Спецможливості
Інтерв'ю

Земельне питання очима IT-підрозділу агрохолдингу Agrogeneration

27.09.2017
4306
Земельне питання очима IT-підрозділу агрохолдингу Agrogeneration фото, ілюстрація

Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів, таких як погода, зміна структури грунту і т.п. Підібрати оптимальний і максимально технологічний продукт - завдання не з легких. У агрохолдингів її вирішують цілі інформаційні підрозділи.

Директор по Інформаційним Системам агрохолдингу AgroGeneration Олександр Водолажченко розповів propozitsiya.com про те, як інформаційні технології допомагають керувати роботою підприємства.

Досвід впровадження технологій

– Поширена думка, що невеликі фермерські господарства більш інноваційні, ніж агрохолдинги, тому що останні зосереджені переважно на контролі діяльності працівників і витратах МТР. Чи згодні Ви з цим твердженням?

– Фермер сміливіше експериментує на невеликих ділянках. Йому однозначно простіше і дешевше впровадити нову технологію. Володіючи великою кількістю проблем і ресурсів, холдинг може впроваджувати інновації більш системно, вкладаючи кошти в дослідну частину, розробки апаратно-програмних комплексів.

Спільне між фермером і агрохолдингом в цьому плані - зацікавленість в отриманні максимального прибутку. А відмінність у тому, що холдинг побудований за принципом максимальної ефективності кожного процесу за рахунок мінімізації проблемних витрат, які фермер навіть не помічає. Основна проблема холдингу виникає на рівні комунікації господарств, що в нього входять, - перетинаються різні технології, потреби, неуніфіковане обладнання.

Нещодавно ми відвідали одне з агропідприємств, яке спеціалізується на рослинництві. В управлінні 15 тис. га землі, а проблеми ті ж, що і у холдингу. В першу чергу - управління земельним банком: правильне відображення кадастрових ділянок, робота з пайовиками, відстоювання своєї землі перед іншими зацікавленими особами. В результаті цьому фермеру довелося взяти на роботу 3 юристів.

– Які етапи впровадження інформаційних технологій пройшла компанія AgroGeneration?

– У 2010 році інвестиційний фонд під управлінням компанії SigmaBleyzer придбав кілька господарств в Харківській області. Був створений агрохолдинг Harmelia з земельним банком близько 70 тис. га. У нього входили господарства розміром від 3 до 20 тис. га, які мали різний набір техніки, системи обліку.

Перше завдання, поставлене перед нашою IT-командою, полягало в обєднанні масиву інформації в єдиний блок і відображенні земельного банку на електронних картах, формуванні геоінформаційної системи. Провели тендери, вивчили ринок програмного забезпечення. Забігаючи наперед, скажу, що за 7 років ривок з інформаційних систем на ринку дуже сильний. Тоді ж були присутні кілька інформаційних систем, але вони не закривали питання управління банком землі, тобто готового рішення не було. Тому ми стали одним з розробників інноваційної системи управління договорами з пайовиками «Облік земельних ресурсів», що включає модуль управління документами на базі 1С-8. Додатково до нього на платформі ArcGIS була розроблена система управління відображенням просторових характеристик ділянок. Була проведена велика робота по циферизаціі картографічних даних для потреб холдингу. Розроблена нами система була поліпшена і модернізована в подальшому при розширенні земельного банку і об'єднанні з компанією AgroGeneration.

– Скільки часу пішло на оцифровку даних у тогочасної Harmelia?

– Ми закінчили розробку програмного забезпечення в 2011 році, до 2013 року у нас було оцифровано 95% всієї інформації. Це близько 20 тис. пайовиків, близько 70 тис.гГа земель з GPS-вимірами контурів полів, оцифруванням, звіркою з картами і актуальними космоснімками.

Наступним етапом було об'єднання фінансових та управлінських даних, тобто виникло питання адекватної облікової системи управління. На той момент для агрохолдингів на ринку було два рішення: «1С УПП-«АгроХолдинг» (Білгород) та «1С Сільгосппідприємство» (Вороніж). Вибрали білгородське рішення, але його все одно довелося перебудовувати.

– Чому?

– Потреби будь-якого холдингу полягають в необхідності прив'язки всіх витрат і прибутків до геометрії, землі. Одне і те ж поле бере участь одномоментно в декількох виробничих циклах: минулий, теперішній і майбутній сезони, тобто присутні як мінімум 3 різні інформаційні складові. Все це повинно бути відображено в обліку.

Для виконання доробок нами був сформований штат програмістів, що складається з 10-15 осіб, які займаються техпідтримкою 1С. Програму необхідно постійно оновлювати відповідно до вимог податкового і бухгалтерського обліку.

Унікальне рішення

– У чому унікальність розробленої Вашою командою системи «Облік земельних ресурсів»?

