Спецможливості
Технології

Зи­му­ю­чий за­пас і про­гноз роз­вит­ку шкідників бу­ряків і со­няш­ни­ку

16.01.2013
563
Зи­му­ю­чий за­пас і про­гноз роз­вит­ку шкідників бу­ряків і со­няш­ни­ку фото, ілюстрація

Із по­над 960 тис. га сільго­с­пугідь Київщи­ни 40% зай­ма­ють зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри, але знач­ної ува­ги по­тре­бу­ють і технічні — 17–20% посівних площ. Се­ред них у 2012 р. со­няш­ни­ком бу­ло засіяно 87 тис. га, а цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ли 28 тис. га. Роз­ши­рен­ня аре­а­лу ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку (в усіх рай­о­нах і на Поліссі) та змен­шен­ня посівів цу­к­ро­вих бу­ряків по­тре­бу­ють по­си­ле­ної ува­ги в пи­тан­нях за­хи­с­ту цих куль­тур.

Із по­над 960 тис. га сільго­с­пугідь Київщи­ни 40% зай­ма­ють зер­нові та зер­но­бо­бові куль­ту­ри, але знач­ної ува­ги по­тре­бу­ють і технічні — 17–20% посівних площ. Се­ред них у 2012 р. со­няш­ни­ком бу­ло засіяно 87 тис. га, а цу­к­рові бу­ря­ки зай­ма­ли 28 тис. га. Роз­ши­рен­ня аре­а­лу ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку (в усіх рай­о­нах і на Поліссі) та змен­шен­ня посівів цу­к­ро­вих бу­ряків по­тре­бу­ють по­си­ле­ної ува­ги в пи­тан­нях за­хи­с­ту цих куль­тур.

К. Банніко­ва, на­чаль­ник відділу
про­гно­зу­ван­ня, канд. с.-г. на­ук,
Дер­жав­на інспекція за­хи­с­ту рос­лин Київської обл.

Со­няш­ник у Київській об­ласті по­шко­д­жу­ва­ли дев’ять видів шкідників, а на цу­к­ро­вих бу­ря­ках — ос­нов­них 8–12 видів. Се­ред шкідли­вих об’єктів най­по­ши­реніші ба­га­тоїдні ко­ма­хи, а са­ме: дро­тя­ни­ки та не­справжні дро­тя­ни­ки, ли­чин­ки пла­с­тин­ча­с­то­ву­сих, дов­го­но­си­ки, гу­се­ниці підгри­за­ю­чих со­вок. Ли­с­тя со­няш­ни­ку та цу­к­ро­вих бу­ряків уш­ко­д­жу­ва­ли: луч­ний ме­те­лик, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, по­пе­лиці.
Ли­чин­ки трав­не­вих хрущів по­шко­д­жу­ва­ли рос­ли­ни бу­ряків, со­няш­ни­ку та інших сільгоспкуль­тур. На ок­ре­мих пло­щах у півден­них рай­о­нах во­ни за­вда­ли шко­ди цу­к­ро­вим бу­ря­кам у се­ред­нь­о­му на рівні 3%, а на ок­ре­мих пло­щах, де чи­сельність ли­чи­нок ста­но­ви­ла 4,5 екз./м2, — до 25% рос­лин у слаб­ко­му і се­ред­нь­о­му сту­пе­нях. За ре­зуль­та­та­ми осінніх грун­то­вих роз­ко­пок, се­ред­ня чи­сель­ність ли­чи­нок ли­ши­ла­ся на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку — 2,3–2,7 екз./м2. Най­ви­щу їхню кількість відміча­ли у гос­по­дар­ст­вах Пе­ре­я­слав-Хмель­ниць­ко­го, Та­ра­щансь­ко­го, Яго­тин­сь­ко­го рай­онів, де в се­ред­­ньо­­му на­ра­хо­ву­ва­ли від 5,6 до 11 екз. ли­чи­нок хрущів на 1 м2.
