Спецможливості
Агрохімія

Захист ріпака від шкідників: світовий досвід

11.08.2016
3296
Захист ріпака від шкідників: світовий досвід фото, ілюстрація
Raps tsvetet

Дбайливий господар про захист ріпака турбується заздалегідь. Наразі ще є час подумати про те, який спосіб захисту рослин краще обрати. Зробити вибір нам допоможе досвід європейських країн та огляд захисних заходів, які використовували у нашій країні як у колишні часи, так і  сьогодні.

Ентомокомплекс агроценозів олійних капустяних культур надзвичайно насичений і містить кілька сотень видів. Їхня життєдіяльність може зумовлювати як втрати врожаю до 50% і більше, так і забезпечувати його зростання на 25–55% (від комах-запилювачів). Попри короткочасне існування агроценозів ярих олійних капустяних культур (90–120 днів), їхня ентомофауна характеризується значним різноманіттям видового складу. За даними академіка В.П. Федоренка, останніми роками в Україні стрімко наростає чисельність шкідників у агроценозах ріпаку ярого та озимого.

Хто пошкоджує ріпак за кордоном? У країнах СНД комплекс шкідників капустяних культур характеризується великою видовою різноманітністю (понад 300 видів). Так, у Поволжі на гірчиці зареєстровано 103 види шкідників. В Узбекистані капустяні культури пошкоджує 82 види комах. У Західному Забайкаллі цим культурам шкодять 45 видів, у Латвії  — близько 50 видів, у Монголії — 25 видів капустяних шкідників. У Московській області капустяні культури пошкоджує, за різними даними, від 34 до 40 видів комах, у Ленінградській — відмічено близько 30 видів, на Кубані — 19, у Якутії — 25 та 22 шкідливі види — на Камчатці. Описано також 19 видів, шкідливих для капустяних культур у Білорусі.

У Бельгії, Болгарії, Німеччині, Норвегії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Франції та Швейцарії найшкідливішими видами на ріпаку, як і в Україні, є хрестоцвіті блішки та ріпаковий квіткоїд.

Хто пошкоджує ріпак в Україні?

В умовах агроценозу Лісостепу та Полісся України досліджено й описано 211 видів комах, які пошкоджують олійні капустяні культури, або 14% усіх шкідливих для сільськогосподарських культур. З-поміж цієї кількості шкідливих видів 56 — спеціалізовані.

За даними науковців ХНАУ ім. В.В. Докучаєва та Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, найшкідливішими видами у Лісостепу України є хрестоцвіті блішки (Phyllotreta spp.) та ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.). Хрестоцвіті блішки найбільше шкодять у фазі сходів. За сприятливих погодних умов вони можуть за один-два дні знищити до 100% сходів капустяних культур і щорічно завдають великих збитків у степовій та лісостеповій зонах України. Ріпаковий квіткоїд найшкідливіший у фазі бутонізації — цвітіння і може знижувати урожай культури на 30% і більше.

Зважаючи на все сказане вище, побудова оптимальної науково обгрунтованої системи захисту олійних капустяних культур від головних шкідників виходить на перше місце, коли стоїть завдання отримати високий урожай.

Нижче ми розглянемо заходи захисту олійних капустяних культур від головних шкідників як в Україні, так і за її межами.

 

1. Ріпаковий квіткоїд

 

Розвиток захисних заходів в Україні. Відомості про заходи боротьби із ріпаковим квіткоїдом відомі ще із середини ХІХ ст., коли жуків рекомендували збирати сачками або струшувати в мішечки рано вранці або в похмуру погоду. Згодом, із розвитком хімічного методу боротьби, почали рекомендувати обпилювання чи обприскування різними сполуками з інсектицидними властивостями, проте ці сполуки належали до сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). У 70-х роках у Німеччині для боротьби із ріпаковим квіткоїдом рослини дворазово обприскували хлорорганічними чи фосфорорганічними сполуками за щільності популяції шкідника 20 екз./рослину і більше. 

