Спецможливості
Агробізнес

Зернові перспективи України

05.02.2009
682
Зернові перспективи України  фото, ілюстрація

З наближенням весняної посівної кампанії аграрії вкотре cтавлять собі питання: “Яким буде ринок зерна в 2009 році?”. Минулий рік став підтвердженням того, що добрий урожай — це не зростання доходів, а, скоріше, навпаки.

З наближенням весняної посівної кампанії аграрії вкотре cтавлять собі питання: “Яким буде ринок зерна в 2009 році?”. Минулий рік став підтвердженням того, що добрий урожай — це не зростання доходів, а, скоріше, навпаки.

Найбільшими “сюрпризами” початку зернового сезону було стрімке зниження цін та проблеми зі складським зберіганням зерна. Що ж робити: продавати зерно чи притримати до кращих часів, які можуть і не настати? А тут ще потрібно й кредит повертати, та й з іншими галузями ситуація не краща. Ціни знижувалися на соняшник, молоко, худобу. Не встигнувши оговтатися за зимове міжсезоння, аграрії знову стоять перед дилемою: “Що сіяти навесні?”. Проте, перш ніж розглянути перспективи України в 2009 році, хотілося б зупинитися на нинішньому стані внутрішнього та світового ринків зерна. Тож усе по порядку.

Виробництво
Поточний зерновий сезон в Україні вирізнився рекордним урожаєм. Стрімке зростання цін на продовольчі товари призвело до суттєвого збільшення посівів сільськогосподарських культур, що разом із сприятливими погодними умовами дало змогу отримати високу врожайність і, відповідно, валовий збір.
У 2008 році валовий збір зерна в Україні становив 53,3 млн т (з урахуванням кукурудзи). Проти попереднього року його виробництво збільшилося в 1,8 раза. До того ж, 13,8 млн т, або 25,9%, із зазначеного обсягу — це продовольче зерно.
Збільшення валового виробництва зерна обумовлено підвищенням урожайності зернових культур на 12,9 ц/га, або в 1,6 раза, та збільшенням площі збирання на 1,9 млн га, або на 14,4%. Зростання обсягів виробництва зерна було майже в усіх його видах. Урожай пшениці становив 25,9 млн т, що в 1,9 раза більше, ніж попереднього року; ячменю зібрали 12,6 млн т (в 2,1 раза більше); кукурудзи на зерно — 11,4 млн т (+ 1,5 раза); жита — 1,1 млн т (+ 1,9 раза); вівса — 0,9 млн т (+ 1,7 раза); проса — 220 тис. т (+2,6 раза); гречки — 240,6 тис. т (+10,7%). Лише врожай рису — 100,7 тис. т — виявився на 6,8% меншим, ніж 2007 року.
Переважну більшість зерна (а саме: 42,1 млн т) виробили сільськогосподарські підприємства, що становить 79% загального валового збору. При цьому господарства населення додали до загального валу 11,2 млн т, або 21%. Урожайність зернових культур в аграрних підприємствах була на рівні 35,5 ц/га, що перевищувало відповідний показник діяльності господарств населення на 3,6 ц з гектара.
Слід додати, що високий урожай у 2008–2009 зерновому сезоні став можливий більшою мірою за рахунок сприятливих погодних умов. При цьому рівень технологічної ефективності виробництва потребує вдосконалення, про що свідчить невисока якість зібраного врожаю.

Баланс
З урахуванням перехідних запасів на рівні 6,5 млн т та прогнозованого імпорту (200 тис. т) загальна пропозиція зерна на внутрішньому ринку в 2008–2009 маркетинговому році (МР) становитиме 60,0 млн т. При цьому для задоволення внутрішніх потреб нам потрібно 27,3 млн. т. З них для забезпечення продовольчого споживання достатньо 7 млн т, для формування насіннєвого фонду — 3,1, задоволення потреб галузі тваринництва — 15, для нехарчової переробки — 1,7, до того ж, можливі втрати оцінюються близько 0,5 млн т.
За повного забезпечення внутрішньої потреби та формування необхідних перехідних запасів можливий експорт зерна впродовж сезону становитиме 25,2 млн т, що майже вдвічі перевищує обсяги нашого загального експорту за два останні сезони.
За умови зазначеного вище використання зерна його перехідні запаси на кінець 2008–2009 МР становитимуть близько 7,5 млн тонн.
Зауважимо, що за шість місяців поточного сезону вже було використано 25,8 млн т зерна, з яких на експорт надійшло 12,5 млн тонн.