Помітно по­си­ле­ним про­ти ми­ну­ло­го ро­ку був літ черв­не­вих хрущів на ліво­бе­режжі об­ласті. Оскільки за­ходів за­хи­с­ту про­ти хрущів не про­во­ди­ли, то во­ни ма­со­во розліта­ли­ся на яй­це­клад­ку на про­сапні куль­ту­ри. Ли­чин­ки черв­не­вих хрущів по­шко­ди­ли 2% со­няш­ни­ку, по 3% — цу­к­ро­вих бу­ряків і ку­ку­руд­зи. Чи­­сель­ність ли­чи­нок на цих куль­ту­рах ста­но­ви­ла 2–3,5 екз./м2. Де­що ви­ща їх­­ня кількість спо­с­теріга­ла­ся по­бли­зу лісо­смуг, а та­кож на при­са­диб­них ділян­ках.
За ре­зуль­та­та­ми осінніх грун­то­вих роз­ко­пок, за­се­леність дро­тя­ни­ка­ми ста­но­ви­ла 61% об­сте­же­них площ сівозміни Київщи­ни, що май­же на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. За ви­до­вим скла­дом се­ред ко­ва­ликів пе­ре­ва­жа­ли тем­ний і посів­ний. Се­ред­ню чи­сельність шкідни­ка по об­ласті — 1,5 екз./м2, мак­си­маль­ну — 2,2–4 екз./м2 — обліко­ву­ва­ли в гос­по­дар­ст­вах Виш­го­родсь­ко­го, Сквир­сь­ко­го, Біло­церківсько­го і Та­ра­щансь­ко­го рай­онів. У році, що на­став, шкідливість дро­тя­ників виз­на­ча­ти­меть­ся об­ся­га­ми за­сто­су­ван­ня грун­то­вих інсек­ти­цидів, а та­кож впли­вом по­год­них умов.
   Найбільша шкідливість дро­тя­ників спо­с­теріга­лась у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків і на ба­га­торічних бо­бо­вих тра­вах (відповідно — 3,4 та 5%). По­шко­д­же­но до 2% сходів со­няш­ни­ку. На­явні спри­ят­ливі пе­ре­ду­мо­ви для зро­с­тан­ня чи­сель­ності грун­то­вих шкідників, а точ­ну їхню кількість у пе­ре­ра­хун­ку на 1 м2 виз­на­ча­ють осінніми та вес­ня­ни­ми грун­то­ви­ми роз­коп­ка­ми. То­му по­ля із знач­ною кіль­кістю та­ких шкідників слід відво­ди­ти під посіви бо­бо­вих, греч­ки, про­са і, ос­тан­нь­ою чер­гою, — під про­сапні куль­ту­ри, до­три­му­ва­ти­ся сівозміни. Такі за­хо­ди погіршу­ють умо­ви жив­лен­ня і роз­вит­ку шкідників. За умов не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня грун­ту, особ­ли­во в ран­нь­о­вес­ня­ний період, шко­до­чинність дро­тя­ників мо­же бу­ти ниж­чою від зга­да­ної ви­ще.
По­ши­реність поліфа­гу сіро­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка і щільність за­ля­ган­ня жуків ли­ши­ли­ся на рівні по­пе­редніх років (рис. 1). Сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик за­се­ляв 60–92% об­сте­же­них площ посівів цу­к­ро­вих бу­ряків за се­ред­ньої чи­сель­ності 0,3–0,5, мак­си­маль­но — 2 екз./м2. Осінніми грун­то­ви­ми об­сте­жен­ня­ми сіро­го дов­го­но­си­ка ви­яв­ле­но в усіх бу­ря­косійних рай­о­нах на 59% об­сте­же­них площ се­ред­нь­ою чи­се­ль­ніс­тю 0,5 екз./м2, що ви­ще торішніх по­каз­ників. На­весні знач­ну не­без­пе­ку схо­дам со­няш­ни­ку ста­но­ви­ли сірий і чор­ний дов­го­но­си­ки. Сіро­го дов­го­но­си­ка ви­яв­ля­ли на всіх пло­щах со­няш­ни­ку, се­ред­ня чи­сель­ність йо­го ста­но­ви­ла 0,4 екз./м2 (що ниж­че, ніж у ми­ну­лому ро­ці), про­те ним бу­ло по­шко­д­же­но в се­ред­нь­о­му 21, мак­си­маль­но — 57% рос­лин.