Також були рекомендації проводити одне-два обприскування перед цвітінням та чотири-п’ять обробок — у період цвітіння, що на сьогодні здається просто неможливим, адже разом зі шкідником знищувались усі корисні комахи. У 80-ті роки також широко застосовували інсектициди із групи фосфорорганічних сполук. У 90-ті роки під час захисту ріпаку від квіткоїда їх почали замінювати на синтетичні піретроїди. Водночас як один із методів боротьби із ріпаковим квіткоїдом рекомендували застосування посівів «ловильних» культур, під які відводили близько 10% запланованої площі посіву.

Останнім часом асортимент інсектицидів, рекомендованих для захисту олійних капустяних культур від ріпакового квіткоїда, настільки широкий, що немає потреби зупинятись на якихось конкретних препаратах. Ціла низка авторів рекомендує для захисту рослин обприскування у фазі бутонізації одним із дозволених до застосування інсектицидів. Згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2014 р.) для захисту олійних капустяних культур від ріпакового квіткоїда рекомендовано 51 інсектицид для обприскування у період вегетації, із яких 28 інсектицидів (55%) належать до синтетичних піретроїдів, 11 препаратів (21%) — до неонікотиноїдів, 7 інсектицидів (14%) — до фосфорорганічних сполук і 5 препаратів (10%) є комбінованими.

Розвиток заходів захисту за кордоном.

 У Фінляндії із квіткоїдом на ярому ріпаку борються методом висівання «ловильних» культур — такою може слугувати той самий ярий ріпак, але висіяний на тиждень раніше від основних посівів. А в умовах Сибіру застосовували як ловильні культури суріпицю, гірчицю та редьку олійну, у Швейцарії з цією метою сьогодні висівають турнепс.

Для регулювання чисельності квіткоїда вегетуючі рослини ріпаку обприскують дозволеними для цього інсектицидами до початку цвітіння культури, щоб запобігти масовому знищенню бджіл. Необхідність розширення асортименту інсектицидів у боротьбі із ріпаковим квіткоїдом випливає із того, що до піретроїдів, які сьогодні широко застосовують у всьому світі для захисту ріпаку, у квіткоїда швидко виникає резистентність. 

До того ж піретроїди втрачають свої інсектицидні властивості за тривалої дії температур понад 25°С та потрапляння прямих сонячних променів. Про це писав ще Д. Шпаар у 2007 р. За його даними, у Німеччині у 2004 р. стійкість шкідника до піретроїдів була на рівні 10%, 2005 р. — 20%, а 2006 р. — уже 50% і на більшості площ втрати врожаю сягали 70–80%. Після цього в систему захисту було обов’язково включено застосування неонікотиноїдів та нових фосфорорганічних сполук, і вже наступного року фітосанітарна ситуація поліпшилася. Причому фосфорорганічні сполуки виявилися ефективнішими, ніж неонікотиноїди. 

Біологічний захист.

Біологічний захист ріпаку від квіткоїда бере свій початок ще із середини 70-х років, коли вперше було наведено дані про ефективність застосування у боротьбі із ріпаковим квіткоїдом мікробіопрепаратів ентобактерину із титром 30 млрд спор Bacillus turingiensis var galloriae, дендробациліну із титром 20 млрд спор Bacillus turingiensis var dendrolimus, боверину із титром 6 млрд спор Beauveria bassiana (Bals) vuil. Ці препарати застосовували у чистому вигляді та у суміші із хлорофосом. Смертність жуків від біопрепаратів становила до 45%, а в суміші із хлорофосом — до 93%. Також випробовували біопрепарат БТБ-202 із титром 40 млрд спор, ефективність якого становила 100%.

Що робити із квіткоїдом сьогодні?

У ході досліджень, проведених на полях ХНАУ на ріпаку ярому, гірчиці білій, сизій та чорній у 2012–2015 рр., підтверджено високу ефективність 24%-го тіаклоприду із нормою витрати 0,25 л/га проти ріпакового квіткоїда Проте постійно застосовувати лише цей інсектицид недоцільно, бо у шкідника також може виникнути резистентність. Водночас було доведено ефективність застосування проти ріпакового квіткоїда препаратів на основі аверсектину (продукується грунтовими променевими грибами) із нормою витрати від 2,4 до 4,8 л/га.

