман­ня ре­зуль­татів і, відповідно, вне­сен­ня мікро­до­б­рив. Для ви­ко­нан­ня аналізу пер­шо­го зраз­ка потрібно 30–40 хв. Потім спе­ціаль­­на про­гра­ма бу­дує графік і ви­ко­нує роз­ра­хун­ки (рис. 3). Спеціаль­них на­виків пер­со­на­лу для ви­ко­нан­ня аналізів не потрібно. Та­ка ла­бо­ра­торія, звісно, по­тре­бує коштів (близь­ко 50 тис. грн), про­те підви­щен­ня про­дук­тив­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур мо­же швид­ко оку­пи­ти її придбання.

Ос­нов­ною ви­мо­гою для от­ри­ман­ня ко­рект­них ре­зуль­татів функціо­наль­­­ної діаг­но­с­ти­ки є відбір зразків. Є різні ме­то­ди­ки, але слід вра­хо­ву­ва­ти пе­релік еле­ментів, по­тре­бу в яких має куль­ту­ра в пев­ній фа­зі сво­го роз­вит­ку (рис. 4). Так, більшість мікро­е­ле­ментів є ма­ло­ру­хо­ми­ми і зо­се­ре­д­жені у верхній ча­с­тині рос­ли­ни (рис. 5). То­му для виз­на­чен­ня по­тре­би в мікро­до­б­ри­вах аналіз доцільно про­во­ди­ти у верх­нь­о­му ярусі листків. Крім то­го, вибірка рос­лин має бу­ти ре­пре­зен­та­тив­ною для пев­ної площі (що більше рос­лин — то ви­ща точність). Після відбо­ру зразків їх потрібно мак­си­маль­но швид­­­ко взя­ти в ро­бо­ту. Вар­то за­зна­чи­ти, що оп­ти­маль­ний час для відбо­ру зразків — ран­кові го­ди­ни. Са­ме в цей період по­чи­нається ак­тив­на ро­бо­та фо­­­то­син­те­зу­ю­чо­го апа­ра­ту.

Сьо­годні по­ряд із на­зем­ни­ми ви­да­ми діаг­но­с­тик ак­тив­но впро­ва­д­жу­ють дис­танційні. Для цьо­го роб­лять су­пут­ни­кові знімки чи ае­ро­фо­тозй­ом­ку ве­­ге­­ту­ю­чих рос­лин. На от­ри­ма­них зо­б­ра­жен­нях по­ле розділене на умовні зо­ни за індек­сом NDVI, у яких потім відби­ра­ють ґрун­тові зраз­ки. За ре­­зуль­­­та­та­ми виз­на­ча­ють потрібну нор­му азот­них до­б­рив. Та­ка тех­но­логія є еле­мен­том точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва і ли­ше на­би­рає обертів в Ук­раїні.

Діаг­но­с­ти­ку рос­лин слід пов'язу­ва­ти з оп­ти­маль­ни­ми терміна­ми вне­сен­ня мікро­до­б­рив, які без­по­се­ред­ньо за­ле­жать від біологічних особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри. В аналізах слід ак­цен­ту­ва­ти на тих мікро­е­ле­мен­тах, які є пер­шо­чер­го­ви­ми для роз­вит­ку рос­лин. На­при­клад, для ку­ку­руд­зи та­ким еле­мен­том є цинк. Йо­го ба­жа­но вно­си­ти у певні фа­зи:

— 5–6 листків — відповідає ІІІ–IV ета­пу ор­га­но­ге­не­зу во­лоті та І–ІІ ета­пу ор­га­но­ге­не­зу ка­ча­на;

— 8–10 листків — відповідає VI ета­пу ор­га­но­ге­не­зу во­лоті та IV ета­пу ор­га­но­ге­не­зу ка­ча­на.