Експорт
Отже, обсяги експорту зерна з України в поточному сезоні суттєво перевищуватимуть торішні. Але наскільки повно буде реалізовано експортний потенціал в умовах високої конкуренції на світовому ринку — покаже час.
У грудні-січні у вітчизняних портах спостерігалися низькі темпи відвантаження зерна. При цьому ціни попиту на фуражну пшеницю на умовах доставки в припортові елеватори коливаються в діапазоні 650–720 грн/т, на ячмінь — 730–760, тоді як на початку сезону закупівлі фуражу здійснювали в межах 1100–1160 грн за тонну.
Слід зазначити, що в нинішньому сезоні проблема якості зерна постає дуже гостро. В умовах суттєво зростаючої пропозиції й зниження цін на світовому ринку саме якість зерна має вирішальне значення, бо ринку потрібне недороге, але якісне продовольче зерно.
Наразі низькі ціни практично не супроводжуються зростанням попиту. Світовий ринок наситився нашим зерном. Підтвердженням цього є те, що після численних непорозумінь, пов’язаних із українською пшеницею, країни-імпортери відмовляються закуповувати наше зерно. Крім цього, Євросоюз, частка якого становить близько 30% обсягів експорту вітчизняного зерна, з 27 жовтня встановив імпортні мита: на пшеницю — 95 євро/т, ячмінь — 93, жито й сорго — 24,16, кукурудзу — 8,68 євро/т. Тож до кінця сезону Україна зможе вивезти в ЄС пшеницю з митною ставкою 12 євро/т лише в межах квоти — 628 тис. т. Відтак, цей ринок фактично закритий для нас.
Ще однією особливістю розгортання подій на світовому ринку зерна не на користь України може стати підтримка Росією власного експорту зерна, тобто запровадження його субсидування. Своєю чергою Україна не матиме можливості вдатися до таких заходів, оскільки вони суперечитимуть умовам перебування нашої країни в Світовій організації торгівлі.
За таких обставин основний акцент у поточному сезоні українські експортери мають робити на пошук нових ринків збуту зерна.

Світовий ринок
Світовий ринок зерна умовно можна розподілити на ринок пшениці, грубого зерна та рису. Саме ці групи зерна становлять основу світового виробництва та торгівлі.
Високі ціни на зерно протягом попереднього сезону вплинули на розширення посівних площ під зерновими культурами, що призвело до збільшення виробництва. За попередніми прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво зерна в 2008/2009 МР становитиме 2224,4 млн т, що перевищує показник минулого сезону на 5,0%. Найбільший вклад у зростання світового виробництва зерна внесли країни Європейського Союзу, які збільшили виробництво на 54,6 млн т проти минулого періоду, Російська Федерація (+24,1 млн), Україна (+21,5 млн). Проте в деяких країнах спостерігається зменшення виробництва зерна, зокрема, у США — на 11,6 млн т, в Аргентині — на 9,6 млн тонн.
Варто зазначити, що збільшення виробництва зерна не впливатиме на зростання торгівлі, а призведе до підвищення рівня його запасів. Так, передбачається, що обсяги світової торгівлі становитимуть 259,7 млн т, а це менше на 4,2%, якщо порівняти з попереднім сезоном. При цьому перехідні залишки сформуються в обсязі 409,5 млн т, або на 15,6% перевищуватимуть торішній показник.
Обсяги пропозиції зерна та його споживання збільшуються однаковими темпами.
Світове виробництво пшениці в 2008/2009 МР становитиме 682,9 млн т, що на 11,9% (72,7 млн т) перевищує попередній сезон. Передбачається, що виробництво збільшиться: в США на 22%, ЄС — на 26, в країнах Чорноморського регіону — 29, Канаді — 43, Бразилії — 52, Австралії — на 53 відсотки.
Разом з виробництвом зростатиме й споживання пшениці. Очікується, що її витрачання в світі підвищиться на 5,8% — до 653,9 млн т. Це спричинено збільшенням використання пшениці на фуражні цілі в США і Європі й виробництвом біопалива в Європі, Канаді та інших країнах.
Збільшення виробництва та споживання пшениці призведе до підвищення світової торговельної активності. Пшениця займає майже 50% у світовій структурі експорту зерна. Коливання обсягів торгівлі пшеницею невеликі, проте майже щороку спостерігається незначне, але стабільне їхнє зростання. Очікується, що обсяги торгівлі цим зерном на світовому ринку становитимуть 125,2 млн т, тобто перевищать рівень попереднього сезону на 8,4 відсотка.
Країни Близького Сходу нарощуватимуть обсяги імпорту пшениці, бо тривала посуха вплинула на зниження врожайності цієї зернової культури. Передбачається, що Іран збільшить обсяг імпорту на 4,3 млн т, Пакистан — 0,9, Ізраїль — на 0,7 млн т. Проте інші імпортери минулих сезонів планують зменшити обсяги завезеного в країну зерна. Індія має наміри скоротити обсяги імпорту майже до нуля, порівняно з 8 млн т, закупленими за останні два роки. Імпорт країн ЄС у зв’язку зі зростанням виробництва зменшиться на 0,9 млн тонн.
Збільшення виробництва пшениці вплине також на підвищення експортної конкуренції. Очікується, що Австралія збільшить обсяги експорту пшениці до 13 млн т (+ 5,5 млн т), ЄС — до 19 (+ 6,8 млн), Україна — до 9 млн т (+ 7,8 млн т). У деяких країнах-експортерах хоч і спостерігатиметься зменшення обсягів експорту, однак вони матимуть суттєвий вплив на світову торгівлю. Обсяги експорту зменшаться в США до 27 млн т (-7,4 млн т), Казахстані — до 5,2 млн т (- 3,0 млн), Аргентині — до 5,8 млн т (- 4,4 млн т). Як наслідок, найбільшу питому вагу в структурі експорту пшениці матимуть Сполучені Штати — їхня частка становитиме 22%. Україна забезпечить 7% світового експорту пшениці. Частка Аргентини та Казахстану зменшиться, порівняно з попереднім періодом, на 4 та 2%, відповідно.
У новому МР очікується поповнення світових запасів пшениці, які на початок сезону були найнижчими за останні 30 років. Запаси цього зерна становитимуть 148,4 млн т, що на 29 млн т, або 24,3%, більше проти торішнього періоду. Однак відношення запасів до споживання залишиться ще на низькому рівні.
Очікуване світове виробництво грубого зерна в 2008/2009 МР становитиме 1102,4 млн т, що на 24,8 млн т, або на 2,3%, перевищить показники минулого року. При цьому темпи виробництва зростатимуть швидше, ніж споживання. Прогнозується, що споживання в новому сезоні збільшиться на 1,9% — до 1080,1 млн т. Це, своєю чергою, вплине на збільшення перехідних залишків зерна. Якщо на початок нового МР світові запаси грубого зерна становили 156,2 млн т, то на кінець сезону передбачається їхнє зменшення на 14,3 відсотка.
Світовий експорт грубого зерна очікується обсягом 104,9 млн т. Це менше на 21,5 млн т, або на 17,0%, ніж минулорічного сезону. Така перспектива пов’язана з майже повною зміною ситуації порівняно з 2007/2008 МР, коли значні обсяги експорту сорго та кукурудзи призвели до рекордної позначки в торгівлі фуражним зерном. Головною причиною цих подій було те, що ЄС імпортував більшу, ніж звичайно, кількість фуражного зерна, переважно з Бразилії та Сполучених Штатів, щоб покрити наявний дефіцит, який виник через зменшення внутрішньої пропозиції пшениці. Збільшення виробництва зерна в цьому сезоні в ЄС зменшить потребу в імпорті.

