Якість молока починається з реконструкції ферми

Будівництво нової молочної ферми тягне за собою великі затрати. Стара ферма - малорентабельна. Як же бути фермеру? Чи можна підвищити прибутковість ферми, зробивши мінімальні капіталовкладення? Вихід є - реконструкція. Як це зробити і на що варто звернути увагу, радять спеціалісти. 

Основою доцільності проведення технічної реконструкції молочних ферм є дві групи факторів. Перша - проектуванням і будівництвом приміщень у тваринництві закладено строк їхньої експлуатації - 50-60 років, що значно перевищує моральну зношеність технічних засобів -  6-8 років. Капіталовкладення на проведення технічної реконструкції молочних ферм значно нижчі, порівняно з новим будівництвом, і, як правило, не перевищують 60% затрат на нове будівництво, скорочення строків освоєння капіталовкладень у реконструкцію - в 2,5-3,0 рази. Другою групою факторів, які доводять вищу ефективність реконструкції, аніж нового будівництва, є: зменшення вкладень в капіталоємні пасивні фонди, наприклад, за рахунок підвищення місткості наявних  тваринницьких приміщень і збільшення виходу продукції на одиницю корисної площі; використання наявних інженерних комунікацій, а частково - машин і устаткування; зменшення вилучення земель порівняно з формуванням нового тваринницького комплексу; скорочення витрат на будівництво житлових і культурно-побутових приміщень.

Періодичність проведення реконструкції
Оптимальна періодичність реконструкції має бути кратна середньому строку служби основних машин, задіяних на фермі. Періодичність реконструкції ферм великої рогатої худоби - в середньому 10-15 років, а в перспективі, за оснащення молочних ферм складними дорогими машинами і обладнанням з подовженим строком служби - до 15 років. Цей період може становити  15-20 років.