Са­ме в ці ета­пи ор­га­но­ге­не­зу за­­кла­да­ють­ся еле­мен­ти про­дук­тив­ності куль­ту­ри (фер­тильність чо­ловічо­го суц­віття і кількість зе­рен у ка­чані). За знач­но­го дефіци­ту цин­ку мож­ли­ва біль­ша кількість піджив­лень. По­чи­на­ти їх слід від фа­зи чо­ти­рь­ох-ше­с­ти листків. Раніше та­кож мож­на, але пло­ща ли­ст­ко­вої по­верхні в та­ко­му разі бу­де за­над­то ма­лою, що мо­же знизити ефективність піджив­лен­ня.

Як ба­чи­мо з таб­лиці 3, за­галь­на вартість по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ре­ко­мен­до­ва­ним до­б­ри­вом ста­но­ви­ла б 201 грн/га, про­те, за да­ни­ми функціональ­ної ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки, по­тре­би в більшості з уне­се­них еле­ментів не­має. Навіть та кількість мож­ли­во вне­се­них мікро­е­ле­ментів не за­без­пе­чу­ва­ла б по­тре­бу рос­лин у них. Як­би добриво вне­сли за ре­­зуль­­та­та­ми функціональ­ної ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки, вартість об­роб­ки бу­ла б де­шев­шою на 75 грн/га. Піджив­лен­ня мо­же обійтися до­рож­че, ніж за вне­сен­ня ре­ко­мен­до­ва­них норм, про­те во­но спри­я­ти­ме вирішен­ню ре­аль­них про­блем­ про­це­су жив­лен­ня куль­ту­ри.

Асор­ти­мент мікро­до­б­рив для по­­за­­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня на рин­ку Ук­­раїни є до­волі ши­ро­ким. Пи­тан­ня вне­сен­ня — у пло­щині мож­ли­во­с­тей гос­по­дар­ст­ва. Спро­буємо ко­рот­ко про­­­аналізу­ва­ти ри­нок на при­кладі бор­­­­них до­б­рив. Ос­таннім ча­сом їхній асор­ти­мент суттєво роз­ши­рив­ся зав­дя­­ки збільшен­ню площ під чут­ли­ви­ми до бо­ру куль­тур, таких як со­­няш­­­ник і рі­­пак.

Як обирати боровісні добрива?

Що об­ра­ти з-поміж ве­ли­кої кількості борвмісних до­б­рив? Спо­чат­ку зверніть ува­гу на їхню фор­му. По­пу­лярніши­ми є рідкі — че­рез кра­щу роз­чинність, лег­ше до­зу­ван­ня та підви­ще­ний вміст бо­ру. Про­те во­ни по­тре­бу­ють особ­ли­вих умов транс­пор­ту­ван­ня і зберіган­ня.

Борні до­б­ри­ва відрізня­ють­ся як за ціною, так і за  над­хо­д­жен­ням діючої ре­чо­ви­ни на пло­щу жив­лен­ня. Для при­кла­ду візьме­мо піджив­лен­ня со­­няш­­ни­ку й порівняємо до­б­ри­ва Еко­лайн Бор і Вук­сал Бо­рон. За над­хо­­­джен­ням бо­ру на 1 га ці до­б­ри­ва май­же не відрізня­ють­ся (300 г/га — для мак­си­маль­ної до­зи). Про­те вне­сен­ня Еко­лайн Бору обійдеть­ся гос­по­дар­ст­ву в се­ред­нь­о­му 150 грн/га, а Вук­салу Бо­рон — 700 грн/га. Та­ка різни­ця зу­мов­ле­на на­сам­пе­ред си­ро­ви­ною для ви­го­тов­лен­ня до­б­рив. До скла­ду Еко­лайн Бор вхо­дить та­кож азот, а до Вук­сал Бо­рон — азот, фо­с­фор, мідь, залізо, мар­га­нець, молібден і цинк.