– У ній передбачена можливість приєднання і передачі даних в інші системи: інформація від системи моніторингу транспорту надходить в ГІС-систему, обробляється і передається в облікову систему. Це дозволяє з мінімальними витратами замінити один елемент, ввести новий або швидко переключитися на зовнішній постачальник даних. Можна впевнено реагувати на будь-які зміни оргструктури, земельного фонду - легко і швидко без втрати функціональності «збирається новий пазл».

– Могла б така програма зацікавити Дежргеокадастр?

– У Держгеокадарстру інші потреби, відповідно потрібно інша система функціонування модулів. Програмна робота в Госгеокадастре пророблена досить сильна. Швидше за доопрацювання повинна стосуватися системи документообігу: каталогізація, представлення різних рівнів доступу, гармонізації роботи кадастрових відділень.

– А взагалі є у звичайних аграрних підприємств доступ до сучасних картографічних даних?

– Зараз отримання об'єктивних даних з картографії - велика проблема. У кращому випадку існують кадастрові зйомки станом на 2010-2011 роки. Всі детальні картографічні матеріали датуються 60-80 роками минулого століття. З тих пір вони не оновлювалися.

Неможливість отримати актуальні дані з офіційних джерел призводить до того, що агрохолдингам мимоволі доводиться створювати самостійно картографічні матеріали на основі аерофото і космознімків, отримувати обмінні файли для пайовиків. Потім інформацію треба перетворити у векторний вигляд.

– Це функція Дежргеокадастру?

– Завдання Держгеокадастру - розділити землю на певні ділянки, привласнити характеристики (земля сільськогосподарського призначення, земля під об'єктами, земля під насадження і т.д.) і супроводжувати законність експлуатації. По суті, цей кадастровий поділ проведено, але з великою кількістю неточностей і помилок. Крім того централізація даних виконана в повному обсязі. В деяких областях завантаження даних по пайовим ділянкам узагалі відсутнє.

Поки картографічне питання не вирішиться на державному рівні, проблем буде багато. Особливо після відкриття ринку землі. Купівля-продаж викличе масу проблем: при викопіюванні ділянки можливий перетин з вже існуючими об'єктами, дорогами.

Об'єднання зусиль

– Щоб Ви хотіли поліпшити в чинній інформаційно-облікової системі AgroGeneration?

— Одне з відкритих питань в інформаційній системі агрохолдингу - це система планування та бюджетування. Потрібен ефективний модуль, який би дозволив зібрати всю інформацію в єдиному центрі, обробити її згідно прийнятих правил, оперативно видавати результат, зберігати його і далі мати можливість контролю виконання. Цей цикл завдань для агрохолдингу на сьогоднішній момент не вирішений ні в одній інформаційній системі. Для чітко заданих процесів промислових і торгових підприємств, де цикли формалізовані, такі рішення створені. Наприклад, ERP-система планування ресурсів підприємства спрямована на управління ресурсами: залишками складів, продаж, завантаження полиць і конвеєра.

Як відомо, рослинництво дуже погодозалежної і динамічно змінюється, акцент інформаційної системи повинен бути зміщений з управління ресурсами на отримання прогнозу, оперативних рекомендацій та змодельований з урахуванням ситуації, що змінилася. Немає сенсу порівнювати, що ми планували рік тому. Точка, яку ми постійно актуалізуємо, постійно зміщується, оскільки необхідно оперативно реагувати на зміну умов: вимерзання, посухи та інші зовнішні впливи.

– Подібному продукту потребує не тільки AgroGeneration. Чи можлива кооперація зусиль?

– Це повинен бути універсальний інструмент, заснований на досвіді багатьох компаній, який збере кращі характеристики. Готового рішення на ринку немає. У нас є бачення цього продукту, але осилити подібну розробку своїми силами ми не в змозі фізично. Тому останній рік активно шукаємо партнерів, співрозробників, які б на основі наших моделей, досвіду, взялися за такий масштабний проект. Ми готові надати консалтингову підтримку, але нам потрібні ресурси для розробки. Агрохолдинги поки не дуже активно працюють в цьому напрямку. Ми зустрічалися з партнерами з МХП, Кернел. Об'єднання принесло б багато плюсів. Питання в тому, як правильно визначити частку участі та відповідальності кожного агрохолдингу. Домовитися складно, але цього вимагає ситуація на ринку: або прийде дуже сильний гравець, який запропонує ефективне рішення на основі своєї бази і буде диктувати свої умови, або агрохолдинги сформують інноваційну групу для розробки такого проекту і домовляться про спільну розробку та співфінансуванні.

– Але ж холдинги вже впроваджують програми-тренажери, які дозволять моделювати різні ситуації і прогнозувати врожайність?

– Програм-тренажерів дуже багато, але вони не відповідають основним вимогам: формулюванню плану і динамічному його відстеженню на основі даних вимірювання об'єктивного контролю, прогнозування на основі будь-яких погодних та інших моніторингів, коригування плану з розумними часовими проміжками. Такого рішення поки на ринку немає.