Перспективи
Виходячи з ситуації, що склалася на внутрішньому та світовому ринках, перспективи виробників зерна в новому році є невтішними. Розглянемо основні чинники впливу на суб’єктів зернового господарства в 2009 році.
По-перше, дефіцит грошових коштів. Наслідки кризи банківської системи, за прогнозами, триватимуть упродовж поточного року. Це проявлятиметься в подорожчанні кредитних ресурсів та вирізнятиметься виваженішими підходами до умов їхнього надання. Якщо торік навесні кредит у банківській установі можна було взяти під 18–21% річних, то за нинішніх умов ставки користування залученими коштами становитимуть близько 30%. А за наявності пролонгованої кредиторської заборгованості попередніх періодів тягар позичених коштів може призвести до збиткової діяльності. Тому суб’єктам аграрного ринку треба виважено планувати власну фінансову діяльність.
По-друге, зменшення рівня державної підтримки. Прийнятий наприкінці 2008 року основний фінансовий закон держави скорочує обсяги бюджетної підтримки виробництва зерна та інших видів сільськогосподарської продукції. Якщо торік Мінагрополітики України мало в своєму розпорядженні 9,1 млрд грн, то цього року — лише 47,3%  минулорічного рівня. Як наслідок, фінансування програм “Селекція в рослинництві” зменшиться втричі, “Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів” — у 4,5 раза, “Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва” — в 5,7 раза. А виділення державних коштів на часткову компенсацію вартості складної техніки вітчизняного виробництва взагалі не передбачається. Тобто сподіватися хоча б на торішній обсяг державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників — не варто.
По-третє, зменшення внутрішнього попиту на продовольство. Зростання рівня безробіття, згортання низки соціальних програм розвитку, затримки у виплатах заробітної плати негативно впливатимуть на купівельну спроможність населення. Відтак, це може призвести до зменшення обсягів виробництва продовольства, а відповідно, — до зменшення попиту на сільськогосподарську продукцію.
Виходячи з основних чинників розвитку ринку зерна в 2009 році, слід очікувати зменшення посівів ярих зернових культур у середньому на 10–15%, а в окремих регіонах цей показник може сягнути 20% торішніх посівних площ.
Найрентабельнішими сільськогосподарськими культурами поточного року мають бути продовольча пшениця, соняшник та ріпак. Тому виробникам сільськогосподарських культур потрібно здійснити оптимізацію посівних площ виходячи із власних можливостей та програм розвитку.
Сільськогосподарським товаровиробникам треба розглянути можливість завчасного укладення договорів товарного кредитування з комерційними структурами та переробними підприємствами під вироблену продукцію майбутнього періоду. Це буде одним із можливих варіантів забезпечення виробництва матеріальними ресурсами.
За таких умов важко говорити про розширення виробництва та залучення інвестицій. Це можуть дозволити собі лише поодинокі підприємства. А головним завданням наразі буде збереження матеріальної бази та кадрового потенціалу для успішного господарювання в майбутньому.

О. Маслак,
Центр стратегічних досліджень АПК Сумського національного
аграрного університету

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0