Відо­мо, що для вне­сен­ня ме­талів-мікро­е­ле­ментів найоп­ти­маль­нішою фор­мою є хе­ла­ти. Це пи­тан­ня до­волі ши­ро­ко об­го­во­рюється в ко­лах на­у­ков­ців та ви­роб­нич­ників. То­му спро­буємо вра­ху­ва­ти певні особ­ли­вості за­­сто­су­ван­ня мікро­до­б­рив у хе­лат­них фор­мах. Най­по­ши­реніши­ми є хе­ла­ти з ЕД­ТА. Вар­то за­зна­чи­ти, що хе­ла­ту­ю­чий агент без­по­се­ред­ньо виз­на­чає вла­с­ти­вості мікро­до­б­ри­ва. Так, ЕД­ТА є ду­же стабільним навіть за ви­со­ких зна­чен­ь рН. Що­прав­да, це не сто­су­єть­ся заліза. Fe-ЕД­ТА — стабільний за рН<6,0. За рН>6,5 близь­ко 50% заліза не­до­ступні. То­му не ре­ко­мен­ду­ють ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ти йо­го у воді з ви­со­ким умістом кальцію.

Ціно­вий діапа­зон на мікро­до­б­ри­ва з хе­ла­та­ми зму­шує ви­роб­ників шу­ка­ти де­ше­ву аль­тер­на­ти­ву. Ви­ни­кає за­ко­номірне за­пи­тан­ня: чи мож­ли­во й доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти не­ор­ганічні солі мікро­е­ле­ментів? Для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня мож­на зас­то­сову­ва­ти во­до­роз­чинні не­ор­ганічні солі (на­­при­клад, ZnSO4, CuSO4 та ін.). За ре­­зуль­­та­та­ми де­я­ких досліджень, такі спо­лу­ки не по­сту­па­ли­ся ефек­тивністю хе­ла­там цих ме­талів.

Ви­ко­ри­с­тан­ня не­ор­ганічних со­лей не є кра­щим варіан­том в інтен­сив­но­му сільсько­му гос­по­дарстві. По-пер­ше, їх мож­на вне­сти у не­ве­ликій кількості. По-дру­ге, во­ни мо­жуть лег­ко ут­во­рю­ва­ти не­роз­чинні оса­ди з аніона­ми (фо­с­фа­ти, суль­фа­ти, кар­бо­на­ти й гід­рок­си­ди). Після оса­д­жен­ня іон ме­та­лу стає недо­ступ­ним для рос­ли­ни. То­му такі солі слід вно­си­ти ок­ре­мо від ін­­ших до­б­рив або пре­па­ратів за­хи­с­ту рос­лин. Хе­лат за­хи­щає ме­тал, за­побі­гає йо­го ре­акції з на­вко­лишнім се­ре­до­ви­щем і зберігає йо­го в до­б­ре роз­чинній формі.

Для за­сто­су­ван­ня мікро­до­б­рив якість во­ди та­кож має суттєве зна­чен­ня. Во­на має бу­ти чи­с­тою: без ме­ха­ніч­­них та хімічних домішок. Для кра­що­го роз­чи­нен­ня ре­ко­мен­до­ва­на тем­пе­ра­ту­ра ком­по­нентів роз­чи­ну має ста­но­ви­ти 20…25°С. Не­га­тив­ний вплив на ха­рак­те­ри­с­ти­ки роз­чи­ну ма­ти­ме твердість во­ди (су­ма кар­бо­натів кальцію і магнію). Для ней­т­ралізації роз­чи­ну за ви­со­ких зна­чень рН доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти кис­ло­ти. Фірми-ви­роб­ни­ки мо­жуть про­по­ну­ва­ти пре­па­ра­ти для ко­ри­гу­ван­ня кис­лот­ності роз­чи­ну з до­б­ри­ва­ми. Так, НВК «КВА­Д­РАТ» за вне­сен­ня мікро­до­б­ри­ва Бор із використанням жорсткої води (рН>7) ре­ко­мен­дує до­да­ва­ти пре­па­рат Ак­тив-Хар­вест рН (0,1–0,3 л на 100 л во­ди).

Як пра­виль­но при­го­ту­ва­ти роз­чи­ни до­б­рив та пе­с­ти­цидів? 