– І на Заході теж?

– Найбільш близька до наших потребам - розробка 80-х років ХХ століття австралійських програмістів. Але її інтерфейс і можливості дуже відстають технічно. Перевага цієї системи: коннект абсолютно з усіма джерелами даних агрегатів - John Deere, New Holland, Case IH і т.д. В австралійському рішенні здійснений процес експорту-імпорту big data з цього обладнання. Насправді це надзвичайно складне завдання - передати обсяг інформації з кожної одиниці сільгосптехніки. Часто виробники техніки роблять програмне забезпечення таким собі чорним ящиком під конкретний агрегат. І коли до складу агрохолдингу входить кілька агропідприємств, в спадок дістається вельми різноманітний парк техніки. По суті, доводиться вручну притирати ці програми одну до одної.

Надійний контроль

– Як здійснюється контроль палива та роботи техніки в AgroGeneration?

– Оснащуємо техніку трекерами, які виконують роль моніторингу та охорони. Далі ця інформаційна система видає дані для обліку агрооперацій. Головне питання - формалізація парку техніки. Є нова техніка, повністю автоматизована, і стара вітчизняна, на якій вже неможливо нічого встановити.

При об'єднанні господарств в агрохолдинг складно переламати свідомість управляючих в тому, що вчорашні конкуренти-сусіди тепер працюють з ними в одній команді. Цей момент особливо характерний для початкових етапів. Злагоджена командна робота - це конкурентна перевага агрохолдингу в порівнянні з фермером. З невеликої ділянки землі фермер може «вичавити» набагато більше. Холдинг втрачає результативність на ефекті масштабу. Великі обсяги землі призводять до великих втрат і трудносщів управління.

– Чи можете з упевненістю сказати, що крадіжки в холдингу відсутні?

– Подолати шайхрайство виключно технічними методами неможливо. Системи відеоспостереження, чіпів і детекторів обходяться дуже легко, особливо при наявності змови. Тут більше впливає психологічний фактор: люди повинні усвідомлювати, що їхня робота контролюється, про них знають, їх бачать.

– Чи можливо забезпечення повної простежуваності продукції як це реалізовано, наприклад, в МХП?

– Реалізувати такий процес в птахівництві можна. З зерновими постає питання обліку партій. Адже якщо птах розфасований в індивідуальний пакет з маркуванням, то облік можливий. Але якщо птицю звезти в одну купу і зберігати насипом, потім переміщати як обєм у вигляді вагона - це нереально. Саме це відбувається з зерном. Його шлях до елеватора відстежити можна. Після того, як воно потрапило на зберігання, простежити за переміщенням - не реально. Без змін підходу до подальших процесів на елеваторі ми нічого не зробимо. Маркувати обсяги, ймовірно, є сенс, але технологічно це недоцільно, оскільки доведеться формувати і зберігати зерно окремими партіями. Це більш важливо для нішевих продуктів.

Що вибрати простому фермеру

– Ринок програмного забезпечення постійно розвивається. Які ресурси Ви б порекомендували невеликим господарствам?

– Фермерські господарства - це основа європейського і американського ринку. І там ці завдання вирішені повністю. Є онлайн-сервіс, який дозволяє планувати, контролювати, вести фінансовий і бухгалтерський обліки. І він досить недорогий для невеликого сільськогосподарського виробника.

– Також зараз активно пропонують нові рішення - знімки полів за допомогою супутників, дронів…

– При виборі будь-якого продукту і сервісу потрібно відштовхуватися від витратних показників на гектар. Оцінка будь-якої інформаційної системи повинна грунтуватися на ефекті на прибуток.

Зараз американська компанія Planet виводить новий продукт - вони вивели на орбіту плеяду з 90 супутників, які роблять безперервну фотозйомку всій поверхні Землі. У них можна замовити гарантований знімок ділянки в певні періоди часу.

4 знімка в рік коштуватимуть 1,5 € / га (базовий варіант) або 3 € / га (розширений). Здавалося б, наповнення даними інформаційної системи - справа потрібна, але чи буде економічний ефект? Чи отримаємо ми € 2 від вкладених € 1,5?

З дронамі ще складніше. В день вони можуть робити знімки кількох сотень гектарів, але для цього задіюється виїзна команда і кілька комплектів дронів. Крім того, як показує досвід, з наших полів передати величезний масив даних вельми складно - високоточні знімки вимагають певний час на трансляцію. Ще одне відкрите питання з дронами - легалізація їх використання, особливо в зоні близької до АТО, де їх будуть просто збивати. Поки що ціна знімка, зробленого з дрона, стартує від € 10 / га. Але технології дешевшають, ці послуги будуть дешевшати і з часом стануть доступні багатьом.

 

Світлана Цибульска, s.tsybulska@univest-media.com

Фото: Даниэль Каминский

Інтерв'ю
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0