Також у ході досліджень на полях ХНАУ у 2012–2015 рр. встановлено, що ріпаковий квіткоїд узагалі не заселяв такі олійні культури із родини капустяних, як редька олійна та рижій ярий. Це пояснюється білим кольором квіток — щодо першої культури та дрібним розміром квіток — щодо другої. Отже, виробникам слід звернути увагу на ці культури як на альтернативу традиційним ріпаку й гірчиці.

 

2. Хрестоцвіті блішки

 

Розвиток захисних заходів в Україні. Заходи боротьби із хрестоцвітими блішками відомі ще із середини ХІХ ст., коли рекомендували знищувати блішок, збираючи їх ловильним сачком або змащеними дьогтем дошками, котрі розміщували на невеликому візку. Візок під час руху змушував блішок стрибати, і вони приклеювалися до дьогтю. Рослини у період вегетації рекомендували посипати попелом, вапняним пилом або розтертим пташиним чи кінським послідом. Таку операцію слід було повторювати щоразу після випадання дощу. Також рослини можна підливати полинною водою (жменя подрібненого полину на відро води). До полинної води рекомендували додавати гіпс, гуано, часник чи деревний попіл.

Із початком ХХ ст. почали відмічати низьку ефективність сачків, дощечок, змазаних дьогтем, та посипання тютюновим пилом і ставити на перше місце хороше удобрення та добрий обробіток грунту, тобто агротехнічні заходи. Також у 1907 р. уперше згадується про застосування у боротьбі з блішками інсектициду — швейнфуртської, або паризької, зелені. 

Тобто розпочалася ера хімічного захисту ріпаку. У 30-х роках рекомендували обпилювання миш’яково-кислим кальцієм чи натрієм, які були неймовірно токсичними, і застосовували їх із нормами витрати 15–20 кг/га! При цьому врожай гірчиці білої збільшувався на 40–60%, сизої — на 20, а ріпаку ярого — на 70–330%. У 1937 р. уперше згадано про високий ефект від застосування піретруму (на основі якого згодом було синтезовано цілу низку сполук — синтетичних піретроїдів). Як прилипач застосовували суміш патоки із клейстером. У 40-х роках було проведено дослідження щодо ефективності обпилювання хлорорганічними сполуками (ДДТ, ГХЦГ), яка становила 100% протягом 12 діб.  

На початку ХХІ ст. захист рослин стає все більше екологічно орієнтованим. Перевага надається менш токсичним препаратам із невеликими нормами витрати. І особливо актуальним стає передпосівний захист із подальшим обприскуванням сходів. Останнім часом асортимент інсектицидів, рекомендованих для захисту олійних капустяних культур від комплексу капустяних блішок, настільки широкий, що, мабуть, не варто зупинятись на якихось конкретних препаратах. Ціла низка авторів рекомендують для захисту сходів передпосівне протруювання насіння або обприскування у фазі двох-чотирьох листків одним із дозволених до застосування інсектицидів.

Згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (2014 р.) для захисту олійних капустяних культур від капустяних блішок рекомендовано 14 протруйників насіннєвого матеріалу та 46 інсектицидів для обприскування у період вегетації, із яких 25 препаратів (54%) належать до групи синтетичних піретроїдів, 11 інсектицидів (24%) — до неонікотиноїдів та по 5 препаратів (по 11%) є фосфорорганічними сполуками та комбінованими інсектицидами.

Розвиток заходів захисту за кордоном.

У Канаді, Німеччині, Франції, Швеції, Данії та Польщі проти хрестоцвітих блішок насіння олійних капустяних культур у 80-х роках ХХ ст. обпудрювали хлорорганічними сполуками, а за щільності 2–3 жуки/п. м. рядка посіви обприскували фосфорорганічними сполуками. Також за щільності блішок 2 жуки/п. м. рядка рекомендували обприскування фосфорорганікою, а водночас із висівом — внесення гранульованого фосфаміду.

