Спецможливості
Статті

Життєздатність поросят: важливі перші години

11.02.2015
5965
Життєздатність поросят: важливі перші години фото, ілюстрація

Тепле приміщення, раннє залучення до споживання молозива та інфрачервоні лампи, а головне — дбайливі руки фермера збільшують шанси новонародженим поросятам вижити і набратися сил для подальшого нормального росту і розвитку.

Тепле приміщення, раннє залучення до споживання молозива та інфрачервоні лампи, а головне — дбайливі руки фермера збільшують шанси новонародженим поросятам вижити і набратися сил для подальшого нормального росту і розвитку.

Н. Капустянська
n.kapustyanskay@univest-media.com

За інформацією фахівців, у господарствах різних форм власності гине 20–60% приплоду поросят, зокрема 18% — через вади розвитку, 7 — від вроджених аномалій, 4% — внаслідок зах­во­­рювання на діарею. Та найбільше втрат — 50% — через придушування по­­ро­­­сят свиноматкою. Окрім цього, причинами їхньої загибелі можуть бути також запалення суглобів та переохолодження.
Утім, як вважають фахівці, найбільші втрати (60%) виникають після опоросу та протягом наступних трьох днів. Тому так важливо для скорочення смертності поросят посилену увагу приділити саме післяродовому періоду. Тож поговоримо про те, які заходи здатні вберегти «п’ятачків», а отже, допомогти підвищити ефективність ведення свинарства.

«Маршрут» до соска
Зазвичай поросята за нормальних умов народжуються через півгодинний інтервал. Уже через 5–10 хв після народження вони стають на ноги і починають шукати материнський сосок. І тут природним «компасом» виступає саме пуповина: вона та ще не надто обрізаний хвіст свиноматки притримують «немовлят» біля матері і допомагають швидше відшукати сосок.
Вважається, що порося сприймає хвіст свиноматки як перешкоду — свого роду бар’єр, після зіткнення із яким малюк розвертається у сторону соска. Тому коли пуповина під час пологів рветься, тоді поросята часто вибирають неправильний «мар­шрут»: вони прямують уздовж спини (рис. 1). І проходить ба­­гато часу (буває, й до двох годин), поки тварина знайде зворотний шлях до соска. За цей час порося переохолоджується, і шанси ви­­жити в нього — мінімальні.
Звісно, повністю запобігти ситуації, що порося «заблукає» і переохолодиться, не можна. Утім, ймовірність її виникнення можна значно зменшити завдяки регулярному спостереженню як під час опоросу, так і в перші дні життя тварин. Особливо це актуально для тих господарств, у яких поросята часто народжуються із пошкодженою пуповиною. Загалом, якщо це непоодинока проблема, вона сигналізує про те, що варто переглянути умови догляду за свиноматкою ще до пологів (вітамінотерапія, раціон, режим утримання тощо). Оскільки свиноматки легко піддаються стресу, а цей негативний фактор під час пологів затримує опорос, що і призводить до передчасного розірвання пуповини.
Своєчасне приймання
молозива збільшує вагу
Що раніше поросята почнуть прий­мати молозиво, то краще для розвитку тварини. Хоча поросята, які були народжені першими, починають його споживати через довший проміжок часу. Утім, вони мають переваги перед іншими поросятами, котрі народились раніше. По-пер­ше, вони отримують мо­­лозиво із найбільшою концентрацією анти­­тіл. По-дру­­ге, тривалість на­­родження останніх по­­росят, через втому свиноматки, збіль­­­­шується. А це призводить до не­­достатнього забезпечення киснем, що знижує їхню життєздатність.
Кілька слів про забезпечення своєчасного приймання молозива поросятами із низькою вагою. Догляд за такими поросятами у перші хвилини після народження має бути особливо турботливим: насамперед слід витерти їх насухо паперовими рушниками, зробити масаж, розтираючи тіло в напрямку від голови, для кращого кровообігу. Крім того, по-перше, таких сисунів потрібно відразу після народження підсадити до сосків і, по-друге, видоїти рукою кілька крапель молозива у рот поросяті.
Європейські фахівці стверджують, що час приймання молозива сисунами впливає на приріст поросят. Отже:
 що коротший проміжок часу між на­­родженням і першим вживанням мо­­лозива, то більші добові прирости поросят під час підсисного періоду;
 прирости поросят, котрі отримали молозиво протягом 20 хв після народження, до місячного терміну були на 16 г вищі, ніж у тих, які почали споживати його через 30 хв;
 підсисним поросятам вагою нижче 1000 г (і, особливо, нижче 800 г) знадобилось більше часу для того, щоб стати на ноги і добратися до материнських сосків. Крім того, у таких тварин відмічали значне зниження ректальної температури.
Як видно із рис. 3, ректальна температура тіла у новонароджених по­­­­росят вагою 1600 г знизилась у перші півгодини їхнього життя тільки на 2°С. У поросят, які важили при народженні 1000 г, спостерігалось зниження температури на 3°С. Ще гірші показники були у поросят, що народились із масою тіла близько 800 г — їхня температура тіла була нижчою більш ніж на 4°С.