Слід дотримуватися певних ви­мо­г для при­го­ту­ван­ня ба­ко­вих сумішей. Ре­­ко­мен­до­ва­на та­ка послідовність до­­да­­­ва­н­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин та до­б­рив до сумішей (дже­ре­ло: www.nufarm.сom):

1. Во­до­роз­чинні па­ке­ти.

2. Гра­ну­ли, що дис­пер­гу­ють­ся у воді та по­рош­ки.

3. Кон­цен­т­ра­ти су­с­пензій.

4. Кон­цен­т­ра­ти емульсій, роз­чинні кон­цен­т­ра­ти та олії.

5. Змо­чу­вачі-при­ли­пачі.

6. Во­до­роз­чинні кон­цен­т­ра­ти.

7. Рідкі та мікро­до­б­ри­ва.

Навіть ура­хо­ву­ю­чи ці ре­ко­мен­дації, існує ймовірність ви­па­дан­ня оса­ду чи по­мутніння роз­чи­ну. Ось чо­му на ети­кет­ках до­б­рив для по­за­ко­ре­не­во­го під­жив­лен­ня та за­собів за­хи­с­ту рос­лин ви­роб­ни­ки вка­зу­ють на не­обхідність їхнього змішу­ван­ня в не­ве­ли­ких ємно­с­тях у ре­аль­них про­порціях. Це і є ос­­нов­ною ви­мо­гою для при­го­ту­ван­ня ба­ко­вих сумішей. Крім то­го, вар­то вра­хо­ву­ва­ти си­нергійний ефект су­мар­ної дії кількох пре­па­ратів. Щоб не за­вда­ти шко­ди куль­тур­ним рос­ли­нам, ре­ко­мен­ду­ють по­пе­ред­ньо ви­про­бу­ва­ти скла­де­ну ком­по­зицію на край­о­вих сму­гах не­­ве­ли­кої ділян­ки посіву з ви­ко­ри­с­тан­ням ран­це­во­го об­при­с­ку­ва­ча. Візу­аль­ний про­яв не­га­тив­ної дії, як пра­ви­ло, з'яв­ляється про­тя­гом 48 год.

Де­які ком­панії на­да­ють інфор­мацію що­до змішу­ван­ня влас­них про­дуктів у ви­гляді таб­лиць. Це зруч­но для тих гос­по­дарств, у які та­ка фірма по­ста­чає й до­б­ри­ва, й за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Так, наприклад, для при­го­ту­ван­ня ба­ко­вих сумішей ком­панія Yara про­по­нує Android-до­да­ток для смарт­фонів TankmixIT. За цією про­грамою мож­на виз­на­ча­ти мож­ливість комбін­у­ван­ня до­б­рив і пе­с­ти­ци­дів виробництва цієї ком­панії.

Під час роз­роб­ки про­гра­ми під­жив­­лень вар­то пам'ята­ти, що де­які фунгі­ци­­ди та інсек­ти­ци­ди містять мікро­е­ле­мен­ти, зо­к­ре­ма мідь, мар­га­нець або цинк. Їхня кількість мо­же бу­ти до­стат­нь­ою. То­му на це вар­то зва­жа­ти, виз­на­­­ча­ю­чи до­зи мікро­­­до­б­рив.

Є ще декілька ос­нов­них мо­ментів у про­цесі по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень мікро­до­б­ри­ва­ми. Еле­мен­ти жив­лен­ня відрізня­ють­ся за ча­сом по­гли­нан­ня їх ли­ст­ко­вою по­верх­нею. Так, для 50% аб­сорбції цин­ку, бо­ру, міді та мар­ган­цю цей по­каз­ник ста­но­вить день-два, для заліза й молібде­ну — 10–20 днів. То­му однією з ос­нов­них умов ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня еле­ментів жив­лен­ня з до­б­рив є вне­сен­ня по­верх­не­во-ак­тив­них ре­чо­вин (ПАР). Во­ни за­без­пе­чу­ють кра­щу змо­чу­ваність по­верхні ли­ст­ка й при­ли­пан­ня роз­чи­ну мікро­до­б­рив до йо­го пла­с­тин­ки. Це сприяє швид­шій аб­сорбції та до­вшому пе­ре­бу­ван­ню роз­чи­ну на ли­ст­ку (фото 4).