Сьогодні важливу роль у захисті ріпаку від хрестоцвітих блішок відводять стійким сортам і гібридам, тому одним з основних напрямів селекції олійних культур роду Brassica нині є селекція на стійкість до хвороб і шкідників. У Європі та Російській Федерації вже створено низку сортів, що вирізняються стійкістю до шкідників. Із сортів ріпаку ярого, за даними патентовласників, слабо пошкоджуються хрестоцвітими блішками Кріс (ВНІІМК, Росія), Ліра (ВНІПТІР, Росія), Ribel (Svalof Weibull AB, Швеція), Ural (NPZ-Lembke KG, Німеччина), Licolly (DSV, Німеччина). В умовах Білорусі меншою мірою ушкоджуються капустяними блішками сортозразки: к-330 (Антей), к-4217 (Росія), Liho (ФРН), Карат, WW 1490 (Швеція).

Перспективним є метод застосування для боротьби із блішками феромонних пасток. В Угорщині наводять дані про те, що найкраще застосовувати алілізотіоціанат, котрий приваблює багато видів блішок із роду Phyllotreta (чорну, блідоногу, хвилясту, синю, широкосмугасту та ін.).

Нині значного поширення у світі набувають трансгенні сорти ріпаку, що містять ген Bacillus thuringiensis (Bt), який надає рослинам стійкості до пошкоджень майже всіма видами фітофагів, проте у Південному Китаї виїмчаста блішка набуває резистентності навіть до нього.

У Канаді селекція ріпаку ведеться на отримання сортів, що матимуть на стеблах і листі опушення аналогічно до гірчиці білої, котра менше, порівняно із ріпаком, заселяється капустяними блішками.

Біологічний захист.

Важливим фактором в обмеженні чисельності хрестоцвітих блішок є максимальне використання їхніх природних ворогів.

Так, на блішках паразитують перетинчастокрилі комахи, кліщі та нематоди. Паразитичні комахи заражають блішок на стадіях розвитку личинки та імаго.

До паразитів жуків відносять їздця із родини Braconidae підродини Euphorinae (видова назва невідома). Цей паразит заражає дорослих особин усіх видів роду Phyllotreta, а також родів Chaetocnema та Aphthona. На дорослих жуках також можуть паразитувати личинки кліщів яскраво-червоного кольору із групи Trombidiidae.

На личинках хрестоцвітих блішок паразитують два види їздців: діоспілюс (Diospilus morosus Reinh (Hymenoptera: Braconidae)) та єулофус (Eulophus sp. (Hymenoptera: Eulophidae)). Обидва види є ектопаразитами. У Німеччині паразитами личинок капустяних блішок є їздець Tersilochus microgaster та велика кількість нематод.

У Туреччині виявлено два види нематод: Howardula phyllotretae та Hexamermis sp. і по одному виду мікроспоридій (Nosema phyllotretae) та грегарій (Gregarina phyllotretae), що паразитують на хвилястій блішці.

Що робити із квіткоїдом сьогодні?

У перебігу досліджень, проведених на дослідних полях Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва у 2010–2012 рр., було доведено ефективність застосування проти хрестоцвітих блішок комплексного захисту: висівання насіння, протруєного тіаметоксамом, і обприскування лямбда-цигалотрином у фазі сходів. Цей спосіб боротьби є запатентованим і найефективнішим на сьогодні. 

С. Станкевич, канд. с.-г. наук, ст. викладач, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва,

Л. Кава, канд. с.-г. наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Інтерв'ю
У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків... Подробнее
В успіху спільної праці компанії зазвичай вагома частка належить її очільникові й натхненнику, який зміг згуртувати команду однодумців, націлених на досягнення бажаного результату. Таким є Ярослав Чабанюк — людина, добре знана в широких... Подробнее

1
0