Нічне чергування украй важливе
Більшість опоросів, які не стимулюються, відбуваються після обі­ду або увечері. Тому для скорочення втрат поросят у господарстві упроваджено нічне чергування, яке сприяє зменшенню втрат (на рис. 4 показано графік рівня втрат, який засвідчує їхнє зменшення від 15,6 до 13,8%). Звісно, нічне чергування потребує певних затрат праці і відповідної її оплати, тож керівник господарства має визначитись і порахувати, наскільки вони виправдані. Утім, у будь-якому разі варто провести переднічний контроль. Річ у тім, що після народження поросята починають боротися за «кращі» соски. Така боротьба за виживання особливо помітна у перші години після опоросу і продовжується в наступні дні. Тому важливо підсаджувати до сосків свиноматки слабших поросят.
Ще після опоросу потрібно обо­­в’яз­ково застосувати запобіжні заходи, щоб уникнути придушування поросят під вагою тіла свиноматки.
Після народження поросята малорухливі, особливо дрібні, слабші — саме вони підпадають під найбільший ризик бути випадково придушеними свиноматкою. Вона лягає, як правило, біля стінок станка і при цьому може притискати до них поросят, унаслідок чого вони гинуть або травмуються. Для запобігання втратам поросят через придушення роблять спеціальні пристрої — бар’єри.

Робимо «гніздечко» зручнішим
Буває так, що щойно народжене порося вміщується на своїй підстилці через 10 хв. А буває — через 10 год. Щоб якнайшвидше заманити сисуна у гніздечко, потрібно його зробити зручним. Тут мається на увазі і температура не нижче 30°С, і тепла підстилка. Загалом, як підказує спостереження, підсисним поросятам подобаються водяні волокнисті килимки.
Упродовж першого тижня життя поросята залюбки проводять майже весь час саме на них. На соломі та підігрітих пластикових панелях тварини проводять лише 10% часу.
Солома має певний недолік: під вагою тварини вона сплющується, що робить її надто жорсткою. Тому со­­лом’яна підстилка більше придатна для поросят для забави, а не для лежання на ній. Це видно з того, що тварини вже з другого тижня свого життя відразу після поновлення підстилки свіжою соломою починають розкидати її по всьому боксу.