   У 2013 р. на­весні в період сходів сі­рий дов­го­но­сик за­ли­шить­ся ос­нов­ним шкід­ни­ком со­няш­ни­ку і являтиме за­­гро­зу посівам. Про­ве­ден­ня за­хис­них за­­ходів про­ти зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка, а та­кож бо­роть­ба з бур’я­на­ми (особ­ли­во осо­та­ми) зни­зять чи­сельність сіро­го дов­го­но­си­ка у посівах бу­ряків і со­няш­ни­ку до гос­по­дарсь­ко невідчут­них.
Зви­чай­ний бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик мав по­ши­рен­ня в усіх бу­ря­косійних рай­о­нах, але най­не­без­печнішим був у цен­т­раль­них і східних рай­о­нах об­ласті. Йо­го про­бу­д­жен­ня і вихід із грун­ту впро­довж кількох років роз­по­чи­нається в другій де­каді квітня. Гли­бо­ке за­ля­ган­ня дов­го­но­сиків, що зи­му­ва­ли на гли­бині 40–50 см, зу­мо­ви­ло роз­тяг­ну­тий їхній вихід у 2012 р., то­му ма­со­ве роз­се­лен­ня шкідни­ка спо­с­теріга­ло­ся в третій де­каді квітня. Теп­ла по­го­да ос­танніх днів квітня і пер­шої по­ло­ви­ни трав­ня (тем­пе­ра­ту­ра по­віт­ря вдень підви­щу­ва­ла­ся до 30°С) спри­я­ла ак­тив­но­му ви­хо­ду шкідни­ка, йо­го пе­реміщен­ню грун­том, а та­кож льо­ту жуків. Роз­се­лен­ня жуків льот­ним шля­хом роз­по­ча­ло­ся в ос­танні дні квіт­ня, в полі зо­ру за 10 хв проліта­ло від 2 до 10 екз. шкідни­ка. У цей період чи­сель­ність дов­го­но­сиків на схо­дах відчут­но зрос­ла. У се­ред­нь­о­му во­на ста­но­ви­ла 2,5 екз./м2, мак­си­маль­на на ок­ре­мих пло­щах ся­га­ла 8 екз./м2.
Відміча­ли за­ги­бель дов­го­но­сиків (до 60%) унаслідок дії об­роб­ле­но­го інсек­ти­ци­да­ми насіння. У першій де­каді трав­ня спо­с­теріга­ли дру­гу хви­лю ви­хо­ду зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка і йо­го роз­се­лен­ня (пе­ре­важ­но пішим і по­ча­с­ти — льот­ним шля­ха­ми) на посіви цу­к­ро­вих бу­ряків. У цей час на бу­ря­ко­вих план­­таціях у зоні йо­го постійно­го по­ши­рен­ня на­ра­хо­ву­ва­ли 0,5–4 екз./м2. У по­лі зо­ру за 10 хв. проліта­ло 1–4 екз. жуків.
По­шко­д­женість сходів дов­­­­го­но­си­ка­ми в се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 51%, за кра­я­ми ок­ре­мих площ ся­га­ла 80%. Мак­си­маль­но ви­со­ка чи­­сель­ність дов­го­но­сиків ви­яв­ле­на, як і в по­пе­ред­нь­о­му році, в гос­по­дар­ст­вах Біло­церків­сько­го, Ка­гар­лиць­ко­го, Обу­хів­­сько­го, Та­ра­щансь­ко­го та Сквирсь­ко­го рай­онів. Крім то­го, на площі 7,4 тис. га бу­ря­чищ 2011 р. жу­ки зви­чай­но­го бу­ря­ко­во­го дов­го­но­си­ка чи­сельністю 0,7 екз./м2 ли­ши­лись у діапа­узі та за­гро­жу­ва­ти­муть посівам бу­ряків. Теп­ла і три­ва­ла осінь да­ла змо­гу жу­кам відро­ди­ти­ся та піти на зимівлю в най­зи­мостійкішій стадії (рис. 2).