Етапи реконструкції
Перший етап реконструкції полягає у вивченні поточного стану тваринництва даного господарства. Він є основним у визначенні технологічної й інженерно-технічної спрямованості майбутньої ферми і полягає у такому:
q збір вихідної інформації, обстеження і паспортизація молочної ферми та приміщень;
q вибір типових об'єктів реконструкції ферми;
q вивчення й аналіз техніко-економічних показників і технологічної інформації ферми;
q розроблення технологічних і техніко-економічних пропозицій із реконструкції молочної ферми та її кормової бази.
На цьому етапі: обробляються вихідні матеріали, складаються розрахунки за всіма видами матеріальних, трудових і енергетичних балансів, необхідного обладнання, розробляються схеми і плани компоновок останнього, визначаються основні техніко-економічні показники реконструйованої ферми, складається схема генерального плану, формуються технологічні й інженерно-технічні рішення, визначається економічний ефект, робиться висновок про доцільність реконструкції ферми.
Другий етап являє собою початок проектно-дослідних робіт, які здійснюються відповідно до договірних строків. На цьому етапі розробляються робочі креслення і кошторисна документація, уточнюються основні техніко-економічні показники.
Під час проектування і здійснення реконструкції тваринницької (молочної) ферми відбувається збір і обробка такої інформації:
q визначення типового проектного рішення тваринницьких приміщень ферми;
q визначення потрібних для виробництва сучасних машин і устаткування механізації технологічних процесів, які в теперішній час мають високі техніко-економічні показники.
Після збору необхідної інформації спеціалісти складають варіанти реконструкції молочної ферми в такій послідовності:
q вивчення чинного генплану ферми;
q визначення плану і поперечного перерізу кожного тваринницького і підсобного приміщень ферми;
q вибір і економічна оцінка варіанта сучасної прогресивної технології виробництва молока;
q складання різних варіантів можливої реконструкції кожного тваринницького приміщення;
q розроблення варіантів генплану з урахуванням реконструкції ферми, можливість блокування приміщень;
q технологічне й техніко-економічне обгрунтування кожного варіанта, вибір оптимального варіанта реконструкції ферми.
Слід ураховувати, що під час розроблення пропозицій із реконструкції можливими недоліками генеральних планів наявних молочних ферм може бути таке:
q недостатня ув'язка технологічних і функціональних зв'язків, що обумовлює нераціональне функціонування технічних засобів і трудових ресурсів, а також екстенсивне використання території ферми;
q недостатня компактність території забудови, переважання розрізненої забудови вузькогабаритними приміщеннями невеликої місткості;
q невідповідність технологічним, санітарним і будівельним нормам проектування;
q складна і витягнута конфігурація генплану ферми, яка визначає збільшення відведення земель під забудову і витрат на благоустрій ферми, подовження протяжності підземних і наземних комунікацій, а також внутрішньофермських транспортних потоків.
Сучасні технології для
реконструкції молочних ферм
Високих показників рентабельності виробництва й якості молока досягають на фермах, як свідчить досвід передових господарств в Україні, Росії і Білорусі, де впроваджені прогресивні технології утримання та годівлі корів збалансованими кормосумішами з використанням кормороздавачів-змішувачів (міксерів) і кормових столів, а також європейські технології доїння корів на високопродуктивних автоматизованих установках типу "Ялинка", "Паралель", "Карусель" та охолодження молока до 3...4°С в танках закритого типу.
Прикладами вдало проведеної реконструкції молочних ферм, де враховано всі особливості сучасних технологій, можна вважати агрофірму "Росія" Бердянського району (рис. 1, 3, 4 ) та АФ ім. 40-річчя Жовтня Куйбишевського району Запорізької області.
За такої технології підвищується якість молока до вищого гатунку, а, відповідно, й ціна його реалізації. Завдяки автоматизації процесу доїння і автоматичній системі керування стадом знижуються загальні трудові витрати на фермі, збільшуються надої молока і створюються комфортні умови для роботи операторів. Нові технологічні заходи дають змогу одержувати молока високої якості на 10-15% більше за рівних витрат ресурсів (кормів) порівняно з традиційними технологіями, поліпшити умови утримання тварин, підвищити продуктивність і знизити витрати праці на одиницю продукції з 10-15 до 3-4 людиногодин.
Таким чином, виходячи з досвіду роботи великих молочних ферм передових господарств, можна визначити основні вимоги до сучасної ресурсоощадної технології виробництва молока на індустріальній основі:
q цілорічне безприв'язне утримання корів у комфортних боксах у приміщеннях з можливістю використання вигульних майданчиків;
q застосування корівників легкого типу з природною вентиляцією і доїльних залів з обігріванням узимку;
q нормована годівля тварин збалансованими кормовими сумішами за технологічними групами тварин;
q приготування і роздавання кормосуміші з використанням кормових столів і міксерів;
q доїння корів на автоматизованих, великої потужності установках типу "Ялинка", "Паралель", що забезпечують високу технологічність і якість молока;
q обов'язкове збирання і зберігання молока в танках-охолоджувачах закритого типу з дотриманням температури молока до 3...4°С;
q використання малозатратних систем видалення гною, що забезпечують надійність роботи і достатню чистоту гнойових проходів;
q застосування автоматизованої системи керування стадом.

Машини й обладнання для реконструкції молочних ферм
Бокси для утримання молочної худоби. При проектуванні та розміщенні боксів у корівнику слід враховувати розмір тварин таким чином, щоб круп корови на 10-15 см звисав над гнойовим проходом, для того щоб дефекація тварини відбувалася безпосередньо на прохід. При цьому відхилення повинно складати 3-5% тварин на окрему групу. Результатом неправильного проектування або монтажу боксів є те, що тварина лягає в бокс повністю і таким чином  забруднює його сечею та калом під час відпочинку, що призводить до запалення вимені та супроводжується субклінічною формою маститу.
Під час наступного монтажу боксів слід приділяти увагу встановленню обмежувачів - регулюючих планок і нахольних валів. При проектуванні й монтажі слід також враховувати умови їхнього кріплення до фундаменту. Так, при встановленні боксів у філіалі "Богоявленський" агрофірми "Агротіс" Мар'їнського району Донецької області під час монтажу боксів зробили неміцне кріплення бордюру, який через деякий час відійшов на 10-13 см, а тварини через велику масу (600-680 кг) видавили його за межі боксу. Це спричинило велике забруднення самих боксів, тварин і зрештою призвело до прихованої та клінічної форм маститу.
Приклади типів сучасних боксів, які можуть бути застосовані в реконструкції молочних ферм, наведено на рис.2.