Ви­роб­ни­ки до­б­рив для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня мо­жуть вно­си­ти до їхнього скла­ду при­ли­пачі. Це, бе­зу­мов­но, ма­ти­ме вплив на ціно­ву політи­ку. То­му цей фактор та­кож вар­то вра­хо­ву­ва­ти, ку­пу­ю­чи до­б­ри­ва. Як­що не ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти при­ли­пачі, замість очіку­ва­но­го по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня бу­де про­ве­де­но при­ко­ре­не­ве, що суттєво зни­зить ко­ефіцієнти ви­ко­ри­с­тан­ня еле­ментів жив­лен­ня. Крім спеціаль­них ре­чо­вин, на швидкість по­­гли­нан­ня та­кож впли­ває якість на­не­­сен­ня роз­чи­ну на ли­ст­ко­ву по­верх­ню. Збільшив­ши її по­крит­тя шля­хом ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту, мож­на суттєво під­­ви­щи­ти ко­ефіцієнти ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив (рис. 7).

Що ми от­ри­муємо в ре­зуль­таті по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень мікро­до­б­ри­ва­ми? До­три­му­ю­чись пра­вил і норм за­сто­су­ван­ня мікро­до­б­рив для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня, мож­на от­ри­ма­ти при­бав­ку вро­жаю до 10%. Про­те ос­нов­на пе­ре­ва­га та­ко­го вне­сен­ня мікро­е­ле­ментів по­ля­гає у поліпшенні якості про­дукції.

Під час ба­га­торічних прак­тич­них досліджень бу­ло вста­нов­ле­но, що об­роб­ка насіння та дво­ра­зо­ве по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми сприяє підви­щен­ню вро­жай­ності:

— пше­ниці — на 15–20%, (вміст клей­ко­ви­ни в зерні — +1,5–2%);

— со­няш­ни­ку — на 15–16%  (вміст олії — + 0,8-1%);

— ку­ку­руд­зи — на 10–12%;

— сої — на 15–18%;

— ріпа­ку — на 8–10%.

По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми: вар­то чи ні? 

Для ко­рекції жив­лен­ня куль­тур про­тя­гом ве­ге­тації цей захід є не­обхід­ним (рис. 8). Про­те цьо­го не­до­стат­ньо для збідне­них мікро­е­ле­мен­та­ми ґрунтів. Так, ози­ма пше­ни­ця із вро­жайністю 5 т/га орієнтов­но ви­но­сить 0,85 кг мар­ган­цю, 0,65 кг заліза і 0,45 кг цин­ку; цу­к­ро­ві бу­ряки з уро­жайністю 60 т/га — 2,4 кг бо­ру, 3,2 кг міді, 8,3 кг цин­ку. Та­ким чи­ном, ли­ст­ко­ве вне­сен­ня мікро­е­ле­ментів мо­же оп­тимізу­ва­ти фізіологічні про­це­си в рос­ли­нах, про­те не спри­я­ти­ме по­зи­тив­но­му ба­лан­су у ґрунті. Аг­рарії ма­ють пам'ята­ти, що за­кон по­вер­нен­ня ре­чо­вин у ґрунт ніхто не ска­со­ву­вав. 

 

О. Та­ра­сен­ко, зав. ла­бо­ра­торії, ка­фе­д­ра аг­рохімії та якості про­дукції рос­лин­ництва ім. О.І. Ду­шечкіна, НУБіП Ук­раїни

 

Інформація для цитування

Про ли­ст­ко­ве піджив­лен­ня мікро­е­ле­мен­та­ми мо­вою рос­лин / О. Та­ра­сен­ко// Спецвипуск ж. Пропозиція. Добрива в умовах інтенсифікації агровиробництва / — 2016. — С. 22-28