Вра­хо­ву­ю­чи тен­денцію в 2013 р. до змен­шен­ня посівних площ бу­ряків в об­ласті, навіть за не­спри­ят­ли­вих умов зи­мівлі та ви­со­кої за­ги­белі шкідни­ка слід очіку­ва­ти ви­со­ку кон­цен­т­рацію жуків на посівах і пла­ну­ва­ти дво­ра­зо­ву об­роб­ку всіх площ куль­ту­ри. Щоб об­ме­жи­ти за­се­лен­ня сходів бу­ряків дов­го­но­си­ка­ми «пішою хо­дою», про­во­дять об­­ко­пу­ван­ня бу­ря­чищ і посівів бу­ряків ло­виль­ни­ми рівча­ка­ми в рай­о­нах по­­стійно­го їхньо­го по­ши­рен­ня.
На цу­к­ро­вих бу­ря­ках кри­латі по­пе­лиці з’яви­ли­ся в першій де­каді трав­ня. У по­ло­вині трав­ня спо­с­терігав­ся ма­со­вий роз­ви­ток по­пе­лиці на сто­ло­вих бу­ря­ках при­са­диб­них діля­нок. За­се­леність рос­лин ся­га­ла 100% за чи­сель­ності ли­чи­нок 8–36 екз./рос­ли­ну. Ток­си­кація сходів та хімічні об­роб­ки стри­му­ва­ли роз­ви­ток шкідни­ка. Та­ка за­се­леність рос­лин збе­ріга­ла­ся до по­ло­ви­ни черв­ня, ко­ли бу­ло за­се­ле­но 4–14% рос­лин за чи­сель­ності 2–16 ли­чи­нок на рос­ли­ну. Із лип­ня за­се­леність рос­лин зни­зи­ла­ся за­вдя­ки ен­то­мо­фа­гам, чи­сельність яких ста­но­ви­ла 1 екз. на за­се­ле­ну рос­ли­ну, а та­кож ура­же­ності 15% шкідни­ка ен­то­мо­ф­то­ро­ви­ми гри­ба­ми. Осінь 2012 р. бу­ла теп­ла і три­ва­ла, що спри­я­ло відкла­дан­ню яєць сам­ка­ми бу­ря­ко­вої ли­ст­ко­вої по­пе­лиці на пер­вин­них гос­по­да­рях. На 1 п. м гілок ча­­гар­ників на­ра­хо­ву­ва­ли 16–18 екз. яєць. У 2013 р. роз­ви­ток по­пе­лиць за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ня­но-літньо­го періоду та якості ток­си­кації на­сіння.
Бу­ря­ко­ва міну­ю­ча му­ха роз­ви­ва­ла­ся в двох по­коліннях. У пер­шо­му по­колінні нею бу­ло за­се­ле­но 48% об­сте­же­них площ, по­шко­д­женість рос­лин у се­ред­­ньо­му по об­ласті ста­но­ви­ла 5,2%, мак­си­маль­на ся­га­ла 23%. У дру­го­му по­ко­лінні бу­ря­ко­ва му­ха по­шко­ди­ла від 3 до 12% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка ста­но­вить 1 екз./м2, мак­­си­маль­но — 2, що більше, ніж ми­ну­ло­го ро­ку. У 2013 р. по­ши­рен­ня і шкід­ливість бу­ря­ко­вої му­хи за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ни та якості ток­си­ка­ції насіння бу­ряків.
   Із ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок шко­ди­ли сов­ка-гам­ма та не­знач­ною мірою — ка­пу­с­тя­на сов­ка. Пер­шу ви­яв­ля­ли на 19% об­­сте­же­них площ, нею бу­ло по­шко­д­же­но 5–8% рос­лин со­няш­ни­ку, та 3–13% цу­к­ро­вих бу­ряків за чи­сель­ності 0,6 екз./м2 (удвічі мен­ше, ніж по­пе­ред­нь­о­го ро­ку). Ка­пу­с­тя­ною сов­кою бу­ло охоп­ле­но 9% об­сте­же­ної площі. Гусінь по­шко­ди­ла 4–10% рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків та осе­ред­ко­во — со­няш­ник за чи­сель­ності 1,4 екз./м2. У 2013 р. за на­стан­ня спри­ят­ли­вих по­год­них умов, відсут­ності вчас­них за­ходів за­хи­с­ту мож­ли­ве зро­с­тан­ня чи­сель­ності та шкід­ли­вості лу­с­ко­кри­лих у посівах со­няш­ни­ку.
