Спецможливості
Агрохімія

Стратегія весняних підживлень озимини

11.03.2017
5617
Стратегія весняних підживлень озимини  фото, ілюстрація

Весна, як відомо, залежно від кліматичних і погодних умов зони, щороку настає в різні строки, коливання між якими навіть в одній області можуть становити півтора-два місяці. Звичайно, озимина, яка відновлює свою вегетацію в лютому, потрапляє в інші світлові й теплові умови, ніж та, яка починає вегетацію у квітні. 

 

За ранньої вегетації рослини озимини тривалий час розвиваються в умовах короткого світлового дня з прохолодною погодою за відносно низького перебування над горизонтом сонця з перевагою довгохвильових оранжево-червоних променів і слабкою радіацією. За пізньої вегетації озимина розвивається за умов довгого світлового дня з вищою висотою сонця і переважним випромінюванням синіх променів та швидким переходом до високих температур за підвищеної радіації.

У роки ранньої вегетації у рослинах озимини сприятливіше і швидше відбуваються процеси регенерації втрачених узимку органів, що призводить до посилення їхнього взаємозатінення. За таких умов формується підвищений урожай зерна озимої пшениці, проте в ньому утворюється недостатньо білків, особливо клейковинної групи. У роки з пізнім відновленням вегетації озимина недостатньо вкорінюється і кущиться, пошкоджені взимку рослини озимої пшениці не завжди виживають, а ті, що вижили в умовах довгого світлового дня, швидко переходять до колосіння, виростають низькорослими, недостатньо нагромаджують біомасу і формують низький урожай зерна, проте з високим вмістом білків, у тому числі клейковинних.

Потрібно враховувати стан озимої пшениці, залежно від строків її весняної вегетації, під час догляду за посівами у весняно-літній період. Якщо посіви з осені зійшли недружно, недостатньо розкущилися або розвивалися нормально, але зрідження приблизно половини їх відбулося в сувору зиму і час весняної вегетації настав пізно, - озимі пересівають ярими культурами, а в роки з раннім ЧВВВ - проводять підживлення пшениці навесні азотними добривами і залишають для формування врожаю.

На підставі багаторічних досліджень, проведених у різних зонах України, розроблено й запропоновано для впровадження у практику рекомендації щодо пересівання слабкої озимої пшениці в різних зонах із урахуванням кількості нерозкущених рослин на 1 м2 та ЧВВВ.

Стратегія пересіву озимих культур доцільна для всієї території України, де висівається озима пшениця і де різниця між найраннішим і найпізнішим ЧВВВ становить 50-55 днів.

Ранньовесняне (регенеративне) підживлення озимини навесні

Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох чинників: стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% (N30) повної норми азоту. Посіви, що відновлюють весняну вегетацію раніше за середню багаторічну дату, добре ростуть у висоту і, завдяки посиленому кущінню, утворюють продуктивний стеблостій, що досягає 600-700 шт/м2. У лісостеповій зоні України відновлення весняної вегетації, як правило, настає у березні-квітні.

Якщо посіви озимої пшениці зріджені (200-250 рослин/м2), під час першого підживлення озимої пшениці вносять N60-70. За наявності 180-200 рослин/м2 дозу азоту для першого підживлення збільшують до N80-100. Норму азоту у підживленні озимої пшениці збільшують у роки з пізньою весною, що характеризуються пізнішим відновленням весняної вегетації (близько 6 квітня), внаслідок чого наростання вегетативної маси зменшується. В роки з ранньою весною (відновлення вегетації настає в середині березня) на добре розвинених густих посівах перше підживлення проводити недоцільно.
Найбільша віддача добрив від першого підживлення озимої пшениці забезпечується у разі прикореневого внесення з використанням зернових сівалок (С3-3,6А-01, СЗ-5,4-01) з боронами, які загортають гранули добрив у грунт. Використовують також навісні розкидачі НРУ-0,5, НРУ-0,6, МВД-900, які рівномірно розкидають добрива полем. Особливо ефективне внесення азотних добрив, підживлення озимої пшениці навесні по тало-мерзлому грунті.