Будівельні рішення під час реконструкції корівників
За потреби зміни застарілої стійлово-прив'язної технології утримання та доїння корів на технологію безприв'язного утримання Інститут механізації тваринництва рекомендує в процесі реконструкції корівників використовувати такі будівельні рішення.
У старих приміщеннях прив'язне утримання змінено на боксове безприв'язне, відповідно до цього підлогу, кормовий стіл і канали гноєвидалення пропонується виконувати з бетону класу В15. Покриття підлоги в проходах для тварин краще виконувати з ромбоподібною насічкою, сторона ромба має дорівнювати 4-5 см, а глибина - 2-3 мм. Така підлога буде неслизькою і комфортною для руху тварин.
Стіни слід штукатурити покращеним цементно-вапняним розчином. Заповнюючи віконні прорізі, використовуйте готові одинарні блоки з металопластику. Встановлювати їх слід таким чином, щоб правильно організувати рух повітряних потоків: з вікна вздовж покрівлі у вентиляційний гребінь або у витяжні башти. Завдяки цьому тепле повітря, яке має в своєму складі аміак, піднімається від корів угору, де захоплюється і виноситься потоком свіжого повітря.
Для організації природної вентиляції у корівниках доцільно мати ухил покрівлі 22-24°.Слід враховувати, що старі будівлі мають невеликий ухил покрівлі, а змінювати його - додаткові вкладення в реконструкцію. В такому разі під час реконструкції пропонується встановлювати високі витяжні башти ВБВ. Для того, щоб тут функціонував принцип Вентурі, потрібно забезпечити потрібний зазор між верхнім зрізом шахти і нижнім краєм козирка. Зазор слід виконувати таким чином, щоб він мав регулювання від 5 до 35 сантиметрів.
Вентиляційний гребінь краще виконати з прозорого полікарбонатного матеріалу, який пропускає ультрафіолетові промені. Він стійкий до зміни атмосферних умов і має ви-сокі протипожежні параметри (рис. 4).  
Ворота - секційні, які автоматично піднімаються вгору і не заважають проїзду кормороздавача-змішувача та бульдозера під час видалення гною з приміщень.

Проектні пропозиції реконструкції корівників
В Інституті механізації тваринництва УААН розроблено проектні рішення реконструкції типових корівників (ТП 801.2.90; 801.2.95; 801.2.29) на 200 корів (розмір 21х78м ) як найбільш поширених в Україні у 80-х роках. Вони мають значний остаточний строк експлуатації, а за своїми будівельними параметрами найбільше відповідають упровадженню сучасних технологій утримання й годівлі тварин з кормових столів. Основою для реконструкції корівників є безприв'язна технологія утримання корів у боксах з кормовими столами та доїнням у доїльних залах на автоматизованих доїльних установках. Проектні рішення варіантів реконструкції представлені за різними технологіями утримання: з боксами і на глибокій підстилці, з видаленням гною скреперними установками або бульдозером.
Порівняльні дані затрат з мобільною і стаціонарною системами видалення гною з приміщень за безприв'язною (боксовою) і прив'язною технологіями утримання корів наведено в табл.2.
Як показує таблиця 2, мобільна технологія видалення гною за всіма основними показниками має менші значення на 12-16%, а за матеріаломісткістю - вчетверо порівняно зі стаціонарною.
Далі буде

І. Шевченко,
д-р техн. наук, професор, директор ІМТ НААН   
А. Парієв,
канд. техн. наук, завлаб механізації ферм великої рогатої худоби
В. Сухоруков,
канд. техн. наук, ст. наук. співробітник
О. Анісімова,
завсектором проектних рішень
Т. Коротченко,
мол. наук. співробітник