Геліхри­зові по­пе­лиці по­ча­ли за­се­ля­ти посіви со­няш­ни­ку, як і в по­пе­редні ро­­ки, в по­ло­вині дру­гої де­ка­ди трав­ня. За­се­лен­ня рос­лин відбу­ва­ло­ся по­сту­по­во. На­прикінці трав­ня бу­ло за­се­ле­но 35% рос­лин, по одній ко­лонії на рос­ли­ну. На­далі за­се­лені площі ста­но­ви­ли 57%, за­се­лен­ня шкідни­ком рос­лин із країв посіву — 8%, по­се­ре­дині по­ля — 3%, на рос­ли­ну обліко­ву­ва­ли по 1 екз. іма­го та 1–3 ли­чин­ки. Зни­жен­ня чи­сель­ності зу­мов­ле­но су­хою, спе­кот­ною по­го­дою та на­явністю ен­то­мо­фагів. У фазі дозріван­ня по­пе­лиць не ви­яв­ля­ли зов­сім. Роз­ви­ток по­пе­лиці в 2013 р. за­ле­жа­ти­ме від по­год­них умов вес­ня­но-літньо­го періоду.
   У другій де­каді лип­ня, у фа­зу цвітін­ня со­няш­ни­ку, відміче­но роз­ви­ток па­ву­тин­но­го кліща. За­се­лен­ня ним рос­лин про­хо­ди­ло по­сту­по­во. Фіто­фа­га ви­яв­ле­но на 3% рос­лин, 3–6 екз. на ли­с­ток. Ма­со­во­го по­ши­рен­ня шкідник не на­був, але в на­ступ­но­му році су­ха і спе­кот­на по­го­да літа спри­я­ти­ме роз­вит­ку кліщів.
Упер­ше за кілька де­сятків років на со­­няш­ни­ку у фазі ут­во­рен­ня суцвіть — по­ча­ток цвітіння відміче­но шкідливість пер­шо­го по­коління луч­но­го ме­те­ли­ка. По­шко­д­же­но в се­ред­нь­о­му 5,6% рос­лин (чи­сельність — 1 екз./м2). За по­оди­но­ко­го льо­ту ме­те­ликів за­гро­зи від гу­се­ниць не очіку­ють і бо­роть­би не про­во­дять. За слаб­ко­го льо­ту ме­те­ликів (1 екз. на 10 кроків) мож­на очіку­ва­ти чи­сельність гу­се­ниць ниж­че ЕПШ. За та­ких умов ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти роз­пу­шу­ван­ня міжрядь про­сап­них куль­тур із при­си­пан­ням зо­ни ряд­ка після відхо­ду гу­се­ниць на за­ляль­ко­ву­ван­ня. Як­що си­ла льо­ту ме­те­ликів — 1–10 екз. на 10 кроків, мож­ли­ве ви­ник­нен­ня осе­редків гу­се­ниць у чи­сель­ності, що пе­ре­ви­щує ЕПШ: у по­сі­вах бу­ряків цу­к­ро­вих, кор­мо­вих, сто­ло­вих — 4–5 екз. у фазі двох-де­ся­ти справж­ніх листків та 15–20 екз./м2 — у другій по­ло­вині ве­ге­тації; со­няш­ник — 8–10 екз./м2 у фазі чо­ти­рь­ох-ше­с­ти лист­ків, 20 — у період фор­му­ван­ня ко­шиків і цвітіння.
Щоб за­побігти втра­там уро­жаю, ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти ор­гані­за­цій­но-гос­по­дарські, аг­ро­технічні, хіміч­ні, біологічні за­хо­ди, зо­к­ре­ма: по­вер­нен­ня куль­ту­ри на по­ле в сівозміні че­рез шість років; кращі по­пе­ред­ни­ки — зер­нові ко­ло­сові, ку­ку­руд­за, го­рох; про­сто­ро­ва ізо­ляція насіннєвих і то­вар­них посівів на 1000 м; добір стійких про­ти хво­роб ви­со­ко­в­ро­жай­них сортів.

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0