Друге підживлення - продуктивне весняне підживлення озимої пшениці

Найбільше впливає на врожай зерна озимини. Проводять його на початку виходу рослин у трубку (до підживлення потрібно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами). Цей захід сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю наближаються до головного. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення озимої пшениці вносять 50%, або N60-90. Норму добрив визначають за першим підживленням.
Оптимальну норму добрив другого підживлення озимини встановлюють за листковою діагностикою. Для запобігання втратам амонійної форми азоту з аміачної селітри, за наявності вітру і сухої погоди та недостатньо розвинутого травостою, доцільно проводити підживлення озимої пшениці вранці і ввечері.

Друге підживлення озимої пшениці - вирішальний чинник почасткового внесення добрив, бо найбільше впливає на продуктивність колоса, його зазерненість, а значить, і на підвищення врожайності озимої пшениці.

Третє підживлення озимини та озимої пшениці (якісне)

Вносять решту азоту(N30-60) у період від початку фази колосіння до наливання зерна. Збільшується тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищується інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Цей захід впливає на врожайність і якість: що пізніше проведено підживлення озимини, озимої пшениці, то менше азот впливає на врожайність і більше - на якість озимої пшениці. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.

Що може дати диференційований підхід у процесі догляду за посівами озимих зернових у весняний період після вдалої перезимівлі господарствам? Якщо за задовільної густоти (понад 250 шт/м2), що виключає пересівання, в умовах раннього ЧВВВ дати повне підживлення озимини в ранні строки, то надбавка врожаю становитиме 0,7-1,1 ц/га, а якщо підживити відповідно до вимог диференційованого догляду, то надбавка буде 3-5 ц/га, що важливо для господарств у цілому, а особливо - для тих господарств, де площі з добрим і задовільним станом становлять нижче 50-60%. За пізнього відновлення вегетації озимини слабкі та зріджені посіви без сумніву слід пересівати яриною, а це 25%. Разом із площами, де не отримано сходи, це становить понад 30%.

За раннього відновлення вегетації слід провести обстеження площ посівів озимини, озимої пшениці у слабкому стані з нормальною густотою та провести весняне підживлення для умов раннього ЧВВВ, що збільшить загальну площу посівів озимини. Це важливо для тих господарств, де слабкі та зріджені посіви озимої пшениці становлять від 30 до 60%. Пересівання на площах зі зрідженими посівами слід проводити ярим ячменем, що забезпечить вищу (до 5 ц/га) врожайність, ніж за пересівання ярою пшеницею.

Догляд за посівами озимого ячменю

За ранніх строків відновлення його весняної вегетації особливу увагу слід приділити слабким та зрідженим посівам у районах, де їх - менше 30%. Там, де не отримано сходи і де густота становить менше 300 росл./м2, слід провести пересівання кукурудзою або круп'яними культурами. За пізнього відновлення вегетації і за густоти менше 400 росл./м2 слід провести аналогічні дії. Посіви в доброму та задовільному станах із оптимальною та завищеною густотою рослин треба доглядати за принципом диференційованого підходу з урахуванням ЧВВВ, що дасть можливість зберегти до 25% площ, які були засіяні.

Висновки

Технологія диференційованого догляду за озимими культурами, залежно від часу весняного відновлення вегетації озимих культур, грунтується на наукових дослідженнях, нових можливостях управління органогенезом рослин: в одному разі зумовлює економію дорогих добрив до 25-30%, в іншому - ще дорожчих ретардантів та засобів захисту рослин. Потрібні лише інформація, методичні розробки, рекомендації. І тут - слово за науковцями, за організацією навчання в районах та господарствах в зимовий період.

О. Демиденко,
заст. директора з наукової роботи
Черкаської державної дослідної станції
ННЦ "Інститут землеробства"

Інтерв'ю
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0