Такі необхідні теплові лампи
Висока температура повітря у відділенні опоросу відіграє важливу роль у регуляції температури тіла новонароджених поросят. Для свиноматки висока температура, навпаки, небажана, оскільки вона дає додаткове навантаження на систему кровообігу. Тому під час опоросу позаду кожної свиноматки потрібно встановити один інфрачервоний випромінювач, завдяки якому можна знизити температуру свинарника до 20…21°С без негативних наслідків для новонароджених поросят.
Властивість до самотерморегуляції у сисунів ще не дуже розвинута: вони не в змозі адекватно реагувати на низьку температуру підлоги. Тільки згодом у них з’являється відчуття тепла. Звідси зрозуміло, чому поросята у перші часи життя засинають навіть на холодній підлозі. Це і є причиною їхнього переохолодження, схильності до інфекційних хвороб, зрештою — ризику загибелі тварин.
Температура повітря позаду свиноматки, де народжуються поросята, помітно впливає на їхню життєздатність та рухливість. Із підвищенням температури повітря температура тіла поросяти зменшується повільніше. Як показано на рис. 5, за температури свинарника 17°С протягом півгодини після народження поросяти ректальна температура у нього знижується на 3,5°С, а за температури 25°С — на 1,4°С.
Як бачимо, ефективним засобом знизити температуру свинарника без переохолодження народжених поросят є використання інфрачервоних ламп, які потрібно встановлювати позаду свиноматки під час її опоросу. Наразі ці лампи — найпопулярніший метод безпечного і корисного обігрівання. А ще мають таку перевагу, як швидке продукування тепла. Можна помітити, як поросята збиваються у купку перед таким обігрівачем, для того щоб наблизитися до центра випромінювання під лампою.

Висока життєздатність — за непошкодженої пуповини
Непошкоджена пуповина забезпечує добру життєздатність поросят. Як видно з рис. 2, тварини, у яких непошкоджена пуповина, швидше підіймаються на ноги та смокчуть молозиво. Якщо після опоросу свиноматка і порося з’єднані між собою пуповиною, то десь через 10 хв воно починає самостійно ходити. Тоді як за перерваної пуповини для цього знадобиться удвічі більше часу.
Схожі відмінності бачимо і у разі смоктання поросям молозива. В той час, як поросята із непошкодженою пуповиною починають ссати молозиво через
40 хв, то їхнім «побратимам» із пош­кодженою пуповиною на це потрібно на 10 хв більше. Крім того, якщо пуповина ціла, то протягом півгодини після опоросу тіло поросяти охолоджується не так сильно, ніж у разі коли вона порвана.
Відривати пуповину слід таким чином: пальцями лівої руки на відстані 5–6 см від черевця поросяти її віджимають, а решту відривають правою рукою. Під час цієї операції судини пуповини розтягуються, звужуються — і кровотеча припиняється. У місці відриву кінець пуповини дезінфікують розчином йоду.

Коментар фахівця

— Матеріал, наданий автором, надзвичайно актуальний. Оскільки протягом перших 10 днів життя жива маса поросят збільшується майже у 2–2,5 раза, 30 — у 6–8, 60 днів — у 16–22 рази і більше. Це, в першу чергу, пов’язано зі споживанням материнського молозива, а пізніше — молока. Отже, споживання молозива і молока дає активний старт росту і розвитку поросят. Крім того, вони отримують хороший колостральний імунітет.
Поросята швидко ростуть і розвиваються, а тому потребують надходження значної кількості поживних речовин, які, до речі, тварини у ранньому віці використовують інтенсивніше, ніж молодняк старшого віку.
Так, на підтримання життя вони витрачають на 1 кг маси тіла за добу після народження 0,56 МДж енергії, на 60-й день — удвічі, а на 180-й — учетверо менше. Це насамперед пов’язано з тим, що потреба поросят в енергії та поживних речовинах для підтримання життя із збільшенням їхнього віку на одиницю маси постійно знижується через зменшення відношення поверхні тіла тварини до одиниці маси, а, відповідно, зменшуються і втрати тепла шкірою.
Відомо, що організм поросят забезпечується поживними речовинами завдяки молоку свиноматки в перші два тижні життя на 60%, за третій — на 36, за четвертий тиждень — тільки на 28%. Тому для підтримання інтенсивності росту і  розвитку поросята потребують значної кількості поживних речовин, що надходять з молоком свиноматки та шляхом підгодівлі кормами з високим вмістом енергії.
Особливість свиней полягає в тому, що їхня шкіра не має потових і сальних залоз, тому теплорегуляція (співвідношення кількості утворенного тепла  організмом та кількості виділеної у навколишнє середовище) здійснюється набагато складніше. Тому потрібно створювати оптимальні параметри мікроклімату. Насправді, це ціла наука, оскільки для свиноматки потрібно створити температурний режим на рівні 19...21°C.

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее

1
0